Анрі Рабо (фр. Henri Rabaud; 10 листопада 1873, Париж — 11 вересня 1949, Париж) — був французьким диригентом, композитором і педагогом, який обіймав важливі посади у французькому музичному істеблішменті та підтримував переважно консервативні напрямки у французькій музиці в першій половині ХХ століття.
Анрі Рабо | |
---|---|
фр. Henri Rabaud | |
Основна інформація | |
Дата народження | 10 листопада 1873[1][2][…] |
Місце народження | VIII округ Парижа, Париж, Франція |
Дата смерті | 11 вересня 1949[1][2][…](75 років) |
Місце смерті | Париж, Франція[4] |
Громадянство | Франція[5] |
Професії | композитор, диригент |
Освіта | Кондорсе і Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Вчителі | d, Жуль Массне і Андре Жедальж |
Відомі учні | d і d |
Мова | французька |
Жанри | опера і симфонія |
Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю, Бостонський симфонічний оркестр і d |
Нагороди | |
Батько | d |
Автограф | |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Походив з роду музикантів: батько Іполіт Рабо (фр. Hippolyte Rabaud; 1839 — 1900) був професором віолончелі в Паризькій консерваторії, мати була співачкою (для неї спочатку призначалася партія Маргарити в опері Гуно «Фауст») і, в свою чергу, була дочкою видатного флейтиста .
Навчався в Паризькій консерваторії у Жюля Массне (композиція) і Андре Жедальжа (контрапункт), в 1894 був вшанований Великою Римською премією за кантату «Дафна». У 1908 — 1918 Рабо був диригентом Паризької Опери, потім протягом одного сезону працював в США, де очолював Бостонський симфонічний оркестр. У 1920 року з виходом на пенсію Габрієля Форе Рабо зайняв пост директора Паризької консерваторії і залишався на цій посаді аж до 1941 року прославившись консервативними поглядами (він любив повторювати: «Модернізм — це зло»). З початком Другої світової війни Рабо увійшов до керівництва Комітету у справах мистецтв при вішистському уряді Петена.
Композиторська спадщина Рабо включає п'ять опер, з яких найбільший успіх мала написана за мотивами «Тисяча і однієї ночі» опера «Маруф, швець з Каїра» (фр. Mârouf, savetier du Caire; 1914). Серед симфонічних творів Рабо виділяються Дивертисмент на теми російських пісень, симфонічна поема «Нічний хід» (1896), «Еклога» за мотивами Вергілія; серед хорових — ораторія «Йов» (1900), серед камерних — віртуозне «Конкурсне соло» для кларнета (1901), написане для випускного конкурсу в консерваторії. Рабо також писав музику до кінофільмів.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #129958816 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- LIBRIS — 2012.
- Girardot A. Henri Rabaud. In: The New Grove Dictionary of Opera. Macmillan, London and New York, 1997.
- Landormy P. La Musique Française après Debussy. Gallimard, Paris, 1943.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anri Rabo fr Henri Rabaud 10 listopada 1873 Parizh 11 veresnya 1949 Parizh buv francuzkim dirigentom kompozitorom i pedagogom yakij obijmav vazhlivi posadi u francuzkomu muzichnomu isteblishmenti ta pidtrimuvav perevazhno konservativni napryamki u francuzkij muzici v pershij polovini HH stolittya Anri Rabofr Henri RabaudOsnovna informaciyaData narodzhennya10 listopada 1873 1873 11 10 1 2 Misce narodzhennyaVIII okrug Parizha Parizh FranciyaData smerti11 veresnya 1949 1949 09 11 1 2 75 rokiv Misce smertiParizh Franciya 4 GromadyanstvoFranciya 5 Profesiyikompozitor dirigentOsvitaKondorse i Parizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyuVchitelid Zhul Massne i Andre ZhedalzhVidomi uchnid i dMovafrancuzkaZhanriopera i simfoniyaZakladParizka visha nacionalna konservatoriya muziki j tancyu Bostonskij simfonichnij orkestr i dNagorodiRimska premiya 1894 BatkodAvtograf Fajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z rodu muzikantiv batko Ipolit Rabo fr Hippolyte Rabaud 1839 1900 buv profesorom violoncheli v Parizkij konservatoriyi mati bula spivachkoyu dlya neyi spochatku priznachalasya partiya Margariti v operi Guno Faust i v svoyu chergu bula dochkoyu vidatnogo flejtista Navchavsya v Parizkij konservatoriyi u Zhyulya Massne kompoziciya i Andre Zhedalzha kontrapunkt v 1894 buv vshanovanij Velikoyu Rimskoyu premiyeyu za kantatu Dafna U 1908 1918 Rabo buv dirigentom Parizkoyi Operi potim protyagom odnogo sezonu pracyuvav v SShA de ocholyuvav Bostonskij simfonichnij orkestr U 1920 roku z vihodom na pensiyu Gabriyelya Fore Rabo zajnyav post direktora Parizkoyi konservatoriyi i zalishavsya na cij posadi azh do 1941 roku proslavivshis konservativnimi poglyadami vin lyubiv povtoryuvati Modernizm ce zlo Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Rabo uvijshov do kerivnictva Komitetu u spravah mistectv pri vishistskomu uryadi Petena Kompozitorska spadshina Rabo vklyuchaye p yat oper z yakih najbilshij uspih mala napisana za motivami Tisyacha i odniyeyi nochi opera Maruf shvec z Kayira fr Marouf savetier du Caire 1914 Sered simfonichnih tvoriv Rabo vidilyayutsya Divertisment na temi rosijskih pisen simfonichna poema Nichnij hid 1896 Ekloga za motivami Vergiliya sered horovih oratoriya Jov 1900 sered kamernih virtuozne Konkursne solo dlya klarneta 1901 napisane dlya vipusknogo konkursu v konservatoriyi Rabo takozh pisav muziku do kinofilmiv PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 129958816 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Girardot A Henri Rabaud In The New Grove Dictionary of Opera Macmillan London and New York 1997 Landormy P La Musique Francaise apres Debussy Gallimard Paris 1943