Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Пекінський договір Пекі нська уго да кит 北京条約 або Пекі нська конве

Пекінська угода

Пекінська угода
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пекінський договір.

Пекі́нська уго́да (кит. 北京条約) або Пекі́нська конве́нція (англ. Convention of Peking)  — мирна угода, яка складається з трьох окремих договорів, укладена у жовтні 1860 року між маньчжурською династією Цін, що керувала Китаєм, та коаліцією Великої Британії, Франції та Росією, яка безпосередньо не брала участі у війні. Угода поклала край Другій опіумній війні, яка тривала у 1856–1860 роках та закінчилася поразкою Цін. Статті угоди також регламентували порядок призначення консулів, встановлювали регламент відправлень дипломатичного листування та надавали сторонам можливість у подальшому вдосконалювати правила сухопутної торгівлі.

Пекінська угода
image
Підписання угоди графом Елґіном та принцом Ґонґ
Типмирна угода
Підписантиimage принц Ґонґ
image граф Елґін
image [fr]
image граф Микола Ігнатьєв
Сторониimage Династія Цін
image Велика Британія
image Франція
image Російська імперія
image Медіафайли у Вікісховищі

Передумови

image
Територіальні здобутки Росії на основі Айгунської угоди (1858) та Пекінської угоди (1860)

Договір з Британією було підписано 24 жовтня, а з Францією — 25 жовтня. Угода визнавала чинність Тяньцзіньського трактату 1858 року, на основі якого Росія 18 червня 1858 отримала частину північної Манджурії. Таким чином Росія остаточно закріпила за собою Уссурійський край, США (26 червня 1858) право відкрити посольство у Пекіні, право заходу у декілька портів, право християн сповідувати свою релігію, Велика Британія (26 червня 1858) додатково до США право судноплавства по Янцзи, статус Гонконгу.

Умови угоди

image
Китайський текст угоди.
[d]
image
Британський Гонконг
Нанкінський договір
Пекінський договір 1860
Японська окупація Гонконга
Передача Гонконгу КНР
Гонконг

Згідно з умовами договору цінська сторона:

1. Виплачувала контрибуцію Британії та Франції в розмірі 8 млн лянів;
2. Відкривала для іноземних держав порт Тяньцзінь;
3. Скасовувала обмеження на виїзд з країни китайців та дозволяла іноземним державам набирати китайських робітників;
4. Передавала британській стороні управління Цзюлуном, частини Гонконга;
5. Повертала французькій стороні майно Католицької церкви, що було конфісковано маньчжурською владою у 18—19 століттях.

Росія, що не брала безпосередньої участі у війні, змусила безпомічну династію Цін зректись прав на північну Маньчжурію до ріки Уссурі

Спочатку уряд династії Цін сильно опирався підписанню договору, проте британсько-французькі сили окупували столицю Пекін, змусивши силою противника до капітуляції. Маньчжури пристали на вимоги іноземців, в обмін на допомогу в придушенні Тайпінського повстання.

Мирна угода сильно вдарила по престижу Цін та перетворила її імперію з передових країн, на одну найвідсталіших в Азії.

Див. також

Примітки

  1. Нова історія світу: Середньовічна та нова історія Азії та Африки. [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.] Навчально-методичний посібник. Полтава: ПП Мирон, 2020. 204 с.
  2. Пекінський договір 1860 // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  3. [. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 грудня 2014. 1858, Tianjin — Russia (Повний текст договору) (англ.)]
  4. [. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 14 грудня 2014. 1860, Beijing — Russia (Повний текст договору) (англ.)]

Джерела та література

Пекінський договір 1860 // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
  • (рос.) Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.

Література

Посилання

  • (англ.) Текст договору між Цін та Великою Британією [ 3 березня 2014 у Wayback Machine.]
  • (кит.) Текст договору між Цін та Великою Британією [Архівовано 4 червня 2015 у Wayback Machine.]
  • (англ.) Текст договору між Цін та Францією [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • (кит.) Текст договору між Цін та Францією [Архівовано 4 червня 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pekinskij dogovir Peki nska ugo da kit 北京条約 abo Peki nska konve nciya angl Convention of Peking mirna ugoda yaka skladayetsya z troh okremih dogovoriv ukladena u zhovtni 1860 roku mizh manchzhurskoyu dinastiyeyu Cin sho keruvala Kitayem ta koaliciyeyu Velikoyi Britaniyi Franciyi ta Rosiyeyu yaka bezposeredno ne brala uchasti u vijni Ugoda poklala kraj Drugij opiumnij vijni yaka trivala u 1856 1860 rokah ta zakinchilasya porazkoyu Cin Statti ugodi takozh reglamentuvali poryadok priznachennya konsuliv vstanovlyuvali reglament vidpravlen diplomatichnogo listuvannya ta nadavali storonam mozhlivist u podalshomu vdoskonalyuvati pravila suhoputnoyi torgivli Pekinska ugodaPidpisannya ugodi grafom Elginom ta princom GongTipmirna ugodaPidpisantiprinc Gong graf Elgin fr graf Mikola IgnatyevStoroni Dinastiya Cin Velika Britaniya Franciya Rosijska imperiya Mediafajli u VikishovishiPeredumoviTeritorialni zdobutki Rosiyi na osnovi Ajgunskoyi ugodi 1858 ta Pekinskoyi ugodi 1860 Dogovir z Britaniyeyu bulo pidpisano 24 zhovtnya a z Franciyeyu 25 zhovtnya Ugoda viznavala chinnist Tyanczinskogo traktatu 1858 roku na osnovi yakogo Rosiya 18 chervnya 1858 otrimala chastinu pivnichnoyi Mandzhuriyi Takim chinom Rosiya ostatochno zakripila za soboyu Ussurijskij kraj SShA 26 chervnya 1858 pravo vidkriti posolstvo u Pekini pravo zahodu u dekilka portiv pravo hristiyan spoviduvati svoyu religiyu Velika Britaniya 26 chervnya 1858 dodatkovo do SShA pravo sudnoplavstva po Yanczi status Gonkongu Umovi ugodiKitajskij tekst ugodi d Britanskij GonkongNankinskij dogovirPekinskij dogovir 1860Yaponska okupaciya GonkongaPeredacha Gonkongu KNRGonkongIstoriya Gonkongu Portal Gonkong pereglyanutiredaguvati Zgidno z umovami dogovoru cinska storona 1 Viplachuvala kontribuciyu Britaniyi ta Franciyi v rozmiri 8 mln lyaniv 2 Vidkrivala dlya inozemnih derzhav port Tyanczin 3 Skasovuvala obmezhennya na viyizd z krayini kitajciv ta dozvolyala inozemnim derzhavam nabirati kitajskih robitnikiv 4 Peredavala britanskij storoni upravlinnya Czyulunom chastini Gonkonga 5 Povertala francuzkij storoni majno Katolickoyi cerkvi sho bulo konfiskovano manchzhurskoyu vladoyu u 18 19 stolittyah Rosiya sho ne brala bezposerednoyi uchasti u vijni zmusila bezpomichnu dinastiyu Cin zrektis prav na pivnichnu Manchzhuriyu do riki Ussuri Spochatku uryad dinastiyi Cin silno opiravsya pidpisannyu dogovoru prote britansko francuzki sili okupuvali stolicyu Pekin zmusivshi siloyu protivnika do kapitulyaciyi Manchzhuri pristali na vimogi inozemciv v obmin na dopomogu v pridushenni Tajpinskogo povstannya Mirna ugoda silno vdarila po prestizhu Cin ta peretvorila yiyi imperiyu z peredovih krayin na odnu najvidstalishih v Aziyi Div takozhRosijsko kitajska konvenciya 1898PrimitkiNova istoriya svitu Serednovichna ta nova istoriya Aziyi ta Afriki 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Navchalno metodichnij posibnik Poltava PP Miron 2020 204 s Pekinskij dogovir 1860 Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Sogakkan 1994 1997 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 14 grudnya 2014 1858 Tianjin Russia Povnij tekst dogovoru angl Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 14 grudnya 2014 1860 Beijing Russia Povnij tekst dogovoru angl Dzherela ta literaturaPekinskij dogovir 1860 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 ros Nepomnin O E Istoriya Kitaya Epoha Cin XVII nachalo XX veka Moskva Vostochnaya literatura 2005 Literatura M Mironova Pekinski ugodi 1860 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4Posilannya angl Tekst dogovoru mizh Cin ta Velikoyu Britaniyeyu 3 bereznya 2014 u Wayback Machine kit Tekst dogovoru mizh Cin ta Velikoyu Britaniyeyu Arhivovano 4 chervnya 2015 u Wayback Machine angl Tekst dogovoru mizh Cin ta Franciyeyu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine kit Tekst dogovoru mizh Cin ta Franciyeyu Arhivovano 4 chervnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ