Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Катерина Олексіївна Петлюк (1919—1998) — радянська танкістка, учасниця Німецько-радянської війни. У роки війни — механік-водій іменного легкого танка Т-60 — «Малютка», побудованого на гроші дошкільнят міста Омська. Гвардії молодший лейтенант .
| Петлюк Катерина Олексіївна | |
|---|---|
| Народження | 15 листопада 1919 Слобідка |
| Смерть | 1998 Одеса, Україна |
| Країна |  СРСР |
| Освіта | Ульяновське гвардійське вище танкове командне училище імені В. І. Леніна |
| Партія | КПРС |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |     |
 Петлюк Катерина Олексіївна у Вікісховищі | |
Життєпис
Ранні роки
Катерина Петлюк народилася 15 листопада 1919 року в станиці Слобідка Тираспольського повіту Херсонської губернії (нині Кодимського району Одеської області) в родині потомственого залізничника Олексія Захаровича Петлюка. У родині було дві дочки.
Закінчила Крижопільську середню школу. Мріяла стати льотчицею, тому вирушила до Одеси в школу пілотів імені Поліни Осипенко. Однак через зріст 151 см медична комісія не допустила її. Проте, вона вступила до аероклубу, ставши пілотом запасу і інструктором парашутного спорту. Одночасно працювала піонервожатою, навчалася в гуртку ТСОАВІАХІМу, закінчила курси медичних сестер при заводі імені Жовтневої революції.
Наприкінці 1930-х років родина Петлюків переїхала до Рибницю (нині Придністровська Молдавська Республіка), а Катерина поїхала до Кіровограду (нині — Кропивницький), де був аероклуб. На той час на залізниці не вистачало помічників машиністів і кочегарів, і вона вирішила спробувати ще одну «чоловічу» професію — стати кочегаром. Також їздила областю з самодіяльним театром клубу залізничників, грала Христину в п'єсі Олександра Корнійчука «Платон Кречет».
Укладальник парашутів
На другий день німецько-радянської війни 24 червня 1941 року, Каткерина Петлюк вирушила до військкомату, а звідки була направлена до діючої армії техніком-укладальником парашутів. Її військова частина відходила на схід до річки Дон, потім під Сталінград. Рибниця, де залишилася її сім'я, і Кіровоград, де вона працювала до війни, вже були захоплені німецькими військами. Коли серед військовослужбовців почався відбір для підпільної роботи в окупованій Кіровоградській області, кандидатура Катерини була відхилена, бо її як комсомольську активістку багато місцевих жителів знали в обличчя.
Механік-водій танка «Малютка»
У Сталінграді Катерина Петлюк вирішила стати танкісткою: «на танку швидше німців з України проженемо». Однак в комісії з відбору добровольців до школи танкістів до неї поставилися скептично, так як у неї, в тому числі, не було профільного досвіду роботи трактористом або шофером. Проте, їй не змогли відмовити, і Катерина була зарахована до полкової танкової школи. Після війни колишній заступник начальника школи І. X. Гуткін зізнався, що комісія була впевнена, що вона не витримає і відмовиться сама, а в крайньому випадку — була вказівка «зрізати» її на іспиті. Також їй пропонували перевестись на курси молодших політруків. Однак завдяки своїй наполегливості і досвіду навчання в аероклубі, вона освоїла професію механіка-водія танка, здавши всі іспити на «відмінно».
Відмовившись від пропозиції залишитися в школі інструктором, 2 липня 1942 року старший сержант Катерина Петлюк в складі маршової роти прибула на станцію Сарепта Приволзької залізниці на завод «Судноверф» для отримання танка. Катерині дістався легкий танк «Т-60», на башті якого вона вивела фарбою: «Малютка». «Ось уже в точку потрапили — малятко в „Малятку“», жартували танкісти.
Брала участь у Сталінградській битві в складі 56-ї танкової бригади. У ході бойових дій її зв'язковий танк «Малютка» (командир танка — Микола Козюра) підкочував до командирських машин мчав у підрозділи, передаючи накази, підвозив ремонтників до підбитих танків, доставляв боєприпаси і вивозив поранених. 16 листопада 1942 року при виконанні чергового завдання врятувала життя офіцерам бригади, вчасно помітивши в нічний час доби мінне поле по маршруту слідування. За спогадами капітана Лепьохіна,
«…коли мені сказали, що танк поведе жінка, я, чесно кажучи, злякався. Думав, краще пішки піду. І як ти могла провести танк? А мінне поле? Як ти могла його відчути?».
7 грудня 56-та танкова бригада була відведена на переформування в Сальський степ, а кілька танків, у тому числі «Малютка», були передані до 90-ї танкової бригади. 17 січня брала участь у боях на підступах до Воропоново. Перед боєм відбулося партійні збори, де Катерина Петлюк була прийнята до ВКП(б). 31 січня 1943 року танкова колона бригади увійшла в Сталінград. У кінохроніку Сталінградської битви потрапили кадри біля універмагу, з підвалу якого виходять німецькі генерали, на тлі колони радянських танків, у якій стояв танк із написом «Малютка» і Катерина Петлюк.
Загалом з грудня 1942 року по січень 1943 року на бойовому рахунку механіка-водія танка Т-60 204-го танкового батальйону 90-ї танкової бригади старшого сержанта Катерини Петлюк було десять бойових виходів, у складі екіпажу вона знищила 10 бліндажів, три автомашини і до 80 солдатів і офіцерів противника, "показала зразки мужності й героїзму, відмінно опанувала мистецтво водіння танка в будь-яких умовах бою і місцевості..
Нагороджена орденом Червоної Зірки (7 лютого 1943 р.).
3 лютого 1943 року 90-та танкова бригада була виведена в резерв Ставки ВГК на переформування, а її танк разом з екіпажем переданий до 91-ї танкової бригади, яка до літа 1943 року перебувала на доукомплектуванні. У травні 1943 року Катерина Петлюк була обрана парторгом роти.
Імовірно, на початку літа 1943 року Катерина Петлюк воювала на новому Т-60 «Малютка», який був побудований на гроші дошкільнят міста Омська. 14—18 липня 1943 року бригада в складі 3-ї гвардійської танкової армії зробила марш у район Старе Батькове і взяла участь в Орловській операції (липень — серпень 1943 року). До цього часу Катерина Петлюк пересіла вже на танк Т-70 (командир — лейтенант Михайло Колов), а з «Малюткою» довелося розлучитися. На пам'ять про «Малютку» Катерина взяла танковий годинник, який нині експонуються в Музеї оборони Сталінграда . За деякими даними, танк «Малютка» дійшов до Берліна.
У бою 22 липня 1943 року танкісти 91-ї бригади розгромили противника в Собакіно (Залегощенський район Орловської області), оволоділи переправою через річку Оптушка і наступного дня розвинули наступ. У цьому бою екіпаж Катерини Петлюк знищив одну протитанкову гармату.
У бою 29 липня за переправу в районі Філософовао механік-водій легкого танка Т-70 (командир — Петро Федоренко ) 345-го танкового батальйону 91-ї танкової бригади гвардії старший сержант Катерина Петлюк вела свій танк в атаку і забезпечила успішний результат бою, зруйнувавши один бліндаж і знищивши в складі екіпажу протитанкову гармату, міномет, два кулемети і до 30 солдатів противника. При цьому командир танка і механік-водій були поранені, але Катерина Петлюк зуміла вивести танк з бою і надати командиру першу медичну допомогу. Відмовившись від відправки до госпіталю, залишилася в бригаді і, за оцінкою командування, «показала себе однією з рішучих патріоток Соціалістичної Батьківщини». За цей епізод була нагороджена орденом Вітчизняної війни II ступеня (14 серпня 1943 року).
Виступала з доповіддю на армійській конференції механіків-водіїв танків. Перед виходом радянських військ до Дніпра Катерина Петлюк була переведена до 39-го гвардійського окремого розвідувального армійського автобронебатальону 3-ї гвардійської танкової армії. 20 вересня 1943 року танкісти кинулися вперед, за дві з половиною доби подолали близько 200 кілометрів і вийшли до Дніпра. 6 листопада був звільнений Київ. У лютому 1944 року Катерина Петлюк брала участь в боях за великий залізничний вузол Шепетівка.
Навесні 1944 року направлена до Ульяновського танкового училища, після закінчення якого молодший лейтенант Катерина Петлюк, як досвідчена танкістка, була залишена в училищі командиром навчального взводу. Також позначилися три отриманих в боях поранення: за висновком військово-медичної комісії вона була визнана інвалідом другої групи.
Повоєнні роки
У 1945 році після закінчення війни вийшла у відставку, переїхала до Одеси. Працювала інструктором військового навчання в Ленінському районі Одеси, потім була обрана депутаткою районної ради.
Заочно закінчила юридичний факультет університету і з 1948 року працювала завідувачкою бюро ЗАГСу Ленінського району. Вийшла заміж, народила сина.
Брала активну участь у суспільному житті і в вихованні молоді. Фронтовичка-танкістка проводила уроки мужності і патріотизму, захоплено розповідала в школах і вишах, в музеях і на святкових зустрічах про подвиги однополчан, згадувала бойових друзів і свою «Малютку». Будучи парторгом роти під час війни, вона і в мирні роки залишалася переконаним пропагандистом та агітатором.
У 1975 році школяр з клубу «Шукач» омського Палацу піонерів Володя Яшин у старій підшивці «Омської правди» знайшов лист Ади Занегін від 25 лютого 1943 року, який поклав початок збору коштів на будівництво танка «Малютка». 19 травня того ж року в Омську вперше зустрілися Ада Олександрівна Занегін і Катерина Олексіївна Петлюк.
«Ми обнялися і довго тримали один одного в обіймах, намагаючись приховати від людей наші сльози, — згадувала цю сцену Катерина Олексіївна. — Це було невимовно зворушливо і так несподівано і дивно для нас обох…»
Разом вони відвідали Смоленськ, батьківщину Аделі Олександрівни Учні омської школи вручили жінкам подарунки: Катерині Олексіївні — макет танка «Малютка», Аделі Олександрівні — ляльку, про яку вона мріяла в дитинстві і на покупку якої збирала гроші.
Коли історія будівництва танка отримала широку популярність, піонерська організація Смоленської області під гаслом «Наш фронт — на хлібному полі!» Виступила з ініціативою збору металобрухту, макулатури, лікарських трав для побудови трактора «Малютка». До заклику приєдналися піонерські організації Омської, Харківської та інших областей. В результаті за 7 років кампанії зі збору коштів (1979—1986 рр.) на Мінському тракторному заводі було побудовано 140 тракторів МТЗ-80, які отримали ім'я «Малютка».
Я ніколи не забуду сьогоднішній день. Я ще раз глибоко відчула: не дарма билися ми за кожну п'ядь землі, не дарма поливали її своєю кров'ю. Ми посіяли добрі насіння, і зараз сходи радують наше око. Сьогодні над нами мирне небо і діти збирають металобрухт на трактори.
К. О. Петлюк
Померла Катерина Петлюк 1998 року в Одесі.
Пам'ять
У листопаді 2013 року у Волгограді під час проведення військово-історичної реконструкції «Вуличні бої в Сталінграді» було продемонстровано епізод за участю відновленого танка Т-60, якому під час дійства було присвоєно легендарне ім'я «Малютка». Саму Катерину Петлюк зіграла волгоградський реконструктор Ірина Куликова (ВІК «Піхотинець»).
Нагороди
Радянські державні нагороди:
- Орден Вітчизняної війни I ступеня (6 квітня 1985)
- Орден Вітчизняної війни II ступеня (14 серпня 1943)
- Орден Червоної Зірки (7 лютого 1943)
- 12 медалей, в тому числі:
Оцінки й думки
Маршал Радянського Союзу І. І. Якубовський, колишній командир 91-ї танкової бригади:
Серед тих, хто відзначився в боях під Собакіно, а їх було чимало, я знову хочу назвати механіка-водія танка Катерину Петлюк. Справа в тому, що мужність чоловіка — це, так би мовити, явище начебто звичайне. Чоловікам, як кажуть, належить бути такими. Але коли ти бачиш, що в ряду мужніх нікому ні слова докору не дозволяє своєю поведінкою сказати жінка, яка працює на «чоловічу професію», то це подвійно, а взагалі-то важко виміряти, у скільки разів, підносить героїзм людини. Про нього говорять, що це — мужність особливого порядку. Їм, безумовно, мала учасниця Сталінградської битви Катерина Петлюк, яка після війни, будучи зайнята наймирнішої професією, вручала в Одесі найщасливішим людям на світі — молодятам путівки в більшу і радісне життя. А тоді, в липні сорок третього року, я бачив її бойову машину в атаці.
Колишній 3-ї гвардійської танкової армії С. І. Мельников:
Успіх танкової багато в чому залежить від майстерності механіків-водіїв. Регулюючи швидкість, змінюючи напрямок руху, миттєво зупиняючи машину або рвонувши її з місця вперед, вони допомагають командиру танка навести знаряддя точно в ціль або відводять танк з-під вогню противника. Таким механіком-водієм в бригаді Якубовського була Катя Петлюк. Учасниця Сталінградської битви, вона постійно удосконалювала бойову майстерність; і в Орловській операції, особливо в бою під Собакіно, механік-водій танка «Т-70» Катерина Олексіївна Петлюк показала себе зрілим воїном і безстрашною людиною.
Катерина Петлюк:
Т-60 мені сподобався, тільки дійсно був маленьким. «Нічого, — заспокоїла себе я. — Маленький, та молодецький. Повоюємо, друже!» Я знайшла банку з білою фарбою і на вежі вивела: «Малютка». Танкісти жартували: «Дивись, на інших вежах які імена: „Грозний“, „Орел“, „Сміливий“! А у тебе — „Малютка“, несерйозно. Ну, нічого, до пари тобі…»
Примітки
- Муратов, 1980.
- Наталья Яковлева. Танк назвали «Малютка». . №19 от 7 мая 2013 года. Архів оригіналу за 21 червня 2014. Процитовано 9 травня 2014.
- Мы просто не могли не победить... . 09.05.2014. Архів оригіналу за 21 червня 2014. Процитовано 10 травня 2014.
- История «Малютки». Танк, построенный на деньги советских детей. Diletant.ru. 13.01.2014. Архів оригіналу за 21 червня 2014. Процитовано 10 травня 2014.
- Кондакова, 2000.
- . Танковый фронт. Архів оригіналу за 25 листопада 2019. Процитовано 29 серпня 2014.
- . Танковый фронт. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано 29 серпня 2014.
- Татьяна Ачаирская. (27 февраля 2013). Как омские дошколята фронту помогли: Исполнилось 70 лет со дня публикации письма Ады Занегиной из Марьяновки с призывом сбора денег на танк (PDF). . с. 6. Архів оригіналу (PDF) за 21 червня 2014. Процитовано 11 травня 2014.
- .
- Военно-историческая реконструкция. Клуб «Пехотинец». Sky Studio. — YouTube
- Глава вторая. От Курска к Днепру // Земля в огне. — Воениздат, 1975. — С. 136. — 567 с.
Література
- Муратов В. Гвардии Катя // В тылу и на фронте. — М.: Политиздат, 1980.
- Кондакова Н. Танк «Малютка» в женских лицах… // Ветеран войны. — 2000. — № 1.
- Ачаирская Т. Как омские дошколята фронту помогли // Омская правда. — 2013. — 27 февр. (№ 8). — С. 6.
- На «Малютке» // Битва за Сталинград: [сборник] / сост. А. М. Бородин, В. С. Красавин, И. М. Логинов, И. К. Морозов. — 3-е. — Волгоград: Н.-Волж. кн. изд-во, 1972. — С. 239—241. — 616 с. — 50 000 экз.
Посилання
- . Пресс-центр «Победа». Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 30 серпня 2014.
- . 7–й механизированный Новоукраинский Хинганский ордена Ленина, Краснознаменный, ордена Суворова корпус. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 29 серпня 2014.
- Иванушкина П. (02.07.2014). . Аргументы и Факты № 27. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 29 серпня 2014.
- Муравьёва Л., Глухенькая Л. Мужество не ведает границ // Журнал «Дом Дружбы». — 2012. — С. 30-31.
- Mapro. Екатерина Алексеевна Петлюк. (Механик-водитель «Т-60») // Интернет-газета «Танки Онлайн». — 2011. — № 21. — С. 14-16.
- . otvoyna.ru. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katerina Oleksiyivna Petlyuk 1919 1998 radyanska tankistka uchasnicya Nimecko radyanskoyi vijni U roki vijni mehanik vodij imennogo legkogo tanka T 60 Malyutka pobudovanogo na groshi doshkilnyat mista Omska Gvardiyi molodshij lejtenant Petlyuk Katerina OleksiyivnaNarodzhennya15 listopada 1919 1919 11 15 SlobidkaSmert1998 Odesa UkrayinaKrayina SRSROsvitaUlyanovske gvardijske vishe tankove komandne uchilishe imeni V I LeninaPartiyaKPRSVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodi Petlyuk Katerina Oleksiyivna u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Petlyuk ZhittyepisRanni roki Katerina Petlyuk narodilasya 15 listopada 1919 roku v stanici Slobidka Tiraspolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi nini Kodimskogo rajonu Odeskoyi oblasti v rodini potomstvenogo zaliznichnika Oleksiya Zaharovicha Petlyuka U rodini bulo dvi dochki Zakinchila Krizhopilsku serednyu shkolu Mriyala stati lotchiceyu tomu virushila do Odesi v shkolu pilotiv imeni Polini Osipenko Odnak cherez zrist 151 sm medichna komisiya ne dopustila yiyi Prote vona vstupila do aeroklubu stavshi pilotom zapasu i instruktorom parashutnogo sportu Odnochasno pracyuvala pionervozhatoyu navchalasya v gurtku TSOAVIAHIMu zakinchila kursi medichnih sester pri zavodi imeni Zhovtnevoyi revolyuciyi Naprikinci 1930 h rokiv rodina Petlyukiv pereyihala do Ribnicyu nini Pridnistrovska Moldavska Respublika a Katerina poyihala do Kirovogradu nini Kropivnickij de buv aeroklub Na toj chas na zaliznici ne vistachalo pomichnikiv mashinistiv i kochegariv i vona virishila sprobuvati she odnu cholovichu profesiyu stati kochegarom Takozh yizdila oblastyu z samodiyalnim teatrom klubu zaliznichnikiv grala Hristinu v p yesi Oleksandra Kornijchuka Platon Krechet Ukladalnik parashutiv Na drugij den nimecko radyanskoyi vijni 24 chervnya 1941 roku Katkerina Petlyuk virushila do vijskkomatu a zvidki bula napravlena do diyuchoyi armiyi tehnikom ukladalnikom parashutiv Yiyi vijskova chastina vidhodila na shid do richki Don potim pid Stalingrad Ribnicya de zalishilasya yiyi sim ya i Kirovograd de vona pracyuvala do vijni vzhe buli zahopleni nimeckimi vijskami Koli sered vijskovosluzhbovciv pochavsya vidbir dlya pidpilnoyi roboti v okupovanij Kirovogradskij oblasti kandidatura Katerini bula vidhilena bo yiyi yak komsomolsku aktivistku bagato miscevih zhiteliv znali v oblichchya Mehanik vodij tanka Malyutka U Stalingradi Katerina Petlyuk virishila stati tankistkoyu na tanku shvidshe nimciv z Ukrayini prozhenemo Odnak v komisiyi z vidboru dobrovolciv do shkoli tankistiv do neyi postavilisya skeptichno tak yak u neyi v tomu chisli ne bulo profilnogo dosvidu roboti traktoristom abo shoferom Prote yij ne zmogli vidmoviti i Katerina bula zarahovana do polkovoyi tankovoyi shkoli Pislya vijni kolishnij zastupnik nachalnika shkoli I X Gutkin ziznavsya sho komisiya bula vpevnena sho vona ne vitrimaye i vidmovitsya sama a v krajnomu vipadku bula vkazivka zrizati yiyi na ispiti Takozh yij proponuvali perevestis na kursi molodshih politrukiv Odnak zavdyaki svoyij napoleglivosti i dosvidu navchannya v aeroklubi vona osvoyila profesiyu mehanika vodiya tanka zdavshi vsi ispiti na vidminno Vidmovivshis vid propoziciyi zalishitisya v shkoli instruktorom 2 lipnya 1942 roku starshij serzhant Katerina Petlyuk v skladi marshovoyi roti pribula na stanciyu Sarepta Privolzkoyi zaliznici na zavod Sudnoverf dlya otrimannya tanka Katerini distavsya legkij tank T 60 na bashti yakogo vona vivela farboyu Malyutka Os uzhe v tochku potrapili malyatko v Malyatku zhartuvali tankisti Brala uchast u Stalingradskij bitvi v skladi 56 yi tankovoyi brigadi U hodi bojovih dij yiyi zv yazkovij tank Malyutka komandir tanka Mikola Kozyura pidkochuvav do komandirskih mashin mchav u pidrozdili peredayuchi nakazi pidvoziv remontnikiv do pidbitih tankiv dostavlyav boyepripasi i vivoziv poranenih 16 listopada 1942 roku pri vikonanni chergovogo zavdannya vryatuvala zhittya oficeram brigadi vchasno pomitivshi v nichnij chas dobi minne pole po marshrutu sliduvannya Za spogadami kapitana Lepohina koli meni skazali sho tank povede zhinka ya chesno kazhuchi zlyakavsya Dumav krashe pishki pidu I yak ti mogla provesti tank A minne pole Yak ti mogla jogo vidchuti 7 grudnya 56 ta tankova brigada bula vidvedena na pereformuvannya v Salskij step a kilka tankiv u tomu chisli Malyutka buli peredani do 90 yi tankovoyi brigadi 17 sichnya brala uchast u boyah na pidstupah do Voroponovo Pered boyem vidbulosya partijni zbori de Katerina Petlyuk bula prijnyata do VKP b 31 sichnya 1943 roku tankova kolona brigadi uvijshla v Stalingrad U kinohroniku Stalingradskoyi bitvi potrapili kadri bilya univermagu z pidvalu yakogo vihodyat nimecki generali na tli koloni radyanskih tankiv u yakij stoyav tank iz napisom Malyutka i Katerina Petlyuk Zagalom z grudnya 1942 roku po sichen 1943 roku na bojovomu rahunku mehanika vodiya tanka T 60 204 go tankovogo bataljonu 90 yi tankovoyi brigadi starshogo serzhanta Katerini Petlyuk bulo desyat bojovih vihodiv u skladi ekipazhu vona znishila 10 blindazhiv tri avtomashini i do 80 soldativ i oficeriv protivnika pokazala zrazki muzhnosti j geroyizmu vidminno opanuvala mistectvo vodinnya tanka v bud yakih umovah boyu i miscevosti Nagorodzhena ordenom Chervonoyi Zirki 7 lyutogo 1943 r 3 lyutogo 1943 roku 90 ta tankova brigada bula vivedena v rezerv Stavki VGK na pereformuvannya a yiyi tank razom z ekipazhem peredanij do 91 yi tankovoyi brigadi yaka do lita 1943 roku perebuvala na doukomplektuvanni U travni 1943 roku Katerina Petlyuk bula obrana partorgom roti Imovirno na pochatku lita 1943 roku Katerina Petlyuk voyuvala na novomu T 60 Malyutka yakij buv pobudovanij na groshi doshkilnyat mista Omska 14 18 lipnya 1943 roku brigada v skladi 3 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi zrobila marsh u rajon Stare Batkove i vzyala uchast v Orlovskij operaciyi lipen serpen 1943 roku Do cogo chasu Katerina Petlyuk peresila vzhe na tank T 70 komandir lejtenant Mihajlo Kolov a z Malyutkoyu dovelosya rozluchitisya Na pam yat pro Malyutku Katerina vzyala tankovij godinnik yakij nini eksponuyutsya v Muzeyi oboroni Stalingrada Za deyakimi danimi tank Malyutka dijshov do Berlina U boyu 22 lipnya 1943 roku tankisti 91 yi brigadi rozgromili protivnika v Sobakino Zalegoshenskij rajon Orlovskoyi oblasti ovolodili perepravoyu cherez richku Optushka i nastupnogo dnya rozvinuli nastup U comu boyu ekipazh Katerini Petlyuk znishiv odnu protitankovu garmatu U boyu 29 lipnya za perepravu v rajoni Filosofovao mehanik vodij legkogo tanka T 70 komandir Petro Fedorenko 345 go tankovogo bataljonu 91 yi tankovoyi brigadi gvardiyi starshij serzhant Katerina Petlyuk vela svij tank v ataku i zabezpechila uspishnij rezultat boyu zrujnuvavshi odin blindazh i znishivshi v skladi ekipazhu protitankovu garmatu minomet dva kulemeti i do 30 soldativ protivnika Pri comu komandir tanka i mehanik vodij buli poraneni ale Katerina Petlyuk zumila vivesti tank z boyu i nadati komandiru pershu medichnu dopomogu Vidmovivshis vid vidpravki do gospitalyu zalishilasya v brigadi i za ocinkoyu komanduvannya pokazala sebe odniyeyu z rishuchih patriotok Socialistichnoyi Batkivshini Za cej epizod bula nagorodzhena ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 14 serpnya 1943 roku Vistupala z dopoviddyu na armijskij konferenciyi mehanikiv vodiyiv tankiv Pered vihodom radyanskih vijsk do Dnipra Katerina Petlyuk bula perevedena do 39 go gvardijskogo okremogo rozviduvalnogo armijskogo avtobronebatalonu 3 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi 20 veresnya 1943 roku tankisti kinulisya vpered za dvi z polovinoyu dobi podolali blizko 200 kilometriv i vijshli do Dnipra 6 listopada buv zvilnenij Kiyiv U lyutomu 1944 roku Katerina Petlyuk brala uchast v boyah za velikij zaliznichnij vuzol Shepetivka Navesni 1944 roku napravlena do Ulyanovskogo tankovogo uchilisha pislya zakinchennya yakogo molodshij lejtenant Katerina Petlyuk yak dosvidchena tankistka bula zalishena v uchilishi komandirom navchalnogo vzvodu Takozh poznachilisya tri otrimanih v boyah poranennya za visnovkom vijskovo medichnoyi komisiyi vona bula viznana invalidom drugoyi grupi Povoyenni roki U 1945 roci pislya zakinchennya vijni vijshla u vidstavku pereyihala do Odesi Pracyuvala instruktorom vijskovogo navchannya v Leninskomu rajoni Odesi potim bula obrana deputatkoyu rajonnoyi radi Zaochno zakinchila yuridichnij fakultet universitetu i z 1948 roku pracyuvala zaviduvachkoyu byuro ZAGSu Leninskogo rajonu Vijshla zamizh narodila sina Brala aktivnu uchast u suspilnomu zhitti i v vihovanni molodi Frontovichka tankistka provodila uroki muzhnosti i patriotizmu zahopleno rozpovidala v shkolah i vishah v muzeyah i na svyatkovih zustrichah pro podvigi odnopolchan zgaduvala bojovih druziv i svoyu Malyutku Buduchi partorgom roti pid chas vijni vona i v mirni roki zalishalasya perekonanim propagandistom ta agitatorom U 1975 roci shkolyar z klubu Shukach omskogo Palacu pioneriv Volodya Yashin u starij pidshivci Omskoyi pravdi znajshov list Adi Zanegin vid 25 lyutogo 1943 roku yakij poklav pochatok zboru koshtiv na budivnictvo tanka Malyutka 19 travnya togo zh roku v Omsku vpershe zustrilisya Ada Oleksandrivna Zanegin i Katerina Oleksiyivna Petlyuk Mi obnyalisya i dovgo trimali odin odnogo v obijmah namagayuchis prihovati vid lyudej nashi slozi zgaduvala cyu scenu Katerina Oleksiyivna Ce bulo nevimovno zvorushlivo i tak nespodivano i divno dlya nas oboh Razom voni vidvidali Smolensk batkivshinu Adeli Oleksandrivni Uchni omskoyi shkoli vruchili zhinkam podarunki Katerini Oleksiyivni maket tanka Malyutka Adeli Oleksandrivni lyalku pro yaku vona mriyala v ditinstvi i na pokupku yakoyi zbirala groshi Koli istoriya budivnictva tanka otrimala shiroku populyarnist pionerska organizaciya Smolenskoyi oblasti pid gaslom Nash front na hlibnomu poli Vistupila z iniciativoyu zboru metalobruhtu makulaturi likarskih trav dlya pobudovi traktora Malyutka Do zakliku priyednalisya pionerski organizaciyi Omskoyi Harkivskoyi ta inshih oblastej V rezultati za 7 rokiv kampaniyi zi zboru koshtiv 1979 1986 rr na Minskomu traktornomu zavodi bulo pobudovano 140 traktoriv MTZ 80 yaki otrimali im ya Malyutka Ya nikoli ne zabudu sogodnishnij den Ya she raz gliboko vidchula ne darma bilisya mi za kozhnu p yad zemli ne darma polivali yiyi svoyeyu krov yu Mi posiyali dobri nasinnya i zaraz shodi raduyut nashe oko Sogodni nad nami mirne nebo i diti zbirayut metalobruht na traktori K O Petlyuk Pomerla Katerina Petlyuk 1998 roku v Odesi Pam yatU listopadi 2013 roku u Volgogradi pid chas provedennya vijskovo istorichnoyi rekonstrukciyi Vulichni boyi v Stalingradi bulo prodemonstrovano epizod za uchastyu vidnovlenogo tanka T 60 yakomu pid chas dijstva bulo prisvoyeno legendarne im ya Malyutka Samu Katerinu Petlyuk zigrala volgogradskij rekonstruktor Irina Kulikova VIK Pihotinec NagorodiRadyanski derzhavni nagorodi Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 6 kvitnya 1985 Orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 14 serpnya 1943 Orden Chervonoyi Zirki 7 lyutogo 1943 12 medalej v tomu chisli medal Za oboronu Stalingrada Ocinki j dumkiMarshal Radyanskogo Soyuzu I I Yakubovskij kolishnij komandir 91 yi tankovoyi brigadi Sered tih hto vidznachivsya v boyah pid Sobakino a yih bulo chimalo ya znovu hochu nazvati mehanika vodiya tanka Katerinu Petlyuk Sprava v tomu sho muzhnist cholovika ce tak bi moviti yavishe nachebto zvichajne Cholovikam yak kazhut nalezhit buti takimi Ale koli ti bachish sho v ryadu muzhnih nikomu ni slova dokoru ne dozvolyaye svoyeyu povedinkoyu skazati zhinka yaka pracyuye na cholovichu profesiyu to ce podvijno a vzagali to vazhko vimiryati u skilki raziv pidnosit geroyizm lyudini Pro nogo govoryat sho ce muzhnist osoblivogo poryadku Yim bezumovno mala uchasnicya Stalingradskoyi bitvi Katerina Petlyuk yaka pislya vijni buduchi zajnyata najmirnishoyi profesiyeyu vruchala v Odesi najshaslivishim lyudyam na sviti molodyatam putivki v bilshu i radisne zhittya A todi v lipni sorok tretogo roku ya bachiv yiyi bojovu mashinu v ataci Glava vtoraya Ot Kurska k Dnepru Zemlya v ogne Voenizdat 1975 S 136 567 s Kolishnij 3 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi S I Melnikov Uspih tankovoyi bagato v chomu zalezhit vid majsternosti mehanikiv vodiyiv Regulyuyuchi shvidkist zminyuyuchi napryamok ruhu mittyevo zupinyayuchi mashinu abo rvonuvshi yiyi z miscya vpered voni dopomagayut komandiru tanka navesti znaryaddya tochno v cil abo vidvodyat tank z pid vognyu protivnika Takim mehanikom vodiyem v brigadi Yakubovskogo bula Katya Petlyuk Uchasnicya Stalingradskoyi bitvi vona postijno udoskonalyuvala bojovu majsternist i v Orlovskij operaciyi osoblivo v boyu pid Sobakino mehanik vodij tanka T 70 Katerina Oleksiyivna Petlyuk pokazala sebe zrilim voyinom i bezstrashnoyu lyudinoyu Katerina Petlyuk T 60 meni spodobavsya tilki dijsno buv malenkim Nichogo zaspokoyila sebe ya Malenkij ta molodeckij Povoyuyemo druzhe Ya znajshla banku z biloyu farboyu i na vezhi vivela Malyutka Tankisti zhartuvali Divis na inshih vezhah yaki imena Groznij Orel Smilivij A u tebe Malyutka neserjozno Nu nichogo do pari tobi Primitki Muratov 1980 Natalya Yakovleva Tank nazvali Malyutka 19 ot 7 maya 2013 goda Arhiv originalu za 21 chervnya 2014 Procitovano 9 travnya 2014 My prosto ne mogli ne pobedit 09 05 2014 Arhiv originalu za 21 chervnya 2014 Procitovano 10 travnya 2014 Istoriya Malyutki Tank postroennyj na dengi sovetskih detej Diletant ru 13 01 2014 Arhiv originalu za 21 chervnya 2014 Procitovano 10 travnya 2014 Kondakova 2000 Tankovyj front Arhiv originalu za 25 listopada 2019 Procitovano 29 serpnya 2014 Tankovyj front Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2019 Procitovano 29 serpnya 2014 Tatyana Achairskaya 27 fevralya 2013 Kak omskie doshkolyata frontu pomogli Ispolnilos 70 let so dnya publikacii pisma Ady Zaneginoj iz Maryanovki s prizyvom sbora deneg na tank PDF s 6 Arhiv originalu PDF za 21 chervnya 2014 Procitovano 11 travnya 2014 Voenno istoricheskaya rekonstrukciya Klub Pehotinec Sky Studio YouTube Glava vtoraya Ot Kurska k Dnepru Zemlya v ogne Voenizdat 1975 S 136 567 s Literatura Muratov V Gvardii Katya V tylu i na fronte M Politizdat 1980 Kondakova N Tank Malyutka v zhenskih licah Veteran vojny 2000 1 Achairskaya T Kak omskie doshkolyata frontu pomogli Omskaya pravda 2013 27 fevr 8 S 6 Na Malyutke Bitva za Stalingrad sbornik sost A M Borodin V S Krasavin I M Loginov I K Morozov 3 e Volgograd N Volzh kn izd vo 1972 S 239 241 616 s 50 000 ekz Posilannya Press centr Pobeda Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 30 serpnya 2014 7 j mehanizirovannyj Novoukrainskij Hinganskij ordena Lenina Krasnoznamennyj ordena Suvorova korpus Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 29 serpnya 2014 Ivanushkina P 02 07 2014 Argumenty i Fakty 27 Arhiv originalu za 2 travnya 2015 Procitovano 29 serpnya 2014 Muravyova L Gluhenkaya L Muzhestvo ne vedaet granic Zhurnal Dom Druzhby 2012 S 30 31 Mapro Ekaterina Alekseevna Petlyuk Mehanik voditel T 60 Internet gazeta Tanki Onlajn 2011 21 S 14 16 otvoyna ru Arhiv originalu za 5 lipnya 2014 Procitovano 29 serpnya 2014