Печихвости (Луцький район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Печихвости.

Печи́хвости — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 997 осіб.

село Печихвости
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Луцький район
Рада	Печихвостівська сільська рада
Основні дані
Засноване	1508
Населення	997
Площа	17,99 км²
Густота населення	55,42 осіб/км²
Поштовий індекс	45734
Телефонний код	+380 3379
Географічні дані
Географічні координати	50°29′58″ пн. ш. 24°37′19″ сх. д. / 50.49944° пн. ш. 24.62194° сх. д. / 50.49944; 24.62194Координати: 50°29′58″ пн. ш. 24°37′19″ сх. д. / 50.49944° пн. ш. 24.62194° сх. д. / 50.49944; 24.62194
Середня висота над рівнем моря	232 м
Водойми	р. Стрипа
Місцева влада
Адреса ради	45734, Волинська обл., Горохівський р-н, с. Печихвости
Карта
Печихвости
Печихвости
Мапа
Печихвости у Вікісховищі

Печихвости — село на Волині, якому в 2008 році виповнилося 500 років. На схід від села проходить вододіл між басейном Чорного і Балтійського морів. Через Печихвости протікає річка Стрипа, яка впадає в Лугу, що є притокою Західного Бугу.

Історія

Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці

Храм у селі Печихвости, пам'ятка архітектури, якій понад 300 років

Історія села почалась дуже давно. Перші поселення належали до часів палеоліту. На території села проживало слов'янське плем'я волинян. У Х ст. воно ввійшло до складу Київської Русі. У 1241 р. село зруйнували татари. У ХІѴ ст. Печихвости відійшли до Литовського князівства, а пізніше — до Польщі, де було запроваджене кріпосне право, і землі селян відійшли до фільварка польської пані. Із початком визвольної війни у Печихвостах відбулися повстання проти польських панів, селяни забрали своє майно і землю назад.

Перша згадка про Печихвости у «Літописі минулих літ», датується 1508 р., хоча достовірних даних про село не збереглося. З розповідей старожилів села, ще із часів монголо-татарської навали існує легенда, яка розповідає про походження назви «печихвости». Тоді українські села ставали неабиякою поживою для ворогів. Поселення були погано укріплені, а зброї як такої, не було. Селяни озброювалися хто чим міг: вилами, кілками, косами — хоча і це не допомагало здолати кінні загони ворогів. Під час одного з набігів місцеві жителі придумали новий метод боротьби із татарами. За вказівкою одного чоловіка, селяни поприв'язували бикам до хвостів палаючі факели — віхті. Худоба в паніці бігла вперед із палаючими хвостами, таким чином розганяючи ворогів і підпалюючи їх намети, а люди йшли слідом і добивали покалічених татар. Такий ворожий табір був розбитий у лісі, біля урочища Дубина.

Власниками поселення, були, зокрема, Гаврило та Федір Бокії, Юзеф Хшонщевський — батько Антонія Роберта.

У 1906 році село Підберезської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 46 верст, від волості 4. Дворів 148, мешканців 923.

У листопаді 2014 року, на Введення, у церкві Введення в храм Пресвятої Богородиці вперше відслужено україномовну Божественну Літургію архієрейським чином. Це — перший у лоні Київського Патріархату престольне свято громади, яка зареєструвалась (номер 39492185) у селі 14 листопада 2014. До цього дня у Печихвостах діяла лише громада УПЦ МП, котра й користувалась старовинним храмом. Після того, як прихильники УПЦ КП оголосили храм своїм, громада УПЦ МП звершує богослужіння у приватному приміщенні [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.], що належить місцевій родині, або відвідує храми УПЦ МП у сусідніх селах [ 19 червня 2017 у Wayback Machine.].

У грудні 2016 року стало відомо про те, що нові користувачі храму, прихильники УПЦ КП, повністю переробили його зовнішній вигляд, незважаючи на статус пам'ятки архітектури^{[недоступне посилання з липня 2019]}.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1052 особи, з яких 477 чоловіків та 575 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 993 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,30 %
російська	0,50 %
угорська	0,10 %

Культура

Релігія

Адвентисти сьомого дня - громада нараховує 14 вірян.

Відомі люди

• Антоній Роберт Феліц'ян Хшонщевський — вояк, урядник, автор книги спогадів, де є чимало фактів про Станіслава Щенсного Потоцького, народився у селі.

Примітки

1. Pieczychwosty — S. 444.
2. Adam Bar. Chrząnszczewski Antoni Robert Felician (1770—1851) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. ІІІ/1, zeszyt 11. — S. 477. (пол.)
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 29 серпня 2019.
4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
5. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
6. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Джерела

• Pieczychwosty // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 444. (пол.) — S. 444. (пол.)

Література

• Печи́хвости // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.209

Посилання

• Погода в селі Печихвости [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Печихвости на сайті ВР^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• У храмі с. Печихвости Горохівського деканату Волинської єпархії вперше відслужено україномовну Божественну Літургію архієрейським чином [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]