Печенізька мова — мертва тюркська мова, якою розмовляли печеніги на півдні України і на Балканах. Останній мовець помер приблизно в XII-XIII століттях.
Класифікація печенізької мови усередині тюркських мов ускладнена крайньою мізерністю мовного матеріалу, що залишився від нього. На основі непрямих даних (згадка Махмуда Кашгарі і Рашида ад-Діна про приналежність печенігів до племінного об'єднання огузів) відмічає схожі риси печенізької мови і мов булгар і сувар: скорочення кінця слова (втрата g ); наявність z в середині і кінці слова замість d і j інших тюркських діалектів; наявність дієприкметника на -asy, припускаючи навіть, що він частково ліг в основу гагаузької мови.
В той же час деякі вважають печенігів частиною кипчацького племінного союзу (і деякі мовні особливості це підтверджують, а саме: зміна g>j>0 и g>w в середині и кінці складу; зміна а>ä під дією наступних j и č; звуження ä>e и e>í в першому складі; невизначеність розподілу губних голосних в першому складі) і тому відносять їх мову до кипчацьких.
Посилання
- Баскаков, Н. А. Тюрские языки, Москва 1960, с. 126-131
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pechenizka mova mertva tyurkska mova yakoyu rozmovlyali pechenigi na pivdni Ukrayini i na Balkanah Ostannij movec pomer priblizno v XII XIII stolittyah Klasifikaciya pechenizkoyi movi useredini tyurkskih mov uskladnena krajnoyu mizernistyu movnogo materialu sho zalishivsya vid nogo Na osnovi nepryamih danih zgadka Mahmuda Kashgari i Rashida ad Dina pro prinalezhnist pechenigiv do pleminnogo ob yednannya oguziv vidmichaye shozhi risi pechenizkoyi movi i mov bulgar i suvar skorochennya kincya slova vtrata g nayavnist z v seredini i kinci slova zamist d i j inshih tyurkskih dialektiv nayavnist diyeprikmetnika na asy pripuskayuchi navit sho vin chastkovo lig v osnovu gagauzkoyi movi V toj zhe chas deyaki vvazhayut pechenigiv chastinoyu kipchackogo pleminnogo soyuzu i deyaki movni osoblivosti ce pidtverdzhuyut a same zmina g gt j gt 0 i g gt w v seredini i kinci skladu zmina a gt a pid diyeyu nastupnih j i c zvuzhennya a gt e i e gt i v pershomu skladi neviznachenist rozpodilu gubnih golosnih v pershomu skladi i tomu vidnosyat yih movu do kipchackih PosilannyaBaskakov N A Tyurskie yazyki Moskva 1960 s 126 131