Григорій Петрович Передерій рос Григорий Петрович Передерий 29 вересня 11 жовтня 1871 Єйськ 14 грудня 1953 Москва російс

Григорій Петрович Передерій (рос. Григорий Петрович Передерий, 29 вересня (11 жовтня) 1871, Єйськ — 14 грудня 1953, Москва) — російський та радянський інженер, мостобудівник.

С. В. Малютін. Портрет Г. Передерія. 1919 рік.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Передерій.

Заслуги Передерія в розбудові залізобетонних мостів

До 1917 року у Міністерстві шляхів сполучення дуже обережно ставились до застосування залізобетону в мостах. Не дивлячись на це, саме на початку XX століття, ще тоді професор Передерій розробив низку проектів великих міцних залізобетонних мостів, які пізніше були побудовані.

Вклад Передерія: — згідно пропозиції управління «Ленинграджелдор» і під керівництвом професора Передерія були розроблені варіанти із застосування залізобетонних консольних балок, наскрізних ферм і арок; — у періоді 1930—1935 років Передерій керував Ленінградським відділенням Центрального науково-дослідного інститут транспортного будівництва, реорганізований 1934 року у Мостове бюро ЛПЗТа. Тут під його керівництвом здійснено багато визначних робіт; — було розроблено близько 40 різних проектів збірних мостів і труб, в тому числі балочні малі мости, збірні прогонні споруди із наскрізними фермами, арочні мости і шляхопроводи, збірні опори ящикового і рамкового типу; запропонував стик з петлевою арматурою, який згодом отримав широке застосування під назвою «стик Передерія»; — характерні особливості рішення Передерія завдань у галузі залізобетонних мостів є:

вибір найбільш доцільної конструкції прогонної споруди;
обґрунтування способів розрахунку при позиції нових конструктивних рішень, особливостей армування;
застосування моделювання з метою перевірки конструктивних рішень, не застосовуваних ще у практиці будівництва; — для проектів, розроблених Г. П. Передерієм, характерне новаторство — багато його пропозицій випередили час на 15-20 років; — детально досліджував питання про так звану трубчасту арматуру для арок мосту.

Праці Передерія заклали основи початку розробки проблеми збірного залізобетонного мостобудування. Особливо цінний внесок цими працями зроблено в галузі мостів малих прогонів, де була висунута ним ідея безбаластних залізобетонних мостів.

Роботи

Бородинський міст через Москву-ріку в Москві (1910; арх. Іван Фомін; конкурс).
Естакада залізобетонна арочна моста через Амур в Хабаровську (1916).
в Вологді (1928—1931).
Володарський міст в Ленінграді (1932—1936; перебудований).
Міст Лейтенанта Шмідта в Ленінграді (1936—1938; перебудований).
в Архангельську (1956).

Нагороди

Джерела

Передерий Г. П. Мосты. Ч.2. Железные мосты. Рукодоство и пособие для техникумов. — Москва; Ленинград: Госиздат, 1930.- 386 с.
Сборные железобетонные мосты. Данные о проетах Ленинградского Бюоро ЦИС, 1932.
Передерий Г. П. Трубчастая арматура. — Москва: Трансжелдориздат, 1945. — 90 с.
Передерий Г. П. Курс мостов. Т.3. Железобетонные мосты. — Москва: Трансжелдориздат, 1951. — 512 с.