О́бласть Благоєвгра́д (Благоєвградська область; (болг. област Благоевград) — область в Південно-західному регіоні, Болгарія. Обіймає історичну область Піринська Македонія i Східна Македонія (болг. Пиринска Македония и Източна Македония, Pirinska Makedoniya i Iztochna Makedoniya).
Благоєвградська область | |||||
---|---|---|---|---|---|
болг. област Благоевград | |||||
| |||||
Адм. центр | Благоєвград[1] | ||||
Країна | Болгарія | ||||
[d] | Південно-західний | ||||
Частина від | південна Болгарія | ||||
| |||||
Общини | 14 | ||||
Номерний знак | E | ||||
Офіційна мова | болгарська | ||||
Населення | |||||
- повне | 288 161 осіб (31 грудня 2022)[2] | ||||
- густота | 52,69 осіб/км² | ||||
Площа | |||||
- повна | 6 449,5 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 555±1 м | ||||
- мінімальна | 555±1 м | ||||
Часовий пояс | DAZD | ||||
Дата заснування | 8 січня 1999 | ||||
Вебсайт | bsregion.org | ||||
Код ISO 3166-2 | BG-01 | ||||
|
Географія і клімат
Географія
Провінція займає площу 6449,5 км², населення 323552 (Станом на 2011). Вона є третьою по величині в Болгарії після Бургаської та Софійської і займає 5,8 % площі країни. Благоєвградській області належать гари, або їх частини: Рила (найвища точка Балканів — вершина Мусала, 2925 м), Пірин (найвища точка — вершина Віхрен, 2914 м), а також гори Родопи, [en], Беласиця, Влахіна, Малешево, Огражден і Старгач. Є дві основні річки — Струма і Места, з концентрацією населення у долинах рік, які ж є і основними транспортними коридорами.
Клімат
Клімат варіюється від помірного континентального до Середземноморського у південній частині. Природними ресурсами є деревина, мінеральні джерела, вугілля, будівельні матеріали, включаючи мармур та граніт. Красиве і збережене довкілля також вважається важливим ресурсом. Ряд національних парків та охоронюваних територій забезпечують збереження біорізноманіття. Орні землі складають — 38,8 %, ліси — 52 % території області.
Демографія
Населення області за переписом 2011 року становить 324 110 осіб, з яких 159 508 чоловіків та 164 602 жінок.
Динаміка чисельності населення з часів Другої світової війни:
1946 | 1956 | 1965 | 1975 | 1985 | 1992 | 2001 | 2005 | 2007 | 2009 | 2011 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
252 908 | 281 015 | 302 503 | 322 974 | 345 942 | 351 637 | 341 173 | 333 577 | 329 309 | 327 885 | 324 110 |
Етнічні групи
Загальна кількість населення: 324 110 осіб.
Національності:
Вказали національність: 283 556 осіб:
Решта 40 тисяч осіб не вказали національність. |
Мови
Рідні мови населення згідно з переписом 2001 року: 306 118 болгарська, 19 819 турецька, 9 232 циганська), 6004 інші або не визначилися.
Релігія
Релігійні переконання згідно з переписом 2001 року:
|
Примітки
- НСИ Националният регистър на населените места
- https://www.nsi.bg/bg/content/2975/%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D0%BF%D0%BE-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8-%D0%BE%D0%B1%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D0%BC%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D0%B5%D0%BD%D0%B5-%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D0%BB
- Равносметката от войната е, че България е приобщила към своята територия единствено българите от Пиринския край. Въпреки това, според Иван Марков, за хората от Източна Македония, или сегашният Пирински край, действително това е освободителна война. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 26 грудня 2018.
- Census 2011[недоступне посилання з 01.07.2017]
- (болг.) Bulgarian National Statistical Institute — 2011 census [Архівовано 14 липня 2011 у Wayback Machine.]
- (англ.) «WorldCityPopulation» [Архівовано 31 травня 2012 у Wayback Machine.]
- «pop-stat.mashke.org». Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 29 березня 2013.
- (болг.) Population by 01.02.2011 by Area and Sex [Архівовано 08.04.2011, у Wayback Machine.] from Bulgarian National Statistical Institute: Preliminary results of Census 2011 [Архівовано 12 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Population by province, municipality, settlement and ethnic identification, by 01.02.2011; Bulgarian National Statistical Institute (болг.)
- (болг.) Population to 01.03.2001 by District and Mother Tongue [Архівовано 7 січня 2019 у Wayback Machine.] from Bulgarian National Statistical Institute: Census 2001 [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- (болг.) Релігійні переконання населення області згідно з переписом 2001 року [Архівовано 7 вересня 2010 у Wayback Machine.]
Див. також
Посилання
- www.bl.government.bg — офіційний сайт «Благоєвградська область».
Кюстендильська область | Софійська область | |
Північна Македонія | Пазарджицька область | |
Греція | Смолянська область |
Це незавершена стаття з географії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Pirinska Makedoniya perenapravlyaye syudi div takozh Makedoniya istorichna oblast O blast Blagoyevgra d Blagoyevgradska oblast bolg oblast Blagoevgrad oblast v Pivdenno zahidnomu regioni Bolgariya Obijmaye istorichnu oblast Pirinska Makedoniya i Shidna Makedoniya 3 bolg Pirinska Makedoniya i Iztochna Makedoniya Pirinska Makedoniya i Iztochna Makedoniya Blagoyevgradska oblast bolg oblast Blagoevgrad Gerb Adm centr Blagoyevgrad 1 Krayina Bolgariya NUTS BG d Pivdenno zahidnij Chastina vid pivdenna Bolgariya Mezhuye z susidni adminodiniciKyustendilska oblast Sofijska oblast Pazardzhicka oblast Smolyanska oblast Obshini 14 Nomernij znak E Oficijna mova bolgarska Naselennya povne 288 161 osib 31 grudnya 2022 2 gustota 52 69 osib km Plosha povna 6 449 5 km Visota maksimalna 555 1 m minimalna 555 1 m Chasovij poyas DAZD Data zasnuvannya 8 sichnya 1999 Vebsajt bsregion org Kod ISO 3166 2 BG 01 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Blagoyevgradska oblast Zmist 1 Geografiya i klimat 1 1 Geografiya 1 2 Klimat 2 Demografiya 2 1 Etnichni grupi 2 2 Movi 2 3 Religiya 3 Primitki 4 Div takozh 5 Posilannya Administrativnij podil oblastiGeografiya i klimatred Geografiyared Provinciya zajmaye ploshu 6449 5 km naselennya 323552 4 Stanom na 2011 Vona ye tretoyu po velichini v Bolgariyi pislya Burgaskoyi ta Sofijskoyi i zajmaye 5 8 ploshi krayini Blagoyevgradskij oblasti nalezhat gari abo yih chastini Rila najvisha tochka Balkaniv vershina Musala 2925 m Pirin najvisha tochka vershina Vihren 2914 m a takozh gori Rodopi Slavyanka en Belasicya Vlahina Maleshevo Ograzhden i Stargach Ye dvi osnovni richki Struma i Mesta z koncentraciyeyu naselennya u dolinah rik yaki zh ye i osnovnimi transportnimi koridorami Klimatred Klimat variyuyetsya vid pomirnogo kontinentalnogo do Seredzemnomorskogo u pivdennij chastini Prirodnimi resursami ye derevina mineralni dzherela vugillya budivelni materiali vklyuchayuchi marmur ta granit Krasive i zberezhene dovkillya takozh vvazhayetsya vazhlivim resursom Ryad nacionalnih parkiv ta ohoronyuvanih teritorij zabezpechuyut zberezhennya bioriznomanittya Orni zemli skladayut 38 8 lisi 52 teritoriyi oblasti Demografiyared Naselennya oblasti za perepisom 2011 roku stanovit 324 110 osib z yakih 159 508 cholovikiv ta 164 602 zhinok 5 6 7 8 Dinamika chiselnosti naselennya z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Tablicya demografiyi Dzherelo 5 6 7 19461956196519751985199220012005200720092011252 908281 015302 503322 974345 942351 637341 173333 577329 309327 885324 110 Etnichni grupired Zagalna kilkist naselennya 324 110 osib Nacionalnosti 9 Etnichni grupi oblasti Blagoyevgrad perepis 2011 Nacionalnist Vidsotok bolgari 88 6 turki 6 0 cigani 3 4 inshi 2 0 Vkazali nacionalnist 283 556 osib bolgari 251 097 88 55 turki 17 027 6 0 cigani 9 739 3 43 inshi ta zmishani 5 693 2 01 Reshta 40 tisyach osib ne vkazali nacionalnist Movired Ridni movi naselennya zgidno z perepisom 2001 roku 10 306 118 bolgarska 19 819 turecka 9 232 ciganska 6004 inshi abo ne viznachilisya Religiyared Religijni perekonannya zgidno z perepisom 2001 roku 11 Religiyi oblasti Blagoyevgrad perepis 2001 Religiya Vidsotok pravoslav ya 78 8 islam 18 3 protestantizm 0 5 rimo katolictvo 0 1 inshi 2 3 Perepis 2001 religijna techiya naselennya pravoslav ya 268 968 78 84 islam 62 431 18 30 protestantizm 1 546 0 45 rimo katolictvo 277 0 08 inshi 933 0 27 ne vkazali 7 018 2 06 vsogo 341 173 100 Primitkired NSI Nacionalniyat registr na naselenite mesta d Track Q3658617 https www nsi bg bg content 2975 D0 BD D0 B0 D1 81 D0 B5 D0 BB D0 B5 D0 BD D0 B8 D0 B5 D0 BF D0 BE D0 BE D0 B1 D0 BB D0 B0 D1 81 D1 82 D0 B8 D0 BE D0 B1 D1 89 D0 B8 D0 BD D0 B8 D0 BC D0 B5 D1 81 D1 82 D0 BE D0 B6 D0 B8 D0 B2 D0 B5 D0 B5 D0 BD D0 B5 D0 B8 D0 BF D0 BE D0 BB Ravnosmetkata ot vojnata e che Blgariya e priobshila km svoyata teritoriya edinstveno blgarite ot Pirinskiya kraj Vpreki tova spored Ivan Markov za horata ot Iztochna Makedoniya ili segashniyat Pirinski kraj dejstvitelno tova e osvoboditelna vojna Arhiv originalu za 9 grudnya 2018 Procitovano 26 grudnya 2018 Census 2011 nedostupne posilannya z 01 07 2017 a b bolg Bulgarian National Statistical Institute 2011 census Arhivovano 14 lipnya 2011 u Wayback Machine a b angl WorldCityPopulation Arhivovano 31 travnya 2012 u Wayback Machine a b pop stat mashke org Arhiv originalu za 13 listopada 2017 Procitovano 29 bereznya 2013 bolg Population by 01 02 2011 by Area and Sex Arhivovano 08 04 2011 u Wayback Machine from Bulgarian National Statistical Institute Preliminary results of Census 2011 Arhivovano 12 sichnya 2019 u Wayback Machine Population by province municipality settlement and ethnic identification by 01 02 2011 Bulgarian National Statistical Institute bolg bolg Population to 01 03 2001 by District and Mother Tongue Arhivovano 7 sichnya 2019 u Wayback Machine from Bulgarian National Statistical Institute Census 2001 Arhivovano 10 listopada 2017 u Wayback Machine bolg Religijni perekonannya naselennya oblasti zgidno z perepisom 2001 roku Arhivovano 7 veresnya 2010 u Wayback Machine Div takozhred nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Blagoyevgradska oblast Makedoniya istorichna oblast Makedoniya znachennya Posilannyared www bl government bg oficijnij sajt Blagoyevgradska oblast Kyustendilska oblast Sofijska oblast nbsp Pivnichna Makedoniya nbsp Pazardzhicka oblast nbsp Greciya Smolyanska oblast nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Blagoyevgradska oblast amp oldid 38851646