Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Плисове село в Україні у Лозівському районі Харківської області Знаходиться в межах української етнічної території Приор

Плисове

Плисове

Плисове́ — село в Україні, у Лозівському районі Харківської області. Знаходиться в межах української етнічної території — Приорілля. Станом на 2001 рік населення становило 537 осіб. Наразі (2019 р.) в селі зареєстровано 378 мешканців, з яких фактично мешкає біля 200 осіб. Орган місцевого самоврядування — Плисівська сільська рада.

село Плисове
Країна image Україна
Область Харківська область
Район Лозівський район
Рада Плисівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA63100050580049737
Облікова картка Плисове 
Основні дані
Засноване раніше 1796
Населення 378 (2019 рік)
Площа 2,021 км²
Густота населення 265,71 осіб/км²
Поштовий індекс 64624
Телефонний код +380 5745
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		141 м
Водойми річка Плесова, Балка Жидова
Місцева влада
Адреса ради 64624, Харківська обл., Лозівський р-н, с. Плисове, вул. Центральна, 16
Сільський голова Антоненко Вадим Миколайович
Карта
image
image
Плисове
image
image
Плисове
Мапа

Географія

Село Плисове знаходиться в балці Плисова по якій протікає пересихаючий струмок з декількома загатами. Струмок через 7 км впадає в річку Орілька. На відстані 600 метрів знаходиться село Новоєгорівка (Первомайський район), за 3 км Червоний Степ (Сахновщинський район) та Тарасівка (Сахновщинський район), за 9 км станція Краснопавлівка. У селі у річку Плесову впадає Балка Жидова.

Історія

І. Ранній час

image
Один з 3 наявних курганів епохи енеоліту (III тис. до н. е. — I тис. н. е.) на VII полі (2 км східніше південної частини села)

За даними Д. І. Багалія на території нинішнього села Плисове, станом на 1913 рік, налічувалося п'ять земляних насипів заввишки 0,7 — 1,5 м, ймовірно, періоду ІІІ тис. до н.е — І тис. н. е. На сьогодні, ці насипи збереглися у кількості трьох, проте, у зв'язку із сільськогосподарською діяльністю, вони піддалися значній руйнації.

ІІ. Період Середньовіччя

До складу Київської Русі територія села не входила. Межиріччя Орелі та Орільки було територією суто кочових племен. Приймаючи до уваги воєнні кампанії Київської Русі проти згаданих племен, варто зазначити, що особливої інтенсивності вони набули у відносинах із печенігами та послідуючими за ними половцями.

На території нашого краю відбувалися події, пов'язані із невдалим походом проти половців князя Ігоря Святославовича, військо якого було розбите в 1185 році. Чимало дослідників вважають, що битва відбулася між річками Оріль та Орілька, тобто на території, до якої належить і село Плисове.

За свідченням М. С. Грушевського, печеніги володіли територією, до якої належить село Плисове, у період з Х до середини ХІІ століття. Половці, що витіснили печенігів, володіли вказаною територією до часів монголо-татарської навали, періодично чинячи опір натиску Київської Русі.

Значною інтенсивністю протистояння половців Київській Русі, характеризувалися періоди початку та останньої чверті ХІІ століття. У ці часи зростає кількість походів князів у степи Орільки.

Прикладом подібних походів, за Грушевським, є похід переможний 1168 року князя Мстислава Ростиславовича разом із дванадцятьма іншими князями у степи Орелі, де він мав змогу зруйнувати кочовища половців та узяти велику здобич.

В першій половині ХІІІ століття половців витісняють монголо-татари. Їх навала на сотні років перетворює половецький степ на Дике Поле.

ІІІ. Новий Час

На початку існування Запорізької Січі територія села не входила до її складу. Але пізніше територіально опинилася у складі Орільської паланки.

Після скасування Запорізької Січі (1775) козаки разом із селянами-втікачами осідали по берегах річок Оріль, Орілька, Тернівка, Бритай, Берека, утворюючи зимівники-хутори. Це твердження засвідчене тим фактом, що від початку село Плисове носило назву «Козачий хутір» (імовірно, у складі загальної назви).

Однією з перших згадок про село є Указ Павла І (1796), яким був заборонений самовільний перехід селян із помістя у помістя, а землями, що лишалися за царською казною (тобто, не віддавалися у користування панам), стали території між річками Оріль та Орілька з селом Плисове та декількома іншими хуторами. Керуючись даним фактом, можна висловити припущення, що село було утворене приблизно в останній чверті XVIII століття.

Починаючи із 1780 року межиріччя Орелі та Орільки належить Слобідсько-Українській губернії, а з 1796 року Орільські (Водолазькі) хутори, до яких належало й Плисове, входять до складу Павлоградського повіту Катеринославської губернії.

Проте, Указом від 29 жовтня 1820 року Орільско-Водолазькі хутори передано до Слобідсько-Української губернії. 13 травня 1821 року Плисове у складі Водолазьких хуторів було віднесене до Валківського повіту, але вже 1822 року — до Зміївського.

У ці ж роки формується й назва села за географічним принципом: «Плисове» — від річки Плиси (Плеса, Плесова і т. і.), що як і Орілька включала в собі численні й глибокі плеса.

У 1826 році указом харківського губернатора волосним центром Орільських хуторів стала слобода Преображенська, до якої було віднесено і хутори Верхній та Нижній Плисові. За відомостями 1906 року про населені пункти Преображенської волості до неї належало і плисівське товариство.

З документів Державного архіву Харківської області(ДАХО) відомо, що у серпні-вересні 1847 року у Плисівських Хуторах, як і на решті території Зміївського повіту, лютувала епідемія холери. Відтак 9 мешканців Плисового захворіло, 1 з них помер. Першим захворілим був Семен Денисенко.

Також за документами ДАХО відомо про набір рекрутів з числа мешканців села Плисове, якими у 1869 році стали Синило Трофим Яремович, Білоцерківський Семен Васильович, Моргун Микита Кіндратович, а у 1872 році — Огульчанський Степан Павлович.

За результатами обліку хлібних запасів Плисівської громади у 1897—1898 рр. встановлено 355 ревізьких душ, що вказує на наявність у селі на той час не менше 355 домогосподарств.

Відомо також, що на початку XX століття у Плисовому існувала насосна станція: воду спеціально сконструйованим каналом постачали на залізничну станцію Біляївка.

Військові армії Російської імперії — плисівці — Дігтяр Іван Григорович (1897—198…) та Дігтяр Микола Антонович (1894—1933). Фото 1916 року (з особистого архіву Обіди Галини Петрівни).

Багато плисівців брали участь у військових конфліктах початку 20 століття у складі військ Російської імперії.

У 20-х рр. у селі була сільська рада, загальна для Верхнього та Нижнього Плисового, трикласна школа, яку відвідували більше вісімдесяти учнів (учителями були: Олександренко Іван Павлович та Олександренко Віра Олександрівна), фельдшерсько-акушерський пункт, православна Миколаївська церква (у 1896 році священником був Ястремський Іоанн, а вже у 1908 — випускник Київської духовної академії, кандидат богослов'я Філевський Іван Павлович; псаломщикомами у різний час були Ястремський Євген Миколайович, Сулима Порфирій Григорович). 1923 року, після розділу Зміївського повіту, село територіально належить до новоствореного Лозівського району Харківської губернії (пізніше — області).

У часи колективізації (1929—1933) на території Нижнього та Верхнього Плисового створюється чотири колгоспи: «Колос», «Ім. Петровського», «Труд» — у Нижньому та «Червоне поле» — у Верхньому Плисовому. За свідченням старожилів, люди до колгоспів йшли практично примусово, вступ супроводжувався експропріацією майже усього майна, що могло бути засобами виробництва (реманент, худоба, посівні матеріали і т. д.).

image
Бухгалтери колгоспу «Червоне Поле» (1933 рік, с. Верхнє Плисове): Андрущенко Гаврило, Дегтяр Юхим Григорович, Рогач Олимп Семенович, Рогач Микола Семенович (фото з особистого архіву Обіди Галини Петрівни)

Трагічною сторінкою в історії села став голод 1932—1933 років. Смертність за період з 1928 по 1933 рр. у чотири рази перевищила смертність попередніх років. А за 1932—1933 роки цей показник сягнув 223 осіб, що було максимальним показником по Лозівському району. Про жахливі наслідки Голодомору серед ще живих плисівців було зібрано такі свідчення:

"Урожай у 1932 році був непоганий, був вищий за середній. Почалася молотьба. Зерно забиралося державою просто з-під молотарки і вивозилося на зсипні пункти. Люди дивувалися: як же воно буде, що хліб вивозиться, а в колгоспних засіках немає зовсім зерна, ні для їжі, ні для засіву? Люди кинулися на зібрані поля – збирати колоски, що впали. Але тут же зразу дав знати себе совєцький закон, який був тоді виданий: хто буде збирати колоски в полі, буде засуджений на 10 років таборів як ворог соціалістичного господарства. Протягом осені і початку зими у селі люди поїли всі запаси, які в них були – картоплю, буряк, потім собак, а вже на початку 1933 року зимою і весною дуже багато померло. У нашій сім’ї померло двоє. У полі збирали мерзлі корінці, картоплю, з дерев здирали кору і робили з неї «борошно», пекли «коржі». Хто не поїсть таких коржів, помирає, бо шлунок не міг їх переварювати. Я залишилася жива тільки дякуючи мамі і дядькові, які їздили міняти аж під Москву і привозили звідти хоч трішки хліба."
Катерина Михайлівна Дрищ
"З тих років я зовсім мало пам’ятаю, бо народився в 1928 році. Мені було всього п’ять років і голод я знаю тільки з розповіді матері, та батька. Батько розповідав, що в 1933 році дуже мучилися. Хлібинка – кирпичик у місті коштувала тридцять п’ять карбованців. А щоб купити потрібно було щось продати. То батько забрав останні речі, у тому числі і 2 пари чобіт, сказавши, що в них нікуди ходити, поїхав під самий Бєлгород і виміняв там 2 пуди зерна. То те зерно змололи, і домішували туди всяку зелень, траву, лободу, щавель, варили якесь єство і їли. Сусід наш був на той час в колгоспі комірником, і хоч в коморі майже нічого не було, але змежки зерна, чи макухи приносив додому, той нам дітям, щось тай перепадало. Мати й батько доті зовсім мало їли, все більше нам віддавали, щоб ми вижили. У нашої сусідки була коза. То ми допомога ми їй рвати корми, а вона давала нам трішки молока. Якби не те молоко, то з дітей мабуть би ніхто не вижив. А так я ще й досі живу, побачив і внуків, і правнуків.."
Василь Юхимович Гайдамака
"В ті страшні роки мені було 11 років, і я багато пам’ятаю. В сім’ї нас було 8 чоловік, з дітей я був старший. На городі в нас тоді вродило все. Так позабирали ж усе. Навіть квасолю забрали. Їсти не було нічого. Діждалися весни. Калачики та лобода, піднімуться, я, як старший вийду, було та нарву калачиків та лободи, наллю водою, запарю в казані (один казан у нас і зостався) та накидаю бур’яни на суху сковороду – аби розпарилися. Ото поїли – і все… Мені вже тринадцятий пішов, а меншому брату 5 років було. До родичів не зверталися, бо всі теж голодували. Дід у нас був, він на японській війні 1905 р. воював, був підсліпуватий, то він візьме меншого брата та й йдуть просити їсти. Назбирають хоч щось, то й нам принесуть. Багато, багато померло людей того року. А ховали – просто в ряднину якусь замотали, і кинули в яму, загорнули. І все. Сім’ями мерли тоді люди."
Іван Дмитрович Лисокобилко
"Тридцять третій рік був урожайним. Але тоді на весні від голоду загинуло найбільше людей. Забирали в людей все до решти зачепив 1933 р. і нашу сім’ю. Пухлі були мати і найменший брат. Сім’я велика – батько, мати, п’ятеро дітей і батькова сестра. Таку сім’ю прогодувати у ті тяжкі роки було нелегко. І навесні мати була пухла, ледь вижила, як і брат. Весною смертність досягла найвищого пункту, але в середині квітня видали по 1 кг гречки. Люди їли її не помеленою (не було чим і коли), а багато їли одразу, сирою. Від цієї необрізаної гречки, протягом тижня померло багато людей, в основному діти. Рятуючи своє життя, люди розпродували все, до останньої нитки. Дехто їздив міняти речі за харчі аж до Московщини. Багато людей пішло з села шукати хліба і ніколи вже не поверталися. Трупи померлих з голоду звозили до масових могил. Наша сім’я не померла з голоду, чудом вижили всі. Але згасаючі ті страшні молю Бога, щоб ніколи мої діти, внуки і правнуки не зазнали такого горя."
Любов Пилипівна Козюменська
«Голод почався вже з зими 1933 року, а коли прийшла весна і сніг зовсім розтанув, люди почали вилазити з хат, хоч були зовсім знесилені. Настало тепло, але одночасно з теплом почало все більше і більше вмирати людей і вже кожного дня вмирало по 10-20 душ. В селі кожен день ховали людей. По-сусідськи з нами жила сім’я Дейко, то з сім’ї тільки за квітень місяць померло 10 чоловік. Дітки від 2-х місяців до 10 років і дорослі. З нашої сім’ї у 9 чоловік померло двоє. Ми були малі, але ходили в поле, збирали мерзлі буряки, картоплю, а воно все було підгнивши. То після їжі дуже хворіли, боліли животи, була блювота. Голод був страшний. У полі збирали ховрашків, здирали з них шкури, варили і їли. Коли почали зеленіти поля, збирали різні корінці та їли. Голод 33-го був найстрашніший в історії. Аби це ніколи не повторилося.»
Петро Гаврилович Обіда
"Голод – це страшне слово. Серце терпне, коли чуєш його. Ті, хто ніколи не пережили його, ніколи не зможуть уявити, які страждання спричиняє голод. Немає нічого гіршого для матері, аніж бачити своїх вис-нажених, знесилених дітей, які через голод забули як посміхатися. В 1933 році, коли вже не стало зовсім нічого їсти, померла моя 3-річна сестра. Тоді батько і брати поїхали за Харків під Бєлгород, щоб обміняти останнє «барахло», останні родинні сорочки на їжу для дітей. Коли вони поверталися з чотирма кілограмами кукурудзи та чотирма висівок, їх заарештували за спекуляцію, а харчі конфіскували. Дуже шкода було дітей, вигляд вони мали страшний: скелети з кінцівками, що звисали з роздутих животиків. Дай Бог, щоб ніколи не повторилися ті роки страху і смерті."
Катерина Трохимівна Антоненко

В період з 1935 по 1940 рік радянською владою була зруйнована церква (фундамент пізніше був забраний німцями у часи окупації). Знаходилась церква у тому місці, де сьогодні знаходиться пам'ятник загиблим у Другій світовій війні. Після зруйнування лишався невеличкий будиночок, що у повоєнні роки був прилаштований під школу чи хату-читальню.

Згідно з картою 1937 року, приватні сільськогосподарські угіддя на той час простягались від межі із Ново-Єгорівкою й до балки на межі з Миронівкою (у Верхньому та Нижньому Плисовому налічувалось понад 450 дворів).

На той час і аж до 70-х — 80-х рр. Верхнє та Нижнє Плисове носили народні назви Кобилодзвони та Шкапці відповідно, а самі об'єднували у своєму складі низку хуторів: Галанівку, Дейківку, Трохимівку, Юхимівку, Голубівку.

Іншими характерними для Плисового етнонімами стали: Холоша — нині вулиця Спортивна, Вершина — кінець вулиці ім. Моргуна сьогодні, Кубирла — Ново-Єгорівка, Макорти — поля, що прилягають до річки Орільки, Євгеєва, Куряча, Солона, Зайцівська балки.

11 жовтня 1941 року село було окуповане німецько-нацистськими загарбниками.

М. І. Безверхній та ветерани Другої світової війни — мешканці села Плисове. 1 ряд зліва направо: Наглий Василь Семенович, Пальчик Яків Іванович, Безверхній Микола Іванович, Машталь Митрофан Федотович, Лиценко Гаврило Семенович, Козюменський Микола Захарович; 2 ряд: Андрущенко Микола Іванович, Дегтяр Пилип Григорович, Гайдамака Павло Семенович, Пішта Іван Михайлович; 3 ряд: Олійник Афанасій Іванович, Дейко Іван Трохимович, Сальник Микола Акимович (9 травня 1988 року, фот о з особистого архіву Обіди Галини Петрівни).

За часів Німецько-радянської війни на фронт було комісовано більше двохсот осіб, з них не повернулося більше ста.

Один із мешканців села — Моргун Микола Іванович у 1943 році став Героєм Радянського Союзу, одним із перших форсувавши Дніпро у районі смт Лоєв (Білорусь).

Неодноразово територією села проходила лінія фронту. Зокрема, 26 січня 1942 року, під час проведення Барвінково-Лозівської операції, село було зайняте військами Червоної армії. У Плисовому базувався 699 стрілецький полк 393 стрілецької дивізії, який впродовж зими та весни у взаємодії з іншими бойовими одиницями 6 Армії Південно-Західного фронту вів наступ у західному напрямку. В березні 1942 року відбувся один із найбільш кривавих боїв на території Плисового. У північній частині села (поле № 1) тоді загинуло багато червоноармійців, яких плисівці ховали просто у скотомогильнику.

Серед мирного населення, за свідченнями очевидців, жертв не було, окрім полонених молодих дівчат, яких забирали на примусові роботи до Німеччини. Репресивної політики у відношенні селян, за переказами, теж не було.

Остаточно село було визволене 14 вересня 1943 року бійцями 100-го та 101-го гвардійських стрілецьких полків 35-ї гвардійської стрілецької дивізії. При цьому, практично усі хати Верхнього Плисового та частина домогосподарств Нижнього Плисового були спалені німецькими окупантами при відступі. Мешканцям, що лишилися без житла, після визволення довелось жити у землянках, які їм допомагали будувати підлітки із Ново-Єгорівки. Під час війни «Колос» зазнав руйнації, тому було прийняте рішення із усіх існуючих потужностей створити сільськогосподарську артіль «Зоря комунізму», що пізніше стала колгоспом. У різні часи колгосп очолювали: Василь Іванович Андрущенко, Іван Володимирович Макалюк, Григорій Садовничий, Микола Прокопович Грузін, Чуйко Олександр Сергійович, Кулипка Іван Сергійович. Останнім головою правління був Безверхній Микола Іванович. Усі голови колгоспу «Зоря Комунізму» були не-плисівцями, окрім Андрущенка В. І.

Потужностями новоствореної артілі у 1961 році були: два господарські двори у Нижньому Плисовому (бригада № 1) та господарський двір у Верхньому Плисовому (бригада № 2), що мали у своєму складі тракторний парк, кузню, молочнотоварні ферми, конюшні, склади. Також були теплиці, плодово-ягідний сад, на Курячій балці вирощували курей. До якогось часу на Вершині була вітряна мельниця. Пізніше з'явилася електрична, олійниця, тік.

Очільник колгоспу «Зоря комунізму» (у подальшому — голова правління КСП та СВК «Зоря»), за якого село досягло найвищого соціально-економічного розквіту, — Безверхній Микола Іванович (1929—2003)

За різних часів колгосп займався розведенням шовкопрядів, бджільництвом, вівчарством, птахівництвом, розведенням ВРХ, коней, свиней, садівництвом, овочівництвом, рибальством. Все ж основним напрямком діяльності було рослинництво: вирощування технічних та зернових культур. Із сільським господарством у той час було важко: більше двох тисяч гектарів орної землі оброблялись здебільшого вручну жінками. Критична ситуація спостерігалась і у праці жінок на фермах. До того ж, працювати доводилось і на власній садибі, що теж становило складність: іще до початку 60-х років зерно на борошно вдома мололи жорнами, а хати топили сонячнищем, зібраним восени на полі. Починаючи із 60-х рр., у зв'язку зі значною урбанізацією, спостерігається міграція селян до міста: населення поступово зменшується. Багато плисівців у повоєнний період емігрували з України: в Канаду, Австралію, Сполучені Штати. В цей час активізуються процеси найму на сезонні роботи мешканців західних регіонів України, деякі з них залишились на постійне місце мешкання.

Але вже починаючи із 70-х рр. спостерігається поліпшення у технічному стані колгоспу, значної ваги набирає використання пестицидів та добрив у технології вирощуваних культур, зростає кількість кваліфікованих спеціалістів, задіяних у роботі колгоспу.

Такі процеси, а також натхненна праця колгоспників, призвели до двократної перемоги у Всесоюзному соціалістичному змаганні у 1982 та 1984 рр. Колгосп «Зоря комунізму» виборов право бути володарем Трудового Знамені ЦК КПРС, Ради міністрів СРСР, ВЛКСМ та ВЦСПС.

В період кінця 60-х рр. — кінця 80-х значно поліпшились умови життя в селі. У 1964 році було відкрито нову двоступеневу школу (замість двох старих — у Нижньому та Верхньому Плисовому). Функціонували дитячий садок із яслами, клуб (регулярно показували кіно), бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт із стоматологічним кабінетом, сільська рада, відділення зв'язку, гуртожиток, колгоспна їдальня. Усі об'єкти соціальної сфери матеріально забезпечувались колгоспом.

IV. За часів незалежності

Із розпадом Радянського Союзу глибокі соціально-економічні зміни торкаються і Плисового, втім, неминучість яких була продиктована ситуацією, що склалася в останні роки існування СРСР. Із цього моменту починається відлік кризового часу для села, що у більшості своїй продовжується і дотепер.

У рамках аграрної реформи, запровадженої на початку дев'яностих, колгосп «Зоря комунізму» перетворюється на колективне сільськогосподарське підприємство (КСП «Зоря», 1992, голова правління — Микола Іванович Безверхній), а відтак, земля, що перебувала у розпорядженні колгоспу, стає власністю саме КСП, а не держави (1994).

Незважаючи на глибоку загальмованість економічної ситуації (переведення на госпрозрахунок і самофінансування, відсутність державної підтримки, кредитування тощо), «Зоря» продовжує повноцінно функціонувати: під посівами знаходяться усі орні землі, прибуток продовжують давати садок та пасіка (до кінця 90-х), активно працюють обидві молочнотоварні ферми (ВРХ, коні, свині), господарство справно сплачує податки, а його колектив усе ще налічує більше ста працівників. В умовах нестачі вільних грошових коштів, розрахунок з останніми вівся почасти на бартерних умовах: зарплатню повністю або частково сплачували сільгосппродукцією. Був час, коли зарплатню частково сплачували спиртом. Подібні схеми розрахунків практикувались і з партнерами по бізнесу: поставниками палива, споживачами сировини.

У 1996 році процес розпаювання колгоспних земель дійшов до свого логічного завершення: пайщики отримали Державні сертифікати на землю та майно колишнього колгоспу. Відтепер селяни мали змогу господарювати самостійно або створити підприємство на кшталт КСП. Відтак, створюється сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК «Зоря», голова правління — Микола Іванович Безверхній), що продовжує працювати до 2002 року.

Із 2002 року, в умовах почасти штучно створеної кризової економічної ситуації, починається процедура банкрутства «Зорі», що тривала до 2006 року.

12 листопада 2003 року помирає незмінний очільник «Зорі» — Безверхній Микола Іванович.

Зважаючи на фактичне припинення діяльності «Зорі», у 2002 році із власниками паїв укладаються договори оренди ТОВ «Промагро» строком на 5 років. Новостворене підприємство реструктуризує потужності «Зорі» виключно на діяльність у сфері вирощування зернових та технічних культур із різким обмеженням сівообороту більш-менш рентабельними культурами (соняшник, пшениця, ячмінь, кукурудза).

Із припиненням функціонування «Зорі» поглиблюються і процеси соціальної кризи: на початку двотисячних припиняють свою діяльність дитячий садок, будівля їдальні та гуртожитку віддаються на майно; десятки людей втрачають робочі місця і переорієнтовуються на ведення підсобного господарства; стрімко зростає відтік молоді до міста, результатом чого стає різке зменшення народжуваності та призупинення діяльності школи у 2011 році.

За останні сімнадцять років (2001—2018) більше, ніж удвоє зменшується кількість мешканців села. Основними причинами смертності є: онкологічні захворювання, алкоголізм та хронічні патології (артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, цукровий діабет ІІ типу тощо). Одиниці встають на шлях підприємництва — у сфері торгівлі (останнім часом функціонували чотири магазини, продуктовий кіоск) та сільгоспдіяльності (зернові, соняшник, баштанництво). Залишаються нереалізованими інші потенційні потужності для підприємництва: три ставки, яблуневий садок, до прикладу.

Сьогодні у селі мешкає до двохсот мешканців, функціонують сільська рада, відділення зв'язку, фельдшерсько-акушерський пункт, клуб, громадська бібліотека, три магазини. Продовжує діяти система водопостачання, у 2006 році село було повністю газифіковане, більшість домогосподарств мають телефони, у багатьох — вода проведена до хати, є осібна каналізація, інтернет.

Населення

  • У 1864 році в хуторі Плисова (Зміївський повіт, 1 стан) мешкало 714 осіб в 106 дворах.
  • У 1897 році в селі Нижньому Плисовому мешкало 778 осіб, у селі Верхнє Плисове — 658 осіб.
  • У 1914 році в селі Плисове, Преображенської волості Зміївського повіту, мешкало 1988 осіб.
  • У 1920 році кількість мешканців плисівської спільноти склала 1695 осіб (267 домогосподарств). Окремо зазначаєєься. Ново-плисівське товариство з населенням 54 особи
  • У 1921 році голова сільської ради с. Плисове Пальчик Іван повідомляє про населення Плисового в 1997 осіб.
  • У 1941 році в Нижньому Плисовому було 350 дворів, у Верхньому — 120 дворів.
  • У 1949 році в Нижньому Плисовому було 358 дворів, сільська рада, а у Верхньому Плисовому — 98 дворів. У Новоєгорівці 77 дворів.
  • У 1984 році в селі Плисове мешкало 570 осіб.
  • У 2001 році в Плисовому мешкало 537 осіб.
  • У 2019 році в селі Плисове зареєстровано 378 мешканців (з них 45 дітей до 18 років і 109 пенсіонерів), з яких фактично проживає біля 200 осіб.

Економіка

ТОВ «Промагро» — сільскогосподарське підприємство.

Підприємці-одноосібники, задіяні у сільському господарстві (фермери).

Об'єкти соціальної сфери

  • Сільська рада;
  • Загальноосвітня школа (діяльність призупинена із вересня 2011 року);
  • Фельдшерсько-акушерський пункт;
  • Відділення зв'язку;
  • Сільський клуб;
  • Громадська бібліотека;
  • Три продуктових магазини.

Пам'ятки історії

  • Шість курганів ІІІ тис.до н.е — І тис. н. е.(охоронний номер 2057);
  • Братська могила радянських воїнів. Пам'ятний знак воїнам-односельцям, які загинули в Другій світовій війні. 1939—1945 рр. (охоронний номер 1214).

Національний склад мешканців Плисового

Найрозповсюдженіші прізвища плисівців подано в перелікові:

1.    Авраменко 2.    Андрущенко 3.    Антоненко 4.   Барабаш 5.   Бардаш 6.   Бережний 7.   Біленський 8.   Білобровий 9.   Білоус 10. Білоцерківський 11. Вареник 12. Веприцький 13. Вітренко

14. Видренко 15. Волошин 16. Гайдамака 17. Герасименко 18. Говтва 19. Де(і)гтяр 20. Дейко 21. Денисенко 22. Дзюба 23. Діденко 24. Дрищ 25. Довженко 26. Загорулько 27. Кириленко 28. Климко

29. Козюменський 30. Колісник 31. Кузьменко 32. Кузьмінський 33. Курган 34. Кутицький 35. Лещенко 36. Лимар 37. Лисокобилко(а) 38. Лиценко 39. Литвинова 40. Лісняк 41. Машталь

42. Мешечко 43. Миколаєнко 44. Минай (Минаєв) 45. Мироненко 46. Мірошниченко 47. Моргун 48. Московченко 49. Мудрак 50. Наглий 51. Огульчанський 52. Олійник 53. Обіда 54. Осавуленко

55. Пальчик 56. Пішта 57. Притюпа 58. Решетняк 59. Рі(є)зниченко 60. Рогач 61. Савченко 62. Сальник 63. Сенило 64. Синельник 65. Телега 66. Фесенко 67. Чорний 68. Чорниш 69. Шевченко

70. Яценко

Аналіз прізвищ вказує на їх переважно українське походження (90 %). Ці прізвища або мають характерні для українських суфікс -енко (35,7 %) або інші особливості українських прізвищ (54,3 %).

Решта 10 % прізвищ мають особливості будови польських прізвищ (містять суфікси -ський, -цький).

Відомі уродженці Плисового

Список загиблих за часів Німецько-радянської війни

Список складений за матеріалами 10 тому Книги пам'яті України.

Загиблий Наведені відомості
1) Авраменко Феодосій Минович 1905, с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
2) Антоненко Олексій Степанович 1910, с. Плисове Лозівського району Харківської області. Рядовий, стрілець. Загинув 22.09.1942.Похований: м. Волгоград, Російська Федерація.
3) Антоненко Федір Павлович 1901, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в січні 1944.
4) Бардаш Василь Сергійович 1911, с. Плисове Лозівського району. Сержант. Зник безвісти в грудні 1943.
5) Бардаш Микола Іванович 1910, с. Плисове. Зник безвісти в грудні 1943.
6) Бардаш Микола Пимонович 1911, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в липні 1944.
7) Белінський Іван Федорович 1906, с. Плисове. Помер від ран 20.06.1942. Похований: Тверська область, Російська Федерація.
8) Біленський Василь Федорович 1904, с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Загинув. Похований: Покровський район Орловської області, Російська Федерація.
9) Біленський Іван Федорович 1915, с. Плисове. Загинув 20.08.1942. Похований: с. Ситьково Тверської області, Російська Федерація.
10) Біленський Микола Григорович 1921, с. Плисове. Зник безвісти в грудні 1943.
11) Білоцерківський Іван Никофорович 1912, с. Плисове Лозівського району. Рядовий, 42 стрілецький полк 13 гвардійської стрілецької дивізії. Загинув 19.09.1942. Похований: м. Волгоград, Російська Федерація.
12) Богатиренко Дмитро Лукич 1904, с. Плисове Лозівського району. Зник безвісти в грудні 1943.
13) Вареник Яків Кононович 1914, с. Плисове Лозівського району. Лейтенант. Зник безвісти в грудні 1943.
14) Видренко Дем'ян Павлович 1908, с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
15) Видренко Михайло Васильович 1910, с. Плисове Лозівського району. Рядовий, шофер. Зник безвісти в грудні 1943.
16) Волошин Дмитро Петрович 1909, с. Плисове Лозівського району. Рядовий, стрілець,42 гвардійський стрілецький полк 13 гвардійської стрілецької дивізії. Загинув 19.09.1942. Похований: м. Волгоград, Російська Федерація.
17) Волошин Іван Свиридович 1911, с. Плисове. Зник безвісти в грудні 1943.
18) Волошин Йосип Іванович 1902, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
19) Волошин Кирило Іванович 1911, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
20) Гайдамака Єгор Костянтинович 1923, с. Плисове Лозівського району. Рядовий, стрілець, 103 гвардійський стрілецький полк 34 гвардійської стрілецької дивізії. Помер від ран. Похований: Калмикія, Російська Федерація.
21) Герасименко Макар Іванович 1916, с. Плисове Лозівського району. Рядовий, стрілець. Загинув 15.04.1944. Похований: Молдова.
22) Герасименко Федір Іванович с. Плисове. Рядовий, 55 гвардійський стрілецький полк. Загинув 01.11.1943. Похований: Дніпропетровська область.
23) Герасименко Яків Іванович 1911, с. Плисове. Технік-інтендант. Зник безвісти 20.09.1944.
24) Говтов Іван Матвійович 1924, с. Плисове Лозівського району. Рядовий, стрілець, 203 стрілецька дивізія. Загинув 28.02.1944. Похований: Дніпропетровська область.
25) Дегтяр Дмитро Михайлович 1902, с. Плисове Лозівського району Харківської області. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
26) Дегтяр Іван Григорович 1904, с. Плисове Лозівського району Харківської області. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
27) Дегтяр Іван Никифорович 1895, с. Плисове. Рядовий. Загинув 06.02.1944. Похований: Білорусь.
28) Дегтяр Павло Михайлович 1910, с. Плисове. Рядовий, стрілець, 42 гвардійський стрілецький полк 13 гвардійської стрілецької дивізії. Загинув 16.09.1942. Похований: м. Волгоград, Російська Федерація.
29) Дегтяр Семен Іванович с. Плисове. Молодший сержант. Загинув 17.08.1944. Похований: Польща.
30) Дегтяр Федір Іванович с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти 03.11.1943.
31) Дегтярьов Іван Володимирович 1925, с. Плисове. Рядовий, стрілець, 33 гвардійська стрілецька дивізія. Зник безвісти 25.08.1943.
32) Дейко Андрій Іванович 1924, с. Плисове. Рядовий. Загинув 03.09.1943. Похований: с. Зерново Суземського району Брянської області, Російська Федерація.
33) Дейко Василь Семенович 1907, с. Плисове. Рядовий. Загинув 28.06.1942. Похований: Воловський район Липецької області, Російська Федерація.
34) Дейко Олексій Іванович 1920, с. Плисове. Рядовий, стрілець. Загинув 03.09.1943. Похований: с. Зерново Суземського району Брянської області, Російська Федерація.
35) Дейко Яків Еммануїлович 1923, с. Плисове. Лейтенант. Зник безвісти в грудні 1943.
36) Діденко Кирило Іванович с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
37) Діденко Яків Іванович 1912, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
38) Дрищ Василь Михайлович 1920, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
39) Загорулько Олексій Васильович с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Загинув 02.03.1944. Похований: Дніпропетровська область.
40) Кириленко Іван Тимофійович 1898, с. Плисове Лозівського району. Загинув 25.05.1944. Похований: Молдова.
41) Климко Павло Андрійович 1908, с. Плисове Лозівського району. Зник безвісти в січні 1944.
42) Кузьменко Федір Кіндратович 1911, с. Плисове Лозівського району. Рядовий, стрілець. Зник безвісти в червні 1944.
43) Кузьмінський Дем'ян Захарович 1904, с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
44) Курган Павло Федорович с. Плисове Лозівського району. Молодший сержант, заступник командиру відділення, 710 механізована стрілецька бригада. Загинув 03.12.1943. Похований: Ломоносовський район Ленінградської області, Російська Федерація.
45) Кутицький Гаврило Андрійович 1920, с. Новоєгорівка. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
46) Кутицький Назар Андрійович 1913, с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
47) Лещенко Борис Андрійович 1920, с. Плисове Лозівського району Харківської області. Рядовий. Загинув.
48) Лещенко Василь Михайлович 1917, с. Плисове. Зник безвісти в грудні 1943.
49) Лещенко Микола Васильович 1920, с. Плисове. Рядовий. Помер від ран у 1944. Похований: м. Санкт-Петербург, Російська Федерація.
50) Лещенко Олексій Іванович 1920, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
51) Лещенко Семен Михайлович 1910, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
52) Лещенко Федір Михайлович 1912, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
53) Лещенко Яків Іванович 1914, с. Плисове. Зник безвісти в грудні 1943.
54) Лимар Дмитро Харитонович 1921, с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
55) Лимар Харитон Костянтинович 1901, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
56) Лисицин Іван Олексійович 1915, с. Плисове Лозівського району Харківської області. Рядовий. Зник безвісти у вересні 1943.
57) Лисокобилко Данило Семенович 1907, с. Плисове Лозівського району Харківської області. Рядовий, стрілець, 907 стрілецький полк. Зник безвісти 24.02.1943.
58) Лиценко Василь Іванович 1899, с. Плисове Лозівського району Харківської області. Рядовий, стрілець. Зник безвісти в жовтні 1942.
59) Лиценко Дмитро Іванович 1920, с. Плисове Лозівського району Харківської області. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1942.
60) Лиценко Микола Васильович 1920, с. Плисове. Мінометник, 163 стрілецький полк. Помер від ран 05.02.1944. Похований: Ленінградська область, Російська Федерація.
61) Лиценко Петро Якимович с. Плисове. Рядовий, стрілець, 461 стрілецький полк 142 стрілецької дивізії. Зник безвісти в квітні 1945.
62) Лісняк Іван Олексійович 1914, с. Плисове Лозівського району Харківської області. Сержант. Загинув.
63) Машталь Володимир Федорович 1912, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
64) Машталь Давид Павлович 1900, с. Плисове. Рядовий, 180 гвардійський стрілецький полк 60 гвардійської стрілецької дивізії. Загинув 18.11.1943.
65) Маштальов Іван Олександрович 1903, с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Зник безвісти в квісті 1942.
66) Миколаєнко Никифор Михайлович с. Плисове. Рядовий. Загинув 14.10.1943.
67) Минаєв Митрофан Тимофійович 1918, с. Плисове. Молодший сержант, механік-водій, 18 танковий полк. Загинув 24.07.1941. Похований: Гомельська область, Білорусь.
68) Минай Семен Тимофійович 1913, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
69) Мироненко Микола Павлович 1913, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
70) Моргун Іван Пантелійович 1925, с. Плисове Лозівського району Харківської області. Рядовий. Зник безвісти в листопаді 1943.
71) Мудрак Степан Іванович 1913, с. Плисове Лозівського району Харківської області. Рядовий 1199 стрілецького полку 354 стрілецької дивізії. Загинув 30.11.1942. Похований: Зубцовський район Тверської області, Російська Федерація.
72) Ніколаєнко Павло Іванович с. Плисове Лозівського району. Єфрейтор. Загинув 16.07.1944. Похований: с. Снітово Івановського району Брестської області, Білорусь.
73) Обіда Антон Федорович 1907, с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Зник безвісти в травні 1942.
74) Пальчик Григорій Іванович 1899, с. Плисове Лозівського району Харківської області. Призваний Краснопавлівським РВК. Рядовий. Зник безвісти в травні 1942.
75) Пальчик Дем'ян Іванович 1920, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
76) Притюпа Григорій Андрійович 1916, с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Загинув.
77) Рєзниченко Іван Гайович с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Загинув 18.05.1944. Похований: с. Партизани Приморського району Запорізької області.
78) Рогач Іван Пантелеймонович 1919, с. Плисове Лозівського району. Матрос. Загинув 01.09.1943. Похований: с. Кам'янка Донецької області.
79) Рогач Іван Пантелійович 1919, с. Плисове. Сержант, командир відділу, 844 стрілецький полк 267 стрілецької дивізії. Загинув 26.08.1943. Похований: с. Перемога Ізюмського району Харківської області.
80) Рогач Іван Семенович 1910, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
81) Рогач Микола Семенович 1910, с. Плисове. Рядовий. Загинув 18.06.1942.
82) Рогач Михайло 1912, с. Плисове. Рядовий. Загинув 23.04.1942 у полоні. Похований: с. Масюковщина Мінського району Мінської області, Білорусь.
83) Рогач Мойсей Іванович 1905, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
84) Сальник Василь Микитович 1907, с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
85) Сальник Дем'ян Васильович 1908, с. Плисове. Рядовий, стрілець, 42 гвардійський стрілецький полк 13 гвардійської стрілецької дивізії. Зник безвісти 24.09.1942.
86) Сальник Павло Миколайович 1903, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти 03.07.1942 у м. Севастополі, Крим.
87) Сальник Тимофій Філаретович 1922, с. Плисове. Рядовий, стрілець. Загинув 22.05.1942. Похований: м. Ізюм Харківської області.
88) Синельник Василь Микитович 1907, с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
89) Солодовников Іван Микитович 1911, с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
90) Стукалов Сергій Семенович 1924, с. Плисове Лозівського району. Загинув 05.11.1944. Похований: Польща.
91) Черниш Антон Антонович 1924, с. Плисове Лозівського району. Призваний польовим ВК. Рядовий. Загинув у грудні 1943. Похований: сел. Комсомольське Лозівського району Харківської області.
92) Черниш Василь Петрович 1906, с. Плисове. Загинув у 1943.
93) Чорний Василь Петрович с. Плисове Лозівського району. Рядовий, стрілець, 55 гвардійський стрілецький полк 20 гвардійської стрілецької дивізії. Загинув 16.11.1943. Похований: Дніпропетровська область.
94) Чорний Павло Федорович 1914, с. Плисове Лозівського району. Зник безвісти в 1943.
95) Шевченко Гаврило Михайлович 1906, с. Плисове Лозівського району. Рядовий, стрілець, 328 стрілецька дивізія. Загинув 09.08.1944. Похований: Польща.
96) Шевченко Дмитро Микитович 1912, с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Зник безвісти в грудні 1943.
97) Шевченко Дмитро Степанович 1905, с. Плисове. Рядовий. Зник безвісти в лютому 1944.
98) Шевченко Олексій Григорович 1918, с. Плисове Лозівського району. Рядовий. Загинув 05.06.1942. Похований: с. Чепіль Балаклійського району Харківської області.

Політичні уподобання мешканців

Наочним прикладом політичного світогляду плисівців є результати виборів Президента України 2010 року за місцевою 55 дільницею 181-го виборчого округу.

І тур: явка — 272 з 379 (71,8 %), недійсних — 0,4 %. Результат голосування: Янукович — 53,3 %, Тимошенко — 11,4 %, Тігіпко — 10,4 %, Яценюк — 6,6 %, Симоненко — 1,8 %.

ІІ тур: явка 279 з 380 (73,4 %), недійсних — 0,7 %.

Кандидат % голосів
Янукович 60,6
Тимошенко 34,8
Проти всіх 3,9

У цілому популярністю серед виборців Плисового користуються проросійські та популістичні партії і кандидати («Партія регіонів», «КПУ», В. Янукович та ін.). На президентських та парламентських виборах 2019 року більшість голосів отрмав В. Зеленський, а також — партії «Слуга народу» і «ОПЗЖ».

Суттєва меншість мешканців Плисового віддає свої голоси за патріотичні проукраїнські сили. Рівно, як і невелика кількість плисівців вітає демократичні зміни в державі (Майдан-2004/2005, Революція Гідності тощо)

Триколірна кореляція мови та результатів виборів 2012

  • вибори 2012

Також

Мапи

  • с. Плисове 1875 г. і сучасна прив'язка
  • хутор Верхній та Нижній Плисовий в 19 сторіччі.
  • с. Плисове 1946 г.
  • с. Плисове 1984 г.[недоступне посилання з квітня 2019]
  • с. Плисове 2010 г.

Виноски

  1. Лозівська районна державна адміністрація (28 січня 2019), Голова РДА Ашот Керопов відзначив якісну роботу Плисівського сільського голови Вадима Антоненка, процитовано 2 травня 2019
  2. Історія Закутнівки[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Paramonov, Andrey. Храмы моей родины. Процитовано 27 листопада 2016.
  4. Хутор Закутный из группы Орельских (Водолажских)хуторов
  5. Харьковская ЕПАРХИЯ :: Украина, условно Восток :: Украина (Україна) :: СТРАНЫ И РЕГИОНЫ. forum.vgd.ru. Процитовано 26 листопада 2016.
  6. Память народа::Поиск документов частей. pamyat-naroda.ru. Процитовано 16 вересня 2020.
  7. Дейко, Роман. Населення Преображенської волості Зміївського повіту 1897 рік (ХДОА, ф. 304, оп. 1, справа 2018). vk.com. Процитовано 14 березня 2017.
  8. Дейко, Р.Д. Населення Плисового за переписом 1920 та 1921 років. m.vk.com. Процитовано 23 травня 2019.
  9. Пам'ятки археології Лозівського району
  10. Пам'ятки історії Лозівського району
  11. Під час виконання бойового завдання загинули двоє українських воїнів


Посилання

  • Погода в селі Плисове

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Plisove selo v Ukrayini u Lozivskomu rajoni Harkivskoyi oblasti Znahoditsya v mezhah ukrayinskoyi etnichnoyi teritoriyi Priorillya Stanom na 2001 rik naselennya stanovilo 537 osib Narazi 2019 r v seli zareyestrovano 378 meshkanciv z yakih faktichno meshkaye bilya 200 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Plisivska silska rada selo Plisove Krayina Ukrayina Oblast Harkivska oblast Rajon Lozivskij rajon Rada Plisivska silska rada Kod KATOTTG UA63100050580049737 Oblikova kartka Plisove Osnovni dani Zasnovane ranishe 1796 Naselennya 378 2019 rik Plosha 2 021 km Gustota naselennya 265 71 osib km Poshtovij indeks 64624 Telefonnij kod 380 5745 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 09 59 pn sh 36 11 26 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 141 m Vodojmi richka Plesova Balka Zhidova Misceva vlada Adresa radi 64624 Harkivska obl Lozivskij r n s Plisove vul Centralna 16 Silskij golova Antonenko Vadim Mikolajovich Karta Plisove Plisove MapaGeografiyaSelo Plisove znahoditsya v balci Plisova po yakij protikaye peresihayuchij strumok z dekilkoma zagatami Strumok cherez 7 km vpadaye v richku Orilka Na vidstani 600 metriv znahoditsya selo Novoyegorivka Pervomajskij rajon za 3 km Chervonij Step Sahnovshinskij rajon ta Tarasivka Sahnovshinskij rajon za 9 km stanciya Krasnopavlivka U seli u richku Plesovu vpadaye Balka Zhidova IstoriyaI Rannij chas Odin z 3 nayavnih kurganiv epohi eneolitu III tis do n e I tis n e na VII poli 2 km shidnishe pivdennoyi chastini sela Za danimi D I Bagaliya na teritoriyi ninishnogo sela Plisove stanom na 1913 rik nalichuvalosya p yat zemlyanih nasipiv zavvishki 0 7 1 5 m jmovirno periodu III tis do n e I tis n e Na sogodni ci nasipi zbereglisya u kilkosti troh prote u zv yazku iz silskogospodarskoyu diyalnistyu voni piddalisya znachnij rujnaciyi II Period Serednovichchya Do skladu Kiyivskoyi Rusi teritoriya sela ne vhodila Mezhirichchya Oreli ta Orilki bulo teritoriyeyu suto kochovih plemen Prijmayuchi do uvagi voyenni kampaniyi Kiyivskoyi Rusi proti zgadanih plemen varto zaznachiti sho osoblivoyi intensivnosti voni nabuli u vidnosinah iz pechenigami ta posliduyuchimi za nimi polovcyami Na teritoriyi nashogo krayu vidbuvalisya podiyi pov yazani iz nevdalim pohodom proti polovciv knyazya Igorya Svyatoslavovicha vijsko yakogo bulo rozbite v 1185 roci Chimalo doslidnikiv vvazhayut sho bitva vidbulasya mizh richkami Oril ta Orilka tobto na teritoriyi do yakoyi nalezhit i selo Plisove Za svidchennyam M S Grushevskogo pechenigi volodili teritoriyeyu do yakoyi nalezhit selo Plisove u period z H do seredini HII stolittya Polovci sho vitisnili pechenigiv volodili vkazanoyu teritoriyeyu do chasiv mongolo tatarskoyi navali periodichno chinyachi opir natisku Kiyivskoyi Rusi Znachnoyu intensivnistyu protistoyannya polovciv Kiyivskij Rusi harakterizuvalisya periodi pochatku ta ostannoyi chverti HII stolittya U ci chasi zrostaye kilkist pohodiv knyaziv u stepi Orilki Prikladom podibnih pohodiv za Grushevskim ye pohid peremozhnij 1168 roku knyazya Mstislava Rostislavovicha razom iz dvanadcyatma inshimi knyazyami u stepi Oreli de vin mav zmogu zrujnuvati kochovisha polovciv ta uzyati veliku zdobich V pershij polovini HIII stolittya polovciv vitisnyayut mongolo tatari Yih navala na sotni rokiv peretvoryuye poloveckij step na Dike Pole III Novij Chas Na pochatku isnuvannya Zaporizkoyi Sichi teritoriya sela ne vhodila do yiyi skladu Ale piznishe teritorialno opinilasya u skladi Orilskoyi palanki Pislya skasuvannya Zaporizkoyi Sichi 1775 kozaki razom iz selyanami vtikachami osidali po beregah richok Oril Orilka Ternivka Britaj Bereka utvoryuyuchi zimivniki hutori Ce tverdzhennya zasvidchene tim faktom sho vid pochatku selo Plisove nosilo nazvu Kozachij hutir imovirno u skladi zagalnoyi nazvi Odniyeyu z pershih zgadok pro selo ye Ukaz Pavla I 1796 yakim buv zaboronenij samovilnij perehid selyan iz pomistya u pomistya a zemlyami sho lishalisya za carskoyu kaznoyu tobto ne viddavalisya u koristuvannya panam stali teritoriyi mizh richkami Oril ta Orilka z selom Plisove ta dekilkoma inshimi hutorami Keruyuchis danim faktom mozhna visloviti pripushennya sho selo bulo utvorene priblizno v ostannij chverti XVIII stolittya Pochinayuchi iz 1780 roku mezhirichchya Oreli ta Orilki nalezhit Slobidsko Ukrayinskij guberniyi a z 1796 roku Orilski Vodolazki hutori do yakih nalezhalo j Plisove vhodyat do skladu Pavlogradskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Prote Ukazom vid 29 zhovtnya 1820 roku Orilsko Vodolazki hutori peredano do Slobidsko Ukrayinskoyi guberniyi 13 travnya 1821 roku Plisove u skladi Vodolazkih hutoriv bulo vidnesene do Valkivskogo povitu ale vzhe 1822 roku do Zmiyivskogo U ci zh roki formuyetsya j nazva sela za geografichnim principom Plisove vid richki Plisi Plesa Plesova i t i sho yak i Orilka vklyuchala v sobi chislenni j gliboki plesa U 1826 roci ukazom harkivskogo gubernatora volosnim centrom Orilskih hutoriv stala sloboda Preobrazhenska do yakoyi bulo vidneseno i hutori Verhnij ta Nizhnij Plisovi Za vidomostyami 1906 roku pro naseleni punkti Preobrazhenskoyi volosti do neyi nalezhalo i plisivske tovaristvo Z dokumentiv Derzhavnogo arhivu Harkivskoyi oblasti DAHO vidomo sho u serpni veresni 1847 roku u Plisivskih Hutorah yak i na reshti teritoriyi Zmiyivskogo povitu lyutuvala epidemiya holeri Vidtak 9 meshkanciv Plisovogo zahvorilo 1 z nih pomer Pershim zahvorilim buv Semen Denisenko Takozh za dokumentami DAHO vidomo pro nabir rekrutiv z chisla meshkanciv sela Plisove yakimi u 1869 roci stali Sinilo Trofim Yaremovich Bilocerkivskij Semen Vasilovich Morgun Mikita Kindratovich a u 1872 roci Ogulchanskij Stepan Pavlovich Za rezultatami obliku hlibnih zapasiv Plisivskoyi gromadi u 1897 1898 rr vstanovleno 355 revizkih dush sho vkazuye na nayavnist u seli na toj chas ne menshe 355 domogospodarstv Vidomo takozh sho na pochatku XX stolittya u Plisovomu isnuvala nasosna stanciya vodu specialno skonstrujovanim kanalom postachali na zaliznichnu stanciyu Bilyayivka Vijskovi armiyi Rosijskoyi imperiyi plisivci Digtyar Ivan Grigorovich 1897 198 ta Digtyar Mikola Antonovich 1894 1933 Foto 1916 roku z osobistogo arhivu Obidi Galini Petrivni Bagato plisivciv brali uchast u vijskovih konfliktah pochatku 20 stolittya u skladi vijsk Rosijskoyi imperiyi U 20 h rr u seli bula silska rada zagalna dlya Verhnogo ta Nizhnogo Plisovogo triklasna shkola yaku vidviduvali bilshe visimdesyati uchniv uchitelyami buli Oleksandrenko Ivan Pavlovich ta Oleksandrenko Vira Oleksandrivna feldshersko akusherskij punkt pravoslavna Mikolayivska cerkva u 1896 roci svyashennikom buv Yastremskij Ioann a vzhe u 1908 vipusknik Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi kandidat bogoslov ya Filevskij Ivan Pavlovich psalomshikomami u riznij chas buli Yastremskij Yevgen Mikolajovich Sulima Porfirij Grigorovich 1923 roku pislya rozdilu Zmiyivskogo povitu selo teritorialno nalezhit do novostvorenogo Lozivskogo rajonu Harkivskoyi guberniyi piznishe oblasti U chasi kolektivizaciyi 1929 1933 na teritoriyi Nizhnogo ta Verhnogo Plisovogo stvoryuyetsya chotiri kolgospi Kolos Im Petrovskogo Trud u Nizhnomu ta Chervone pole u Verhnomu Plisovomu Za svidchennyam starozhiliv lyudi do kolgospiv jshli praktichno primusovo vstup suprovodzhuvavsya ekspropriaciyeyu majzhe usogo majna sho moglo buti zasobami virobnictva remanent hudoba posivni materiali i t d Buhgalteri kolgospu Chervone Pole 1933 rik s Verhnye Plisove Andrushenko Gavrilo Degtyar Yuhim Grigorovich Rogach Olimp Semenovich Rogach Mikola Semenovich foto z osobistogo arhivu Obidi Galini Petrivni Tragichnoyu storinkoyu v istoriyi sela stav golod 1932 1933 rokiv Smertnist za period z 1928 po 1933 rr u chotiri razi perevishila smertnist poperednih rokiv A za 1932 1933 roki cej pokaznik syagnuv 223 osib sho bulo maksimalnim pokaznikom po Lozivskomu rajonu Pro zhahlivi naslidki Golodomoru sered she zhivih plisivciv bulo zibrano taki svidchennya Urozhaj u 1932 roci buv nepoganij buv vishij za serednij Pochalasya molotba Zerno zabiralosya derzhavoyu prosto z pid molotarki i vivozilosya na zsipni punkti Lyudi divuvalisya yak zhe vono bude sho hlib vivozitsya a v kolgospnih zasikah nemaye zovsim zerna ni dlya yizhi ni dlya zasivu Lyudi kinulisya na zibrani polya zbirati koloski sho vpali Ale tut zhe zrazu dav znati sebe sovyeckij zakon yakij buv todi vidanij hto bude zbirati koloski v poli bude zasudzhenij na 10 rokiv taboriv yak vorog socialistichnogo gospodarstva Protyagom oseni i pochatku zimi u seli lyudi poyili vsi zapasi yaki v nih buli kartoplyu buryak potim sobak a vzhe na pochatku 1933 roku zimoyu i vesnoyu duzhe bagato pomerlo U nashij sim yi pomerlo dvoye U poli zbirali merzli korinci kartoplyu z derev zdirali koru i robili z neyi boroshno pekli korzhi Hto ne poyist takih korzhiv pomiraye bo shlunok ne mig yih perevaryuvati Ya zalishilasya zhiva tilki dyakuyuchi mami i dyadkovi yaki yizdili minyati azh pid Moskvu i privozili zvidti hoch trishki hliba Katerina Mihajlivna Drish Z tih rokiv ya zovsim malo pam yatayu bo narodivsya v 1928 roci Meni bulo vsogo p yat rokiv i golod ya znayu tilki z rozpovidi materi ta batka Batko rozpovidav sho v 1933 roci duzhe muchilisya Hlibinka kirpichik u misti koshtuvala tridcyat p yat karbovanciv A shob kupiti potribno bulo shos prodati To batko zabrav ostanni rechi u tomu chisli i 2 pari chobit skazavshi sho v nih nikudi hoditi poyihav pid samij Byelgorod i viminyav tam 2 pudi zerna To te zerno zmololi i domishuvali tudi vsyaku zelen travu lobodu shavel varili yakes yestvo i yili Susid nash buv na toj chas v kolgospi komirnikom i hoch v komori majzhe nichogo ne bulo ale zmezhki zerna chi makuhi prinosiv dodomu toj nam dityam shos taj perepadalo Mati j batko doti zovsim malo yili vse bilshe nam viddavali shob mi vizhili U nashoyi susidki bula koza To mi dopomoga mi yij rvati kormi a vona davala nam trishki moloka Yakbi ne te moloko to z ditej mabut bi nihto ne vizhiv A tak ya she j dosi zhivu pobachiv i vnukiv i pravnukiv Vasil Yuhimovich Gajdamaka V ti strashni roki meni bulo 11 rokiv i ya bagato pam yatayu V sim yi nas bulo 8 cholovik z ditej ya buv starshij Na gorodi v nas todi vrodilo vse Tak pozabirali zh use Navit kvasolyu zabrali Yisti ne bulo nichogo Dizhdalisya vesni Kalachiki ta loboda pidnimutsya ya yak starshij vijdu bulo ta narvu kalachikiv ta lobodi nallyu vodoyu zaparyu v kazani odin kazan u nas i zostavsya ta nakidayu bur yani na suhu skovorodu abi rozparilisya Oto poyili i vse Meni vzhe trinadcyatij pishov a menshomu bratu 5 rokiv bulo Do rodichiv ne zvertalisya bo vsi tezh goloduvali Did u nas buv vin na yaponskij vijni 1905 r voyuvav buv pidslipuvatij to vin vizme menshogo brata ta j jdut prositi yisti Nazbirayut hoch shos to j nam prinesut Bagato bagato pomerlo lyudej togo roku A hovali prosto v ryadninu yakus zamotali i kinuli v yamu zagornuli I vse Sim yami merli todi lyudi Ivan Dmitrovich Lisokobilko Tridcyat tretij rik buv urozhajnim Ale todi na vesni vid golodu zaginulo najbilshe lyudej Zabirali v lyudej vse do reshti zachepiv 1933 r i nashu sim yu Puhli buli mati i najmenshij brat Sim ya velika batko mati p yatero ditej i batkova sestra Taku sim yu progoduvati u ti tyazhki roki bulo nelegko I navesni mati bula puhla led vizhila yak i brat Vesnoyu smertnist dosyagla najvishogo punktu ale v seredini kvitnya vidali po 1 kg grechki Lyudi yili yiyi ne pomelenoyu ne bulo chim i koli a bagato yili odrazu siroyu Vid ciyeyi neobrizanoyi grechki protyagom tizhnya pomerlo bagato lyudej v osnovnomu diti Ryatuyuchi svoye zhittya lyudi rozproduvali vse do ostannoyi nitki Dehto yizdiv minyati rechi za harchi azh do Moskovshini Bagato lyudej pishlo z sela shukati hliba i nikoli vzhe ne povertalisya Trupi pomerlih z golodu zvozili do masovih mogil Nasha sim ya ne pomerla z golodu chudom vizhili vsi Ale zgasayuchi ti strashni molyu Boga shob nikoli moyi diti vnuki i pravnuki ne zaznali takogo gorya Lyubov Pilipivna Kozyumenska Golod pochavsya vzhe z zimi 1933 roku a koli prijshla vesna i snig zovsim roztanuv lyudi pochali vilaziti z hat hoch buli zovsim znesileni Nastalo teplo ale odnochasno z teplom pochalo vse bilshe i bilshe vmirati lyudej i vzhe kozhnogo dnya vmiralo po 10 20 dush V seli kozhen den hovali lyudej Po susidski z nami zhila sim ya Dejko to z sim yi tilki za kviten misyac pomerlo 10 cholovik Ditki vid 2 h misyaciv do 10 rokiv i dorosli Z nashoyi sim yi u 9 cholovik pomerlo dvoye Mi buli mali ale hodili v pole zbirali merzli buryaki kartoplyu a vono vse bulo pidgnivshi To pislya yizhi duzhe hvorili bolili zhivoti bula blyuvota Golod buv strashnij U poli zbirali hovrashkiv zdirali z nih shkuri varili i yili Koli pochali zeleniti polya zbirali rizni korinci ta yili Golod 33 go buv najstrashnishij v istoriyi Abi ce nikoli ne povtorilosya Petro Gavrilovich Obida Golod ce strashne slovo Serce terpne koli chuyesh jogo Ti hto nikoli ne perezhili jogo nikoli ne zmozhut uyaviti yaki strazhdannya sprichinyaye golod Nemaye nichogo girshogo dlya materi anizh bachiti svoyih vis nazhenih znesilenih ditej yaki cherez golod zabuli yak posmihatisya V 1933 roci koli vzhe ne stalo zovsim nichogo yisti pomerla moya 3 richna sestra Todi batko i brati poyihali za Harkiv pid Byelgorod shob obminyati ostannye barahlo ostanni rodinni sorochki na yizhu dlya ditej Koli voni povertalisya z chotirma kilogramami kukurudzi ta chotirma visivok yih zaareshtuvali za spekulyaciyu a harchi konfiskuvali Duzhe shkoda bulo ditej viglyad voni mali strashnij skeleti z kincivkami sho zvisali z rozdutih zhivotikiv Daj Bog shob nikoli ne povtorilisya ti roki strahu i smerti Katerina Trohimivna Antonenko V period z 1935 po 1940 rik radyanskoyu vladoyu bula zrujnovana cerkva fundament piznishe buv zabranij nimcyami u chasi okupaciyi Znahodilas cerkva u tomu misci de sogodni znahoditsya pam yatnik zagiblim u Drugij svitovij vijni Pislya zrujnuvannya lishavsya nevelichkij budinochok sho u povoyenni roki buv prilashtovanij pid shkolu chi hatu chitalnyu Zgidno z kartoyu 1937 roku privatni silskogospodarski ugiddya na toj chas prostyagalis vid mezhi iz Novo Yegorivkoyu j do balki na mezhi z Mironivkoyu u Verhnomu ta Nizhnomu Plisovomu nalichuvalos ponad 450 dvoriv Na toj chas i azh do 70 h 80 h rr Verhnye ta Nizhnye Plisove nosili narodni nazvi Kobilodzvoni ta Shkapci vidpovidno a sami ob yednuvali u svoyemu skladi nizku hutoriv Galanivku Dejkivku Trohimivku Yuhimivku Golubivku Inshimi harakternimi dlya Plisovogo etnonimami stali Holosha nini vulicya Sportivna Vershina kinec vulici im Morguna sogodni Kubirla Novo Yegorivka Makorti polya sho prilyagayut do richki Orilki Yevgeyeva Kuryacha Solona Zajcivska balki 11 zhovtnya 1941 roku selo bulo okupovane nimecko nacistskimi zagarbnikami M I Bezverhnij ta veterani Drugoyi svitovoyi vijni meshkanci sela Plisove 1 ryad zliva napravo Naglij Vasil Semenovich Palchik Yakiv Ivanovich Bezverhnij Mikola Ivanovich Mashtal Mitrofan Fedotovich Licenko Gavrilo Semenovich Kozyumenskij Mikola Zaharovich 2 ryad Andrushenko Mikola Ivanovich Degtyar Pilip Grigorovich Gajdamaka Pavlo Semenovich Pishta Ivan Mihajlovich 3 ryad Olijnik Afanasij Ivanovich Dejko Ivan Trohimovich Salnik Mikola Akimovich 9 travnya 1988 roku fot o z osobistogo arhivu Obidi Galini Petrivni Za chasiv Nimecko radyanskoyi vijni na front bulo komisovano bilshe dvohsot osib z nih ne povernulosya bilshe sta Odin iz meshkanciv sela Morgun Mikola Ivanovich u 1943 roci stav Geroyem Radyanskogo Soyuzu odnim iz pershih forsuvavshi Dnipro u rajoni smt Loyev Bilorus Neodnorazovo teritoriyeyu sela prohodila liniya frontu Zokrema 26 sichnya 1942 roku pid chas provedennya Barvinkovo Lozivskoyi operaciyi selo bulo zajnyate vijskami Chervonoyi armiyi U Plisovomu bazuvavsya 699 strileckij polk 393 strileckoyi diviziyi yakij vprodovzh zimi ta vesni u vzayemodiyi z inshimi bojovimi odinicyami 6 Armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu viv nastup u zahidnomu napryamku V berezni 1942 roku vidbuvsya odin iz najbilsh krivavih boyiv na teritoriyi Plisovogo U pivnichnij chastini sela pole 1 todi zaginulo bagato chervonoarmijciv yakih plisivci hovali prosto u skotomogilniku Sered mirnogo naselennya za svidchennyami ochevidciv zhertv ne bulo okrim polonenih molodih divchat yakih zabirali na primusovi roboti do Nimechchini Represivnoyi politiki u vidnoshenni selyan za perekazami tezh ne bulo Ostatochno selo bulo vizvolene 14 veresnya 1943 roku bijcyami 100 go ta 101 go gvardijskih strileckih polkiv 35 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Pri comu praktichno usi hati Verhnogo Plisovogo ta chastina domogospodarstv Nizhnogo Plisovogo buli spaleni nimeckimi okupantami pri vidstupi Meshkancyam sho lishilisya bez zhitla pislya vizvolennya dovelos zhiti u zemlyankah yaki yim dopomagali buduvati pidlitki iz Novo Yegorivki Pid chas vijni Kolos zaznav rujnaciyi tomu bulo prijnyate rishennya iz usih isnuyuchih potuzhnostej stvoriti silskogospodarsku artil Zorya komunizmu sho piznishe stala kolgospom U rizni chasi kolgosp ocholyuvali Vasil Ivanovich Andrushenko Ivan Volodimirovich Makalyuk Grigorij Sadovnichij Mikola Prokopovich Gruzin Chujko Oleksandr Sergijovich Kulipka Ivan Sergijovich Ostannim golovoyu pravlinnya buv Bezverhnij Mikola Ivanovich Usi golovi kolgospu Zorya Komunizmu buli ne plisivcyami okrim Andrushenka V I Potuzhnostyami novostvorenoyi artili u 1961 roci buli dva gospodarski dvori u Nizhnomu Plisovomu brigada 1 ta gospodarskij dvir u Verhnomu Plisovomu brigada 2 sho mali u svoyemu skladi traktornij park kuznyu molochnotovarni fermi konyushni skladi Takozh buli teplici plodovo yagidnij sad na Kuryachij balci viroshuvali kurej Do yakogos chasu na Vershini bula vitryana melnicya Piznishe z yavilasya elektrichna olijnicya tik Ochilnik kolgospu Zorya komunizmu u podalshomu golova pravlinnya KSP ta SVK Zorya za yakogo selo dosyaglo najvishogo socialno ekonomichnogo rozkvitu Bezverhnij Mikola Ivanovich 1929 2003 Za riznih chasiv kolgosp zajmavsya rozvedennyam shovkopryadiv bdzhilnictvom vivcharstvom ptahivnictvom rozvedennyam VRH konej svinej sadivnictvom ovochivnictvom ribalstvom Vse zh osnovnim napryamkom diyalnosti bulo roslinnictvo viroshuvannya tehnichnih ta zernovih kultur Iz silskim gospodarstvom u toj chas bulo vazhko bilshe dvoh tisyach gektariv ornoyi zemli obroblyalis zdebilshogo vruchnu zhinkami Kritichna situaciya sposterigalas i u praci zhinok na fermah Do togo zh pracyuvati dovodilos i na vlasnij sadibi sho tezh stanovilo skladnist ishe do pochatku 60 h rokiv zerno na boroshno vdoma mololi zhornami a hati topili sonyachnishem zibranim voseni na poli Pochinayuchi iz 60 h rr u zv yazku zi znachnoyu urbanizaciyeyu sposterigayetsya migraciya selyan do mista naselennya postupovo zmenshuyetsya Bagato plisivciv u povoyennij period emigruvali z Ukrayini v Kanadu Avstraliyu Spolucheni Shtati V cej chas aktivizuyutsya procesi najmu na sezonni roboti meshkanciv zahidnih regioniv Ukrayini deyaki z nih zalishilis na postijne misce meshkannya Ale vzhe pochinayuchi iz 70 h rr sposterigayetsya polipshennya u tehnichnomu stani kolgospu znachnoyi vagi nabiraye vikoristannya pesticidiv ta dobriv u tehnologiyi viroshuvanih kultur zrostaye kilkist kvalifikovanih specialistiv zadiyanih u roboti kolgospu Taki procesi a takozh nathnenna pracya kolgospnikiv prizveli do dvokratnoyi peremogi u Vsesoyuznomu socialistichnomu zmaganni u 1982 ta 1984 rr Kolgosp Zorya komunizmu viborov pravo buti volodarem Trudovogo Znameni CK KPRS Radi ministriv SRSR VLKSM ta VCSPS V period kincya 60 h rr kincya 80 h znachno polipshilis umovi zhittya v seli U 1964 roci bulo vidkrito novu dvostupenevu shkolu zamist dvoh starih u Nizhnomu ta Verhnomu Plisovomu Funkcionuvali dityachij sadok iz yaslami klub regulyarno pokazuvali kino biblioteka feldshersko akusherskij punkt iz stomatologichnim kabinetom silska rada viddilennya zv yazku gurtozhitok kolgospna yidalnya Usi ob yekti socialnoyi sferi materialno zabezpechuvalis kolgospom IV Za chasiv nezalezhnosti Iz rozpadom Radyanskogo Soyuzu gliboki socialno ekonomichni zmini torkayutsya i Plisovogo vtim neminuchist yakih bula prodiktovana situaciyeyu sho sklalasya v ostanni roki isnuvannya SRSR Iz cogo momentu pochinayetsya vidlik krizovogo chasu dlya sela sho u bilshosti svoyij prodovzhuyetsya i doteper U ramkah agrarnoyi reformi zaprovadzhenoyi na pochatku dev yanostih kolgosp Zorya komunizmu peretvoryuyetsya na kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo KSP Zorya 1992 golova pravlinnya Mikola Ivanovich Bezverhnij a vidtak zemlya sho perebuvala u rozporyadzhenni kolgospu staye vlasnistyu same KSP a ne derzhavi 1994 Nezvazhayuchi na gliboku zagalmovanist ekonomichnoyi situaciyi perevedennya na gosprozrahunok i samofinansuvannya vidsutnist derzhavnoyi pidtrimki kredituvannya tosho Zorya prodovzhuye povnocinno funkcionuvati pid posivami znahodyatsya usi orni zemli pributok prodovzhuyut davati sadok ta pasika do kincya 90 h aktivno pracyuyut obidvi molochnotovarni fermi VRH koni svini gospodarstvo spravno splachuye podatki a jogo kolektiv use she nalichuye bilshe sta pracivnikiv V umovah nestachi vilnih groshovih koshtiv rozrahunok z ostannimi vivsya pochasti na barternih umovah zarplatnyu povnistyu abo chastkovo splachuvali silgospprodukciyeyu Buv chas koli zarplatnyu chastkovo splachuvali spirtom Podibni shemi rozrahunkiv praktikuvalis i z partnerami po biznesu postavnikami paliva spozhivachami sirovini U 1996 roci proces rozpayuvannya kolgospnih zemel dijshov do svogo logichnogo zavershennya pajshiki otrimali Derzhavni sertifikati na zemlyu ta majno kolishnogo kolgospu Vidteper selyani mali zmogu gospodaryuvati samostijno abo stvoriti pidpriyemstvo na kshtalt KSP Vidtak stvoryuyetsya silskogospodarskij virobnichij kooperativ SVK Zorya golova pravlinnya Mikola Ivanovich Bezverhnij sho prodovzhuye pracyuvati do 2002 roku Iz 2002 roku v umovah pochasti shtuchno stvorenoyi krizovoyi ekonomichnoyi situaciyi pochinayetsya procedura bankrutstva Zori sho trivala do 2006 roku 12 listopada 2003 roku pomiraye nezminnij ochilnik Zori Bezverhnij Mikola Ivanovich Zvazhayuchi na faktichne pripinennya diyalnosti Zori u 2002 roci iz vlasnikami payiv ukladayutsya dogovori orendi TOV Promagro strokom na 5 rokiv Novostvorene pidpriyemstvo restrukturizuye potuzhnosti Zori viklyuchno na diyalnist u sferi viroshuvannya zernovih ta tehnichnih kultur iz rizkim obmezhennyam sivooborotu bilsh mensh rentabelnimi kulturami sonyashnik pshenicya yachmin kukurudza Iz pripinennyam funkcionuvannya Zori pogliblyuyutsya i procesi socialnoyi krizi na pochatku dvotisyachnih pripinyayut svoyu diyalnist dityachij sadok budivlya yidalni ta gurtozhitku viddayutsya na majno desyatki lyudej vtrachayut robochi miscya i pereoriyentovuyutsya na vedennya pidsobnogo gospodarstva strimko zrostaye vidtik molodi do mista rezultatom chogo staye rizke zmenshennya narodzhuvanosti ta prizupinennya diyalnosti shkoli u 2011 roci Za ostanni simnadcyat rokiv 2001 2018 bilshe nizh udvoye zmenshuyetsya kilkist meshkanciv sela Osnovnimi prichinami smertnosti ye onkologichni zahvoryuvannya alkogolizm ta hronichni patologiyi arterialna gipertenziya ishemichna hvoroba sercya cukrovij diabet II tipu tosho Odinici vstayut na shlyah pidpriyemnictva u sferi torgivli ostannim chasom funkcionuvali chotiri magazini produktovij kiosk ta silgospdiyalnosti zernovi sonyashnik bashtannictvo Zalishayutsya nerealizovanimi inshi potencijni potuzhnosti dlya pidpriyemnictva tri stavki yablunevij sadok do prikladu Sogodni u seli meshkaye do dvohsot meshkanciv funkcionuyut silska rada viddilennya zv yazku feldshersko akusherskij punkt klub gromadska biblioteka tri magazini Prodovzhuye diyati sistema vodopostachannya u 2006 roci selo bulo povnistyu gazifikovane bilshist domogospodarstv mayut telefoni u bagatoh voda provedena do hati ye osibna kanalizaciya internet NaselennyaU 1864 roci v hutori Plisova Zmiyivskij povit 1 stan meshkalo 714 osib v 106 dvorah U 1897 roci v seli Nizhnomu Plisovomu meshkalo 778 osib u seli Verhnye Plisove 658 osib U 1914 roci v seli Plisove Preobrazhenskoyi volosti Zmiyivskogo povitu meshkalo 1988 osib U 1920 roci kilkist meshkanciv plisivskoyi spilnoti sklala 1695 osib 267 domogospodarstv Okremo zaznachayeyesya Novo plisivske tovaristvo z naselennyam 54 osobi U 1921 roci golova silskoyi radi s Plisove Palchik Ivan povidomlyaye pro naselennya Plisovogo v 1997 osib U 1941 roci v Nizhnomu Plisovomu bulo 350 dvoriv u Verhnomu 120 dvoriv U 1949 roci v Nizhnomu Plisovomu bulo 358 dvoriv silska rada a u Verhnomu Plisovomu 98 dvoriv U Novoyegorivci 77 dvoriv U 1984 roci v seli Plisove meshkalo 570 osib U 2001 roci v Plisovomu meshkalo 537 osib U 2019 roci v seli Plisove zareyestrovano 378 meshkanciv z nih 45 ditej do 18 rokiv i 109 pensioneriv z yakih faktichno prozhivaye bilya 200 osib EkonomikaTOV Promagro silskogospodarske pidpriyemstvo Pidpriyemci odnoosibniki zadiyani u silskomu gospodarstvi fermeri Ob yekti socialnoyi sferiSilska rada Zagalnoosvitnya shkola diyalnist prizupinena iz veresnya 2011 roku Feldshersko akusherskij punkt Viddilennya zv yazku Silskij klub Gromadska biblioteka Tri produktovih magazini Pam yatki istoriyiShist kurganiv III tis do n e I tis n e ohoronnij nomer 2057 Bratska mogila radyanskih voyiniv Pam yatnij znak voyinam odnoselcyam yaki zaginuli v Drugij svitovij vijni 1939 1945 rr ohoronnij nomer 1214 Nacionalnij sklad meshkanciv PlisovogoNajrozpovsyudzhenishi prizvisha plisivciv podano v perelikovi 1 Avramenko 2 Andrushenko 3 Antonenko 4 Barabash 5 Bardash 6 Berezhnij 7 Bilenskij 8 Bilobrovij 9 Bilous 10 Bilocerkivskij 11 Varenik 12 Veprickij 13 Vitrenko 14 Vidrenko 15 Voloshin 16 Gajdamaka 17 Gerasimenko 18 Govtva 19 De i gtyar 20 Dejko 21 Denisenko 22 Dzyuba 23 Didenko 24 Drish 25 Dovzhenko 26 Zagorulko 27 Kirilenko 28 Klimko 29 Kozyumenskij 30 Kolisnik 31 Kuzmenko 32 Kuzminskij 33 Kurgan 34 Kutickij 35 Leshenko 36 Limar 37 Lisokobilko a 38 Licenko 39 Litvinova 40 Lisnyak 41 Mashtal 42 Meshechko 43 Mikolayenko 44 Minaj Minayev 45 Mironenko 46 Miroshnichenko 47 Morgun 48 Moskovchenko 49 Mudrak 50 Naglij 51 Ogulchanskij 52 Olijnik 53 Obida 54 Osavulenko 55 Palchik 56 Pishta 57 Prityupa 58 Reshetnyak 59 Ri ye znichenko 60 Rogach 61 Savchenko 62 Salnik 63 Senilo 64 Sinelnik 65 Telega 66 Fesenko 67 Chornij 68 Chornish 69 Shevchenko 70 Yacenko Analiz prizvish vkazuye na yih perevazhno ukrayinske pohodzhennya 90 Ci prizvisha abo mayut harakterni dlya ukrayinskih sufiks enko 35 7 abo inshi osoblivosti ukrayinskih prizvish 54 3 Reshta 10 prizvish mayut osoblivosti budovi polskih prizvish mistyat sufiksi skij ckij Vidomi urodzhenci PlisovogoBobrovska Yevdokiya Grigorivna Zasluzhena artistka URSR Morgun Mikola Ivanovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Telegin Dmitro Yakovich arheolog profesor doktor istorichnih nauk Lobov Sergij major Zbrojnih sil Ukrayini komandir roti glibinnoyi rozvidki 74 go okremogo rozviduvalnogo bataljonu Cherkaske 28 rokiv zaginuv v zoni ATO 18 chervnya 2016 pohovanij u s Plisove Spisok zagiblih za chasiv Nimecko radyanskoyi vijniSpisok skladenij za materialami 10 tomu Knigi pam yati Ukrayini Zagiblij Navedeni vidomosti 1 Avramenko Feodosij Minovich 1905 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 2 Antonenko Oleksij Stepanovich 1910 s Plisove Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ryadovij strilec Zaginuv 22 09 1942 Pohovanij m Volgograd Rosijska Federaciya 3 Antonenko Fedir Pavlovich 1901 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v sichni 1944 4 Bardash Vasil Sergijovich 1911 s Plisove Lozivskogo rajonu Serzhant Znik bezvisti v grudni 1943 5 Bardash Mikola Ivanovich 1910 s Plisove Znik bezvisti v grudni 1943 6 Bardash Mikola Pimonovich 1911 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v lipni 1944 7 Belinskij Ivan Fedorovich 1906 s Plisove Pomer vid ran 20 06 1942 Pohovanij Tverska oblast Rosijska Federaciya 8 Bilenskij Vasil Fedorovich 1904 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Zaginuv Pohovanij Pokrovskij rajon Orlovskoyi oblasti Rosijska Federaciya 9 Bilenskij Ivan Fedorovich 1915 s Plisove Zaginuv 20 08 1942 Pohovanij s Sitkovo Tverskoyi oblasti Rosijska Federaciya 10 Bilenskij Mikola Grigorovich 1921 s Plisove Znik bezvisti v grudni 1943 11 Bilocerkivskij Ivan Nikoforovich 1912 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij 42 strileckij polk 13 gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Zaginuv 19 09 1942 Pohovanij m Volgograd Rosijska Federaciya 12 Bogatirenko Dmitro Lukich 1904 s Plisove Lozivskogo rajonu Znik bezvisti v grudni 1943 13 Varenik Yakiv Kononovich 1914 s Plisove Lozivskogo rajonu Lejtenant Znik bezvisti v grudni 1943 14 Vidrenko Dem yan Pavlovich 1908 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 15 Vidrenko Mihajlo Vasilovich 1910 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij shofer Znik bezvisti v grudni 1943 16 Voloshin Dmitro Petrovich 1909 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij strilec 42 gvardijskij strileckij polk 13 gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Zaginuv 19 09 1942 Pohovanij m Volgograd Rosijska Federaciya 17 Voloshin Ivan Sviridovich 1911 s Plisove Znik bezvisti v grudni 1943 18 Voloshin Josip Ivanovich 1902 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 19 Voloshin Kirilo Ivanovich 1911 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 20 Gajdamaka Yegor Kostyantinovich 1923 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij strilec 103 gvardijskij strileckij polk 34 gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Pomer vid ran Pohovanij Kalmikiya Rosijska Federaciya 21 Gerasimenko Makar Ivanovich 1916 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij strilec Zaginuv 15 04 1944 Pohovanij Moldova 22 Gerasimenko Fedir Ivanovich s Plisove Ryadovij 55 gvardijskij strileckij polk Zaginuv 01 11 1943 Pohovanij Dnipropetrovska oblast 23 Gerasimenko Yakiv Ivanovich 1911 s Plisove Tehnik intendant Znik bezvisti 20 09 1944 24 Govtov Ivan Matvijovich 1924 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij strilec 203 strilecka diviziya Zaginuv 28 02 1944 Pohovanij Dnipropetrovska oblast 25 Degtyar Dmitro Mihajlovich 1902 s Plisove Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 26 Degtyar Ivan Grigorovich 1904 s Plisove Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 27 Degtyar Ivan Nikiforovich 1895 s Plisove Ryadovij Zaginuv 06 02 1944 Pohovanij Bilorus 28 Degtyar Pavlo Mihajlovich 1910 s Plisove Ryadovij strilec 42 gvardijskij strileckij polk 13 gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Zaginuv 16 09 1942 Pohovanij m Volgograd Rosijska Federaciya 29 Degtyar Semen Ivanovich s Plisove Molodshij serzhant Zaginuv 17 08 1944 Pohovanij Polsha 30 Degtyar Fedir Ivanovich s Plisove Ryadovij Znik bezvisti 03 11 1943 31 Degtyarov Ivan Volodimirovich 1925 s Plisove Ryadovij strilec 33 gvardijska strilecka diviziya Znik bezvisti 25 08 1943 32 Dejko Andrij Ivanovich 1924 s Plisove Ryadovij Zaginuv 03 09 1943 Pohovanij s Zernovo Suzemskogo rajonu Bryanskoyi oblasti Rosijska Federaciya 33 Dejko Vasil Semenovich 1907 s Plisove Ryadovij Zaginuv 28 06 1942 Pohovanij Volovskij rajon Lipeckoyi oblasti Rosijska Federaciya 34 Dejko Oleksij Ivanovich 1920 s Plisove Ryadovij strilec Zaginuv 03 09 1943 Pohovanij s Zernovo Suzemskogo rajonu Bryanskoyi oblasti Rosijska Federaciya 35 Dejko Yakiv Emmanuyilovich 1923 s Plisove Lejtenant Znik bezvisti v grudni 1943 36 Didenko Kirilo Ivanovich s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 37 Didenko Yakiv Ivanovich 1912 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 38 Drish Vasil Mihajlovich 1920 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 39 Zagorulko Oleksij Vasilovich s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Zaginuv 02 03 1944 Pohovanij Dnipropetrovska oblast 40 Kirilenko Ivan Timofijovich 1898 s Plisove Lozivskogo rajonu Zaginuv 25 05 1944 Pohovanij Moldova 41 Klimko Pavlo Andrijovich 1908 s Plisove Lozivskogo rajonu Znik bezvisti v sichni 1944 42 Kuzmenko Fedir Kindratovich 1911 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij strilec Znik bezvisti v chervni 1944 43 Kuzminskij Dem yan Zaharovich 1904 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 44 Kurgan Pavlo Fedorovich s Plisove Lozivskogo rajonu Molodshij serzhant zastupnik komandiru viddilennya 710 mehanizovana strilecka brigada Zaginuv 03 12 1943 Pohovanij Lomonosovskij rajon Leningradskoyi oblasti Rosijska Federaciya 45 Kutickij Gavrilo Andrijovich 1920 s Novoyegorivka Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 46 Kutickij Nazar Andrijovich 1913 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 47 Leshenko Boris Andrijovich 1920 s Plisove Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ryadovij Zaginuv 48 Leshenko Vasil Mihajlovich 1917 s Plisove Znik bezvisti v grudni 1943 49 Leshenko Mikola Vasilovich 1920 s Plisove Ryadovij Pomer vid ran u 1944 Pohovanij m Sankt Peterburg Rosijska Federaciya 50 Leshenko Oleksij Ivanovich 1920 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 51 Leshenko Semen Mihajlovich 1910 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 52 Leshenko Fedir Mihajlovich 1912 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 53 Leshenko Yakiv Ivanovich 1914 s Plisove Znik bezvisti v grudni 1943 54 Limar Dmitro Haritonovich 1921 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 55 Limar Hariton Kostyantinovich 1901 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 56 Lisicin Ivan Oleksijovich 1915 s Plisove Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ryadovij Znik bezvisti u veresni 1943 57 Lisokobilko Danilo Semenovich 1907 s Plisove Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ryadovij strilec 907 strileckij polk Znik bezvisti 24 02 1943 58 Licenko Vasil Ivanovich 1899 s Plisove Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ryadovij strilec Znik bezvisti v zhovtni 1942 59 Licenko Dmitro Ivanovich 1920 s Plisove Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1942 60 Licenko Mikola Vasilovich 1920 s Plisove Minometnik 163 strileckij polk Pomer vid ran 05 02 1944 Pohovanij Leningradska oblast Rosijska Federaciya 61 Licenko Petro Yakimovich s Plisove Ryadovij strilec 461 strileckij polk 142 strileckoyi diviziyi Znik bezvisti v kvitni 1945 62 Lisnyak Ivan Oleksijovich 1914 s Plisove Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Serzhant Zaginuv 63 Mashtal Volodimir Fedorovich 1912 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 64 Mashtal David Pavlovich 1900 s Plisove Ryadovij 180 gvardijskij strileckij polk 60 gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Zaginuv 18 11 1943 65 Mashtalov Ivan Oleksandrovich 1903 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Znik bezvisti v kvisti 1942 66 Mikolayenko Nikifor Mihajlovich s Plisove Ryadovij Zaginuv 14 10 1943 67 Minayev Mitrofan Timofijovich 1918 s Plisove Molodshij serzhant mehanik vodij 18 tankovij polk Zaginuv 24 07 1941 Pohovanij Gomelska oblast Bilorus 68 Minaj Semen Timofijovich 1913 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 69 Mironenko Mikola Pavlovich 1913 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 70 Morgun Ivan Pantelijovich 1925 s Plisove Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ryadovij Znik bezvisti v listopadi 1943 71 Mudrak Stepan Ivanovich 1913 s Plisove Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Ryadovij 1199 strileckogo polku 354 strileckoyi diviziyi Zaginuv 30 11 1942 Pohovanij Zubcovskij rajon Tverskoyi oblasti Rosijska Federaciya 72 Nikolayenko Pavlo Ivanovich s Plisove Lozivskogo rajonu Yefrejtor Zaginuv 16 07 1944 Pohovanij s Snitovo Ivanovskogo rajonu Brestskoyi oblasti Bilorus 73 Obida Anton Fedorovich 1907 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Znik bezvisti v travni 1942 74 Palchik Grigorij Ivanovich 1899 s Plisove Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Prizvanij Krasnopavlivskim RVK Ryadovij Znik bezvisti v travni 1942 75 Palchik Dem yan Ivanovich 1920 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 76 Prityupa Grigorij Andrijovich 1916 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Zaginuv 77 Ryeznichenko Ivan Gajovich s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Zaginuv 18 05 1944 Pohovanij s Partizani Primorskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti 78 Rogach Ivan Pantelejmonovich 1919 s Plisove Lozivskogo rajonu Matros Zaginuv 01 09 1943 Pohovanij s Kam yanka Doneckoyi oblasti 79 Rogach Ivan Pantelijovich 1919 s Plisove Serzhant komandir viddilu 844 strileckij polk 267 strileckoyi diviziyi Zaginuv 26 08 1943 Pohovanij s Peremoga Izyumskogo rajonu Harkivskoyi oblasti 80 Rogach Ivan Semenovich 1910 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 81 Rogach Mikola Semenovich 1910 s Plisove Ryadovij Zaginuv 18 06 1942 82 Rogach Mihajlo 1912 s Plisove Ryadovij Zaginuv 23 04 1942 u poloni Pohovanij s Masyukovshina Minskogo rajonu Minskoyi oblasti Bilorus 83 Rogach Mojsej Ivanovich 1905 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 84 Salnik Vasil Mikitovich 1907 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 85 Salnik Dem yan Vasilovich 1908 s Plisove Ryadovij strilec 42 gvardijskij strileckij polk 13 gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Znik bezvisti 24 09 1942 86 Salnik Pavlo Mikolajovich 1903 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti 03 07 1942 u m Sevastopoli Krim 87 Salnik Timofij Filaretovich 1922 s Plisove Ryadovij strilec Zaginuv 22 05 1942 Pohovanij m Izyum Harkivskoyi oblasti 88 Sinelnik Vasil Mikitovich 1907 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 89 Solodovnikov Ivan Mikitovich 1911 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 90 Stukalov Sergij Semenovich 1924 s Plisove Lozivskogo rajonu Zaginuv 05 11 1944 Pohovanij Polsha 91 Chernish Anton Antonovich 1924 s Plisove Lozivskogo rajonu Prizvanij polovim VK Ryadovij Zaginuv u grudni 1943 Pohovanij sel Komsomolske Lozivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti 92 Chernish Vasil Petrovich 1906 s Plisove Zaginuv u 1943 93 Chornij Vasil Petrovich s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij strilec 55 gvardijskij strileckij polk 20 gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Zaginuv 16 11 1943 Pohovanij Dnipropetrovska oblast 94 Chornij Pavlo Fedorovich 1914 s Plisove Lozivskogo rajonu Znik bezvisti v 1943 95 Shevchenko Gavrilo Mihajlovich 1906 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij strilec 328 strilecka diviziya Zaginuv 09 08 1944 Pohovanij Polsha 96 Shevchenko Dmitro Mikitovich 1912 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Znik bezvisti v grudni 1943 97 Shevchenko Dmitro Stepanovich 1905 s Plisove Ryadovij Znik bezvisti v lyutomu 1944 98 Shevchenko Oleksij Grigorovich 1918 s Plisove Lozivskogo rajonu Ryadovij Zaginuv 05 06 1942 Pohovanij s Chepil Balaklijskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Politichni upodobannya meshkancivNaochnim prikladom politichnogo svitoglyadu plisivciv ye rezultati viboriv Prezidenta Ukrayini 2010 roku za miscevoyu 55 dilniceyu 181 go viborchogo okrugu I tur yavka 272 z 379 71 8 nedijsnih 0 4 Rezultat golosuvannya Yanukovich 53 3 Timoshenko 11 4 Tigipko 10 4 Yacenyuk 6 6 Simonenko 1 8 II tur yavka 279 z 380 73 4 nedijsnih 0 7 Kandidat golosiv Yanukovich 60 6 Timoshenko 34 8 Proti vsih 3 9 U cilomu populyarnistyu sered viborciv Plisovogo koristuyutsya prorosijski ta populistichni partiyi i kandidati Partiya regioniv KPU V Yanukovich ta in Na prezidentskih ta parlamentskih viborah 2019 roku bilshist golosiv otrmav V Zelenskij a takozh partiyi Sluga narodu i OPZZh Suttyeva menshist meshkanciv Plisovogo viddaye svoyi golosi za patriotichni proukrayinski sili Rivno yak i nevelika kilkist plisivciv vitaye demokratichni zmini v derzhavi Majdan 2004 2005 Revolyuciya Gidnosti tosho Trikolirna korelyaciya movi ta rezultativ viboriv 2012 vibori 2012TakozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Harkivska oblast Mapis Plisove 1875 g i suchasna priv yazka hutor Verhnij ta Nizhnij Plisovij v 19 storichchi s Plisove 1946 g s Plisove 1984 g nedostupne posilannya z kvitnya 2019 s Plisove 2010 g VinoskiLozivska rajonna derzhavna administraciya 28 sichnya 2019 Golova RDA Ashot Keropov vidznachiv yakisnu robotu Plisivskogo silskogo golovi Vadima Antonenka procitovano 2 travnya 2019 Istoriya Zakutnivki nedostupne posilannya z lipnya 2019 Paramonov Andrey Hramy moej rodiny Procitovano 27 listopada 2016 Hutor Zakutnyj iz gruppy Orelskih Vodolazhskih hutorov Harkovskaya EPARHIYa Ukraina uslovno Vostok Ukraina Ukrayina STRANY I REGIONY forum vgd ru Procitovano 26 listopada 2016 Pamyat naroda Poisk dokumentov chastej pamyat naroda ru Procitovano 16 veresnya 2020 Dejko Roman Naselennya Preobrazhenskoyi volosti Zmiyivskogo povitu 1897 rik HDOA f 304 op 1 sprava 2018 vk com Procitovano 14 bereznya 2017 Dejko R D Naselennya Plisovogo za perepisom 1920 ta 1921 rokiv m vk com Procitovano 23 travnya 2019 Pam yatki arheologiyi Lozivskogo rajonu Pam yatki istoriyi Lozivskogo rajonu Pid chas vikonannya bojovogo zavdannya zaginuli dvoye ukrayinskih voyinivPosilannyaPogoda v seli Plisove

Дата публікації:
Топ