Перехіль (ісп. Perejil; англ. Parsley Island — Парслі, араб. ليلة Лейла — «ніч») — крихітний скелястий острівець, розташований у Гібралтарській протоці, за 200 метрів від узбережжя Марокко та за 5 км від Сеути.
Перехіль | |
---|---|
ісп. Isla Perejil | |
Географія | |
35°54′50″ пн. ш. 5°25′07″ зх. д. / 35.91388888891677311° пн. ш. 5.418611111138877945° зх. д.Координати: 35°54′50″ пн. ш. 5°25′07″ зх. д. / 35.91388888891677311° пн. ш. 5.418611111138877945° зх. д. | |
Акваторія | Море Альборан, Гібралтарська протока |
Площа | 0,15 км² |
Довжина | 0,4 км |
Ширина | 0,4 км |
Найвища точка | 74 м |
Країна | |
спірна територія | |
(Адм. одиниця) | Танжер — Тетуан — Ель-Хосейма |
Населення | 0 осіб |
Перехіль Перехіль (Марокко) | |
Перехіль Перехіль (Іспанія) | |
Перехіль у Вікісховищі |
Острів належить Іспанії, однак Марокко не визнає його іспанським. Іспанія обґрунтовує свій суверенітет над островом тим, що острів не був згаданий в договорі про незалежність Марокко.
Географія
- Географічні координати: 35°55′ пн. ш. 5°25′ сх. д. / 35.917° пн. ш. 5.417° сх. д..
- Розмір: понад 500 м завдовжки и 300 м завширшки.
- Максимальна висота над рівнем моря: 74 м.
Острів ненаселений.
Етимологія
Perejil іспанською «петрушка»; англійська назва Parsley є прямим перекладом іспанської назви. Однак насправді назва острова, мабуть, ніяк не пов'язана з цією рослиною, а походить від спотвореного Perez Gil («Перес Хіль») — імені завойовника і першого власника.
Суверенітет
Іспанія і Марокко сперечаються довкола належності острова. Острів не був згаданий в договорі про надання Марокко незалежності від Іспанії, що й стало причиною суперечок.
Переважна більшість марокканців та іспанців уперше дізналось про існування острова 11 червня 2002 року, коли на ньому висадилася група марокканських поліцейських. Згідно з твердженням марокканських урядовців, поліцейські займалися розшуком нелегальних іммігрантів; пізніше, після протестів іспанського уряду, поліцію змінили курсанти військово-морського училища, які влаштували на острові постійний тренувальний табір. Це ще більше роздратувало Іспанію; обидві країни знову заявили про свої права на острів. Іспанія була повністю підтримана членами Європейського Союзу, за винятком Франції і Португалії, котрі лише висловили жаль з приводу даного інциденту; вимоги Марокко офіційно підтримала Ліга Арабських держав (за винятком Алжиру). Вранці 18 червня почалася операція "Recuperar Soberanía" («Відновлення Суверенітету»), котра коштувала Іспанії майже мільйон євро. Операція завершилася успіхом, і марокканські кадети, які не чинили опору, були витіснені з острова іспанськими ударними частинами спеціального призначення. В операції також брали участь частини іспанських військово-повітряних сил і військово-морського флоту. Полонені марокканці були доставлені на гелікоптерах до штаб-квартири громадянської гвардії в Сеуті, звідки вони були переправлені до марокканського кордону. В той же день іспанських коммандос на острові змінили частини іспанського Іноземного Легіону, котрі залишалися на острові до тих пір, поки Марокко, при посередництві Сполучених Штатів, не погодилось на повернення до status quo, що існував до інциденту. Після цього військові були евакуйовані з острова, і він знову став ненаселеним.
В Іспанії марокканське вторгнення було розцінено як спроба перевірити її рішучість захищати свої останні північноафриканські володіння. Негайне і рішуче застосування збройної сили для повернення собі стратегічно некорисного ненаселеного острівця продемонструвало намір Іспанії і надалі зберігати свою присутність у Північній Африці.
Острів не має постійного населення. Марокко висловлює занепокоєність тим, що островом можуть користуватися терористи та контрабандисти. Вважається, що острів використовується марокканською мафією для перевезення нелегальних іммігрантів.
Історія
- 14 серпня 1415 року: португальський король Генріх Мореплавець зі своїм братом доном Дуарте здобувають Сеуту. В договорі, складеним з правителем Феса, Сеута визнається португальським володінням.
- 1580: після смерті португальського короля Себастьяна іспанський король Філіп II наслідує португальську корону і об'єднує під своєю владою обидва королівства.
- 1640: під час португальського повстання Сеута вирішує залишитися під сюзеренітетом Філіпа IV.
- 1688: Португалія визнає іспанській суверенітет над Сеутою и її околицями.
- 1779: генерал Оркасітас, губернатор Сеути, розпоряджається провести рекогносцировку на острівці, відомому під назвою Перехіль.
- 1808: Велика Британія захоплює острів під час Наполеонівських війн з Францією. У 1813 році просить британців залишити острів і стверджує, що він належить Іспанії. Англійці ідуть з острова.
- 1836: островом цікавляться Сполучені Штати, однак Велика Британія висловлює різке незадоволення американським втручанням.
- 1848: іспанський прем'єр Нарваес веде переговори про випрямлення кордонів з марокканським султаном і змушує його погодитися на розширення іспанських володінь. Реакція уряду Великої Британії була цілком несподіваною; не бажаючи визнавати виникаючих у зв'язку з цією угодою прав Іспанії на острів Перехіль, воно намагається захопити острів силами гарнізону, що базується в Гібралтарі; як виправдання використовується дозвіл султана видобувати на острові каміння для будівництва доків в Гібралтарі. Іспанський уряд, стурбований намірами англійців, посилає з Сеути батальйон для окупації острова. Після нових протестів Британія заявляє, що не визнає прав Іспанії на спірний острів.
- 1859: Британія не відмовляється від своїх претензій. За обставин очікуваної близьким часом війни проміж Іспанією і Марокко британський уряд нав'язує голові іспанського уряду обов’язок «не займати опорних пунктів у Протоці», маючи на увазі острів Перехіль.
- 1887: Велика Британія визнає суверенітет Іспанії над Перехілем. Іспанський уряд має намір збудувати на острові маяк для підвищення безпеки судноплавства.
- 1894: чутки про те, що марокканський султан поступився островами Великій Британії, здійснили великий ажіотаж, однак були спростовані.
- 1912: в іспано-французькому договорі, що розділив територію Марокко проміж іспанським и французьким протекторатами, острів не згадується, проте Іспанія висаджує на ньому військовий гарнізон. Британія не протестує.
- 1956: після закінчення протекторату острів залишається під іспанським контролем.
- 1960-ті роки: іспанський гарнізон евакуйований з острова.
- 1991: договір про дружбу, добросусідство і співробітництві між Іспанією і Королівством Марокко.
- червень 1994: в проекті статуту автономії Сеути острів Перехіль згаданий як складова частина автономії. Марокко заявляє протест.
- вересень 1994: згадка про Перехіль вилучена з остаточної редакції статуту автономії.
- літо 2002: іспансько-марокканська криза довкола острова, яка завершилася поверненням до status quo.
Посилання
Острів Перехіль на Google Maps
Це незавершена стаття з географії Іспанії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perehil isp Perejil angl Parsley Island Parsli arab ليلة Lejla nich krihitnij skelyastij ostrivec roztashovanij u Gibraltarskij protoci za 200 metriv vid uzberezhzhya Marokko ta za 5 km vid Seuti Perehilisp Isla PerejilGeografiya35 54 50 pn sh 5 25 07 zh d 35 91388888891677311 pn sh 5 418611111138877945 zh d 35 91388888891677311 5 418611111138877945 Koordinati 35 54 50 pn sh 5 25 07 zh d 35 91388888891677311 pn sh 5 418611111138877945 zh d 35 91388888891677311 5 418611111138877945AkvatoriyaMore Alboran Gibraltarska protokaPlosha0 15 km Dovzhina0 4 kmShirina0 4 kmNajvisha tochka74 mKrayinaspirna teritoriyaAdm odinicyaTanzher Tetuan El HosejmaNaselennya0 osibPerehilPerehil Marokko PerehilPerehil Ispaniya Perehil u Vikishovishi Ispanski volodinnya u Pivnichnij Africi Ostriv nalezhit Ispaniyi odnak Marokko ne viznaye jogo ispanskim Ispaniya obgruntovuye svij suverenitet nad ostrovom tim sho ostriv ne buv zgadanij v dogovori pro nezalezhnist Marokko GeografiyaGeografichni koordinati 35 55 pn sh 5 25 sh d 35 917 pn sh 5 417 sh d 35 917 5 417 Rozmir ponad 500 m zavdovzhki i 300 m zavshirshki Maksimalna visota nad rivnem morya 74 m Ostriv nenaselenij EtimologiyaPerejil ispanskoyu petrushka anglijska nazva Parsley ye pryamim perekladom ispanskoyi nazvi Odnak naspravdi nazva ostrova mabut niyak ne pov yazana z ciyeyu roslinoyu a pohodit vid spotvorenogo Perez Gil Peres Hil imeni zavojovnika i pershogo vlasnika SuverenitetIspaniya i Marokko sperechayutsya dovkola nalezhnosti ostrova Ostriv ne buv zgadanij v dogovori pro nadannya Marokko nezalezhnosti vid Ispaniyi sho j stalo prichinoyu superechok Perevazhna bilshist marokkanciv ta ispanciv upershe diznalos pro isnuvannya ostrova 11 chervnya 2002 roku koli na nomu visadilasya grupa marokkanskih policejskih Zgidno z tverdzhennyam marokkanskih uryadovciv policejski zajmalisya rozshukom nelegalnih immigrantiv piznishe pislya protestiv ispanskogo uryadu policiyu zminili kursanti vijskovo morskogo uchilisha yaki vlashtuvali na ostrovi postijnij trenuvalnij tabir Ce she bilshe rozdratuvalo Ispaniyu obidvi krayini znovu zayavili pro svoyi prava na ostriv Ispaniya bula povnistyu pidtrimana chlenami Yevropejskogo Soyuzu za vinyatkom Franciyi i Portugaliyi kotri lishe vislovili zhal z privodu danogo incidentu vimogi Marokko oficijno pidtrimala Liga Arabskih derzhav za vinyatkom Alzhiru Vranci 18 chervnya pochalasya operaciya Recuperar Soberania Vidnovlennya Suverenitetu kotra koshtuvala Ispaniyi majzhe miljon yevro Operaciya zavershilasya uspihom i marokkanski kadeti yaki ne chinili oporu buli vitisneni z ostrova ispanskimi udarnimi chastinami specialnogo priznachennya V operaciyi takozh brali uchast chastini ispanskih vijskovo povitryanih sil i vijskovo morskogo flotu Poloneni marokkanci buli dostavleni na gelikopterah do shtab kvartiri gromadyanskoyi gvardiyi v Seuti zvidki voni buli perepravleni do marokkanskogo kordonu V toj zhe den ispanskih kommandos na ostrovi zminili chastini ispanskogo Inozemnogo Legionu kotri zalishalisya na ostrovi do tih pir poki Marokko pri poserednictvi Spoluchenih Shtativ ne pogodilos na povernennya do status quo sho isnuvav do incidentu Pislya cogo vijskovi buli evakujovani z ostrova i vin znovu stav nenaselenim V Ispaniyi marokkanske vtorgnennya bulo rozcineno yak sproba pereviriti yiyi rishuchist zahishati svoyi ostanni pivnichnoafrikanski volodinnya Negajne i rishuche zastosuvannya zbrojnoyi sili dlya povernennya sobi strategichno nekorisnogo nenaselenogo ostrivcya prodemonstruvalo namir Ispaniyi i nadali zberigati svoyu prisutnist u Pivnichnij Africi Ostriv ne maye postijnogo naselennya Marokko vislovlyuye zanepokoyenist tim sho ostrovom mozhut koristuvatisya teroristi ta kontrabandisti Vvazhayetsya sho ostriv vikoristovuyetsya marokkanskoyu mafiyeyu dlya perevezennya nelegalnih immigrantiv Istoriya14 serpnya 1415 roku portugalskij korol Genrih Moreplavec zi svoyim bratom donom Duarte zdobuvayut Seutu V dogovori skladenim z pravitelem Fesa Seuta viznayetsya portugalskim volodinnyam 1580 pislya smerti portugalskogo korolya Sebastyana ispanskij korol Filip II nasliduye portugalsku koronu i ob yednuye pid svoyeyu vladoyu obidva korolivstva 1640 pid chas portugalskogo povstannya Seuta virishuye zalishitisya pid syuzerenitetom Filipa IV 1688 Portugaliya viznaye ispanskij suverenitet nad Seutoyu i yiyi okolicyami 1779 general Orkasitas gubernator Seuti rozporyadzhayetsya provesti rekognoscirovku na ostrivci vidomomu pid nazvoyu Perehil 1808 Velika Britaniya zahoplyuye ostriv pid chas Napoleonivskih vijn z Franciyeyu U 1813 roci prosit britanciv zalishiti ostriv i stverdzhuye sho vin nalezhit Ispaniyi Anglijci idut z ostrova 1836 ostrovom cikavlyatsya Spolucheni Shtati odnak Velika Britaniya vislovlyuye rizke nezadovolennya amerikanskim vtruchannyam 1848 ispanskij prem yer Narvaes vede peregovori pro vipryamlennya kordoniv z marokkanskim sultanom i zmushuye jogo pogoditisya na rozshirennya ispanskih volodin Reakciya uryadu Velikoyi Britaniyi bula cilkom nespodivanoyu ne bazhayuchi viznavati vinikayuchih u zv yazku z ciyeyu ugodoyu prav Ispaniyi na ostriv Perehil vono namagayetsya zahopiti ostriv silami garnizonu sho bazuyetsya v Gibraltari yak vipravdannya vikoristovuyetsya dozvil sultana vidobuvati na ostrovi kaminnya dlya budivnictva dokiv v Gibraltari Ispanskij uryad sturbovanij namirami anglijciv posilaye z Seuti bataljon dlya okupaciyi ostrova Pislya novih protestiv Britaniya zayavlyaye sho ne viznaye prav Ispaniyi na spirnij ostriv 1859 Britaniya ne vidmovlyayetsya vid svoyih pretenzij Za obstavin ochikuvanoyi blizkim chasom vijni promizh Ispaniyeyu i Marokko britanskij uryad nav yazuye golovi ispanskogo uryadu obov yazok ne zajmati opornih punktiv u Protoci mayuchi na uvazi ostriv Perehil 1887 Velika Britaniya viznaye suverenitet Ispaniyi nad Perehilem Ispanskij uryad maye namir zbuduvati na ostrovi mayak dlya pidvishennya bezpeki sudnoplavstva 1894 chutki pro te sho marokkanskij sultan postupivsya ostrovami Velikij Britaniyi zdijsnili velikij azhiotazh odnak buli sprostovani 1912 v ispano francuzkomu dogovori sho rozdiliv teritoriyu Marokko promizh ispanskim i francuzkim protektoratami ostriv ne zgaduyetsya prote Ispaniya visadzhuye na nomu vijskovij garnizon Britaniya ne protestuye 1956 pislya zakinchennya protektoratu ostriv zalishayetsya pid ispanskim kontrolem 1960 ti roki ispanskij garnizon evakujovanij z ostrova 1991 dogovir pro druzhbu dobrosusidstvo i spivrobitnictvi mizh Ispaniyeyu i Korolivstvom Marokko cherven 1994 v proekti statutu avtonomiyi Seuti ostriv Perehil zgadanij yak skladova chastina avtonomiyi Marokko zayavlyaye protest veresen 1994 zgadka pro Perehil viluchena z ostatochnoyi redakciyi statutu avtonomiyi lito 2002 ispansko marokkanska kriza dovkola ostrova yaka zavershilasya povernennyam do status quo PosilannyaOstriv Perehil na Google Maps Ce nezavershena stattya z geografiyi Ispaniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi