У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Парфумер значення Парфуме р це експерт що створює парфумовані компо

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Парфумер (значення).

Парфуме́р — це експерт, що створює парфумовані композиції, якого інколи називають ніс (французька: nez) завдяки його тонкому нюху та вмінню виробляти ароматичні (ольфактивні) композиції. Парфумер - це фактично художник-творець, який знається на концепціях ароматичної естетики і здатний передавати абстрактні концепції та настрої через ароматичні композиції. На елементарному рівні парфумер повинен мати глибокі знання про різноманітні ароматичні інгредієнти та їх запахи, а також мати можливість розрізнити кожен з них окремо або у поєднанні з іншими. Вони також повинні знати, як кожен з них поводиться та розкривається у часі. Робота парфумера дуже схожа на роботу спеціалістів з ароматів, які створюють запахи та ароматизатори для комерційних харчових продуктів.

Макет **парфумерного органу** (на якому відсутні ваги). Орган традиційно є робочим місцем парфумера під час створення композиції різних парфумів. Однак у наш час в більшості великих компаній з виробництва парфумерії і ароматизаторів зразки зважуються і змішуються технічними фахівцями.

У кожній великій фірмі, що займається випуском парфумерії і косметики, є свій парфумер, що займається складанням парфумерних композицій.

Історія

Історія парфумерії нерозривно пов'язана з історією людства. Єгиптяни прославляли своїх богів обкурюванням і виготовляли благовонні мазі і ароматні олії, якими супроводжувалися різні обряди і доповнювалися жіночі туалети. Греки ж привезли зі своїх експедицій нові аромати, а в античному Римі запахам надавалася цілюща сила. Нашестя варварів припинило використання ароматів на Заході. І тоді народи ісламу стали розвивати мистецтво парфумерії: араби і перси перетворилися на незрівнянних знавців прянощів, винайшовши перегінний куб і поліпшивши дистиляцію.

Перший аромат на основі алкоголю — так звану «угорську воду» створила королева Єлизавета Угорська у XIV столітті. Існувала думка, що саме завдяки цим парфумам вона до глибокої старості зберегла свою дивовижну красу (коли їй були вже 72 роки, до неї засватався 25-річний польський король).

Першу парфумерну лабораторію засновує в Грассі у XVI столітті дружина французького короля Генріха II Катерина Медічи, приїхавши до Франції з Італії. Грасс був ще і великим шкіряним центром. І до моди увійшли парфумовані рукавички. Це була не тільки данина моді, оскільки на міських вулицях у той час панував нестерпний сморід і аристократи могли хоч би частково захистити свої чутливі носи, закривши їх запашною рукавичкою. Але в епоху Відродження відмовилися від їх використання.

Перша парфумерна фабрика у світі виникає у 1608 році у Флоренції, в монастирі Сайту Марія Новелла. Фабрикантами стають самі ченці-домініканці.

«Ніс»

Головний парфумер («Ніс») в багатьох країнах є ключовою фігурою парфумерної фірми в процесі створення нової композиції, або при відтворенні традиційного аромату парфумерного виробу за допомогою нових компонентів.

Відомі парфумери

Анрі Алмерас
Коко Шанель
Франсуа Коті
Марі Саламан
Віолен Давид
Веронік Найберґ
Еллена Бернар
Венсан Шаллер
Евелін Буланже
Бурдон Пьєр

Див. також

Аромат

(PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2011. Процитовано 17 липня 2021.

[1] (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2011. Процитовано 17 липня 2021.