Вулиця Георгія Тарасенка — пролягає в Слобідському та Основ'янському районах Харкова.
Вулиця Георгія Тарасенка Харків | |
---|---|
Вулиця Георгія Тарасенка в районі стадіону Металіст | |
Місцевість | , , |
Район | Основ'янський район, Слобідський район |
Назва на честь | Георгія Тарасенка |
Колишні назви | |
Таганрозький шлях, Петинська вулиця, Плеханівська вулиця | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 4 000 метрів |
Координати початку | 49°58′59″ пн. ш. 36°14′44″ сх. д. / 49.9832639° пн. ш. 36.2456111° сх. д. |
Координати кінця | 49°58′21″ пн. ш. 36°17′57″ сх. д. / 49.9726111° пн. ш. 36.2994222° сх. д. |
поштові індекси | 61001, 61036, 61037, 61068 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | Спортивна, Метробудівників, Завод імені Малишева |
Автобуси | 11е, 49е, 244е, 251е, 259е, 260е |
Трамваї | 5, 8 |
Зупинки громадського транспорту | вулиця Молочна, станція метро "Спортивна", вулиця Добровольців, вулиця Польова, станція метро "Завод ім. Малишева", вулиця Соїча |
Найближчі залізничні станції | Станція «Харків-Слобідський» |
Рух | Двобічний |
Покриття | Асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Забудова | багатоповерхова, промислова |
Підприємства | , , Завод імені В. О. Малишева |
Парки | , Сад Металіст, Парк Машинобудівників |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r1722861 |
Мапа | |
Вулиця Георгія Тарасенка у Вікісховищі |
Довжина близько 4 кілометрів. Починається на розі проспекту Гагаріна та . Вулиця Георгія Тарасенка перетинає вулиці Миколи Міхновського, , та . На перетині з вулицею Георгія Тарасенка завершуються (починаються) провулки , , , , вулиці , , , , провулки , , , вулиці , , , та . Завершується на розі з проспектом Героїв Харкова.
Історія
При виникненні забудови в районі вулиці Георгія Тарасенка вона називалася Таганрозькою, бо вела на південь у бік Таганрогу. На початку XIX століття на розі з теперішньою вулицею Молочною були збудовані цегляні заводи. У 1850-ті роки серед невеличких будинків вирізнявся будинок колезького радника Петіна. Тому вулицю назвали Петінською.
На початку вулиця доходила до перетину з нинішньою вулицею Миколи Міхновського. Надалі йшли городи та вигони. Згодом вулиця була подовжена до перетину з . Але забудова була лише з непарної сторони — з парної сторони було рілля. На місці теперішнього Слобідського вокзалу були вогони та приватні володіння. Наприкінці 1870-х років вулиця була ще подовжена на схід.
У 1895 році в бік російського Балашова від Харкова була збудована залізниця. Тоді ж для обслуговування залізниці в цьому районі були збудовані вокзал та майстерні. У серпні 1896 року був відкритий (паровозобудівельний завод) Російського паровозобудівельного та механічного акціонерного товариства. 5 грудня 1897 року завод виготовив перший паровоз. Крім того, підприємство виготовляло парові котли, верстати, сільськогосподарські машини, а з 1913 року — двигуни внутрішнього згоряння. Це сприяло швидкій забудові та заселенні району.
У 1906 році вулицею було прокладено трамвайні колії.
Саме працівники (паровозобудівельного заводу), серед яких був і Артем, взяли активну участь у російських революційних подіях 1905—1907 років.
У 1909 році був збудований перший робітничий будинок Росії (нині палац культури «Металіст»). У 1917-му році в будинку розміщувалися Петінський районний комітет РСДРП(б) та правління профспілки «Металіст».
20 грудня 1919 року вулиця була перейменована на честь теоретика і пропагандиста марксизму, філософа, діяча російського і міжнародного соціалістичних рухів Георгія Плеханова.
Разом з розвитком (заводу) розвивався і прилеглий житловий масив. 1925 року поблизу колишнього почалося будівництво робочого селища, яке було названо на честь Артема. Поряд 1935 року було насаджено парк культури та відпочинку ім. Артема. Одночасно із забудовою селище ім. Артема почалася забудова в східній частині вулиці. Зводилися багатоповерхові будинки та невеликі котеджі для робітників. У 1925 році колишній робітничий будинок був переобладнаний у палац культури «Металіст», поряд висадили сад.
У 1925 році почалося будівництво стадіону Металіст (архітектор Перміловський). Відкрили його у листопаді 1927 року, приурочивши його до 10-річчя Жовтневого перевороту.
У 1930 році почалося будівництво нової будівлі кінотеатру . У будівлі колишнього ремісничого училища відкрився Промисловий технікум імені Профінтерна.
У роки Другої світової війни більшість споруд у районі Плеханівської вулиці були зруйновані.
Після війни почалася відбудова міста. Найперше в цьому районі було відновлено (Завод імені В. О. Малишева). За чотири роки після (приходу радянських військ у Харків) завод випустив перший теплотяг ТЕ1.
Харківський паровозобудівний завод був перейменований на завод транспортного машинобудування, а 25 лютого 1957 року заводу дано ім'я В. О. Малишева.
13 червня 2023 року на XVI позачерговій сесії Харківської міської ради депутати ухвалили рішення щодо перейменування вулиці на честь загиблого Героя України Георгія Тарасенка. Рішення підтримали всі депутати, які були присутніми на сесії.
Опис
Промисловість
Поблизу вулиці й безпосередньо на ній є багато промислових підприємств, у тому числі такі гіганти, як Завод імені В. О. Малишева. А також поблизу — , , , колишній хлібзавод № 3, ВАТ , АТзТ «Холодмаш», ВАТ «Турбоатом», ТОВ «Техноком» та інші.
- Вулиця Георгія Тарасенка (Харків) в районі Заводу ім. Малишева
- Шляхопровід вулиці Георгія Тарасенка (Харків) через залізничні колії в районі станції Харків-Слобідський
- Вигляд з шляхопроводу вулиці Георгія Тарасенка (Харків) через залізничні колії на станцію Харків-Слобідський
Примітки
- Рішення Харківської міської влади № 460 від 22.06.2011 «Про встановлення найменувань зупинок наземного пасажирського транспорту»
Посилання
- Историко-информационный справочник «Улицы и площади Харькова»(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vulicya Georgiya Tarasenka prolyagaye v Slobidskomu ta Osnov yanskomu rajonah Harkova Vulicya Georgiya Tarasenka HarkivVulicya Georgiya Tarasenka v rajoni stadionu MetalistVulicya Georgiya Tarasenka v rajoni stadionu MetalistMiscevist RajonOsnov yanskij rajon Slobidskij rajonNazva na chestGeorgiya TarasenkaKolishni nazviTaganrozkij shlyah Petinska vulicya Plehanivska vulicyaZagalni vidomostiProtyazhnist4 000 metrivKoordinati pochatku49 58 59 pn sh 36 14 44 sh d 49 9832639 pn sh 36 2456111 sh d 49 9832639 36 2456111Koordinati kincya49 58 21 pn sh 36 17 57 sh d 49 9726111 pn sh 36 2994222 sh d 49 9726111 36 2994222poshtovi indeksi61001 61036 61037 61068TransportNajblizhchi stanciyi metroSportivna Metrobudivnikiv Zavod imeni MalishevaAvtobusi11e 49e 244e 251e 259e 260eTramvayi5 8Zupinki gromadskogo transportuvulicya Molochna stanciya metro Sportivna vulicya Dobrovolciv vulicya Polova stanciya metro Zavod im Malisheva vulicya SoyichaNajblizhchi zaliznichni stanciyiStanciya Harkiv Slobidskij RuhDvobichnijPokrittyaAsfaltBudivli pam yatki infrastrukturaZabudovabagatopoverhova promislovaPidpriyemstva Zavod imeni V O MalishevaParki Sad Metalist Park MashinobudivnikivZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapr1722861Mapa Vulicya Georgiya Tarasenka u Vikishovishi Dovzhina blizko 4 kilometriv Pochinayetsya na rozi prospektu Gagarina ta Vulicya Georgiya Tarasenka peretinaye vulici Mikoli Mihnovskogo ta Na peretini z vuliceyu Georgiya Tarasenka zavershuyutsya pochinayutsya provulki vulici provulki vulici ta Zavershuyetsya na rozi z prospektom Geroyiv Harkova IstoriyaTorgovelnij centr v rajoni zavodu im Malisheva Pri viniknenni zabudovi v rajoni vulici Georgiya Tarasenka vona nazivalasya Taganrozkoyu bo vela na pivden u bik Taganrogu Na pochatku XIX stolittya na rozi z teperishnoyu vuliceyu Molochnoyu buli zbudovani ceglyani zavodi U 1850 ti roki sered nevelichkih budinkiv viriznyavsya budinok kolezkogo radnika Petina Tomu vulicyu nazvali Petinskoyu Na pochatku vulicya dohodila do peretinu z ninishnoyu vuliceyu Mikoli Mihnovskogo Nadali jshli gorodi ta vigoni Zgodom vulicya bula podovzhena do peretinu z Ale zabudova bula lishe z neparnoyi storoni z parnoyi storoni bulo rillya Na misci teperishnogo Slobidskogo vokzalu buli vogoni ta privatni volodinnya Naprikinci 1870 h rokiv vulicya bula she podovzhena na shid U 1895 roci v bik rosijskogo Balashova vid Harkova bula zbudovana zaliznicya Todi zh dlya obslugovuvannya zaliznici v comu rajoni buli zbudovani vokzal ta majsterni U serpni 1896 roku buv vidkritij parovozobudivelnij zavod Rosijskogo parovozobudivelnogo ta mehanichnogo akcionernogo tovaristva 5 grudnya 1897 roku zavod vigotoviv pershij parovoz Krim togo pidpriyemstvo vigotovlyalo parovi kotli verstati silskogospodarski mashini a z 1913 roku dviguni vnutrishnogo zgoryannya Ce spriyalo shvidkij zabudovi ta zaselenni rajonu U 1906 roci vuliceyu bulo prokladeno tramvajni koliyi Same pracivniki parovozobudivelnogo zavodu sered yakih buv i Artem vzyali aktivnu uchast u rosijskih revolyucijnih podiyah 1905 1907 rokiv U 1909 roci buv zbudovanij pershij robitnichij budinok Rosiyi nini palac kulturi Metalist U 1917 mu roci v budinku rozmishuvalisya Petinskij rajonnij komitet RSDRP b ta pravlinnya profspilki Metalist Centralnij vhid na stadion Metalist 1930 yakij bulo zrujnovano pid chas Drugoyi svitovoyi vijni pislya vijni vhid bulo povnistyu perebudovano bez zberezhennya ris poperednogo 20 grudnya 1919 roku vulicya bula perejmenovana na chest teoretika i propagandista marksizmu filosofa diyacha rosijskogo i mizhnarodnogo socialistichnih ruhiv Georgiya Plehanova Razom z rozvitkom zavodu rozvivavsya i prileglij zhitlovij masiv 1925 roku poblizu kolishnogo pochalosya budivnictvo robochogo selisha yake bulo nazvano na chest Artema Poryad 1935 roku bulo nasadzheno park kulturi ta vidpochinku im Artema Odnochasno iz zabudovoyu selishe im Artema pochalasya zabudova v shidnij chastini vulici Zvodilisya bagatopoverhovi budinki ta neveliki kotedzhi dlya robitnikiv U 1925 roci kolishnij robitnichij budinok buv pereobladnanij u palac kulturi Metalist poryad visadili sad U 1925 roci pochalosya budivnictvo stadionu Metalist arhitektor Permilovskij Vidkrili jogo u listopadi 1927 roku priurochivshi jogo do 10 richchya Zhovtnevogo perevorotu U 1930 roci pochalosya budivnictvo novoyi budivli kinoteatru U budivli kolishnogo remisnichogo uchilisha vidkrivsya Promislovij tehnikum imeni Profinterna U roki Drugoyi svitovoyi vijni bilshist sporud u rajoni Plehanivskoyi vulici buli zrujnovani Pislya vijni pochalasya vidbudova mista Najpershe v comu rajoni bulo vidnovleno Zavod imeni V O Malisheva Za chotiri roki pislya prihodu radyanskih vijsk u Harkiv zavod vipustiv pershij teplotyag TE1 Harkivskij parovozobudivnij zavod buv perejmenovanij na zavod transportnogo mashinobuduvannya a 25 lyutogo 1957 roku zavodu dano im ya V O Malisheva 13 chervnya 2023 roku na XVI pozachergovij sesiyi Harkivskoyi miskoyi radi deputati uhvalili rishennya shodo perejmenuvannya vulici na chest zagiblogo Geroya Ukrayini Georgiya Tarasenka Rishennya pidtrimali vsi deputati yaki buli prisutnimi na sesiyi OpisPromislovist Poblizu vulici j bezposeredno na nij ye bagato promislovih pidpriyemstv u tomu chisli taki giganti yak Zavod imeni V O Malisheva A takozh poblizu kolishnij hlibzavod 3 VAT ATzT Holodmash VAT Turboatom TOV Tehnokom ta inshi Vulicya Georgiya Tarasenka Harkiv v rajoni Zavodu im Malisheva Shlyahoprovid vulici Georgiya Tarasenka Harkiv cherez zaliznichni koliyi v rajoni stanciyi Harkiv Slobidskij Viglyad z shlyahoprovodu vulici Georgiya Tarasenka Harkiv cherez zaliznichni koliyi na stanciyu Harkiv SlobidskijPrimitkiRishennya Harkivskoyi miskoyi vladi 460 vid 22 06 2011 Pro vstanovlennya najmenuvan zupinok nazemnogo pasazhirskogo transportu PosilannyaIstoriko informacionnyj spravochnik Ulicy i ploshadi Harkova ros Vulici Harkova u sestrinskih Vikiproyektah Portal Harkiv Proyekt Harkiv Vulici Harkova u Vikishovishi