Пейніт — мінерал з класу боратів. Уперше був виявлений в Могоке (Бірма, нині М'янма) в 1956 році. Назву отримав на честь свого першовідкривача — британського мінералога Артура Пейна.
Пейніт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
Абревіатура | Pai |
Хімічна формула | CaZrAl9[O15|BO3] |
Клас мінералу | борати |
Nickel-Strunz 10 | 6.AB.85 |
Ідентифікація | |
Колір | від помаранчево-червоного до коричнево-червоного |
Сингонія | Гексагональна |
Твердість | 7,9-8,0 |
Блиск | Скляний |
Прозорість | Прозорий |
Колір риси | Білий |
Густина | 4,01 |
Розчинність | нерозчинний у кислотах |
Оптичні властивості кристалів | |
Показник заломлення | no = 1.8159, ne = 1.7875 |
Подвійне променезаломлення | δ = 0,028 |
Плеохроїзм | Сильний дихроїзм; рубіново-червоний по [0001]; коричнево-помаранчевий за правими кутами відносно [0001] |
Інші характеристики | |
Першовидкривач | d[3] |
Названо на честь | d[3] |
Типова місцевість | d |
Пейніт у Вікісховищі |
Хімічний аналіз показав, що пейніт містить кальцій, цирконій, бор, алюміній і кисень (CaZrBAl9O18). Мінерал містить також сліди хрому і ванадію. Колір пейніту від помаранчево-червоного до коричнево-червоного, як у топазу, завдяки слідами заліза. Природні кристали мають гексагональну форму, і до кінця 2004 року тільки два вдалося огранити.
Довгі роки існувало лише три маленьких кристали пейніту. До 2005 року в світі налічувалося менше 25 відомих кристалів пейніту. У 2006 році було відкрито ще одне родовище на півночі М'янми. Але велика частина добутих у цьому місці каменів відрізняється за якістю від тих, що видобували раніше. Це темні, непрозорі, неповні кристали. Є надія, що розкопки в цьому районі принесуть більше кристалів пейніту.
Спочатку багато відомих кристалів пейніту були в приватних колекціях, а решта були поділені між Британським музеєм природознавства, гемологічним інститутом Америки, Каліфорнійським інститутом технології і Науково-дослідною лабораторією дорогоцінного каміння в Люцерні (Швейцарія). Занесений в Книгу рекордів Гіннеса як найрідкісніший мінерал у світі. Вартість сягає 241 тис. євро за грам.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- webmineral.com
- Painite. Архів оригіналу за 20 грудня 2017. Процитовано 9 грудня 2017.
- Neues Ranking: Die 19 teuersten Substanzen der Welt - Bilder & Fotos - WELT. DIE WELT (нім.). Процитовано 25 квітня 2022.
Посилання
- Фото пейніта [Архівовано 10 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Пейніт в базі webmineral.com [Архівовано 1 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Пейніт в базі мінералів [Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pejnit mineral z klasu borativ Upershe buv viyavlenij v Mogoke Birma nini M yanma v 1956 roci 4 Nazvu otrimav na chest svogo pershovidkrivacha britanskogo mineraloga Artura Pejna PejnitZagalni vidomostiStatus IMAchinnij uspadkovanij G d 1 AbreviaturaPai 2 Himichna formulaCaZrAl9 O15 BO3 Klas mineraluboratiNickel Strunz 106 AB 85IdentifikaciyaKolirvid pomaranchevo chervonogo do korichnevo chervonogoSingoniyaGeksagonalnaTverdist7 9 8 0BliskSklyanijProzoristProzorijKolir risiBilijGustina4 01Rozchinnistnerozchinnij u kislotahOptichni vlastivosti kristalivPokaznik zalomlennyano 1 8159 ne 1 7875Podvijne promenezalomlennyad 0 028PleohroyizmSilnij dihroyizm rubinovo chervonij po 0001 korichnevo pomaranchevij za pravimi kutami vidnosno 0001 Inshi harakteristikiPershovidkrivachArtur Charlz Devi Pejnd 3 Nazvano na chestArtur Charlz Devi Pejnd 3 Tipova miscevistMogok Townshipd Pejnit u Vikishovishi Himichnij analiz pokazav sho pejnit mistit kalcij cirkonij bor alyuminij i kisen CaZrBAl9O18 Mineral mistit takozh slidi hromu i vanadiyu Kolir pejnitu vid pomaranchevo chervonogo do korichnevo chervonogo yak u topazu zavdyaki slidami zaliza Prirodni kristali mayut geksagonalnu formu i do kincya 2004 roku tilki dva vdalosya ograniti Dovgi roki isnuvalo lishe tri malenkih kristali pejnitu Do 2005 roku v sviti nalichuvalosya menshe 25 vidomih kristaliv pejnitu U 2006 roci bulo vidkrito she odne rodovishe na pivnochi M yanmi Ale velika chastina dobutih u comu misci kameniv vidriznyayetsya za yakistyu vid tih sho vidobuvali ranishe Ce temni neprozori nepovni kristali Ye nadiya sho rozkopki v comu rajoni prinesut bilshe kristaliv pejnitu Spochatku bagato vidomih kristaliv pejnitu buli v privatnih kolekciyah a reshta buli podileni mizh Britanskim muzeyem prirodoznavstva gemologichnim institutom Ameriki Kalifornijskim institutom tehnologiyi i Naukovo doslidnoyu laboratoriyeyu dorogocinnogo kaminnya v Lyucerni Shvejcariya Zanesenij v Knigu rekordiv Ginnesa yak najridkisnishij mineral u sviti Vartist syagaye 241 tis yevro za gram 5 Div takozhred Spisok mineralivPrimitkired Nikel E G Nichols M C IMA CNMNC List of Mineral Names March 2007 2007 d Track Q20645057d Track Q16917772d Track Q1356348 Warr L N IMA CNMNC approved mineral symbols Mineralogical Magazine Cambridge University Press 2021 Vol 85 P 291 320 ISSN 0026 461X 1471 8022 doi 10 1180 MGM 2021 43 d Track Q912887d Track Q3314880d Track Q59767631d Track Q110360213 a b webmineral com d Track Q15222056 Painite Arhiv originalu za 20 grudnya 2017 Procitovano 9 grudnya 2017 Neues Ranking Die 19 teuersten Substanzen der Welt Bilder amp Fotos WELT DIE WELT nim Procitovano 25 kvitnya 2022 Posilannyared Foto pejnita Arhivovano 10 grudnya 2017 u Wayback Machine Pejnit v bazi webmineral com Arhivovano 1 sichnya 2018 u Wayback Machine Pejnit v bazi mineraliv Arhivovano 3 sichnya 2018 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pejnit amp oldid 42825777