Пастуший дзвоник, заст. колокіл, колокілок, діал. тронка — дзвоник, який вішають на шию тваринам, щоб їх легше було розшукувати в темряві, в лісі. Дерев'яні дзвоники також називаються калаталами, калатальцями, клоки́чками, бо́вкалами. Від металевого пастушого дзвоника походить музичний інструмент, відомий як «тронка».
Застосування
Пастуші дзвоники поширені на всіх населених континентах. Роблять їх із заліза, бронзи, міді, латуні чи сталі. Частіше за все їх виконують литими, рідше згинають з бляхи. Способи їхнього виготовлення й оформлення різняться залежно від регіону і мають тісний зв'язок з місцевою традицією.
Дзвоник зазвичай має форму сплющеної трапеції, циліндра або перевернутого келиха, усередину якого поміщене рухоме било (серце). У Швейцарії поширені два види: важкі литі дзвоники у вигляді дедалі ширшого додолу келиха (нім. Glocken) і легші викуті у вигляді дедалі вужчої додолу трапеції (алем. Trycheln, Treicheln). В обох випадках існує велика різноманітність їхніх розмірів, від 5 до 50 см у довжину.
У Франції переважають дзвоники у формі трапеції чи циліндра, які можуть називатися залежно від регіону по-різному: cloche («дзвін, колокіл»), sonnaille («дзвоник»), casque («шолом»). Розрізняються оформленням, розмірами і звучанням: «Chamonix», «bagne», «toupin», «sonnette». Келихоподібні відомі як la Suisse («швейцарські»).
В Австралії пастуші дзвоники перестали виробляти на початку XX ст. і на теперішній час вони є предметом колекціонування. Переважають залізні з кованої бляхи, у кількох формах: найбільш характерна для Австралії «Condamine», а також «Kentucky», «Texas», «Pot», «Clucket» і «Canister». Австралійські дзвоники також мають назви залежно від їхніх розмірів і звучання (воно асоціюється зі звуками австралійських жаб). Найбільші називаються «Bull Frog» («Жаба-бик»), середні — «Swamp Frog» («Болотна жаба»), маленькі — «Tree Frog» («Деревна жаба»).
У Словаччині, на території Західних Карпат, де тваринництво було основою селянського господарства, вживання дзвоників було повсюдним. Відносно маленькі для овець і більші розміром — для корів і коней. Перші (словац. plecháče) виконувалися ковалями з бляхи, другі — відливалися зі заліза чи бронзи-спижу (вони називалися spiežovce). Пов'язане з їх виробленням ремесло (zvonkárstvo), найбільшого розвитку набуло в XVIII—XIX століттях. Бляшані plecháče виготовляли сільські ковалі чи найвправніші тваринники в зимовий час, зокрема на Погронні, Поважжі, , у Турці, в Ораві, Ліптові, Спиші і в Гемері. Литі дзвоники часто привозили з Угорщини (так званої «Нижньої Землі») і навіть Німеччини. Колекцію з близько 2 тисяч дзвоників має Мікулаш Гігац (Mikuláš Gigac) із села Шумяц біля підніжжя Низьких Татр.
Сила і чистота звуку залежить від розміру вустя дзвоника, матеріалу та якості виготовлення. Найзвучніше та найсильніше звучать дзвоники, відлиті зі сталі чи латуні, вони нагадують звук церковного дзвона. Звук дзвоників, кутих зі залізної бляхи, звучить приглушено і гримкітливо внаслідок не надто точного з'єднання шва (паяння, клепання) та сплющеної форми. З погляду способу виконання різними народними умільцями, кожний дзвоник має неповторну форму й звучання, хоча їхні типи й різновиди виявляють досить велику схожість, і їх, як правило, не настроюють. Тваринники використовують ці властивості дзвоників для виділення певної групи тварин (напр. кітні самиці і з молодняком). Дзвоники допомагають також для індивідуальної ідентифікації кожної тварини. На думку французьких тваринників, телята можуть розпізнавати матку за звуком дзвоника, тому їхні корови протягом всього життя носять один дзвоник.
Дзвоники кріпляться до шиї тварини за допомогою широкого нашийника. В альпійському регіоні нашийники найчастіше за все шкіряні (скріплені скобами чи гвинтами), у південній Франції — традиційно дерев'яні, оздоблені народними візерунками. Вживаються також нашийники з прогумованого полотна (в Іспанії), з широкої ряднинної або нейлонової тасьми, або зі звичайної мотузки.
Дзвоники носять не тільки тварини на пасовищах. В Азії їх надівають також віслюкам, верблюдам та слонам, і навіть індикам. В Іспанії маленькі дзвоники прив'язують до нашийників пастуших собак.
Вплив на тварин
У 2014 році швейцарські науковці з Федеральної вищої технічної школи Цюриха провели дослідження, яке довело, що пастуші дзвоники здатні пошкодити слух і негативно вплинути на навички харчування в корів. Багатомісячне дослідження проводилося на понад 100 тваринами з 25 господарств по всій Швейцарії. Коровам навісили великі дзвони вагою 5,5 кг і спостерігали за їхньою активністю, рухами голови, реакцією на звуки і поведінкою під час їжі й ремиґання. Виявилося, що дзвони видають шум потужністю до 113 децибелів (порівняний з шумом ланцюгової пилки чи ), який значно перевищує допустиму для людини межу 85 дБ (у корів слух більш чутливий, ніж у людей). Після експерименту деякі з досліджуваних корів не реагували на звук, що могло вказувати на ослаблення або втрату слуху. Було встановлено, що тисячі корів, які зазнають постійного шумовому впливу від дзвоників, можуть страждати від необоротної глухоти. Також дослідження виявило, що тварини зі дзвониками менше їли і недовго ремиґали, хоча однозначно не встановлено, чи була причиною тому вага дзвона, чи видаваний ним шум. Науковці, підтримувані швейцарськими і німецькими борцями за права тварин, зауважили тваринникам, що зараз існують кращі методи відстеження тварин, ніж пастуші дзвоники, наприклад, мікросхеми з GPS-активованим смартфоном. Тваринники спростовували звинувачення тим, що вжиті в експерименті важкі дзвони насправді є «церемоніальними» дзвонами, які корови носять лише один день у році і що сигнали GPS часто зникають у віддалених гірських просторах, унеможливлюючи її ефективне застосування, і що кампанія проти пастуших дзвоників вдаряє по їхній традиції і культурній спадщині.
Галерея
Примітки
- Колокіл // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Колокілокъ // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Тронка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Клокичка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Бовкало // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- (PDF). Schweizer Land und Leben – September 2012. Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2013. Процитовано 14 травня 2017. (нім.)
- Treicheln Wäfler Scharnachtal. Niklaus Space. Процитовано 14 травня 2017. (нім.)
- . ETAR. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 14 травня 2017. (англ.)
- Gérard Morel (1984). La fabrication des cloches de vache. Bibliothèque de Travail, Nr 424. Процитовано 14 травня 2017. (фр.)
- Traditions. Visite chez Daban. Sonnailles.net. Процитовано 14 травня 2017. (фр.)
- Swiss Cow Bells. Treichein and Glocken. Schaussi's Alpen Schatz. Процитовано 14 травня 2017. (англ.)
- Traditions. Plomb du Cantal. Sonnailles.net. Процитовано 14 травня 2017. (фр.)
- Bronze and steel bells. Jean Obertino. Traditionnal bell foundry. Процитовано 14 травня 2017. (англ.)
- Sonnailles. Traditions et histoire. Sonnailles.net. Процитовано 14 травня 2017. (фр.)
- Australia's Cow Bell History. Bells of the Australian Bush. Процитовано 14 травня 2017. (англ.)
- The Condamine Bell – A Queensland Icon. Bells of the Australian Bush. Процитовано 14 травня 2017.
- Bell facts (PDF). Bells of the Australian Bush. Процитовано 14 травня 2017.
- Bell gallery 2. Bells of the Australian Bush. Процитовано 14 травня 2017.
- Š. Mlích. Zvonia pri práci i oslávach. — Krásy Slovenska. — С. 39. — (R. 81, nr 7-8/2002). (словац.)
- Elephant Bell (PDF). Bells of the Australian Bush. Процитовано 14 травня 2017. (англ.)
- Bell gallery 2. Bells of the Australian Bush. Процитовано 14 травня 2017. (англ.)
- Matthew Blake (26 вересня 2014). Stop-toll-bells-Swiss-cattle-deaf-cow-bells-louder-chainsaw-say-scientists. Dailymail Online. Процитовано 15 травня 2017. (англ.)
- Macrina Cooper-White (2014-29-09). Cowbells Make Cows Miserable, Swiss Study Suggests. The Huffington Post. Процитовано 14 травня 2017. (англ.)
- Sam Frizell (25 вересня 2014). No More Cowbell! Bovines May Be Hurt By Heavy, Noisy Bells, Study Finds. Time. Процитовано 14 травня 2017. (англ.)
- 'Cruel' cowbells could be banned after animal rights activists say that they are cruel and send them mad. Daily Mail Online. 24 серпня 2015. Процитовано 14 травня 2017. (англ.)
Література
- Claude Quartier. Glocken und Treicheln: Tradition, Handwerk, Kultur. — AT-Verlag, 2013. — С. 183. — . (нім.)
Посилання
- Пастуші дзвоники (Крит) – Ποιμενικά Κουδούνια (video). PrismaGreece psilakis_bell.wmv. Процитовано 16 травня 2017. (гр.)
- Виробництво дерев'яних нашийників (Франція) – Fabrication des colliers (video). Dailymotion. 26 грудня 2008. Процитовано 14 травня 2017. (фр.)
- Dzwonki pasterskie w polskich muzeach. Polskie ludowe instrumenty muzyczne. Процитовано 16 травня 2017. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pastushij dzvonik zast kolokil kolokilok dial tronka dzvonik yakij vishayut na shiyu tvarinam shob yih legshe bulo rozshukuvati v temryavi v lisi Derev yani dzvoniki takozh nazivayutsya kalatalami kalatalcyami kloki chkami bo vkalami Vid metalevogo pastushogo dzvonika pohodit muzichnij instrument vidomij yak tronka Korova zi dzvonikom Shvejcariya Tronki Avstriya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tronka znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kalatalo ZastosuvannyaPastushi dzvoniki poshireni na vsih naselenih kontinentah Roblyat yih iz zaliza bronzi midi latuni chi stali Chastishe za vse yih vikonuyut litimi ridshe zginayut z blyahi Sposobi yihnogo vigotovlennya j oformlennya riznyatsya zalezhno vid regionu i mayut tisnij zv yazok z miscevoyu tradiciyeyu Dzvonik zazvichaj maye formu splyushenoyi trapeciyi cilindra abo perevernutogo keliha useredinu yakogo pomishene ruhome bilo serce U Shvejcariyi poshireni dva vidi vazhki liti dzvoniki u viglyadi dedali shirshogo dodolu keliha nim Glocken i legshi vikuti u viglyadi dedali vuzhchoyi dodolu trapeciyi alem Trycheln Treicheln V oboh vipadkah isnuye velika riznomanitnist yihnih rozmiriv vid 5 do 50 sm u dovzhinu U Franciyi perevazhayut dzvoniki u formi trapeciyi chi cilindra yaki mozhut nazivatisya zalezhno vid regionu po riznomu cloche dzvin kolokil sonnaille dzvonik casque sholom Rozriznyayutsya oformlennyam rozmirami i zvuchannyam Chamonix bagne toupin sonnette Kelihopodibni vidomi yak la Suisse shvejcarski V Avstraliyi pastushi dzvoniki perestali viroblyati na pochatku XX st i na teperishnij chas voni ye predmetom kolekcionuvannya Perevazhayut zalizni z kovanoyi blyahi u kilkoh formah najbilsh harakterna dlya Avstraliyi Condamine a takozh Kentucky Texas Pot Clucket i Canister Avstralijski dzvoniki takozh mayut nazvi zalezhno vid yihnih rozmiriv i zvuchannya vono asociyuyetsya zi zvukami avstralijskih zhab Najbilshi nazivayutsya Bull Frog Zhaba bik seredni Swamp Frog Bolotna zhaba malenki Tree Frog Derevna zhaba U Slovachchini na teritoriyi Zahidnih Karpat de tvarinnictvo bulo osnovoyu selyanskogo gospodarstva vzhivannya dzvonikiv bulo povsyudnim Vidnosno malenki dlya ovec i bilshi rozmirom dlya koriv i konej Pershi slovac plechace vikonuvalisya kovalyami z blyahi drugi vidlivalisya zi zaliza chi bronzi spizhu voni nazivalisya spiezovce Pov yazane z yih viroblennyam remeslo zvonkarstvo najbilshogo rozvitku nabulo v XVIII XIX stolittyah Blyashani plechace vigotovlyali silski kovali chi najvpravnishi tvarinniki v zimovij chas zokrema na Pogronni Povazhzhi u Turci v Oravi Liptovi Spishi i v Gemeri Liti dzvoniki chasto privozili z Ugorshini tak zvanoyi Nizhnoyi Zemli i navit Nimechchini Kolekciyu z blizko 2 tisyach dzvonikiv maye Mikulash Gigac Mikulas Gigac iz sela Shumyac bilya pidnizhzhya Nizkih Tatr Sila i chistota zvuku zalezhit vid rozmiru vustya dzvonika materialu ta yakosti vigotovlennya Najzvuchnishe ta najsilnishe zvuchat dzvoniki vidliti zi stali chi latuni voni nagaduyut zvuk cerkovnogo dzvona Zvuk dzvonikiv kutih zi zaliznoyi blyahi zvuchit priglusheno i grimkitlivo vnaslidok ne nadto tochnogo z yednannya shva payannya klepannya ta splyushenoyi formi Z poglyadu sposobu vikonannya riznimi narodnimi umilcyami kozhnij dzvonik maye nepovtornu formu j zvuchannya hocha yihni tipi j riznovidi viyavlyayut dosit veliku shozhist i yih yak pravilo ne nastroyuyut Tvarinniki vikoristovuyut ci vlastivosti dzvonikiv dlya vidilennya pevnoyi grupi tvarin napr kitni samici i z molodnyakom Dzvoniki dopomagayut takozh dlya individualnoyi identifikaciyi kozhnoyi tvarini Na dumku francuzkih tvarinnikiv telyata mozhut rozpiznavati matku za zvukom dzvonika tomu yihni korovi protyagom vsogo zhittya nosyat odin dzvonik Dzvoniki kriplyatsya do shiyi tvarini za dopomogoyu shirokogo nashijnika V alpijskomu regioni nashijniki najchastishe za vse shkiryani skripleni skobami chi gvintami u pivdennij Franciyi tradicijno derev yani ozdobleni narodnimi vizerunkami Vzhivayutsya takozh nashijniki z progumovanogo polotna v Ispaniyi z shirokoyi ryadninnoyi abo nejlonovoyi tasmi abo zi zvichajnoyi motuzki Dzvoniki nosyat ne tilki tvarini na pasovishah V Aziyi yih nadivayut takozh vislyukam verblyudam ta slonam i navit indikam V Ispaniyi malenki dzvoniki priv yazuyut do nashijnikiv pastushih sobak Vpliv na tvarinKorova pid chas ceremonialnogo pohodu U 2014 roci shvejcarski naukovci z Federalnoyi vishoyi tehnichnoyi shkoli Cyuriha proveli doslidzhennya yake dovelo sho pastushi dzvoniki zdatni poshkoditi sluh i negativno vplinuti na navichki harchuvannya v koriv Bagatomisyachne doslidzhennya provodilosya na ponad 100 tvarinami z 25 gospodarstv po vsij Shvejcariyi Korovam navisili veliki dzvoni vagoyu 5 5 kg i sposterigali za yihnoyu aktivnistyu ruhami golovi reakciyeyu na zvuki i povedinkoyu pid chas yizhi j remigannya Viyavilosya sho dzvoni vidayut shum potuzhnistyu do 113 decibeliv porivnyanij z shumom lancyugovoyi pilki chi yakij znachno perevishuye dopustimu dlya lyudini mezhu 85 dB u koriv sluh bilsh chutlivij nizh u lyudej Pislya eksperimentu deyaki z doslidzhuvanih koriv ne reaguvali na zvuk sho moglo vkazuvati na oslablennya abo vtratu sluhu Bulo vstanovleno sho tisyachi koriv yaki zaznayut postijnogo shumovomu vplivu vid dzvonikiv mozhut strazhdati vid neoborotnoyi gluhoti Takozh doslidzhennya viyavilo sho tvarini zi dzvonikami menshe yili i nedovgo remigali hocha odnoznachno ne vstanovleno chi bula prichinoyu tomu vaga dzvona chi vidavanij nim shum Naukovci pidtrimuvani shvejcarskimi i nimeckimi borcyami za prava tvarin zauvazhili tvarinnikam sho zaraz isnuyut krashi metodi vidstezhennya tvarin nizh pastushi dzvoniki napriklad mikroshemi z GPS aktivovanim smartfonom Tvarinniki sprostovuvali zvinuvachennya tim sho vzhiti v eksperimenti vazhki dzvoni naspravdi ye ceremonialnimi dzvonami yaki korovi nosyat lishe odin den u roci i sho signali GPS chasto znikayut u viddalenih girskih prostorah unemozhlivlyuyuchi yiyi efektivne zastosuvannya i sho kampaniya proti pastushih dzvonikiv vdaryaye po yihnij tradiciyi i kulturnij spadshini GalereyaKorova zi dzvonikom Tronki Glocken i Trycheln Shvejcariya Dzvonik na ozdoblenomu shkiryanomu nashijniku Dzvonik na nashijniku z nejlonovoyi tasmi Latunni dzvoniki IndiyaPrimitkiKolokil Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kolokilok Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Tronka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Klokichka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Bovkalo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 PDF Schweizer Land und Leben September 2012 Arhiv originalu PDF za 27 veresnya 2013 Procitovano 14 travnya 2017 nim Treicheln Wafler Scharnachtal Niklaus Space Procitovano 14 travnya 2017 nim ETAR Arhiv originalu za 20 veresnya 2017 Procitovano 14 travnya 2017 angl Gerard Morel 1984 La fabrication des cloches de vache Bibliotheque de Travail Nr 424 Procitovano 14 travnya 2017 fr Traditions Visite chez Daban Sonnailles net Procitovano 14 travnya 2017 fr Swiss Cow Bells Treichein and Glocken Schaussi s Alpen Schatz Procitovano 14 travnya 2017 angl Traditions Plomb du Cantal Sonnailles net Procitovano 14 travnya 2017 fr Bronze and steel bells Jean Obertino Traditionnal bell foundry Procitovano 14 travnya 2017 angl Sonnailles Traditions et histoire Sonnailles net Procitovano 14 travnya 2017 fr Australia s Cow Bell History Bells of the Australian Bush Procitovano 14 travnya 2017 angl The Condamine Bell A Queensland Icon Bells of the Australian Bush Procitovano 14 travnya 2017 Bell facts PDF Bells of the Australian Bush Procitovano 14 travnya 2017 Bell gallery 2 Bells of the Australian Bush Procitovano 14 travnya 2017 S Mlich Zvonia pri praci i oslavach Krasy Slovenska S 39 R 81 nr 7 8 2002 slovac Elephant Bell PDF Bells of the Australian Bush Procitovano 14 travnya 2017 angl Bell gallery 2 Bells of the Australian Bush Procitovano 14 travnya 2017 angl Matthew Blake 26 veresnya 2014 Stop toll bells Swiss cattle deaf cow bells louder chainsaw say scientists Dailymail Online Procitovano 15 travnya 2017 angl Macrina Cooper White 2014 29 09 Cowbells Make Cows Miserable Swiss Study Suggests The Huffington Post Procitovano 14 travnya 2017 angl Sam Frizell 25 veresnya 2014 No More Cowbell Bovines May Be Hurt By Heavy Noisy Bells Study Finds Time Procitovano 14 travnya 2017 angl Cruel cowbells could be banned after animal rights activists say that they are cruel and send them mad Daily Mail Online 24 serpnya 2015 Procitovano 14 travnya 2017 angl LiteraturaClaude Quartier Glocken und Treicheln Tradition Handwerk Kultur AT Verlag 2013 S 183 ISBN 9783038006688 nim PosilannyaPastushi dzvoniki Krit Poimenika Koydoynia video PrismaGreece psilakis bell wmv Procitovano 16 travnya 2017 gr Virobnictvo derev yanih nashijnikiv Franciya Fabrication des colliers video Dailymotion 26 grudnya 2008 Procitovano 14 travnya 2017 fr Dzwonki pasterskie w polskich muzeach Polskie ludowe instrumenty muzyczne Procitovano 16 travnya 2017 pol