Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Едуа́рд Андрі́йович Па́нченко (4 липня 1992 — 8 лютого 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Панченко Едуард Андрійович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 4 липня 1992 Дніпродзержинськ | |
| Смерть | 8 лютого 2015 (22 роки) (помер від поранень) | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
Закінчив дніпропетровське училище, захоплювався спортом — грав у баскетбольній команді. Строкову службу пройшов у 25-й десантній бригаді, восени 2013 року одружився.
Мобілізований 4 квітня 2014-го, механік-водій 93-ї окремої механізованої бригади. Лагодив техніку та зброю, деякі запчастини купував за власні кошти.
18 січня 2015-го поблизу села Тоненьке під машиною Едуарда вибухнув снаряд, праву ногу повністю розірвало, друга сильно пошкоджена. З лінії вогню витягнув командир роти Максим Пресняков ціною власного життя. Едуарда доставили до дніпропетровської лікарні, звідти до Києва. Дорогою почалася гангрена, одну ногу вимушено ампутували майже по стегно. Проте ампутація не допомогла, через тиждень після другої операції Едуард Панченко пішов з життя.
Лишилась вагітна дружина Катерина; 17 квітня 2015 року народився син.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- пам'ятною відзнакою міського голови Кам'янського — нагрудним знаком «Захисник України» (посмертно, 11.10.2016)
Примітки
- Указ Президента України від 17 липня 2015 року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- Панченко Едуард Андрійович
- Дружина Катерина і новонароджений син
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edua rd Andri jovich Pa nchenko 4 lipnya 1992 19920704 8 lyutogo 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Panchenko Eduard Andrijovich SoldatZagalna informaciyaNarodzhennya4 lipnya 1992 1992 07 04 DniprodzerzhinskSmert8 lyutogo 2015 2015 02 08 22 roki pomer vid poranen Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014 2015Prinalezhnist UkrayinaVid ZSSuhoputni vijskaRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 93 OMBrVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za PiskiNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Panchenko ZhittyepisZakinchiv dnipropetrovske uchilishe zahoplyuvavsya sportom grav u basketbolnij komandi Strokovu sluzhbu projshov u 25 j desantnij brigadi voseni 2013 roku odruzhivsya Mobilizovanij 4 kvitnya 2014 go mehanik vodij 93 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi Lagodiv tehniku ta zbroyu deyaki zapchastini kupuvav za vlasni koshti 18 sichnya 2015 go poblizu sela Tonenke pid mashinoyu Eduarda vibuhnuv snaryad pravu nogu povnistyu rozirvalo druga silno poshkodzhena Z liniyi vognyu vityagnuv komandir roti Maksim Presnyakov cinoyu vlasnogo zhittya Eduarda dostavili do dnipropetrovskoyi likarni zvidti do Kiyeva Dorogoyu pochalasya gangrena odnu nogu vimusheno amputuvali majzhe po stegno Prote amputaciya ne dopomogla cherez tizhden pislya drugoyi operaciyi Eduard Panchenko pishov z zhittya Lishilas vagitna druzhina Katerina 17 kvitnya 2015 roku narodivsya sin Nagorodi ta vshanuvannyaZa osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij Ukazom Prezidenta Ukrayini 436 2015 vid 17 lipnya 2015 roku ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno pam yatnoyu vidznakoyu miskogo golovi Kam yanskogo nagrudnim znakom Zahisnik Ukrayini posmertno 11 10 2016 PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 17 lipnya 2015 roku 436 2015 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini DzherelaPanchenko Eduard Andrijovich Druzhina Katerina i novonarodzhenij sin Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi