Паханг (малай. Pahang Darul Makmur, джаві:ڨهڠ دار المعمو) — федеральний штат (султанат) в Малайзії.
Паханг | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||
Адм. центр | Куантан | |||||||||
Країна | Малайзія | |||||||||
| ||||||||||
райони | 11 | |||||||||
Номерний знак | C | |||||||||
Населення | ||||||||||
- повне | 1443365 (2010 рік) | |||||||||
- густота | 41,73 | |||||||||
Площа | ||||||||||
- повна | 36137 км² | |||||||||
Часовий пояс | +8 | |||||||||
Вебсайт | pahang.gov.my | |||||||||
- MY | 06 | |||||||||
- інші скорочення | PH | |||||||||
|
Історія
Королівство Паханґ з'явилося після об'єднання династії Бендахара під час розділення територій імперії Джохору У 1770 році Тун Абдул Маджид оголосив себе першим раджею королівства. Династія Теменггонгів посіли на трон у Джохорі та Сингапурі, Ямтуан Муда в Ріау. У 1853 р. четвертий Раджа Бендахара Тун Алі відмовився від вірності султану Джохор і став незалежним правителем Паханґа. По його смерті у 1857 році почалася боротьба за трон поміж його синами Ахмад аль-Муадзаном та Тун Мутахіром, що привело до громадянської війни. За підтримки сусіднього султанату Теренггану та сіамських військ у 1863 році Ахмад аль-Муадзан переміг брата вигнавши його з королівства та встановивши контроль над найбільшими містами Паханґу. У 1881 році за рішенням знаті раджа Ахмад був обраний султаном, але лише 12 грудня 1884 року, за підтримки Малайських штатів Ахмад аль-Муадзама оголосив Паханґ султанатом, а в 1887 році султанат був визнаний колоніями Стрейтс-Сетлментсе. Побоюючись, що внутрішні суперечки в Паханзі призведуть британців до втручання в його державу, султан Ахмад, наслідуючи приклад Джохор, дозволив іноземним інвесторам орендувати земельні ділянки. Але це не врятувало султанат від британського контролю і в 1895 році Паханґ перейшов під управління Британії у складі Малайської федерації. У грудні 1941 року — січні 1942 року Паханґ, як і інші території федерації (Неґрі-Сембілан, Перак, Селангор) окупували війська Японії. У 1945 році після капітуляції Японії федерація не була відновлена. Проте федеральна форма правління була збережена як основна модель для консолідації окремих держав у незалежну Малайську Федерацію. У 1963 році Паханґ став одним із штатів Малайзії.
Географія
Паханг є третім за величиною штатом в Малайзії, після Сараваку і Сабаху, і найбільшим у півострівній Малайзії. Знаходиться у східній частині півострова Малакка. Штат займає величезний басейн річки Паханг. Його столицею є Куантан, а королівська резиденція знаходиться у Пекані. Територія штату в значній частині покрита джунглями, тому щільність населення вища на прибережних рівнинах.
Адміністративний поділ
Штат поділяється на 11 районів:
- Куантан
- Пекан
- Ромпін
- Темерлох
- Маран
- Бера
- Бентонг
- Рауб
- Джерантут
- Ліпіс
- Камерон Хайлендс
Населення і етнічний склад
Населення у 2007 році становило 1396500 осіб, у тому числі приблизно 1000000 малайців і буміпутра (найменування етнічної групи малайців, а також корінного населення Малайзії), 233000 китайців, 68500 індійців, 13700 інших і 68000 негромадян.
Економіка
Основа економіки — сільське господарство. Провідна культура — каучуконоси, кокосова і олійна пальми, рис. Населення прибережних районів займається рибальством. Ведеться видобуток олова і первинна обробка каучуку.
Примітки
- Ahmad Sarji Abdul Hamid (2011), The Encyclopedia of Malaysia, 16 — The Rulers of Malaysia, Editions Didier Millet, (англ.)
- . The Malay Peninsula: Crossroads of the Maritime Silk-Road(англ.)
Посилання
- Офіційний сайт туризму в Пахангу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pahang malaj Pahang Darul Makmur dzhavi ڨهڠ دار المعمو federalnij shtat sultanat v Malajziyi Pahang malaj Pahang Darul Makmur dzhavi ڨهڠ دار المعمو Gerb Prapor Adm centr Kuantan Krayina Malajziya Mezhuye z susidni adminodinici Kelantan Terengganu Perak Selangor Negeri Sembelan Dzhohor rajoni 11 Nomernij znak C Naselennya povne 1443365 2010 rik gustota 41 73 Plosha povna 36137 km Chasovij poyas 8 Vebsajt pahang gov my MY 06 inshi skorochennya PH Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PahangIstoriyaKorolivstvo Pahang z yavilosya pislya ob yednannya dinastiyi Bendahara pid chas rozdilennya teritorij imperiyi Dzhohoru U 1770 roci Tun Abdul Madzhid ogolosiv sebe pershim radzheyu korolivstva Dinastiya Temenggongiv posili na tron u Dzhohori ta Singapuri Yamtuan Muda v Riau U 1853 r chetvertij Radzha Bendahara Tun Ali vidmovivsya vid virnosti sultanu Dzhohor i stav nezalezhnim pravitelem Pahanga Po jogo smerti u 1857 roci pochalasya borotba za tron pomizh jogo sinami Ahmad al Muadzanom ta Tun Mutahirom sho privelo do gromadyanskoyi vijni Za pidtrimki susidnogo sultanatu Terengganu ta siamskih vijsk u 1863 roci Ahmad al Muadzan peremig brata vignavshi jogo z korolivstva ta vstanovivshi kontrol nad najbilshimi mistami Pahangu U 1881 roci za rishennyam znati radzha Ahmad buv obranij sultanom ale lishe 12 grudnya 1884 roku za pidtrimki Malajskih shtativ Ahmad al Muadzama ogolosiv Pahang sultanatom a v 1887 roci sultanat buv viznanij koloniyami Strejts Setlmentse Poboyuyuchis sho vnutrishni superechki v Pahanzi prizvedut britanciv do vtruchannya v jogo derzhavu sultan Ahmad nasliduyuchi priklad Dzhohor dozvoliv inozemnim investoram orenduvati zemelni dilyanki Ale ce ne vryatuvalo sultanat vid britanskogo kontrolyu i v 1895 roci Pahang perejshov pid upravlinnya Britaniyi u skladi Malajskoyi federaciyi U grudni 1941 roku sichni 1942 roku Pahang yak i inshi teritoriyi federaciyi Negri Sembilan Perak Selangor okupuvali vijska Yaponiyi U 1945 roci pislya kapitulyaciyi Yaponiyi federaciya ne bula vidnovlena Prote federalna forma pravlinnya bula zberezhena yak osnovna model dlya konsolidaciyi okremih derzhav u nezalezhnu Malajsku Federaciyu U 1963 roci Pahang stav odnim iz shtativ Malajziyi GeografiyaPahang ye tretim za velichinoyu shtatom v Malajziyi pislya Saravaku i Sabahu i najbilshim u pivostrivnij Malajziyi Znahoditsya u shidnij chastini pivostrova Malakka Shtat zajmaye velicheznij basejn richki Pahang Jogo stoliceyu ye Kuantan a korolivska rezidenciya znahoditsya u Pekani Teritoriya shtatu v znachnij chastini pokrita dzhunglyami tomu shilnist naselennya visha na priberezhnih rivninah Administrativnij podilShtat podilyayetsya na 11 rajoniv Kuantan Pekan Rompin Temerloh Maran Bera Bentong Raub Dzherantut Lipis Kameron HajlendsNaselennya i etnichnij skladNaselennya u 2007 roci stanovilo 1396500 osib u tomu chisli priblizno 1000000 malajciv i bumiputra najmenuvannya etnichnoyi grupi malajciv a takozh korinnogo naselennya Malajziyi 233000 kitajciv 68500 indijciv 13700 inshih i 68000 negromadyan EkonomikaOsnova ekonomiki silske gospodarstvo Providna kultura kauchukonosi kokosova i olijna palmi ris Naselennya priberezhnih rajoniv zajmayetsya ribalstvom Vedetsya vidobutok olova i pervinna obrobka kauchuku PrimitkiAhmad Sarji Abdul Hamid 2011 The Encyclopedia of Malaysia 16 The Rulers of Malaysia Editions Didier Millet ISBN 978 981 3018 54 9 angl The Malay Peninsula Crossroads of the Maritime Silk Road angl PosilannyaOficijnij sajt turizmu v Pahangu