Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пауло Фрейре порт Paulo Freire нар 19 вересня 1921 Ресіфі Бразилія пом 2 травня 1997 Сан Паулу Бразилія видатний бразиль

Пауло Фрейре

Пауло Фрейре

Пауло Фрейре (порт. Paulo Freire; нар. 19 вересня 1921, Ресіфі, Бразилія — пом. 2 травня 1997, Сан-Паулу, Бразилія) — видатний бразильський педагог і психолог, професор Папського католицького університету, голова відділу народної освіти Сан-Паулу, почесний професор 29-ти університетів Європи та Північної Америки; реформатор шкільної освіти в Бразилії.

Пауло Фрейре
порт. Paulo Freire
image
Народився19 вересня 1921(1921-09-19)[4][1][…]
Ресіфі, Бразилія
Помер2 травня 1997(1997-05-02)[1][2][…](75 років)
Сан-Паулу, Бразилія
Країнаimage Бразилія[5]
Діяльністьпедагог, письменник, адвокат, економіст, філософ, педагог, поет
Галузьфілософія[6] і педагогіка[6]
Alma materd
Знання мовпортугальська[4][6], англійська[7] і іспанська[7]
ЗакладУніверситет Сан-Паулу, d, Женевський університет і Університет ім. Карла фон Осецького
Magnum opusd
ПартіяРобітнича партія
Конфесіякатолицтво
Нагороди
Сайтpedagogyoftheoppressed.com

Біографія

Уродженець сім'ї середнього достатку з Ресіфі (Пернамбуку), Фрейре пізнав голод і злидні в роки економічної кризи 1930-х, коли важке економічне становище не дозволяло йому отримати повноцінну освіту. У 1931 році сім'я перебралася в Жабоатан-дус-Гуарарапіс.

У 1943 році Фрейре вступив до Університету Ресіфі. Хоча він навчався на юриста, багато часу він приділяв вивченню філософії (особливо феноменології) і психології мови. Після випуску він вирішив не працювати за фахом, а став учителем португальської мови в середній школі. У 1944 році він одружився з Ельзою Майєю Костою де Олівейрою, з якою разом працював у школі й виховав п'ятьох дітей.

У 1946 році Фрейре був призначений директором Відділу освіти і культури соціальної служби штату Пернамбуку.

Свої ідеї про філософію освіти він виклав в докторській дисертації, захищеної в Університеті Ресіфі в 1959 році. Там же він викладає історію і філософію педагогіки. В 1961 році у Фрейре був призначений директором Департаменту культурного розвитку в Університеті Ресіфі.

В 1962 році він отримує можливість застосувати свою теорію на практиці і навчає 300 неписьменних працівників цукорних плантацій читати і писати за 45 днів. Після цього бразильське уряд лівоцентристського президента схвалює створення тисяч подібних культурних гуртків по всій країні.

В 1964 році, після правого військового перевороту, диктатура забороняє їх діяльність. Фрейре, християнський соціаліст, який симпатизував Кубинської революції і лівим рухам в країні, був арештований і поміщений у в'язницю як «зрадник», де знаходився 70 днів. Після вигнання і короткочасного перебування в Болівії, Фрейре 5 років працює в Чилі на місцевий християнсько-демократичний уряд і ФАО при ООН, в тому числі в Чилійському інституті аграрних реформ над програмою освіти дорослих.

В 1967 році у Фрейре публікує свою першу книгу «Освіта як практика свободи» (англ. Education as the Practice of Freedom). За якою слідує його найвідоміша книга (порт. Pedagogia do Oprimido, англ. Pedagogy of the Oppressed), вперше опублікована в Португалії в 1968 році. У 1970-х роках книга була переведена на іспанську та англійську мови. У самій Бразилії книга була видана тільки в 1974 році в умовах ослаблення авторитарного режиму.

Провівши рік в Кембриджі (штат Массачусетс), де він викладав в педагогічній школі Гарвардського університету, Фрейре перебрався в Женеву (Швейцарія), де був спеціальним радником Всесвітньої ради церков в питаннях освіти. Крім того, він консультував ліві рухи, які прийшли до влади в колишніх португальських колоніях (в тому числі в Мозамбіці і Гвінеї-Бісау), в області створення освітніх систем і боротьби з неписьменністю.

На батьківщину Фрейре зміг повернутися лише в 1980 році. Фрейре вступив в Партію трудящих і відповідав за партійну програму ліквідації неписьменності серед дорослого населення Сан-Паулу з 1980 по 1986 рік. Коли Партія трудящих перемогла на муніципальних виборах 1988 року, Фрейре був призначений секретарем за освітою штату Сан-Паулу.

Педагогіка

image "Немає такого поняття, як нейтральний навчальний процес. Освіта або функціонує як інструмент, який використовується для сприяння інтеграції поколінь у логіку нинішньої системи та приведення її у відповідність, або стає "практикою свободи" - засобом, за допомогою яких чоловіки та жінки критично ставляться до реальності та виявляють, як брати участь у перетворенні свого світу." image

Пауло Фрейр сприяв філософії освіти, яка поєднувала класичні підходи, що випливали з Платона і сучасного марксистського, постмарксистського та антиколоніалістичного мислення. Його «» (1968) можна вважати продовженням або відповіддю на Франца Фанона (1961 р.), в якій наголошувалося на необхідності забезпечення рідного народу освітою, яка була одночасно новою та сучасною, а не традиційною та антиколоніальної - не просто розширенням колонізуючої культури.

У «Педагогіці пригноблених» Фрейр, пригнічуючи гнобителів, застосовує цю різницю до освіти, висловлюючи перевагу, що освіта повинна дозволити пригнобленим повернути почуття гуманності, в свою чергу подолавши цей свій стан. Тим не менш, він визнає, що для того, щоб це сталося, пригнічений індивід повинен відігравати певну роль у їх звільненні.

Жодна педагогіка, яка є справді визвольною, не може залишатися віддаленою від пригноблених, ставлячись до них як до нещасних і подаючи для їхніх моделей емуляції серед гнобителів. Пригнічені повинні бути власним прикладом у боротьбі за свою свободу.

Аналогічно, гнобителі повинні бути готові переосмислити свій спосіб життя та вивчити власну роль у пригніченні, якщо настане справжнє звільнення: "ті, хто справді зобов'язується людям, повинні постійно переглядати себе".

Фрейр вважав, що освіта не може бути відірвана від політики; акт викладання та навчання вважається політичним актом сам по собі. Фрейр визначав цей зв'язок як основний принцип . Вчителі та студенти повинні бути обізнані про політику, яка оточує освіту. Те, як навчають студентів і саме чого їх навчають, відповідає політичному порядку денному. Самі вчителі мають політичні поняття, які вони вносять до класу.

Фрейр вважав, що "освіта має сенс, тому що жінки та чоловіки вчаться, що завдяки навчанню вони можуть переробити себе, тому що жінки та чоловіки здатні брати на себе відповідальність як істоти, здатні пізнати, що вони знають, і що вони не роблять ".

Діяльність

Пауло Фрейре дотримувався поглядів, що освіта повинна бути однаково відкритою для всіх верств населення, незалежно від соціального стану, расової та релігійної приналежності.

Фрейре висунув новаторські ідеї навчання та виховання, зокрема він обстоював невідривність процесу засвоєння знань від політичного, ідеологічного, економічного та культурного контекстів.

В освіті він вбачав могутню силу «розкріпачення людини» за умови навчання, яке ґрунутється на чесному діалозі «учитель-учень», на їхній взаємній зацікавленості та повазі.

Вибрані праці

  • «Освіта для визволення»
  • «Листи до Крістини»
  • «Педагогіка надії»
  • «Педагогіка пригноблених»
  • «Виховання критичної свідомості»
  • «Педагогіка душі»

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Пауло Фрейре
  • Коваленко Є. І. Бєлкіна Н. І. Історія зарубіжної педагогіки. — К.: ЦНЛ, 2006. — С. 637—638.

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Itaú Cultural Enciclopédia Itaú Cultural — São Paulo: Itaú Cultural, 2001. —
    d:Track:Q174d:Track:Q10304263d:Track:Q41599984
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. LIBRIS — 2012.
    d:Track:Q1798125
  6. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  8. "Грамші, Фрейр та Освіта для дорослих: Можливості трансформативної дії "", Peter Mayo, Macmillan, 1999, , стор. 5
  9. Freire, P. (1970). Педагогіка пригноблених . Нью-Йорк: Континуум. p. 54
  10. Freire, P . (1970). Педагогіка пригноблених . Нью-Йорк: Континуум. p. 60
  11. Kincheloe, J.L. (2008). '«Критична педагогічна буква», 2-е вид. Нью-Йорк: Пітер Ланг.
  12. Freire, P. (2004). Педагогіка обурення . Валун: Колорадо, парадигма. p. 15
image Це незавершена стаття про психолога.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.


image Це незавершена стаття про особу Бразилії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Paulo Frejre port Paulo Freire nar 19 veresnya 1921 Resifi Braziliya pom 2 travnya 1997 San Paulu Braziliya vidatnij brazilskij pedagog i psiholog profesor Papskogo katolickogo universitetu golova viddilu narodnoyi osviti San Paulu pochesnij profesor 29 ti universitetiv Yevropi ta Pivnichnoyi Ameriki reformator shkilnoyi osviti v Braziliyi Paulo Frejreport Paulo FreireNarodivsya19 veresnya 1921 1921 09 19 4 1 Resifi BraziliyaPomer2 travnya 1997 1997 05 02 1 2 75 rokiv San Paulu BraziliyaKrayina Braziliya 5 Diyalnistpedagog pismennik advokat ekonomist filosof pedagog poetGaluzfilosofiya 6 i pedagogika 6 Alma materdZnannya movportugalska 4 6 anglijska 7 i ispanska 7 ZakladUniversitet San Paulu d Zhenevskij universitet i Universitet im Karla fon OseckogoMagnum opusdPartiyaRobitnicha partiyaKonfesiyakatolictvoNagorodid 1991 d Premiya YuNESKO za vihovannya v dusi miru 1986 Sajtpedagogyoftheoppressed comRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaUrodzhenec sim yi serednogo dostatku z Resifi Pernambuku Frejre piznav golod i zlidni v roki ekonomichnoyi krizi 1930 h koli vazhke ekonomichne stanovishe ne dozvolyalo jomu otrimati povnocinnu osvitu U 1931 roci sim ya perebralasya v Zhaboatan dus Guararapis U 1943 roci Frejre vstupiv do Universitetu Resifi Hocha vin navchavsya na yurista bagato chasu vin pridilyav vivchennyu filosofiyi osoblivo fenomenologiyi i psihologiyi movi Pislya vipusku vin virishiv ne pracyuvati za fahom a stav uchitelem portugalskoyi movi v serednij shkoli U 1944 roci vin odruzhivsya z Elzoyu Majyeyu Kostoyu de Olivejroyu z yakoyu razom pracyuvav u shkoli j vihovav p yatoh ditej U 1946 roci Frejre buv priznachenij direktorom Viddilu osviti i kulturi socialnoyi sluzhbi shtatu Pernambuku Svoyi ideyi pro filosofiyu osviti vin viklav v doktorskij disertaciyi zahishenoyi v Universiteti Resifi v 1959 roci Tam zhe vin vikladaye istoriyu i filosofiyu pedagogiki V 1961 roci u Frejre buv priznachenij direktorom Departamentu kulturnogo rozvitku v Universiteti Resifi V 1962 roci vin otrimuye mozhlivist zastosuvati svoyu teoriyu na praktici i navchaye 300 nepismennih pracivnikiv cukornih plantacij chitati i pisati za 45 dniv Pislya cogo brazilske uryad livocentristskogo prezidenta shvalyuye stvorennya tisyach podibnih kulturnih gurtkiv po vsij krayini V 1964 roci pislya pravogo vijskovogo perevorotu diktatura zaboronyaye yih diyalnist Frejre hristiyanskij socialist yakij simpatizuvav Kubinskoyi revolyuciyi i livim ruham v krayini buv areshtovanij i pomishenij u v yaznicyu yak zradnik de znahodivsya 70 dniv Pislya vignannya i korotkochasnogo perebuvannya v Boliviyi Frejre 5 rokiv pracyuye v Chili na miscevij hristiyansko demokratichnij uryad i FAO pri OON v tomu chisli v Chilijskomu instituti agrarnih reform nad programoyu osviti doroslih V 1967 roci u Frejre publikuye svoyu pershu knigu Osvita yak praktika svobodi angl Education as the Practice of Freedom Za yakoyu sliduye jogo najvidomisha kniga port Pedagogia do Oprimido angl Pedagogy of the Oppressed vpershe opublikovana v Portugaliyi v 1968 roci U 1970 h rokah kniga bula perevedena na ispansku ta anglijsku movi U samij Braziliyi kniga bula vidana tilki v 1974 roci v umovah oslablennya avtoritarnogo rezhimu Provivshi rik v Kembridzhi shtat Massachusets de vin vikladav v pedagogichnij shkoli Garvardskogo universitetu Frejre perebravsya v Zhenevu Shvejcariya de buv specialnim radnikom Vsesvitnoyi radi cerkov v pitannyah osviti Krim togo vin konsultuvav livi ruhi yaki prijshli do vladi v kolishnih portugalskih koloniyah v tomu chisli v Mozambici i Gvineyi Bisau v oblasti stvorennya osvitnih sistem i borotbi z nepismennistyu Na batkivshinu Frejre zmig povernutisya lishe v 1980 roci Frejre vstupiv v Partiyu trudyashih i vidpovidav za partijnu programu likvidaciyi nepismennosti sered doroslogo naselennya San Paulu z 1980 po 1986 rik Koli Partiya trudyashih peremogla na municipalnih viborah 1988 roku Frejre buv priznachenij sekretarem za osvitoyu shtatu San Paulu Pedagogika Nemaye takogo ponyattya yak nejtralnij navchalnij proces Osvita abo funkcionuye yak instrument yakij vikoristovuyetsya dlya spriyannya integraciyi pokolin u logiku ninishnoyi sistemi ta privedennya yiyi u vidpovidnist abo staye praktikoyu svobodi zasobom za dopomogoyu yakih choloviki ta zhinki kritichno stavlyatsya do realnosti ta viyavlyayut yak brati uchast u peretvorenni svogo svitu Paulo Frejr spriyav filosofiyi osviti yaka poyednuvala klasichni pidhodi sho viplivali z Platona i suchasnogo marksistskogo postmarksistskogo ta antikolonialistichnogo mislennya Jogo 1968 mozhna vvazhati prodovzhennyam abo vidpoviddyu na Franca Fanona 1961 r v yakij nagoloshuvalosya na neobhidnosti zabezpechennya ridnogo narodu osvitoyu yaka bula odnochasno novoyu ta suchasnoyu a ne tradicijnoyu ta antikolonialnoyi ne prosto rozshirennyam kolonizuyuchoyi kulturi U Pedagogici prignoblenih Frejr prignichuyuchi gnobiteliv zastosovuye cyu riznicyu do osviti vislovlyuyuchi perevagu sho osvita povinna dozvoliti prignoblenim povernuti pochuttya gumannosti v svoyu chergu podolavshi cej svij stan Tim ne mensh vin viznaye sho dlya togo shob ce stalosya prignichenij individ povinen vidigravati pevnu rol u yih zvilnenni Zhodna pedagogika yaka ye spravdi vizvolnoyu ne mozhe zalishatisya viddalenoyu vid prignoblenih stavlyachis do nih yak do neshasnih i podayuchi dlya yihnih modelej emulyaciyi sered gnobiteliv Prignicheni povinni buti vlasnim prikladom u borotbi za svoyu svobodu Analogichno gnobiteli povinni buti gotovi pereosmisliti svij sposib zhittya ta vivchiti vlasnu rol u prignichenni yaksho nastane spravzhnye zvilnennya ti hto spravdi zobov yazuyetsya lyudyam povinni postijno pereglyadati sebe Frejr vvazhav sho osvita ne mozhe buti vidirvana vid politiki akt vikladannya ta navchannya vvazhayetsya politichnim aktom sam po sobi Frejr viznachav cej zv yazok yak osnovnij princip Vchiteli ta studenti povinni buti obiznani pro politiku yaka otochuye osvitu Te yak navchayut studentiv i same chogo yih navchayut vidpovidaye politichnomu poryadku dennomu Sami vchiteli mayut politichni ponyattya yaki voni vnosyat do klasu Frejr vvazhav sho osvita maye sens tomu sho zhinki ta choloviki vchatsya sho zavdyaki navchannyu voni mozhut pererobiti sebe tomu sho zhinki ta choloviki zdatni brati na sebe vidpovidalnist yak istoti zdatni piznati sho voni znayut i sho voni ne roblyat DiyalnistPaulo Frejre dotrimuvavsya poglyadiv sho osvita povinna buti odnakovo vidkritoyu dlya vsih verstv naselennya nezalezhno vid socialnogo stanu rasovoyi ta religijnoyi prinalezhnosti Frejre visunuv novatorski ideyi navchannya ta vihovannya zokrema vin obstoyuvav nevidrivnist procesu zasvoyennya znan vid politichnogo ideologichnogo ekonomichnogo ta kulturnogo kontekstiv V osviti vin vbachav mogutnyu silu rozkripachennya lyudini za umovi navchannya yake grunutyetsya na chesnomu dialozi uchitel uchen na yihnij vzayemnij zacikavlenosti ta povazi Vibrani praci Osvita dlya vizvolennya Listi do Kristini Pedagogika nadiyi Pedagogika prignoblenih Vihovannya kritichnoyi svidomosti Pedagogika dushi DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Paulo FrejreKovalenko Ye I Byelkina N I Istoriya zarubizhnoyi pedagogiki K CNL 2006 S 637 638 PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Itau Cultural Enciclopedia Itau Cultural Sao Paulo Itau Cultural 2001 ISBN 978 85 7979 060 7 d Track Q174d Track Q10304263d Track Q41599984 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 Gramshi Frejr ta Osvita dlya doroslih Mozhlivosti transformativnoyi diyi Peter Mayo Macmillan 1999 ISBN 1 85649 614 7 stor 5 Freire P 1970 Pedagogika prignoblenih Nyu Jork Kontinuum p 54 Freire P 1970 Pedagogika prignoblenih Nyu Jork Kontinuum p 60 Kincheloe J L 2008 Kritichna pedagogichna bukva 2 e vid Nyu Jork Piter Lang Freire P 2004 Pedagogika oburennya Valun Kolorado paradigma p 15 Ce nezavershena stattya pro psihologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Braziliyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ