Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Васи́ль Іва́нович Подоли́нський (15 січня 1815, Біличі — 24 серпня 1876, Манів) — український громадсько-політичний діяч у Галичині, греко-католицький священик, публіцист, історик.
| Подолинський Василь Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 січня 1815 с. Біличі (нині Самбірський район, Львівська область) |
| Помер | 24 серпня 1876 (61 рік) Манів, Ґміна Команча, Сяноцький повіт, Республіка Польща |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Львівський університет |
| Галузь | історія, публіцистика |
| Діти | Подолинський Михайло Васильович |
Життєпис
Народився у селі Біличі (Старосамбірський район, Львівська область). Середню освіту здобував у Львові, Перемишлі та Чернівцях. Навчаючись у 1837—1841 рр. у Львівському університеті, належав до польсько-української революційної таємної організації «Союз синів вітчизни» (низова ланка «Молодої Сарматії»). Згодом також навчався у греко-католицькій семінарії, а з 1843 р. був священником.
Під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії Подолинський написав і намагався видати в друкарні Карла Полляка у Сяноці брошуру «Слово перестороги», в якій обґрунтував право українського народу на національну незалежність у контексті національного визволення інших поневолених народів, насамперед слов'янських. Ідеалом Подолинського була незалежна Україна у федеративному зв'язку слов'янських демократичних республік. Єдиний друкований (коректорський) примірник брошури знайшов Василь Щурат у 1913 р., а її вперше опубліковано у польському оригіналі та перекладі сучасною українською мовою в 1994 р.
У 1859 р. заснував у Маневі першу та єдину на весь Ліський повіт (нині Сяніцький повіт Польща) народну школу. 1868 р. надрукував у львівському журналі «Правда» історичне дослідження «Маркомани», в якому, виявивши ґрунтовне знання історичних джерел, відстоював слов'янське походження племені маркоманів, відомого своїми війнами проти Риму в 1—2 сторіччях н. е.
Політичні погляди
Василь Подолинський виступає непримиренним противником абсолютизму, виступає ревним прихильником поразки габсбурзької монархії у Відні і прихильником прийняття конституції Австрійської імперії. Він засуджує будь-яке поневолення та насильство. Його ідеалом є рівноправність усхі людей. Саме на основі цих ідеалів він розглядає національне питання, а також проблему міжнаціональних відносин.
Українська соборність
У своїй брошурі «Слово перестороги» він стверджував, що русини вірять у відродження Русі, і разом з іншими народами хочуть бути вільними (незалежними). Після створення у травні 1848 р. першої політичної організації галицьких українців Головної Руської Ради, ці ідеї набули чітких політичних ознак. У її відозві наголошувалося, що галицькі українці належать до великого «руського народу, який одним говорить язиком і 15 мільйонів виносить». Це було перше офіційне декларування єдності галицьких та наддніпрянських українців із чітким вказуванням на національну ознаку — єдиний народ із спільною мовою. Крім того, автори відозви вказували і на тривалу традицію державності, продовжуючи запропоновану Подолинським ідею про існування давньоруської та козацької державності.
Українці та поляки
Василь Подолинський виступав за налагодження міжнаціональних взаємин на засадах рівноправ'я і взаємоповаги, зокрема українсько-польських у Галичині. Він заперечував твердження деяких польських публіцистів, серед яких Юзеф Супінський, Й. К. Цибульський, про те, що українці не є окремою нацією, а становить частину польського народу. Він стверджує, що історія з давніх часів пам'ятає українців як окремий слов'янський народ із своєю власною мовою, а тому немає жодних підстав заперечувати це. Більше того, галицькі українці є корінним населенням краю, яке становить невід'ємну частину багатомільйонного українського народу. Цим самим Подолинський продовжув традицію, започатковану «Руською трійцею», про національну самосвідомість русинів Галичини.
Подолинський не схвалював гострої полеміки між представниками польської та української громадськості, вважаючи, що вона може завдати шкоди обом народам. Він докоряв пердставникам польського демократичного табору за те, що вони, закликаючи українців до згоди та братерства, самі не роблять нічого практично для цього, а своїми нападками на український рух лише поглиблюють розбрат. Вважав короткозорими тих, хто вперто твердить українцям про польську свободу, не згадуючи нічого про українську. Це дає підстави українцям здогадуватися про небезпеку їхнього цілковитого ополячення. Проте спроби ополячення заздалегідь приречені на провал, а країна, де денаціоналізується великий і монолітний народ, є зразком політичної недосконалості. Відтак польські демократи, борючися за визволення свого народу, не повинні відмовляти у праві на свободу іншому народові й заперечувати національну ідентичність українців.
Він високо оцінює тих польських демократів, які прагнули залучити українську молодь до польського національно-визвольного руху і підтримували ідею національної незалежності українців, вважаючи що це допомогло посилити національну свідомість галицьких українців і цим самим сприяло зростанню їхнього національно-визвольного руху.
Відзначаючи, що в силу історичних обставин у Галичині поруч з українцями живе чимало поляків, Подолинський вважає, що обидва народи могли б співжити і в майбутньому, але за умови цілковитої відмови від панування однієї нації над іншою та дотримання принципу їхньої рівноправності. Зберігаючи союз з поляками, українці стали б сильнішими і їм легше було б домогтися своїх національних прав. Натомість будь-яка безоглядна полонізація чи українізація усього населення краю були б проявами колишнього абсолютизму. «Не вартий польського імені той, - пише він, - хто не хоче визнати українця, але й не вартий українського імені той, хто не хоче визнати поляка».
В інтересах зближення українського та польського народів і забезпечення їхнього успіху в боротьбі за національну свободу, Василь Подолинський закликав польських демократів відмовитись від своїх безперспективних позицій в українському питанні, визнати українців самостійним народом, гарантувати їм у Галичині рівні права з поляками. Вважав, що українці можуть допомогти полякам відродити їхню державу, проте та має шанувати й захищати їх, повинна бути федеральною, а не ідентичною, егоїстичною. Польща може постати й бути сильною навіть за умови, що її східна половина збереже свій український характер і буде розмовляти українською мовою.
Твори
- Слово перестороги. — Сянок, 1848 (пер. з пол. Ф. І. Стеблія. на Ізборнику)
Примітки
- Стеблій Ф. Українці і поляки Галичини в 30-40-х рр. XIX ст.: пошук політичного партнерства // Історіографічні дослідження в Україні, 2003, № 13. — с. 109
- Стеблій Ф. Українці і поляки Галичини в 30-40-х рр. XIX ст.: пошук політичного партнерства // Історіографічні дослідження в Україні, 2003, № 13. — с. 107
- Подолинський В. Слово перестороги. [Сянік, 1848] / В. Подолинський; вступ. ст., приміт. і пер. з пол.: Ф. І. Стеблій. Львів: НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича, 2001. 86 с.
- Райківський І. Я. Ідея української національної єдності в громадському житті Галичини ХІХ століття. Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2012. 932 + 16 с.
- Ілин Л. Ідея «соборності» в державотворчих концепціях Галичини XIX — початку XX ст. // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: Журнал. Серія Право. № 8(20), 2019
- Стеблій Ф. Українці і поляки Галичини в 30-40-х рр. XIX ст.: пошук політичного партнерства // Історіографічні дослідження в Україні, 2003, № 13. — с. 108
Джерела та література
- Стеблій Ф. І. Подолинський Василь Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 308. — .
- Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001.
- Пророк невгасного українства: до 200-річчя від дня народження В. Подолинського (1815—1876) // Дати і події, 2015, перше півріччя: календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 23–25.
- Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — 1008 с. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)
Посилання
- Подолинський о. Василь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1409. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasi l Iva novich Podoli nskij 15 sichnya 1815 Bilichi 24 serpnya 1876 Maniv ukrayinskij gromadsko politichnij diyach u Galichini greko katolickij svyashenik publicist istorik Podolinskij Vasil IvanovichNarodivsya15 sichnya 1815 1815 01 15 s Bilichi nini Sambirskij rajon Lvivska oblast Pomer24 serpnya 1876 1876 08 24 61 rik Maniv Gmina Komancha Syanockij povit Respublika PolshaKrayina Avstro UgorshinaNacionalnistukrayinecDiyalnististorikAlma materLvivskij universitetGaluzistoriya publicistikaDitiPodolinskij Mihajlo VasilovichShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Podolinskij ZhittyepisNarodivsya u seli Bilichi Starosambirskij rajon Lvivska oblast Serednyu osvitu zdobuvav u Lvovi Peremishli ta Chernivcyah Navchayuchis u 1837 1841 rr u Lvivskomu universiteti nalezhav do polsko ukrayinskoyi revolyucijnoyi tayemnoyi organizaciyi Soyuz siniv vitchizni nizova lanka Molodoyi Sarmatiyi Zgodom takozh navchavsya u greko katolickij seminariyi a z 1843 r buv svyashennikom Pid chas revolyuciyi 1848 1849 rr v Avstrijskij imperiyi Podolinskij napisav i namagavsya vidati v drukarni Karla Pollyaka u Syanoci broshuru Slovo perestorogi v yakij obgruntuvav pravo ukrayinskogo narodu na nacionalnu nezalezhnist u konteksti nacionalnogo vizvolennya inshih ponevolenih narodiv nasampered slov yanskih Idealom Podolinskogo bula nezalezhna Ukrayina u federativnomu zv yazku slov yanskih demokratichnih respublik Yedinij drukovanij korektorskij primirnik broshuri znajshov Vasil Shurat u 1913 r a yiyi vpershe opublikovano u polskomu originali ta perekladi suchasnoyu ukrayinskoyu movoyu v 1994 r U 1859 r zasnuvav u Manevi pershu ta yedinu na ves Liskij povit nini Syanickij povit Polsha narodnu shkolu 1868 r nadrukuvav u lvivskomu zhurnali Pravda istorichne doslidzhennya Markomani v yakomu viyavivshi gruntovne znannya istorichnih dzherel vidstoyuvav slov yanske pohodzhennya plemeni markomaniv vidomogo svoyimi vijnami proti Rimu v 1 2 storichchyah n e Politichni poglyadiVasil Podolinskij vistupaye neprimirennim protivnikom absolyutizmu vistupaye revnim prihilnikom porazki gabsburzkoyi monarhiyi u Vidni i prihilnikom prijnyattya konstituciyi Avstrijskoyi imperiyi Vin zasudzhuye bud yake ponevolennya ta nasilstvo Jogo idealom ye rivnopravnist ushi lyudej Same na osnovi cih idealiv vin rozglyadaye nacionalne pitannya a takozh problemu mizhnacionalnih vidnosin Ukrayinska sobornist U svoyij broshuri Slovo perestorogi vin stverdzhuvav sho rusini viryat u vidrodzhennya Rusi i razom z inshimi narodami hochut buti vilnimi nezalezhnimi Pislya stvorennya u travni 1848 r pershoyi politichnoyi organizaciyi galickih ukrayinciv Golovnoyi Ruskoyi Radi ci ideyi nabuli chitkih politichnih oznak U yiyi vidozvi nagoloshuvalosya sho galicki ukrayinci nalezhat do velikogo ruskogo narodu yakij odnim govorit yazikom i 15 miljoniv vinosit Ce bulo pershe oficijne deklaruvannya yednosti galickih ta naddnipryanskih ukrayinciv iz chitkim vkazuvannyam na nacionalnu oznaku yedinij narod iz spilnoyu movoyu Krim togo avtori vidozvi vkazuvali i na trivalu tradiciyu derzhavnosti prodovzhuyuchi zaproponovanu Podolinskim ideyu pro isnuvannya davnoruskoyi ta kozackoyi derzhavnosti Ukrayinci ta polyaki Vasil Podolinskij vistupav za nalagodzhennya mizhnacionalnih vzayemin na zasadah rivnoprav ya i vzayemopovagi zokrema ukrayinsko polskih u Galichini Vin zaperechuvav tverdzhennya deyakih polskih publicistiv sered yakih Yuzef Supinskij J K Cibulskij pro te sho ukrayinci ne ye okremoyu naciyeyu a stanovit chastinu polskogo narodu Vin stverdzhuye sho istoriya z davnih chasiv pam yataye ukrayinciv yak okremij slov yanskij narod iz svoyeyu vlasnoyu movoyu a tomu nemaye zhodnih pidstav zaperechuvati ce Bilshe togo galicki ukrayinci ye korinnim naselennyam krayu yake stanovit nevid yemnu chastinu bagatomiljonnogo ukrayinskogo narodu Cim samim Podolinskij prodovzhuv tradiciyu zapochatkovanu Ruskoyu trijceyu pro nacionalnu samosvidomist rusiniv Galichini Podolinskij ne shvalyuvav gostroyi polemiki mizh predstavnikami polskoyi ta ukrayinskoyi gromadskosti vvazhayuchi sho vona mozhe zavdati shkodi obom narodam Vin dokoryav perdstavnikam polskogo demokratichnogo taboru za te sho voni zaklikayuchi ukrayinciv do zgodi ta braterstva sami ne roblyat nichogo praktichno dlya cogo a svoyimi napadkami na ukrayinskij ruh lishe pogliblyuyut rozbrat Vvazhav korotkozorimi tih hto vperto tverdit ukrayincyam pro polsku svobodu ne zgaduyuchi nichogo pro ukrayinsku Ce daye pidstavi ukrayincyam zdogaduvatisya pro nebezpeku yihnogo cilkovitogo opolyachennya Prote sprobi opolyachennya zazdalegid prirecheni na proval a krayina de denacionalizuyetsya velikij i monolitnij narod ye zrazkom politichnoyi nedoskonalosti Vidtak polski demokrati boryuchisya za vizvolennya svogo narodu ne povinni vidmovlyati u pravi na svobodu inshomu narodovi j zaperechuvati nacionalnu identichnist ukrayinciv Vin visoko ocinyuye tih polskih demokrativ yaki pragnuli zaluchiti ukrayinsku molod do polskogo nacionalno vizvolnogo ruhu i pidtrimuvali ideyu nacionalnoyi nezalezhnosti ukrayinciv vvazhayuchi sho ce dopomoglo posiliti nacionalnu svidomist galickih ukrayinciv i cim samim spriyalo zrostannyu yihnogo nacionalno vizvolnogo ruhu Vidznachayuchi sho v silu istorichnih obstavin u Galichini poruch z ukrayincyami zhive chimalo polyakiv Podolinskij vvazhaye sho obidva narodi mogli b spivzhiti i v majbutnomu ale za umovi cilkovitoyi vidmovi vid panuvannya odniyeyi naciyi nad inshoyu ta dotrimannya principu yihnoyi rivnopravnosti Zberigayuchi soyuz z polyakami ukrayinci stali b silnishimi i yim legshe bulo b domogtisya svoyih nacionalnih prav Natomist bud yaka bezoglyadna polonizaciya chi ukrayinizaciya usogo naselennya krayu buli b proyavami kolishnogo absolyutizmu Ne vartij polskogo imeni toj pishe vin hto ne hoche viznati ukrayincya ale j ne vartij ukrayinskogo imeni toj hto ne hoche viznati polyaka V interesah zblizhennya ukrayinskogo ta polskogo narodiv i zabezpechennya yihnogo uspihu v borotbi za nacionalnu svobodu Vasil Podolinskij zaklikav polskih demokrativ vidmovitis vid svoyih bezperspektivnih pozicij v ukrayinskomu pitanni viznati ukrayinciv samostijnim narodom garantuvati yim u Galichini rivni prava z polyakami Vvazhav sho ukrayinci mozhut dopomogti polyakam vidroditi yihnyu derzhavu prote ta maye shanuvati j zahishati yih povinna buti federalnoyu a ne identichnoyu egoyistichnoyu Polsha mozhe postati j buti silnoyu navit za umovi sho yiyi shidna polovina zberezhe svij ukrayinskij harakter i bude rozmovlyati ukrayinskoyu movoyu TvoriSlovo perestorogi Syanok 1848 per z pol F I Stebliya na Izborniku PrimitkiSteblij F Ukrayinci i polyaki Galichini v 30 40 h rr XIX st poshuk politichnogo partnerstva Istoriografichni doslidzhennya v Ukrayini 2003 13 s 109 Steblij F Ukrayinci i polyaki Galichini v 30 40 h rr XIX st poshuk politichnogo partnerstva Istoriografichni doslidzhennya v Ukrayini 2003 13 s 107 Podolinskij V Slovo perestorogi Syanik 1848 V Podolinskij vstup st primit i per z pol F I Steblij Lviv NAN Ukrayini In t ukrayinoznavstva im I Krip yakevicha 2001 86 s Rajkivskij I Ya Ideya ukrayinskoyi nacionalnoyi yednosti v gromadskomu zhitti Galichini HIH stolittya Ivano Frankivsk Vidavnictvo Prikarpatskogo nacionalnogo universitetu imeni Vasilya Stefanika 2012 932 16 s Ilin L Ideya sobornosti v derzhavotvorchih koncepciyah Galichini XIX pochatku XX st Naukovo informacijnij visnik Ivano Frankivskogo universitetu prava imeni Korolya Danila Galickogo Zhurnal Seriya Pravo 8 20 2019 Steblij F Ukrayinci i polyaki Galichini v 30 40 h rr XIX st poshuk politichnogo partnerstva Istoriografichni doslidzhennya v Ukrayini 2003 13 s 108Dzherela ta literaturaSteblij F I Podolinskij Vasil Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 308 ISBN 978 966 00 1142 7 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 e vidannya K 2001 Prorok nevgasnogo ukrayinstva do 200 richchya vid dnya narodzhennya V Podolinskogo 1815 1876 Dati i podiyi 2015 pershe pivrichchya kalendar znamen dat 1 5 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2014 S 23 25 Blazhejovskij D Istorichnij shematizm Peremiskoyi yeparhiyi z vklyuchennyam Apostolskoyi Administraturi Lemkivshini 1828 1939 Lviv Kamenyar 1995 1008 s ISBN 5 7745 0672 H angl PosilannyaPodolinskij o Vasil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1409 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro religijnogo diyacha chi diyachku UGKC Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi