Пирогівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременчуцького повіту Полтавської губернії з центром у селі Пироги.
Пирогівська волость | ||||
Центр | Пироги | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 15 202 (1885) | |||
Населення | 7992 осіб (1885) | |||
Густота | 48.1 осіб / км² | |||
Наступники | Пирогівська сільська рада | |||
Склад волості
Станом на 1885 рік — складалася з 39 поселень, 16 сільських громад. Населення 7992 — особи (3950 осіб статі та 4042 — жіночої), 1138 дворових господарств.
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 7552 | 6869 |
Приватної власності | 7176 | 5189 |
Іншої власності | 131 | 128 |
Загалом | 15202 | 11172 |
Історія
Основні поселення волості:
- Пироги — колишнє державне та власницьке село при річці Кагамлик за 36 верст від повітового міста, 1100 осіб, 189 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 3 лавки, 18 вітряних млинів, маслобойний завод, 23 квітня — щорічний ярмарок. За 7 верст — цегельний завод.
- Бориси — колишнє державне село при річці Кагамлик, 1290 осіб, 176 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 лавки, 23 вітряних млини, 3 маслобійних заводи.
- Мусіївка — колишнє державне село при річці Кагамлик, 980 осіб, 158 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 лавки, 18 вітряних млинів, маслобойний завод.
- Опришки — колишнє державне село, 286 осіб, 50 дворів, 2 вітряних млини, винокурний завод.
- Устимівка — колишнє державне село при річці Кагамлик, 336 осіб, 88 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, 7 вітряних млинів, маслобойний, цегельний і винокурний завод.
- Яроші — колишнє державне село при річці Кагамлик, 970 осіб, 143 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 лавки, 18 вітряних млинів, маслобойний завод.
У 1900 році у Пирогівській волості проживало 9428 осіб (4605 осіб чоловічої статі та 4823 особи жіночої статі), нараховувалося кілька сотень козацьких дворів, діяв один ярмарок.
До Пирогів належали хутори: Балакланове, Гнойове, Дегтяреве, Здорикове, Зінченкове, Макайдине, Торубарине, Череваніве, Шепелявщина. У Пирогах та його хуторах проживало 1508 осіб (734 особи чоловічої статі та 774 особи жіночої статі), було 205 козацьких дворів.
До Ярошів належали хутори: Кочергіне, Левченкове, Святеликове, Степаненкове, Шпагатове Озеро. У Ярошах та його хуторах проживало 1643 особи (804 особи чоловічої статі, 839 осіб жіночої статі).
У селі Бориси з хуторами Башилівка, Василенкове, Натягайлівка проживало 1563 особи (771 особа чоловічої статі та 792 особи жіночої статі).
До Пирогівської волості також входили: село Опришки з 7 хуторами; село Битакове Озеро з хуторами при Гострій Могилі, Таранцеве; село Велика Устимівка (зараз Устимівка), до якого входили Мойсеївка та Іванівка; село Мала Устимівка з хуторами Декове, Котляревщина, Куп'єватий, Попівщина.
Влада
Старшинами волості були:
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Матвієць Олександр, Школа і долі. — Глобине: Поліграфсервіс, 2005. — 496 с.
- Пирогівська сільська рада [ 2014-02-21 у Wayback Machine.] — офіційний сайт
- рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
![]() | Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет