Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пласа Майор (ісп. Plaza Mayor — «Головна площа») — одна з центральних площ іспанської столиці. Розташована в частині, яку прийнято називати «австрійським Мадридом». Змагається з площею Пуерта-дель-Соль за право називатися головною площею іспанської столиці, але на відміну від демократичної Пуерта-дель-Соль, Пласа Майор — статусна площа, «пуп Іспанії», як сказав Лопе де Вега. Площа в стилі мадридського бароко, один з небагатьох пам'яток епохи Габсбургів, була побудована за проєктом архітектора Хуана Гомеса де Мори.
| Пласа Майор | |
|---|---|
 | |
| 40°24′55″ пн. ш. 3°42′26″ зх. д. / 40.41545555558377600° пн. ш. 3.70738055558337765° зх. д.Координати: 40°24′55″ пн. ш. 3°42′26″ зх. д. / 40.41545555558377600° пн. ш. 3.70738055558337765° зх. д. | |
| Країна |  Іспанія[1] |
| Розташування | Соль[d][2] |
| Тип | майдан d і d |
| Площа | 9400 квадратний метр |
| Архітектор | Хуан де Еррера |
  Пласа Майор Пласа Майор (Іспанія) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Спочатку, за часів короля Кастилії та Леона Енріке II, площа перебувала за міською стіною, відразу за «Воротами Гвадалахари», на злитті двох доріг (в даний час вулиць) і . Поступово вона набула статусу найважливішого ринку, і при Філіпі III була серйозно перебудована.
Протягом історії назву площі неодноразово змінювалося: від «Приміської» до «Головної площі».
У 1812 вийшов указ, за яким, всі головні площі іспанських міст отримували ім'я «Площа конституції». Але ця назва протрималася лише два роки, і в 1814 площа стали називати «Королівською», хоча назва «Площа конституції» поверталося кілька разів (1820—1823, 1833—1835, 1840—1843).
У 1873 площа змінила назву на «Площа Республіки», але вже в 1876 знову стала «Площею Конституції», якою залишалася до 1923, до початку диктатури Прімо де Рівери. Це ж ім'я площа отримала з проголошенням Другий Іспанської Республіки і носила його до кінця Громадянської війни, коли їй присвоїли популярне в народі назву «Пласа Майор».
Урочисто відкрита 15 травня 1620 з нагоди причислення Ісідро де Мерло і Кінтана до лику святих, в зв'язку з чим були зачитані вірші Лопе де Вега. Перший урочистий захід, проведений на площі, тривав вісім днів. З тих пір щороку 15 травня відзначається головне свято мадридців — День св. Ісідро, покровителя міста. Триває він два тижні, але неробочим днем оголошується тільки 15 травня.
Була першою в Мадриді площею, де було обладнано постійне місце для кориди — до цього бої з биками відбувалися на імпровізованих майданчиках. Зазвичай бої влаштовувалися тут в дні пам'яті святих покровителів Мадрида — Сан-Хуана, Санта-Анни і Сан-Ісідро. В одній з таких корид в 1779 виступали три «найзнаменитіші шпаги арени» в історії — Педро Ромеро, Пепе-Ільо і Костільярес, а арена була декорована Гойєю.
Зовнішній вигляд
В середні віки будівлі, що оточують площу, були побудовані з дерева, що часто призводило до пожеж. Після одного з них в 1790 архітектор , призначений відновити знищену площа, з'єднав всі будинки по периметру площі, запланував в них арочні проїзди і замінив, по можливості, дерево на камінь. Робота затягнулася на 60 з гаком років. Лише в 1853 ліквідовані наслідки пожежі в східній частині площі.
Сьогодні Пласа Майор є правильним чотирикутником, оточеним будівлями в єдиному стилі, загальне число яких налічує 136. У кожному будинку є балкон, для того, щоб можна було спостерігати за діями на площі. Всього таких балконів 437. Дев'ять воріт Пласа Майор — наскрізні арки, прорізані в будівлях.
Каса де ла Панадерія
Самим знаменитим будинком на площі є («Булочна»). Цей будинок був в кінці XV століття придбаний муніципалітетом для розміщення в ньому однієї з трьох булочних, які постачали двір короля. Панадерія не була булочною в простому розумінні слова. Лише в нижній частині чотириповерхового будинку, що за стилем нагадує палаци знатних вельмож тієї епохи, торгували хлібом і булками. Під час свят, страт і корид нижній балкон незмінно займала королівська сім'я, а верхні ділили між собою придворні в залежності від рангу. Усередині Панадерії на верхніх поверхах знаходилися розкішні зали, де під час свят давалися пишні прийоми та відпочивали їх величності, втомлені від видовищ. Пізніше в будівлі розміщувалася Академія благородних мистецтв, а потім Академія історії.
З 1880 тут зберігається міський архів. Навпроти, як свідчення суперництва двох цехів, була побудована Каса де ла Карнісерія (м'ясна лавка). Балкони цього будинку в дні видовищ теж вважалася цілком престижними ложами.
Статуя короля Філіпа III
У самому центрі площі на гранітному постаменті височить бронзова кінна скульптура короля Філіпа III. Статуя була розпочата фламандським скульптором Джамболонья та закінчена його учнем П'єтро Такка в 1616. Подарована королю Іспанії великим герцогом Тосканським і спочатку розташовувалася в заміській резиденції Каса-де-Кампо. У 1848 за наказом королеви Ізабелли II статую перенесли і встановили на головній площі.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- Callejero oficial del Ayuntamiento de Madrid — Madrid City Council.
Посилання
- false Мадрид і Толедо. Путівник
- Площа балконів
- Christofor.ru Пласа Майор
- Aboutmadrid.ru Пласа Майор
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Plasa Plasa Major isp Plaza Mayor Golovna plosha odna z centralnih plosh ispanskoyi stolici Roztashovana v chastini yaku prijnyato nazivati avstrijskim Madridom Zmagayetsya z plosheyu Puerta del Sol za pravo nazivatisya golovnoyu plosheyu ispanskoyi stolici ale na vidminu vid demokratichnoyi Puerta del Sol Plasa Major statusna plosha pup Ispaniyi yak skazav Lope de Vega Plosha v stili madridskogo baroko odin z nebagatoh pam yatok epohi Gabsburgiv bula pobudovana za proyektom arhitektora Huana Gomesa de Mori Plasa Major40 24 55 pn sh 3 42 26 zh d 40 41545555558377600 pn sh 3 70738055558337765 zh d 40 41545555558377600 3 70738055558337765 Koordinati 40 24 55 pn sh 3 42 26 zh d 40 41545555558377600 pn sh 3 70738055558337765 zh d 40 41545555558377600 3 70738055558337765Krayina Ispaniya 1 RoztashuvannyaSol d 2 Tipmajdan d i dPlosha9400 kvadratnij metrArhitektorHuan de ErreraPlasa MajorPlasa Major Ispaniya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaSpochatku za chasiv korolya Kastiliyi ta Leona Enrike II plosha perebuvala za miskoyu stinoyu vidrazu za Vorotami Gvadalahari na zlitti dvoh dorig v danij chas vulic i Postupovo vona nabula statusu najvazhlivishogo rinku i pri Filipi III bula serjozno perebudovana Protyagom istoriyi nazvu ploshi neodnorazovo zminyuvalosya vid Primiskoyi do Golovnoyi ploshi U 1812 vijshov ukaz za yakim vsi golovni ploshi ispanskih mist otrimuvali im ya Plosha konstituciyi Ale cya nazva protrimalasya lishe dva roki i v 1814 plosha stali nazivati Korolivskoyu hocha nazva Plosha konstituciyi povertalosya kilka raziv 1820 1823 1833 1835 1840 1843 U 1873 plosha zminila nazvu na Plosha Respubliki ale vzhe v 1876 znovu stala Plosheyu Konstituciyi yakoyu zalishalasya do 1923 do pochatku diktaturi Primo de Riveri Ce zh im ya plosha otrimala z progoloshennyam Drugij Ispanskoyi Respubliki i nosila jogo do kincya Gromadyanskoyi vijni koli yij prisvoyili populyarne v narodi nazvu Plasa Major Urochisto vidkrita 15 travnya 1620 z nagodi prichislennya Isidro de Merlo i Kintana do liku svyatih v zv yazku z chim buli zachitani virshi Lope de Vega Pershij urochistij zahid provedenij na ploshi trivav visim dniv Z tih pir shoroku 15 travnya vidznachayetsya golovne svyato madridciv Den sv Isidro pokrovitelya mista Trivaye vin dva tizhni ale nerobochim dnem ogoloshuyetsya tilki 15 travnya Bula pershoyu v Madridi plosheyu de bulo obladnano postijne misce dlya koridi do cogo boyi z bikami vidbuvalisya na improvizovanih majdanchikah Zazvichaj boyi vlashtovuvalisya tut v dni pam yati svyatih pokroviteliv Madrida San Huana Santa Anni i San Isidro V odnij z takih korid v 1779 vistupali tri najznamenitishi shpagi areni v istoriyi Pedro Romero Pepe Ilo i Kostilyares a arena bula dekorovana Gojyeyu Zovnishnij viglyadStatuya Filippa III V seredni viki budivli sho otochuyut ploshu buli pobudovani z dereva sho chasto prizvodilo do pozhezh Pislya odnogo z nih v 1790 arhitektor priznachenij vidnoviti znishenu plosha z yednav vsi budinki po perimetru ploshi zaplanuvav v nih arochni proyizdi i zaminiv po mozhlivosti derevo na kamin Robota zatyagnulasya na 60 z gakom rokiv Lishe v 1853 likvidovani naslidki pozhezhi v shidnij chastini ploshi Sogodni Plasa Major ye pravilnim chotirikutnikom otochenim budivlyami v yedinomu stili zagalne chislo yakih nalichuye 136 U kozhnomu budinku ye balkon dlya togo shob mozhna bulo sposterigati za diyami na ploshi Vsogo takih balkoniv 437 Dev yat vorit Plasa Major naskrizni arki prorizani v budivlyah Kasa de la Panaderiya Samim znamenitim budinkom na ploshi ye Bulochna Cej budinok buv v kinci XV stolittya pridbanij municipalitetom dlya rozmishennya v nomu odniyeyi z troh bulochnih yaki postachali dvir korolya Panaderiya ne bula bulochnoyu v prostomu rozuminni slova Lishe v nizhnij chastini chotiripoverhovogo budinku sho za stilem nagaduye palaci znatnih velmozh tiyeyi epohi torguvali hlibom i bulkami Pid chas svyat strat i korid nizhnij balkon nezminno zajmala korolivska sim ya a verhni dilili mizh soboyu pridvorni v zalezhnosti vid rangu Useredini Panaderiyi na verhnih poverhah znahodilisya rozkishni zali de pid chas svyat davalisya pishni prijomi ta vidpochivali yih velichnosti vtomleni vid vidovish Piznishe v budivli rozmishuvalasya Akademiya blagorodnih mistectv a potim Akademiya istoriyi Z 1880 tut zberigayetsya miskij arhiv Navproti yak svidchennya supernictva dvoh cehiv bula pobudovana Kasa de la Karniseriya m yasna lavka Balkoni cogo budinku v dni vidovish tezh vvazhalasya cilkom prestizhnimi lozhami Statuya korolya Filipa III U samomu centri ploshi na granitnomu postamenti visochit bronzova kinna skulptura korolya Filipa III Statuya bula rozpochata flamandskim skulptorom Dzhambolonya ta zakinchena jogo uchnem P yetro Takka v 1616 Podarovana korolyu Ispaniyi velikim gercogom Toskanskim i spochatku roztashovuvalasya v zamiskij rezidenciyi Kasa de Kampo U 1848 za nakazom korolevi Izabelli II statuyu perenesli i vstanovili na golovnij ploshi PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 Callejero oficial del Ayuntamiento de Madrid Madrid City Council d Track Q28937434d Track Q3773976Posilannyafalse Madrid i Toledo Putivnik Plosha balkoniv Christofor ru Plasa Major Aboutmadrid ru Plasa Major