Пироги́ — село в Україні, у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення села на 1 січня 2020 року становить 594 особи.
село Пироги | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Кременчуцький район |
Рада | Глобинська міська громада |
Облікова картка | Пироги |
Основні дані | |
Населення | 594 |
Площа | 5,716 км² |
Густота населення | 153,43 осіб/км² |
Поштовий індекс | 39045 |
Телефонний код | +380 5365 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°20′57″ пн. ш. 33°10′27″ сх. д. / 49.34917° пн. ш. 33.17417° сх. д.Координати: 49°20′57″ пн. ш. 33°10′27″ сх. д. / 49.34917° пн. ш. 33.17417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 94 м |
Водойми | р. Сухий Кагамлик |
Відстань до обласного центру | 135 км |
Відстань до районного центру | 41 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285 |
Карта | |
Пироги | |
Пироги | |
Мапа | |
Пироги у Вікісховищі |
Географія
Село розташоване за 41 км від районного центру міста Кременчук та за 11 км від залізничної станції Глобине на березі річки Сухий Кагамлик. Вище за течією примикає село Опришки, нижче за течією примикає село Яроші. На річці кілька ставків. Через село проходить автомобільна дорога Т 1716.
Історія
Заснувати
Село Пироги виникло десь наприкінці XV — на початку XVI століття. Назва села пішла від прізвища козака Пирога, який першим поселився у цих місцях на високому правому березі річки Сухий Кагамлик. Річка тут була глибокою (до 8 метрів), з високими берегами, на яких росли великі дуби.
Старожили пригадують, що у ті часи можна було запливти сюди човнами та невеликими суднами із Дніпра — річка Сухий Кагамлик не була перегороджена греблями ні в Ярошах, ні в Устимівці, ні у Погребах, ні в інших селах вниз за течією. З роками русло річки обміліло, пересохло, заросло травою та густим очеретом.
Перші поселенці у цих краях були втікачі з правобережної України — козаки (вільні люди).
Російська імперія
Розташоване на тракті, що сполучав Ромодан з Кременчуком, село Пироги мало важливе і вигідне для себе географічне положення. Цей чумацький шлях, який пролягав з півночі на південь, у народі називали Ромоданівським шляхом, або просто «Ромоданом». До появи залізниці це був один із найважливіших шляхів, які сполучали центр Росії, зокрема, Петербург з Кримом, південними регіонами України і Бессарабії.
У 1843 році село Пироги відвідали проїздом Тарас Шевченко та Євген Гребінка.
Після скасування кріпосного права село Пироги стало волосним центром. Пироги мали мирового суддю та урядника.
У 1857 році у центрі села була збудована дерев'яна Георгіївська церква на мурованому фундаменті. (До того часу у селі Пироги діяла дерев'яна Георгіївська церква, яка була збудована ще до 1742 року.)
На березі річки видобували глину — тут діяв невеликий цегельний завод.
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Пирогівської волості Кременчуцького повіту Полтавської губернії мешкало 1100 осіб, 189 дворових господарств, існували школа, 2 постоялих будинки, 3 лавки, 18 вітряних млинів і маслобойний завод, щороку 23 квітня відбувався ярмарок. За 7 верст — цегельний завод.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1688 осіб (853 чоловічої статі та 835 — жіночої), з яких 1657 — православної віри.
Для того, щоб дістатися до Глобиного, жителі сіл Пироги, Бориси та навколишніх хуторів користувалися ґрунтовою дорогою, яка пролягала через село Пироги (і далі — на Черевані) і називалася «стовповою». Понад цією дорогою і зараз стоять телеграфні стовпи.
У селі Пироги Кременчуцького повіту діяло міністерське двокласне училище з 5-річним терміном навчання, у якому за станом на 1 січня 1896 року навчалося 112 хлопчиків та 12 дівчаток.
Крім міністерського двокласного училища на території села Пироги знаходилися церковно-парафіяльна школа (при церкві Георгія Побєдоносця) та земська школа.
У 1910 році було відкрито міське 4-класне училище, у якому 6 учителів навчали 136 учнів. У 1913 році воно змінило свій статус — було перетворене у вище початкове училище, у якому вже навчалося 170 учнів.
У 1900 році у Пирогівській волості проживало 9428 осіб (4605 осіб чоловічої статі та 4823 особи жіночої статі), нараховувалося кілька сотень козацьких дворів, діяв один ярмарок. До Пирогів належали хутори: Балакланове, Гнойове, Дегтяреве, Здорикове, Зінченкове, Макайдине, Торубарине, Череваніве, Шепелявщина. У Пирогах та його хуторах проживало 1508 осіб (734 особи чоловічої статі та 774 особи жіночої статі), було 205 козацьких дворів.
До революції 1917 року у селі Пироги знаходилися волосне управління з телефонним зв'язком до повітового Кременчука, пошта, акушерський пункт, позикоощадне товариство, представництво страхового товариства, а також чотири торгові лавки (крамниці), три із них — єврейські.
Визвольні змагання
У час відродження української державності, після того, як Центральна Рада проголосила створення Української Народної Республіки, Генеральний Секретар Освіти Іван Стешенко ухвалив рішення про заснування у селі Пироги Першої Української Гімназії Кременчуцького Повіту, яка повинна була забезпечувати «широкий розквій таланту української молоді і юнацтва».
У роки громадянської війни у приміщенні колишнього вищого початкового училища розмістився Пирогівський учительський інститут.
Радянська влада
У роки «соціалістичних перетворень на селі» рішенням загальних зборів селян у куркулів (які обробляли десятки десятин землі, мали багато коней, худоби, реманенту) було конфісковано майно, частина їх була вислана за межі України.
30 січня 1930 року у Пирогах на зборах селян було прийняте рішення про створення у селі сільськогосподарської артілі. Організаторами колгоспу були комуністи, комнезамівці (члени комітету незаможніх селян), селяни-бідняки. До новоутвореного колгоспу, якому було присвоєно ім'я К. Є. Ворошилова. вступило понад 200 селян.
Навесні 1930 року жінки розібрали по дворах усуспільнених раніше коней та корів; окремі селяни вийшли з колгоспу.
Влітку 1930 року у селі було створено ще одну сільськогосподарську артіль — «Нове життя». Крім того, були організовані невеликі СОЗи (товариства зі спільної обробки землі) — імені Першого травня та «Червоний лан». У 1931 році артіль «Нове життя» і СОЗи об'єднали в один колгосп «Нове життя».
Голодомор та репресії
Під час Голодомору 1932—1933 років у Пирогах та Ярошах померло з голоду кілька сотень селян — люди вмирали вулицями, сім'ями; траплялися випадки людоїдства.
У 1937 році були заарештовані і репресовані десятеро жителів сіл Пироги і Яроші — Особлива трійка УНКВС звинуватила їх у належності до «підпільної контрреволюційної військово-повстанської білогвардійської організації», яка нібито діяла на території Глобинського району (стаття 54 Кримінального Кодексу УРСР — «антирадянська агітація»).
У 1939 році відбувся перший випуск 10 класу Пирогівської середньої школи. (До війни у цій школі навчалися учні із сіл Бориси і Опришки, Устимівка і Бабичівка.
Радянсько-німецька війна
Після початку війни доросле чоловіче населення села Пироги і навколишніх сіл було мобілізоване на фронт. Жіноче населення сіл Пироги і Яроші, як і інших сіл Глобинського району, вивозили копати протитанкові окопи на лівому березі Дніпра.
12 вересня 1941 року основні сили німецької 17-ї армії і 1-ї танкової групи генерал-полковника Клейста групи армій «Південь» прорвали оборону і, розгромивши у Ярошах і Пирогах обоз 297-ї стрілецької дивізії, попрямували на північ, до Хоролу.
У роки німецької окупації із села Пироги до нацистської Німеччини на роботи були насильно вивезені 149 юнаків та дівчат. До Німеччини вивезли також колишніх радянських військовопо-лонених, які проживали у хатах селян.
26 вересня 1943 року у село Пироги увійшли радянські війська — 4-ї гвардійської армії Воронезького фронту.
У боях загинули Герой Радянського Союзу старший лейтенант , старший лейтенант Яків Торубара та лейтенант Василь Черевань. (До списку полеглих воїнів у роки Радянсько-німецької війни «Книги Пам'яті», який зачитують під час святкування Дня Перемоги, внесено імена та прізвища 196 жителів села Пироги та 77 жителів села Яроші, а також 53 військовослужбовців 342-го окремого медсанбатальйону 297-ї стрілецької дивізії та важкопоранених, які загинули у селах Пироги та Яроші у 1941 році.)
Повоєнні часи
У 1951 році у спаленому приміщенні школи було відбудовано шість класних кімнат.
У 1962 році правління колгоспу для освітлення села придбало дизельну установку. Освітлення було подано. Пізніше, після введення в експлуатацію Кременчуцької ГЕС, школа була підключена до державної електромережі.
У 1976 році було збудоване приміщення нової школи на 250 місць.
Незалежна Україна
2013 року почалася будова Свято-Георгіївського храму, у серпні 2016-го архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір звершив чин освячення.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району.
Населення
Кількість населення у селі змінювалась наступним чином:
1885 | 1897 | 1900 | 2001 | 2011 | 2020 |
---|---|---|---|---|---|
1100 | 1688 | 1508* | 877 | 816 | 594 |
▲ | ▼ | ▼ | ▼ |
▲
*з прилеглими хуторами
Інфраструктура
Село газифіковане, наявне централізоване водопостачання. На території села розташовані:
- Пирогівська загальноосвітня школа І — ІІІ ступенів
- Пирогівський фельдшерсько-акушерський пункт
- бібліотека
- Пирогівський дитячий дошкільний заклад «Казка»
Пам'ятки
У центрі сіл Пироги ту 1956 році вставлено пам'ятник воїнам Радянської армії і воїнам односельцям, які загинули у роки .
Особистості
- — Герой Радянського Союзу
- Гудим Віктор Іванович — український поет, 1937 року репресований та розстріляний.
- Гордієнко Григорій (Юрій) Петрович — громадсько-політичний діяч, педагог, військовий урядовець, помічник начальника інспекторського відділу Генерального військового комітету Центральної Ради.
Див. також
Примітки
- Пирогівська сільська рада — офіційний сайт
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-175. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Матвієць Олександр, Школа і долі. — Глобине: Поліграфсервіс, 2005. — 496 с.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Борисенко Василий Павлович 1923 — 10.01.1945 (рос.)
Посилання
- Погода в селі Пироги
- У Полтавській єпархії освячено новий храм. Архівовано.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pirogi selo v Ukrayini u Globinskij miskij gromadi Kremenchuckogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya sela na 1 sichnya 2020 roku stanovit 594 osobi selo PirogiKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Kremenchuckij rajonRada Globinska miska gromadaOblikova kartka Pirogi Osnovni daniNaselennya 594Plosha 5 716 km Gustota naselennya 153 43 osib km Poshtovij indeks 39045Telefonnij kod 380 5365Geografichni daniGeografichni koordinati 49 20 57 pn sh 33 10 27 sh d 49 34917 pn sh 33 17417 sh d 49 34917 33 17417 Koordinati 49 20 57 pn sh 33 10 27 sh d 49 34917 pn sh 33 17417 sh d 49 34917 33 17417Serednya visota nad rivnem morya 94 mVodojmi r Suhij KagamlikVidstan do oblasnogo centru 135 kmVidstan do rajonnogo centru 41 kmMisceva vladaAdresa radi 39000 Poltavska obl Kremenchuckij r n m Globine vul Centralna 285KartaPirogiPirogiMapa Pirogi u VikishovishiPirogivske vishe pochatkove uchilisheGeografiyaSelo roztashovane za 41 km vid rajonnogo centru mista Kremenchuk ta za 11 km vid zaliznichnoyi stanciyi Globine na berezi richki Suhij Kagamlik Vishe za techiyeyu primikaye selo Oprishki nizhche za techiyeyu primikaye selo Yaroshi Na richci kilka stavkiv Cherez selo prohodit avtomobilna doroga T 1716 IstoriyaZasnuvati Selo Pirogi viniklo des naprikinci XV na pochatku XVI stolittya Nazva sela pishla vid prizvisha kozaka Piroga yakij pershim poselivsya u cih miscyah na visokomu pravomu berezi richki Suhij Kagamlik Richka tut bula glibokoyu do 8 metriv z visokimi beregami na yakih rosli veliki dubi Starozhili prigaduyut sho u ti chasi mozhna bulo zaplivti syudi chovnami ta nevelikimi sudnami iz Dnipra richka Suhij Kagamlik ne bula peregorodzhena greblyami ni v Yaroshah ni v Ustimivci ni u Pogrebah ni v inshih selah vniz za techiyeyu Z rokami ruslo richki obmililo peresohlo zaroslo travoyu ta gustim ocheretom Pershi poselenci u cih krayah buli vtikachi z pravoberezhnoyi Ukrayini kozaki vilni lyudi Rosijska imperiya Roztashovane na trakti sho spoluchav Romodan z Kremenchukom selo Pirogi malo vazhlive i vigidne dlya sebe geografichne polozhennya Cej chumackij shlyah yakij prolyagav z pivnochi na pivden u narodi nazivali Romodanivskim shlyahom abo prosto Romodanom Do poyavi zaliznici ce buv odin iz najvazhlivishih shlyahiv yaki spoluchali centr Rosiyi zokrema Peterburg z Krimom pivdennimi regionami Ukrayini i Bessarabiyi U 1843 roci selo Pirogi vidvidali proyizdom Taras Shevchenko ta Yevgen Grebinka Pislya skasuvannya kriposnogo prava selo Pirogi stalo volosnim centrom Pirogi mali mirovogo suddyu ta uryadnika U 1857 roci u centri sela bula zbudovana derev yana Georgiyivska cerkva na murovanomu fundamenti Do togo chasu u seli Pirogi diyala derev yana Georgiyivska cerkva yaka bula zbudovana she do 1742 roku Na berezi richki vidobuvali glinu tut diyav nevelikij cegelnij zavod Stanom na 1885 rik u kolishnomu derzhavnomu ta vlasnickomu seli Pirogivskoyi volosti Kremenchuckogo povitu Poltavskoyi guberniyi meshkalo 1100 osib 189 dvorovih gospodarstv isnuvali shkola 2 postoyalih budinki 3 lavki 18 vitryanih mliniv i maslobojnij zavod shoroku 23 kvitnya vidbuvavsya yarmarok Za 7 verst cegelnij zavod Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1688 osib 853 cholovichoyi stati ta 835 zhinochoyi z yakih 1657 pravoslavnoyi viri Dlya togo shob distatisya do Globinogo zhiteli sil Pirogi Borisi ta navkolishnih hutoriv koristuvalisya gruntovoyu dorogoyu yaka prolyagala cherez selo Pirogi i dali na Cherevani i nazivalasya stovpovoyu Ponad ciyeyu dorogoyu i zaraz stoyat telegrafni stovpi U seli Pirogi Kremenchuckogo povitu diyalo ministerske dvoklasne uchilishe z 5 richnim terminom navchannya u yakomu za stanom na 1 sichnya 1896 roku navchalosya 112 hlopchikiv ta 12 divchatok Krim ministerskogo dvoklasnogo uchilisha na teritoriyi sela Pirogi znahodilisya cerkovno parafiyalna shkola pri cerkvi Georgiya Pobyedonoscya ta zemska shkola U 1910 roci bulo vidkrito miske 4 klasne uchilishe u yakomu 6 uchiteliv navchali 136 uchniv U 1913 roci vono zminilo svij status bulo peretvorene u vishe pochatkove uchilishe u yakomu vzhe navchalosya 170 uchniv U 1900 roci u Pirogivskij volosti prozhivalo 9428 osib 4605 osib cholovichoyi stati ta 4823 osobi zhinochoyi stati narahovuvalosya kilka soten kozackih dvoriv diyav odin yarmarok Do Pirogiv nalezhali hutori Balaklanove Gnojove Degtyareve Zdorikove Zinchenkove Makajdine Torubarine Cherevanive Shepelyavshina U Pirogah ta jogo hutorah prozhivalo 1508 osib 734 osobi cholovichoyi stati ta 774 osobi zhinochoyi stati bulo 205 kozackih dvoriv Do revolyuciyi 1917 roku u seli Pirogi znahodilisya volosne upravlinnya z telefonnim zv yazkom do povitovogo Kremenchuka poshta akusherskij punkt pozikooshadne tovaristvo predstavnictvo strahovogo tovaristva a takozh chotiri torgovi lavki kramnici tri iz nih yevrejski Vizvolni zmagannya U chas vidrodzhennya ukrayinskoyi derzhavnosti pislya togo yak Centralna Rada progolosila stvorennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Generalnij Sekretar Osviti Ivan Steshenko uhvaliv rishennya pro zasnuvannya u seli Pirogi Pershoyi Ukrayinskoyi Gimnaziyi Kremenchuckogo Povitu yaka povinna bula zabezpechuvati shirokij rozkvij talantu ukrayinskoyi molodi i yunactva U roki gromadyanskoyi vijni u primishenni kolishnogo vishogo pochatkovogo uchilisha rozmistivsya Pirogivskij uchitelskij institut Radyanska vlada U roki socialistichnih peretvoren na seli rishennyam zagalnih zboriv selyan u kurkuliv yaki obroblyali desyatki desyatin zemli mali bagato konej hudobi remanentu bulo konfiskovano majno chastina yih bula vislana za mezhi Ukrayini 30 sichnya 1930 roku u Pirogah na zborah selyan bulo prijnyate rishennya pro stvorennya u seli silskogospodarskoyi artili Organizatorami kolgospu buli komunisti komnezamivci chleni komitetu nezamozhnih selyan selyani bidnyaki Do novoutvorenogo kolgospu yakomu bulo prisvoyeno im ya K Ye Voroshilova vstupilo ponad 200 selyan Navesni 1930 roku zhinki rozibrali po dvorah ususpilnenih ranishe konej ta koriv okremi selyani vijshli z kolgospu Vlitku 1930 roku u seli bulo stvoreno she odnu silskogospodarsku artil Nove zhittya Krim togo buli organizovani neveliki SOZi tovaristva zi spilnoyi obrobki zemli imeni Pershogo travnya ta Chervonij lan U 1931 roci artil Nove zhittya i SOZi ob yednali v odin kolgosp Nove zhittya Golodomor ta represiyi Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv u Pirogah ta Yaroshah pomerlo z golodu kilka soten selyan lyudi vmirali vulicyami sim yami traplyalisya vipadki lyudoyidstva U 1937 roci buli zaareshtovani i represovani desyatero zhiteliv sil Pirogi i Yaroshi Osobliva trijka UNKVS zvinuvatila yih u nalezhnosti do pidpilnoyi kontrrevolyucijnoyi vijskovo povstanskoyi bilogvardijskoyi organizaciyi yaka nibito diyala na teritoriyi Globinskogo rajonu stattya 54 Kriminalnogo Kodeksu URSR antiradyanska agitaciya U 1939 roci vidbuvsya pershij vipusk 10 klasu Pirogivskoyi serednoyi shkoli Do vijni u cij shkoli navchalisya uchni iz sil Borisi i Oprishki Ustimivka i Babichivka Radyansko nimecka vijna Pislya pochatku vijni dorosle choloviche naselennya sela Pirogi i navkolishnih sil bulo mobilizovane na front Zhinoche naselennya sil Pirogi i Yaroshi yak i inshih sil Globinskogo rajonu vivozili kopati protitankovi okopi na livomu berezi Dnipra 12 veresnya 1941 roku osnovni sili nimeckoyi 17 yi armiyi i 1 yi tankovoyi grupi general polkovnika Klejsta grupi armij Pivden prorvali oboronu i rozgromivshi u Yaroshah i Pirogah oboz 297 yi strileckoyi diviziyi popryamuvali na pivnich do Horolu U roki nimeckoyi okupaciyi iz sela Pirogi do nacistskoyi Nimechchini na roboti buli nasilno vivezeni 149 yunakiv ta divchat Do Nimechchini vivezli takozh kolishnih radyanskih vijskovopo lonenih yaki prozhivali u hatah selyan 26 veresnya 1943 roku u selo Pirogi uvijshli radyanski vijska 4 yi gvardijskoyi armiyi Voronezkogo frontu U boyah zaginuli Geroj Radyanskogo Soyuzu starshij lejtenant starshij lejtenant Yakiv Torubara ta lejtenant Vasil Cherevan Do spisku poleglih voyiniv u roki Radyansko nimeckoyi vijni Knigi Pam yati yakij zachituyut pid chas svyatkuvannya Dnya Peremogi vneseno imena ta prizvisha 196 zhiteliv sela Pirogi ta 77 zhiteliv sela Yaroshi a takozh 53 vijskovosluzhbovciv 342 go okremogo medsanbataljonu 297 yi strileckoyi diviziyi ta vazhkoporanenih yaki zaginuli u selah Pirogi ta Yaroshi u 1941 roci Povoyenni chasi U 1951 roci u spalenomu primishenni shkoli bulo vidbudovano shist klasnih kimnat U 1962 roci pravlinnya kolgospu dlya osvitlennya sela pridbalo dizelnu ustanovku Osvitlennya bulo podano Piznishe pislya vvedennya v ekspluataciyu Kremenchuckoyi GES shkola bula pidklyuchena do derzhavnoyi elektromerezhi U 1976 roci bulo zbudovane primishennya novoyi shkoli na 250 misc Nezalezhna Ukrayina 2013 roku pochalasya budova Svyato Georgiyivskogo hramu u serpni 2016 go arhiyepiskop Poltavskij i Kremenchuckij Fedir zvershiv chin osvyachennya 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Globinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Globinskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Kremenchuckogo rajonu NaselennyaKilkist naselennya u seli zminyuvalas nastupnim chinom Dinamika naselennya 1885 1897 1900 2001 2011 20201100 1688 1508 877 816 594 z prileglimi hutoramiInfrastrukturaSelo gazifikovane nayavne centralizovane vodopostachannya Na teritoriyi sela roztashovani Pirogivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Pirogivskij feldshersko akusherskij punkt biblioteka Pirogivskij dityachij doshkilnij zaklad Kazka Pam yatkiU centri sil Pirogi tu 1956 roci vstavleno pam yatnik voyinam Radyanskoyi armiyi i voyinam odnoselcyam yaki zaginuli u roki Osobistosti Geroj Radyanskogo Soyuzu Gudim Viktor Ivanovich ukrayinskij poet 1937 roku represovanij ta rozstrilyanij Gordiyenko Grigorij Yurij Petrovich gromadsko politichnij diyach pedagog vijskovij uryadovec pomichnik nachalnika inspektorskogo viddilu Generalnogo vijskovogo komitetu Centralnoyi Radi Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblastPrimitkiPirogivska silska rada oficijnij sajt Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 175 X 270 120 s ros doref Matviyec Oleksandr Shkola i doli Globine Poligrafservis 2005 496 s Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Borisenko Vasilij Pavlovich 1923 10 01 1945 ros PosilannyaPogoda v seli Pirogi U Poltavskij yeparhiyi osvyacheno novij hram Arhivovano