Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перекоп або Ор-Капу (крим. Or Qapu), Ферх Кермен (крим. Ferah Kermen) — фортеця Криму. Як випливає з назви, фортеця була споруджена на перекопаному місці — на Перекопському валу. Слово «Or» кримськотатарською мовою теж означає «рів».
| Перекопська фортеця | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Золоті ворота Перекопської фортеці | ||||
| 46°09′08″ пн. ш. 33°42′05″ сх. д. / 46.15222° пн. ш. 33.701500° сх. д.Координати: 46°09′08″ пн. ш. 33°42′05″ сх. д. / 46.15222° пн. ш. 33.701500° сх. д. | ||||
| Тип | фортеця | |||
| Статус спадщини | d | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Перекопський перешийок Перекоп | |||
| Архітектурний стиль | Кримськотатарська архітектура | |||
| Будівництво | 1509 | |||
| Стан | залишки валів | |||
  Перекопська фортеця (Україна) | ||||
 Перекопська фортеця у Вікісховищі | ||||
У минулому Перекоп — важлива кримська та османська фортеця, яка закривала єдиний сухопутний прохід у Крим через Перекопський перешийок. Сьогодні на місці Перекопської фортеці і прилеглого до нього міста Перекоп розташовано село Перекоп, підпорядковане Армянський міській раді Автономної Республіки Крим. Разом із фортецями Арабат та Єні-Кале Перекопська фортеця творила оборонну лінію, що захищала Крим від нападів із півночі та сходу.
Історія
У середині XV століття було утворено Кримське ханство. В часи правління хана Менґлі I Ґерая в Криму та на прилягаючих територіях розгорнулося будівництво нових та зміцнення старих оборонних споруд.
Ці масштабні роботи торкнулися і забутого Перекопського валу. Тут вони проводилися протягом всього існування Кримського ханства до XVIII століття. Результатом стало зведення фортеці Ор-Капу (Перекопу) в 1509 році та лінії укріплень довжиною вісім кілометрів від Каркінітської затоки до Сиваша (за деякими відомостями, пізніше її продовжили через Сиваш та півострів Литовський). У роботах брали участь майстри скорених турками Кафи і Мангупа, яких надіслав султан Баязид II.
У 1500—1501 рр. хан Великої Орди Ших-Ахмет двічі намагався вторгнутися у Крим через Перекопський перешийок, але не зміг цього зробити. В європейських джерелах фортеця Перекоп згадується в книзі «Опис України» французького військового інженера і відомого картографа Гійома Левассера де Боплана, яка була надрукована в Руані, у друкарні Жака Кайуе 1651 р. Великий опис фортеці Ор дав Евлія Челебі в своїй «Книзі подорожей». Голландський державний діяч Ніколаас Вітсен, що видав в 1692 році в Амстердамі свою книгу «Північна та Східна Татарія», помістив зображення міста-фортеці Перекопа, де чітко видно структурний план, багато будов міста, його оточення.
Неодноразово Перекоп брали запорозькі козаки, штурмом у 1736 та в 1738 роках Ор-Капу брали та залишали російські війська і українські козаки, проте лише в липні 1771 року вони остаточно оволоділи фортецею, після чого вона була зруйнована.
Опис фортеці
Перекопська фортеця, по суті, була лише частиною Перекопського валу — укріплення, що простягнулося від Каркінітської затоки до Сивашу. Довжина валу становила приблизно 8 кілометрів. Фортеця мала п'ятикутну форму із земляними стінами, обкладеними міцним камінням, і чотирикутними баштами. З північної сторони знаходилися лише одні ворота з підйомним мостом, з південної (кримської) — декілька. Згідно з Вітсеном, Перекоп фактично складався з Середнього міста, Головного міста і Слободи (внутрішня цитадель, зовнішня фортеця і передмістя). В 1663 році запорізькі козаки на чолі з Іваном Сірком теж захоплювали в Перекопі «велике місто» і «мале місто».
Артилерія налічувала понад 100 гармат. Біля фортеці було передмістя, оточене ровом.
Військове значення
Всередині у фортеці Ор-Капу, крім кримськотатарських солдатів, постійно знаходився турецький гарнізон, що складався з яничарів. Під час бойових дій у цьому районі фортеця ставала резиденцією кримського хана, а з Кафи прибував турецький калга-султан. Перед походами на північ тут збиралися і перерозподілялися кримськотатарські війська. Комендант Ор-Капу — ор-бей, що повинний був бути представником роду Гераїв, займав четверту ступінь в ієрархії постів Кримського ханства після калга-султана (спадкоємця хана), нуреддин-султана (другого спадкоємця) і султанів (принців з роду Гераїв). І тільки після нього розташовувалися візир, глава духівництва, міністри та беї.
Взяття Перекопу 1575 року
Козацькі війська Богдана Ружинського прийшли до Перекопської лінії без перешкод. Вночі Гетьман переправив частину кінноти через о. Сиваш; ця кіннота дійшовши до перших воріт з тієї сторони, взяла їх і впустила ціле військо. Тоді козаки взяли штурмом фортецю Перекоп (Ор), вирізали весь кримськотатарський гарнізон, знесли замок та спалили місто. Від Перекопу, військовим строєм козацьке військо підійшло до Кафи, яка була в облозі Запорожцями під проводом осавула Нечая від гір та моря; і провели генеральний приступ. За короткий час Кафа була взята, всі кримські татари знищені, тільки 500 взято в полон. Далі гетьман вирушив в похід на взяття Козлова, але біля р. Солгир його зустріли ханські посли, таким чином Крим був підкорений і з ханом укладений мир.
В 1608 р. запорожці, незважаючи на опір 1400 яничарів і гарматний вогонь, захоплюють ворожі гармати, пробивають укріплення і вриваються у Перекоп. В 1675 році кошовий отаман Іван Сірко писав в листі до кримського хана « …ми навзаєм, у більшій уже силі нашого війська і з кращим до війни прибором завітаємо у Кримську державу не через Сивашеву переправу, але через самий Перекоп, виломивши й відчинивши в ньому собі ворота, маємо-бо до того певний спосіб».
Торгове значення
«Перекопська брама» мала велике значення у відношенні торгівлі. Через неї проходив головний сухопутний торговий шлях у Крим, що розгалужувався північніше на важливі купецькі дороги до України, Польщі та Росії. Сюди ж вів і легендарний Чумацький шлях. Перекопські ворота виконували функції митної служби. В'їзд у Крим чи зворотний виїзд відбувалися тільки за особливим дозволом. Перед воротами часто простоювали торгові каравани та посольські місії, чекаючи на пропуск. Поруч з валом виникали поселення, головними складовими яких були базари і заклади «сфери обслуговування» для численних подорожніх: лазні, караван-сараї тощо. Жителями таких селищ були, в основному, кримські татари-мусульмани і християни в особі греків та вірменів. До наших днів збереглися два населених пункти, що стали «послідовниками» описаних посадів: місто Армянськ (Армянський Базар) і невелике село Перекоп (розташовується зараз на окраїні колишнього, судячи з усього, найбільшого тутешнього посаду, а пізніше — повітового міста Перекоп). Головними товарами тут були раби та сіль. Саме через Перекопські ворота пройшли сотні тисяч (якщо не мільйони) бранців, захоплених кримськими татарами під час численних набігів на території нинішніх України, Польщі, Білорусі та Росії. Велика частина з них далі переправлялася до Кафи (Феодосії) — на один з найбільших невільничих ринків Європи. Також, буквально за декілька кілометрів на південний захід, з перекопських озер у великих кількостях добувалася сіль — одна з найкращих у Європі. За нею стікалися численні купецькі та чумацькі каравани.
Про Перекоп
Евлія Челебі в своїй «Книзі подорожей» писав: «Фортеця ця, могутня,… з тесаного каменю будована, на висоту 23 аршин над землею підноситься. Периметр її, що міряється вздовж валів фортеці, три тисячі кроків має, а на її мурах знаходиться вісімсот зубців. Має вона вигляд п'ятикутника, а поруч з нею височіє двадцять високих чотирикутних веж. З якої б сторони степу не їхав би, вежі замку … видно з відстані п'яти днів шляху. Верхи цих веж вкриті червоною, як рубіни, черепицею, але є декілька менших, дошками вкритих».''
Боплан писав: «На перешийку цього півострова розташоване злиденне місто без мурів, оточене лише наполовину заповненим [водою] ровом завширшки 20, а завглибшки 6-7 стоп; його ж обнесено жалюгідним валом висотою у 6-7, а шириною — у якихось 15 стоп. Місто лежить за 300 кроків від східного берега; у ньому є кам'яний замок, замкнутий в інший замок, який його оточує. Відстань від цього міста до західного берега — прямує вздовж рову, який тягнеться до моря. У згаданому місті не може бути більш як 400 вогнищ . Татари називають його Ор [Or], а поляки — Перекоп [Perecop], тобто нашою мовою — „перекопана земля“. Ось чому географи називають цю частину Татарії Tartaria Perecopensis».
Література
- Гійом Левассер де Боплан. Опис України. Київ, 1990.
- Евлия Челеби. Книга путешествий Эвлии Челеби. Симферополь, «Таврия», 1996.
- Крикун Ю. В. Пам'ятки кримськотатарської архітектури (XIII — XX століття). Сімферополь, «Тавріда», 2001.
- Эварницкий Д. И. Иван Дмитриевич Сирко, славный кошевой атаман войска запорожских низовых козаков. С.-Петербург, 1894.
Посилання
- Армянськ Інформаційний
- Перекоп. Інфо
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perekop abo Or Kapu krim Or Qapu Ferh Kermen krim Ferah Kermen fortecya Krimu Yak viplivaye z nazvi fortecya bula sporudzhena na perekopanomu misci na Perekopskomu valu Slovo Or krimskotatarskoyu movoyu tezh oznachaye riv Perekopska fortecyaZoloti vorota Perekopskoyi forteci46 09 08 pn sh 33 42 05 sh d 46 15222 pn sh 33 701500 sh d 46 15222 33 701500 Koordinati 46 09 08 pn sh 33 42 05 sh d 46 15222 pn sh 33 701500 sh d 46 15222 33 701500Tip fortecyaStatus spadshini dKrayina UkrayinaRoztashuvannya Perekopskij pereshijok PerekopArhitekturnij stil Krimskotatarska arhitekturaBudivnictvo 1509Stan zalishki valivPerekopska fortecya Ukrayina Perekopska fortecya u Vikishovishi U minulomu Perekop vazhliva krimska ta osmanska fortecya yaka zakrivala yedinij suhoputnij prohid u Krim cherez Perekopskij pereshijok Sogodni na misci Perekopskoyi forteci i prileglogo do nogo mista Perekop roztashovano selo Perekop pidporyadkovane Armyanskij miskij radi Avtonomnoyi Respubliki Krim Razom iz fortecyami Arabat ta Yeni Kale Perekopska fortecya tvorila oboronnu liniyu sho zahishala Krim vid napadiv iz pivnochi ta shodu Zalishki rovu PerekopuZobrazhennya forteci vvijshlo v gerb mista ArmyanskIstoriyaU seredini XV stolittya bulo utvoreno Krimske hanstvo V chasi pravlinnya hana Mengli I Geraya v Krimu ta na prilyagayuchih teritoriyah rozgornulosya budivnictvo novih ta zmicnennya starih oboronnih sporud Ci masshtabni roboti torknulisya i zabutogo Perekopskogo valu Tut voni provodilisya protyagom vsogo isnuvannya Krimskogo hanstva do XVIII stolittya Rezultatom stalo zvedennya forteci Or Kapu Perekopu v 1509 roci ta liniyi ukriplen dovzhinoyu visim kilometriv vid Karkinitskoyi zatoki do Sivasha za deyakimi vidomostyami piznishe yiyi prodovzhili cherez Sivash ta pivostriv Litovskij U robotah brali uchast majstri skorenih turkami Kafi i Mangupa yakih nadislav sultan Bayazid II Perekopskij zamok na mapi 1554 r U 1500 1501 rr han Velikoyi Ordi Shih Ahmet dvichi namagavsya vtorgnutisya u Krim cherez Perekopskij pereshijok ale ne zmig cogo zrobiti V yevropejskih dzherelah fortecya Perekop zgaduyetsya v knizi Opis Ukrayini francuzkogo vijskovogo inzhenera i vidomogo kartografa Gijoma Levassera de Boplana yaka bula nadrukovana v Ruani u drukarni Zhaka Kajue 1651 r Velikij opis forteci Or dav Evliya Chelebi v svoyij Knizi podorozhej Gollandskij derzhavnij diyach Nikolaas Vitsen sho vidav v 1692 roci v Amsterdami svoyu knigu Pivnichna ta Shidna Tatariya pomistiv zobrazhennya mista forteci Perekopa de chitko vidno strukturnij plan bagato budov mista jogo otochennya Neodnorazovo Perekop brali zaporozki kozaki shturmom u 1736 ta v 1738 rokah Or Kapu brali ta zalishali rosijski vijska i ukrayinski kozaki prote lishe v lipni 1771 roku voni ostatochno ovolodili forteceyu pislya chogo vona bula zrujnovana Opis forteciFerh Kermen ukriplennya na zahodi Perekopskogo valu Perekopska fortecya po suti bula lishe chastinoyu Perekopskogo valu ukriplennya sho prostyagnulosya vid Karkinitskoyi zatoki do Sivashu Dovzhina valu stanovila priblizno 8 kilometriv Fortecya mala p yatikutnu formu iz zemlyanimi stinami obkladenimi micnim kaminnyam i chotirikutnimi bashtami Z pivnichnoyi storoni znahodilisya lishe odni vorota z pidjomnim mostom z pivdennoyi krimskoyi dekilka Zgidno z Vitsenom Perekop faktichno skladavsya z Serednogo mista Golovnogo mista i Slobodi vnutrishnya citadel zovnishnya fortecya i peredmistya V 1663 roci zaporizki kozaki na choli z Ivanom Sirkom tezh zahoplyuvali v Perekopi velike misto i male misto Artileriya nalichuvala ponad 100 garmat Bilya forteci bulo peredmistya otochene rovom Vijskove znachennyaVseredini u forteci Or Kapu krim krimskotatarskih soldativ postijno znahodivsya tureckij garnizon sho skladavsya z yanichariv Pid chas bojovih dij u comu rajoni fortecya stavala rezidenciyeyu krimskogo hana a z Kafi pribuvav tureckij kalga sultan Pered pohodami na pivnich tut zbiralisya i pererozpodilyalisya krimskotatarski vijska Komendant Or Kapu or bej sho povinnij buv buti predstavnikom rodu Gerayiv zajmav chetvertu stupin v iyerarhiyi postiv Krimskogo hanstva pislya kalga sultana spadkoyemcya hana nureddin sultana drugogo spadkoyemcya i sultaniv princiv z rodu Gerayiv I tilki pislya nogo roztashovuvalisya vizir glava duhivnictva ministri ta beyi Vzyattya Perekopu 1575 roku Kozacki vijska Bogdana Ruzhinskogo prijshli do Perekopskoyi liniyi bez pereshkod Vnochi Getman perepraviv chastinu kinnoti cherez o Sivash cya kinnota dijshovshi do pershih vorit z tiyeyi storoni vzyala yih i vpustila cile vijsko Todi kozaki vzyali shturmom fortecyu Perekop Or virizali ves krimskotatarskij garnizon znesli zamok ta spalili misto Vid Perekopu vijskovim stroyem kozacke vijsko pidijshlo do Kafi yaka bula v oblozi Zaporozhcyami pid provodom osavula Nechaya vid gir ta morya i proveli generalnij pristup Za korotkij chas Kafa bula vzyata vsi krimski tatari znisheni tilki 500 vzyato v polon Dali getman virushiv v pohid na vzyattya Kozlova ale bilya r Solgir jogo zustrili hanski posli takim chinom Krim buv pidkorenij i z hanom ukladenij mir V 1608 r zaporozhci nezvazhayuchi na opir 1400 yanichariv i garmatnij vogon zahoplyuyut vorozhi garmati probivayut ukriplennya i vrivayutsya u Perekop V 1675 roci koshovij otaman Ivan Sirko pisav v listi do krimskogo hana mi navzayem u bilshij uzhe sili nashogo vijska i z krashim do vijni priborom zavitayemo u Krimsku derzhavu ne cherez Sivashevu perepravu ale cherez samij Perekop vilomivshi j vidchinivshi v nomu sobi vorota mayemo bo do togo pevnij sposib Torgove znachennya Perekopska brama mala velike znachennya u vidnoshenni torgivli Cherez neyi prohodiv golovnij suhoputnij torgovij shlyah u Krim sho rozgaluzhuvavsya pivnichnishe na vazhlivi kupecki dorogi do Ukrayini Polshi ta Rosiyi Syudi zh viv i legendarnij Chumackij shlyah Perekopski vorota vikonuvali funkciyi mitnoyi sluzhbi V yizd u Krim chi zvorotnij viyizd vidbuvalisya tilki za osoblivim dozvolom Pered vorotami chasto prostoyuvali torgovi karavani ta posolski misiyi chekayuchi na propusk Poruch z valom vinikali poselennya golovnimi skladovimi yakih buli bazari i zakladi sferi obslugovuvannya dlya chislennih podorozhnih lazni karavan sarayi tosho Zhitelyami takih selish buli v osnovnomu krimski tatari musulmani i hristiyani v osobi grekiv ta virmeniv Do nashih dniv zbereglisya dva naselenih punkti sho stali poslidovnikami opisanih posadiv misto Armyansk Armyanskij Bazar i nevelike selo Perekop roztashovuyetsya zaraz na okrayini kolishnogo sudyachi z usogo najbilshogo tuteshnogo posadu a piznishe povitovogo mista Perekop Golovnimi tovarami tut buli rabi ta sil Same cherez Perekopski vorota projshli sotni tisyach yaksho ne miljoni branciv zahoplenih krimskimi tatarami pid chas chislennih nabigiv na teritoriyi ninishnih Ukrayini Polshi Bilorusi ta Rosiyi Velika chastina z nih dali perepravlyalasya do Kafi Feodosiyi na odin z najbilshih nevilnichih rinkiv Yevropi Takozh bukvalno za dekilka kilometriv na pivdennij zahid z perekopskih ozer u velikih kilkostyah dobuvalasya sil odna z najkrashih u Yevropi Za neyu stikalisya chislenni kupecki ta chumacki karavani Pro PerekopEvliya Chelebi v svoyij Knizi podorozhej pisav Fortecya cya mogutnya z tesanogo kamenyu budovana na visotu 23 arshin nad zemleyu pidnositsya Perimetr yiyi sho miryayetsya vzdovzh valiv forteci tri tisyachi krokiv maye a na yiyi murah znahoditsya visimsot zubciv Maye vona viglyad p yatikutnika a poruch z neyu visochiye dvadcyat visokih chotirikutnih vezh Z yakoyi b storoni stepu ne yihav bi vezhi zamku vidno z vidstani p yati dniv shlyahu Verhi cih vezh vkriti chervonoyu yak rubini cherepiceyu ale ye dekilka menshih doshkami vkritih Boplan pisav Na pereshijku cogo pivostrova roztashovane zlidenne misto bez muriv otochene lishe napolovinu zapovnenim vodoyu rovom zavshirshki 20 a zavglibshki 6 7 stop jogo zh obneseno zhalyugidnim valom visotoyu u 6 7 a shirinoyu u yakihos 15 stop Misto lezhit za 300 krokiv vid shidnogo berega u nomu ye kam yanij zamok zamknutij v inshij zamok yakij jogo otochuye Vidstan vid cogo mista do zahidnogo berega pryamuye vzdovzh rovu yakij tyagnetsya do morya U zgadanomu misti ne mozhe buti bilsh yak 400 vognish Tatari nazivayut jogoOr Or a polyaki Perekop Perecop tobto nashoyu movoyu perekopana zemlya Os chomu geografi nazivayut cyu chastinu Tatariyi Tartaria Perecopensis LiteraturaGijom Levasser de Boplan Opis Ukrayini Kiyiv 1990 Evliya Chelebi Kniga puteshestvij Evlii Chelebi Simferopol Tavriya 1996 Krikun Yu V Pam yatki krimskotatarskoyi arhitekturi XIII XX stolittya Simferopol Tavrida 2001 Evarnickij D I Ivan Dmitrievich Sirko slavnyj koshevoj ataman vojska zaporozhskih nizovyh kozakov S Peterburg 1894 PosilannyaArmyansk Informacijnij Perekop Info