У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петрушевич Степа н Омелянович Петруше вич 1855 Буськ 13 або 14 січня 1

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петрушевич .

Степа́н Омелянович Петруше́вич (1855, Буськ — 13 або 14 січня 1920, Слобідка або Бірзула) — український громадсько-політичний діяч, делегат Української Національної Ради ЗУНР, капелан, священник УГКЦ.

Петрушевич Степан

Псевдо	отець Степан Петрушевич
Народився	1855(1855) Буськ
Помер	13 або 14 січня 1920 Слобідка ·епідемічний висипний тиф
Громадянство	ЗУНР
Діяльність	священник
Alma mater	Львівська академічна гімназія
Конфесія	УГКЦ
Рід
Брати, сестри	Петрушевич Євген Омелянович і Петрушевич Роман Омелянович
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Навчався в народній школі в Буську, ц.-к. Академічній гімназії у Львові.

У 1879 році висвячений на священника. Служив парохом містечка Холоєва, де відкрив читальню «Просвіта» і позичкову касу. Збудував у тому містечку муровану церкву з запрестольним образом Христового Серця роботи Олекси Новаківського та дерев'яну каплицю на присілку Старики.

Був активним у ряді виборчих кампаній до Райхсрату і Галицького сейму.

Був ініціатором будівництва Народного Дому в Радехові, заснування «Повітової Ощадно-позикової Каси».

У 1919 р. — переїхав до Старокостянтинова, де працював культурно-освітнім інструктором при Повітовій Управі. Пізніше служив капеланом в Українській Галицькій Армії.

Помер 13 січня (за іншими даними 14 січня) від епідемічного висипного тифу на залізничній станції Слобідка (за іншими даними — у Бірзулі).

Капеланство у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Генеалогія на Родоводі^?
	Проєкт
	Капеланство у Вікісховищі^?

Павлишин О. Петрушевич Степан Омелянович // Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т. 3: П — С. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2020.576 с. °C. 129—130.
Галицькі активісти в установах Української Народної Республіки доби Директорії (кінець 1918—1920 рр.) [ 2017-03-21 у Wayback Machine.]. — С. 116.