Гуска мала | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Anser erythropus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
Ареал малої гуски Гніздування Зимування Шляхи міграції Випадкова поява Імовірна поява | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Гу́ска мала́, або гу́ска білоло́ба мала́ (Anser erythropus) — водоплавний птах родини качкових. Один з 4-х видів роду, зокрема у фауні України. Підвидів не утворює. В Україні рідкісний пролітний та зимуючий вид.
Опис
Дуже схожа на велику білолобу гуску, але значно менша. У дорослого птаха голова, шия, спина та поперек темно-бурі; на лобі біла пляма, яка закінчується над заднім краєм ока; пера спини і крил зі світлою верхівкою; воло, груди і передня частина черева сірувато-бурі, на грудях і череві темно-бурі поперечні смуги; задня частина черева, надхвістя та підхвістя білі; махові пера темно-бурі; стернові пера бурі, з білою верхівкою. Дзьоб рожевий; він коротший за 40 мм — головна відмінність від великої білолобої гуски. Ноги жовтогарячі. Навколоочне кільце жовте. У молодого птаха білої плями на лобі, а також темних смуг на грудях і череві нема. Маса тіла — 1,3—2,3 кг, довжина тіла — 51—60 см, розмах крил — 1215—1340 мм.
Від білолобої гуски відрізняється меншими розмірами, коротшим дзьобом, жовтим навколоочним кільцем, а дорослий від дорослої білолобої гуски — також більшою білою плямою на лобі, але нерідко ці види на відстані розрізнити складно.
Поширення
Гніздовий ареал охоплює внутрішні тундри і лісотундри Євразії від Норвегії до Чукотського хребта. Зимує на Південно-східному Каспії, у Азово-Чорноморському регіоні, північно-західній Європі, Китаї. В Україні під час міграцій зрідка трапляється по всій території, регулярніше у Північно-західному Приазов'ї, де обмежено може залишатися і на зимівлю. Також зрідка зимує у південній частині Сивашу.
Чисельність і причини її зміни
Популяція виду оцінюється у 20—25 тис. дорослих особин. В Україні трапляється на прольоті окремими групами по 3—7, зрідка до 20—30 особин, іноді зграями до 50—300 особин, переважно з іншими видами гусей. Останніми роками відбувається збільшення чисельності виду на міграціях та зимівлі у Північно-західному Приазов'ї, що пов'язано з погіршенням умов зимівлі на Каспії. До причин зміни чисельності належать: трансформація біотопів у місцях зимівлі, браконьєрство, винищення під час линяння на місцях гніздування, розлякування птахів у репродуктивний період.
Особливості біології
Перелітний птах. Весняна міграція в Україні триває з середини березня до початку травня. Восени з'являється в середині або кінці вересня. В Азово-Чорноморському районі трапляється до грудня. Гніздові біотопи — схили берегів річок, вкриті густою рослинністю. На зимівлі та міграціях тримається різних типів водойм. Живиться переважно рослинною їжею. Обережний птах. На перельотах летить кутом або шеренгою. Голос не такий голосний, вищий і більш пискливий, ніж у великої білолобої гуски. Він може бути переданий як «клік-клік», «юііллю-юільо» та «тьє-тьо».
Охорона
Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус виду — вразливий), Європейського червоного переліку, у Додаток І Директиви Ради Європи про охорону диких птахів, у Додаток І Боннської конвенції, Додаток II Бернської конвенції і угоди AEWA. Виконується міжнародна програма реінтродукції в природу в Лапландії. В Україні разом з іншими водоплавними птахами охороняється на об'єктах природно-заповідного фонду. Успішно розмножується в умовах неволі, але в Україні цей вид не розводять.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Марисова І. В., Талпош В. С. Птахи України. Польовий визначник. — К.: «Вища школа», 1984.
- BirdLife Species Factsheet: Anser erythropus. Downloaded from http://www.birdlife.org on 24/11/2010. Архів оригіналу за 2 січня 2009. Процитовано 27 листопада 2010.
Література
- (рос.) Фауна Украины. Том 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с.
Посилання
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Лисенко В. І., Гаврись Г Г. Гуска мала // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 399.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Guska mala Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Pidrodina Gusevi Anserinae Rid Guska Anser Vid Guska mala Binomialna nazva Anser erythropus Linnaeus 1758 Areal maloyi guski Gnizduvannya Zimuvannya Shlyahi migraciyi Vipadkova poyava Imovirna poyava Posilannya Vikishovishe Anser erythropus Vikividi Anser erythropus EOL 45510530 ITIS 175033 MSOP 22679886 NCBI 132586 Fossilworks 369523 Gu ska mala 1 abo gu ska bilolo ba mala 2 Anser erythropus vodoplavnij ptah rodini kachkovih Odin z 4 h vidiv rodu zokrema u fauni Ukrayini Pidvidiv ne utvoryuye V Ukrayini ridkisnij prolitnij ta zimuyuchij vid source source source source source source Anser erythropus yajce Anser erythropus Tuluzkij muzej Zmist 1 Opis 2 Poshirennya 3 Chiselnist i prichini yiyi zmini 4 Osoblivosti biologiyi 5 Ohorona 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaOpisred Duzhe shozha na veliku bilolobu gusku ale znachno mensha U doroslogo ptaha golova shiya spina ta poperek temno buri na lobi bila plyama yaka zakinchuyetsya nad zadnim krayem oka pera spini i kril zi svitloyu verhivkoyu volo grudi i perednya chastina chereva siruvato buri na grudyah i cherevi temno buri poperechni smugi zadnya chastina chereva nadhvistya ta pidhvistya bili mahovi pera temno buri sternovi pera buri z biloyu verhivkoyu Dzob rozhevij vin korotshij za 40 mm golovna vidminnist vid velikoyi biloloboyi guski Nogi zhovtogaryachi Navkoloochne kilce zhovte U molodogo ptaha biloyi plyami na lobi a takozh temnih smug na grudyah i cherevi nema Masa tila 1 3 2 3 kg dovzhina tila 51 60 sm rozmah kril 1215 1340 mm Vid biloloboyi guski vidriznyayetsya menshimi rozmirami korotshim dzobom zhovtim navkoloochnim kilcem a doroslij vid dorosloyi biloloboyi guski takozh bilshoyu biloyu plyamoyu na lobi ale neridko ci vidi na vidstani rozrizniti skladno Poshirennyared Gnizdovij areal ohoplyuye vnutrishni tundri i lisotundri Yevraziyi vid Norvegiyi do Chukotskogo hrebta Zimuye na Pivdenno shidnomu Kaspiyi u Azovo Chornomorskomu regioni pivnichno zahidnij Yevropi Kitayi V Ukrayini pid chas migracij zridka traplyayetsya po vsij teritoriyi regulyarnishe u Pivnichno zahidnomu Priazov yi de obmezheno mozhe zalishatisya i na zimivlyu Takozh zridka zimuye u pivdennij chastini Sivashu Chiselnist i prichini yiyi zminired Populyaciya vidu ocinyuyetsya u 20 25 tis doroslih osobin 3 V Ukrayini traplyayetsya na proloti okremimi grupami po 3 7 zridka do 20 30 osobin inodi zgrayami do 50 300 osobin perevazhno z inshimi vidami gusej Ostannimi rokami vidbuvayetsya zbilshennya chiselnosti vidu na migraciyah ta zimivli u Pivnichno zahidnomu Priazov yi sho pov yazano z pogirshennyam umov zimivli na Kaspiyi Do prichin zmini chiselnosti nalezhat transformaciya biotopiv u miscyah zimivli brakonyerstvo vinishennya pid chas linyannya na miscyah gnizduvannya rozlyakuvannya ptahiv u reproduktivnij period Osoblivosti biologiyired Perelitnij ptah Vesnyana migraciya v Ukrayini trivaye z seredini bereznya do pochatku travnya Voseni z yavlyayetsya v seredini abo kinci veresnya V Azovo Chornomorskomu rajoni traplyayetsya do grudnya Gnizdovi biotopi shili beregiv richok vkriti gustoyu roslinnistyu Na zimivli ta migraciyah trimayetsya riznih tipiv vodojm Zhivitsya perevazhno roslinnoyu yizheyu Oberezhnij ptah Na perelotah letit kutom abo sherengoyu 2 Golos ne takij golosnij vishij i bilsh pisklivij nizh u velikoyi biloloboyi guski Vin mozhe buti peredanij yak klik klik yuiillyu yuilo ta tye to 2 Ohoronared Vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 status vidu vrazlivij Yevropejskogo chervonogo pereliku u Dodatok I Direktivi Radi Yevropi pro ohoronu dikih ptahiv u Dodatok I Bonnskoyi konvenciyi Dodatok II Bernskoyi konvenciyi i ugodi AEWA Vikonuyetsya mizhnarodna programa reintrodukciyi v prirodu v Laplandiyi V Ukrayini razom z inshimi vodoplavnimi ptahami ohoronyayetsya na ob yektah prirodno zapovidnogo fondu Uspishno rozmnozhuyetsya v umovah nevoli ale v Ukrayini cej vid ne rozvodyat Primitkired Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 a b v Marisova I V Talposh V S Ptahi Ukrayini Polovij viznachnik K Visha shkola 1984 BirdLife Species Factsheet Anser erythropus Downloaded from http www birdlife org on 24 11 2010 Arhiv originalu za 2 sichnya 2009 Procitovano 27 listopada 2010 Literaturared ros Fauna Ukrainy Tom 5 Pticy Vyp 3 Guseobraznye Lysenko V I K Naukova dumka 1991 208 s Posilannyared Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Lisenko V I Gavris G G Guska mala Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit pid red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 399 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Guska mala amp oldid 39637215