Кра тер Перрайн лат Perrine великий стародавній метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця Назву прис

Кра́тер Перрайн (лат. Perrine) — великий стародавній метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь американо-аргентинського астронома Чарлза Діллона Перрайна (1867—1951) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулося у донектарському періоді.

Характеристики кратера
Перрайн
Світлина зонда Clementine
Координати	42°06′36″ пн. ш. 127°57′00″ зх. д. / 42.11000000002777455° пн. ш. 127.9500000000277850631391630° зх. д.
Діаметр	87,4 км
Глибина	2,814 км
Довгота ранкового термінатора	232°
Епонім	Чарлз Діллон Перрайн
Перрайн

Опис кратера

Околиці кратера Перрайн. Фрагмент мапи зворотного боку Місяця.

Найближчими сусідами кратера є кратер ^[en] на заході; кратер ^[en] на півночі північному заході; кратер Вуд● на сході північному сході; кратер Ландау на сході; кратер ^[en] на півдні південному сході і кратер ^[en] на заході південному заході. Селенографічні координати центра кратера 42°07′ пн. ш. 127°57′ зх. д. / 42.11° пн. ш. 127.95° зх. д. / 42.11; -127.95, діаметр 87,4 км, глибина 2,8 км.

Кратер Перрайн має полігональну форму й зазнав значних руйнувань, західна частина чаші і валу перекрита сателітним кратером Перрайн S, до якого, у свою чергу, на заході прилягає сателітний кратер Перрайн T. Вал згладжений, у північній і південній своїх частинах практично зрівнявся з навколишньою місцевістю, найкраще збереглась південно-східна частина валу з достатньо чітко окресленою крайкою. Східна частина валу частково перекрита парою сателітних кратерів Перрайн E і G. Внутрішнній схил валу у східній частині зберіг залишки терасоподібної структури. Дно чаші кратера між східною частиною валу і сателітним кратером Перрайн S має форму півмісяця, є відносно рівним та відзначене лише парою маленьких кратерів.

Сателітні кратери

Перрайн	Координати	Діаметр, км
E	42°34′ пн. ш. 125°15′ зх. д. / 42.56° пн. ш. 125.25° зх. д. / 42.56; -125.25 (Перрайн E)	43,1
G	41°42′ пн. ш. 124°55′ зх. д. / 41.7° пн. ш. 124.91° зх. д. / 41.7; -124.91 (Перрайн G)	57,4
L	38°44′ пн. ш. 127°18′ зх. д. / 38.73° пн. ш. 127.3° зх. д. / 38.73; -127.3 (Перрайн L)	38,6
S	41°58′ пн. ш. 128°52′ зх. д. / 41.97° пн. ш. 128.87° зх. д. / 41.97; -128.87 (Перрайн S)	61,6
T	41°56′ пн. ш. 130°20′ зх. д. / 41.94° пн. ш. 130.33° зх. д. / 41.94; -130.33 (Перрайн T)	33,7

Утворення сателітного кратера Перрайн E відбулося у коперниківському періоді.
Утворення сателітних кратерів Перрайн L і S відбулось у нектарському періоді.
Утворення сателітного кратера Перрайн T відбулося у пізньоімбрійському періоді.

Див. також

Примітки

Опис кратера на сайті The Moon-Wiki (англ.).
Мапа зворотного боку Місяця (PDF). (PDF) оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
Кратер Перрайн на мапі LAC-35 (PDF). (PDF) оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 5 липня 2020.
Довідник Міжнародного астрономічного союзу. оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 липня 2020.
Lunar Impact Crater Database [ 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перрайн (місячний кратер)

Цифровий фотографічний атлас Місяця.
Світлини кратера з борта Аполлона-15, Аполлона-17.
Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — NASA Reference Publication 1097, October 1982.

[WIKI-1] Опис кратера на сайті The Moon-Wiki (англ.).

[2] Мапа зворотного боку Місяця (PDF). (PDF) оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 5 липня 2020.

[3] Кратер Перрайн на мапі LAC-35 (PDF). (PDF) оригіналу за 29 березня 2021. Процитовано 5 липня 2020.

[IAU-4] Довідник Міжнародного астрономічного союзу. оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 липня 2020.

[LICD-5] Lunar Impact Crater Database [ 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)