Перстач Potentilla один з найбільших за кількістю видів рід рослин із родини Rosaceae Рдесники поширені в субарктичних і

Перстач (Potentilla) — один з найбільших за кількістю видів рід рослин із родини Rosaceae. Рдесники поширені в субарктичних і помірних регіонах світу а також у горах тропічних регіонів. Рід охоплює майже 500 видів, з яких в Україні росте 28 видів.

Перстач

перстач повзучий (Potentilla reptans) — типовий вид
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Трояндові (Rosaceae)
Підродина:	Rosoideae
Триба:	Potentilleae
Підтриба:
Рід:	Перстач (Potentilla) L.
Види
понад 300 (докладніше див. Список видів роду перстач)
Вікісховище: Potentilla

Опис

Це багаторічні або рідше однорічні трави або дрібні напівчагарники, з пальчасто-роздільними, перистими або трійчастими листками, з прилистками, що приросли до черешка. Чашечка п'яти- (зрідка чотири-) роздільна, блюдцеподібна або майже плоска, з підчашею. Пелюсток п'ять, від блідо до яскраво жовтого кольору, рідше темно-червонуватого, червонувато-оранжевого або білого кольору. Маточки численні, сидять на напівкулястому або майже конічному, волосистому квітколожі; стовпчики маточок бічні. Плід складається з 10–80 горішкоподібних сім'янок.

Види

Кількість видів останнім часом варіюється від «більше 300» до «декількох сотень». Plants of the World Online наводить перелік з 483 види цього роду. За даними спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» рід налічує 325 визнаних видів (докладніше див. Список видів роду перстач). Вивченням роду займався відомий буковинський вчений-природознавець Костянтин Гормузакі.

Найхарактерніші представники: перстач гусячий та перстач випрямлений (калган). Дослідження з філогенії розоцвітих, засновані на аналізі послідовностей ДНК, що привели до радикального перегляду обсягу роду за рахунок включення в нього родів, які раніше вважалися цілком самостійними (наприклад, роду суниця).

Види, рідні для України

Джерела:

Див. також

Перстач (вузол)

Примітки

Potentilla // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
Kew Science. . Архів оригіналу за 13 січня 2021.
Guillén, A., et al. (2005). Reproductive biology of the Iberian species of Potentilla L. (Rosaceae). [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Anales del Jardín Botánico de Madrid 1(62) 9-21.
Faghir, M. B., et al. (2010). Leaf indumentum types in Potentilla [Rosaceae] and related genera in Iran. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Acta Societatis Botanicorum Poloniae 79(2), 139-45.
. The Plant List ((англ.)) . Royal Botanic Gardens, Kew & Missouri Botanical Garden. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 19.06.2020.
Mabberley 2002; Eriksson et. al. 2003;

Джерела

/ Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Редкол.: Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверуха, В. И. Чопик; Авт.: М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, А. И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — .

Посилання

Перстач [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія

[Кобів-1] Potentilla // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

[plantsoftheworldonline-2] Kew Science. . Архів оригіналу за 13 січня 2021.

[gui-3] Guillén, A., et al. (2005). Reproductive biology of the Iberian species of Potentilla L. (Rosaceae). [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Anales del Jardín Botánico de Madrid 1(62) 9-21.

[4] Faghir, M. B., et al. (2010). Leaf indumentum types in Potentilla [Rosaceae] and related genera in Iran. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Acta Societatis Botanicorum Poloniae 79(2), 139-45.

[5] . The Plant List ((англ.)) . Royal Botanic Gardens, Kew & Missouri Botanical Garden. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 19.06.2020.

[6] Mabberley 2002; Eriksson et. al. 2003;