Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Паризька вища національна консерваторія музики й танцю (фр. Conservatoire national supérieur de musique et de danse de Paris) — вищий навчальний заклад Парижа, найстарша консерваторія Франції, одна із двох вищих національних консерваторій цієї країни (інша — в Ліоні).
| Паризька вища національна консерваторія музики й танцю | |
|---|---|
CNSMDP | |
 | |
 | |
| 48°53′20″ пн. ш. 2°23′27″ сх. д. / 48.88888888891677453° пн. ш. 2.3908333333610776° сх. д.Координати: 48°53′20″ пн. ш. 2°23′27″ сх. д. / 48.88888888891677453° пн. ш. 2.3908333333610776° сх. д. | |
| Тип | Grande école і консерваторія |
| Країна |  Франція |
| Засновано | 3 серпня 1795 |
| Засновник | Сарретт Бернар |
| Президент | d[1] |
| Директор | d |
| Студентів | 1339[2] |
| Співробітників | 388 осіб (2020)[2] |
| Членство у | |
| Складається з | d |
| Мова викладання | французька |
| Випускники | |
| Штаб-квартира | XIX округ Парижа |
| Сайт | conservatoiredeparis.fr(фр.)(англ.) |
 Conservatoire national supérieur de musique et de danse de Paris у Вікісховищі | |
Історія
Основа майбутньої консерваторії була закладена 1784 року установою в Парижі Королівської школи співу й декламації (фр. L’École Royale de chant et de déclamation) під керівництвом композитора Франсуа Жозефа Госсека. 1793 року її об'єднали зі школою музикантів Національної гвардії в Національний інститут музики (фр. Institut Nationale de Musique), і Національний конвент знову затвердив Госсека керівником. 1795 року інститут перетворили на Музичну консерваторію (фр. Conservatoire de musique) зі співдиректорами Госсеком, Етьєном Меюлем і Луїджи Керубіні. 1800 року в консерваторії відкрили відділення танцю й драматичного мистецтва, 1806 року її перейменували на Консерваторію музики й декламації (фр. Conservatoire de musique et de déclamation).
Після у житті консерваторії настав період труднощів (у роялістської влади вона асоціювалася з республіканським і бонапартистським періодом в історії країни), які вдалося подолати Л. Керубіні, який очолив консерваторію у 1822 році. Під його навчальний курс консерваторії набув рис, що стали характерними у консерваторській освіті в усьому світі. Структура консерваторії не мінялася аж до 1946 року, коли її театральна частина виділилася в самостійну вищу національну консерваторію драматичного мистецтва.
Професійний престиж Паризької консерваторії завжди був дуже високий, хоча в XX столітті заклад зіткнувся з труднощами — починаючи з 1905 року, коли на хвилі суспільного обурення, викликаного відмовою керівництва консерваторії присудити Римську премію в галузі музики Морісу Равелю, державним декретом був замінений голова консерваторії й установлений новий регламент її діяльності. Окрім того, в першій половині XX століття у Парижі виникла ціла низка альтернативних вищих музичних навчальних закладів — насамперед, (1919).
Керівники консерваторії
- Сарретт Бернар (1796—1814, 1815)
- (1816 — 1822)
- Луїджі Керубіні (1822 — 1842)
- Даніель Франсуа Еспрі Обер (1842 — 1871)
- Амбруаз Тома (1871 — 1896)
- Теодор Дюбуа (1896 — 1905)
- Габрієль Форе (1905 — 1920)
- Анрі Рабо (1920 — 1922)
- (1922-1938)
- (1938 — 1954)
- Марсель Дюпре (1954 — 1956)
- (1956 — 1962)
- (1962 — 1983)
- (1984 — 1986)
- (1986 — 1991)
- (1991 — 1992)
- (1993 — 2000)
- Ален Пуар'є (2000-січень 2009)
- (січень 2009-2010)
- Бруно Мантовані з (2010)
Видатні випускники
- Жорж Бізе
- Надя Буланже
- П'єр Булез
- Жерар Грізе
- Шарль Гуно
- Клод Дебюссі
- Марсель Дюпре
- Анрі Дютійо
- Нарсіс Жирар
- Альфредо Казелла
- Каміль Сен-Санс
- Едуар Колонн
- Альфред Корто
- Едуар Лало
- Маргеріт Лонґ
- Даріус Мійо
- Жорж Малкін
- Моріс Жозеф Равель
- Хоакін Відре Родріго
- Жермен Тайфер
- Сезар Франк
- Шарль Ніколя Бодіо — французький віолончеліст і педагог.
Примітки
- https://www.legifrance.gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=JORFTEXT000042311396&dateTexte=&categorieLien=id
- https://www.conservatoiredeparis.fr/sites/default/files/Ecole/Cnsmdp-Rapport-activite2020.pdf
Посилання
- (фр.)(англ.)
 | Це незавершена стаття про музику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyu fr Conservatoire national superieur de musique et de danse de Paris vishij navchalnij zaklad Parizha najstarsha konservatoriya Franciyi odna iz dvoh vishih nacionalnih konservatorij ciyeyi krayini insha v Lioni Parizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuCNSMDP48 53 20 pn sh 2 23 27 sh d 48 88888888891677453 pn sh 2 3908333333610776 sh d 48 88888888891677453 2 3908333333610776 Koordinati 48 53 20 pn sh 2 23 27 sh d 48 88888888891677453 pn sh 2 3908333333610776 sh d 48 88888888891677453 2 3908333333610776Tip Grande ecole i konservatoriyaKrayina FranciyaZasnovano 3 serpnya 1795Zasnovnik Sarrett BernarPrezident d 1 Direktor dStudentiv 1339 2 Spivrobitnikiv 388 osib 2020 2 Chlenstvo u d i dSkladayetsya z dMova vikladannya francuzkaVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Parizkoyi konservatoriyiShtab kvartira XIX okrug ParizhaSajt conservatoiredeparis fr fr angl Conservatoire national superieur de musique et de danse de Paris u VikishovishiIstoriyaOsnova majbutnoyi konservatoriyi bula zakladena 1784 roku ustanovoyu v Parizhi Korolivskoyi shkoli spivu j deklamaciyi fr L Ecole Royale de chant et de declamation pid kerivnictvom kompozitora Fransua Zhozefa Gosseka 1793 roku yiyi ob yednali zi shkoloyu muzikantiv Nacionalnoyi gvardiyi v Nacionalnij institut muziki fr Institut Nationale de Musique i Nacionalnij konvent znovu zatverdiv Gosseka kerivnikom 1795 roku institut peretvorili na Muzichnu konservatoriyu fr Conservatoire de musique zi spivdirektorami Gossekom Etyenom Meyulem i Luyidzhi Kerubini 1800 roku v konservatoriyi vidkrili viddilennya tancyu j dramatichnogo mistectva 1806 roku yiyi perejmenuvali na Konservatoriyu muziki j deklamaciyi fr Conservatoire de musique et de declamation Pislya u zhitti konservatoriyi nastav period trudnoshiv u royalistskoyi vladi vona asociyuvalasya z respublikanskim i bonapartistskim periodom v istoriyi krayini yaki vdalosya podolati L Kerubini yakij ocholiv konservatoriyu u 1822 roci Pid jogo navchalnij kurs konservatoriyi nabuv ris sho stali harakternimi u konservatorskij osviti v usomu sviti Struktura konservatoriyi ne minyalasya azh do 1946 roku koli yiyi teatralna chastina vidililasya v samostijnu vishu nacionalnu konservatoriyu dramatichnogo mistectva Starij budinok konservatoriyi z 1911 r konservatorskij teatr Profesijnij prestizh Parizkoyi konservatoriyi zavzhdi buv duzhe visokij hocha v XX stolitti zaklad zitknuvsya z trudnoshami pochinayuchi z 1905 roku koli na hvili suspilnogo oburennya viklikanogo vidmovoyu kerivnictva konservatoriyi prisuditi Rimsku premiyu v galuzi muziki Morisu Ravelyu derzhavnim dekretom buv zaminenij golova konservatoriyi j ustanovlenij novij reglament yiyi diyalnosti Okrim togo v pershij polovini XX stolittya u Parizhi vinikla cila nizka alternativnih vishih muzichnih navchalnih zakladiv nasampered 1919 Kerivniki konservatoriyiSarrett Bernar 1796 1814 1815 1816 1822 Luyidzhi Kerubini 1822 1842 Daniel Fransua Espri Ober 1842 1871 Ambruaz Toma 1871 1896 Teodor Dyubua 1896 1905 Gabriyel Fore 1905 1920 Anri Rabo 1920 1922 1922 1938 1938 1954 Marsel Dyupre 1954 1956 1956 1962 1962 1983 1984 1986 1986 1991 1991 1992 1993 2000 Alen Puar ye 2000 sichen 2009 sichen 2009 2010 Bruno Mantovani z 2010 Vidatni vipusknikiZhorzh Bize Nadya Bulanzhe P yer Bulez Zherar Grize Sharl Guno Klod Debyussi Marsel Dyupre Anri Dyutijo Narsis Zhirar Alfredo Kazella Kamil Sen Sans Eduar Kolonn Alfred Korto Eduar Lalo Margerit Long Darius Mijo Zhorzh Malkin Moris Zhozef Ravel Hoakin Vidre Rodrigo Zhermen Tajfer Sezar Frank Sharl Nikolya Bodio francuzkij violonchelist i pedagog Primitkihttps www legifrance gouv fr affichTexte do cidTexte JORFTEXT000042311396 amp dateTexte amp categorieLien id https www conservatoiredeparis fr sites default files Ecole Cnsmdp Rapport activite2020 pdfPosilannya fr angl Kategoriya Vipuskniki Parizkoyi konservatoriyi Ce nezavershena stattya pro muziku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi