Пресняков Максим Сергійович

Максим Сергійович Пресняков (22 травня 1986, Мошни, Черкаська область, Українська РСР — 18 січня 2015, Донецьк, Україна) — капітан Збройних сил України, командир роти 93-ї окремої механізованої бригади, лицар Ордену «Народний Герой України» (посмертно).

Пресняков Максим Сергійович
Капітан
Загальна інформація
Народження	22 травня 1986(1986-05-22) Мошни, Черкаський район, Черкаська область, УРСР
Смерть	18 січня 2015(2015-01-18) (28 років) Піски, Ясинуватський район, Донецька область, Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	93 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт Бої за Піски
Командування
командир роти
Нагороди та відзнаки
Орден «Народний Герой України»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пресняков.

Життєпис

Народився 22 травня 1986 року в селі Мошни Черкаського району Черкаської області. У 2003 році закінчив Мошнівську середню школу із Золотою медаллю.

З 2003 року в Збройних Силах України. У 2007 році закінчив Одеський інститут Сухопутних військ. Служив командиром розвідувального взводу 17-ї окремої гвардійської танкової бригади, потім – командиром розвідувальної роти 93-ї окремої механізованої бригади.

З липня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України.

Загинув під час збройної агресії Росії проти України у боях під Пісками. 18 січня 2015 року група розвідників на чолі с капітаном Пресняковим виїхала на двох бойових машинах піхоти (БМП-2) на допомогу іншій групі, яка потрапила у засідку. По дорозі до місця бою, в районі селища Піски Ясинуватського району Донецької області, розвідники потрапила у засідку. Перша БМП підірвалася на фугасі та була обстріляна з ручного протитанкового гранатомета. В ході бою водій-механік однієї з БМП був поранений та застряг у підбитій машині. Капітан Пресняков кинувся рятувати бойового побратима. Під час обстрілу офіцер загинув, намагаючись витягнути з епіцентру бою пораненого водія-механіка Едуарда Панченка.

21 січня 2015 року похований на кладовищі села Мошни.

Залишилися мати, батько та молодший брат.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
• Указом № 1 від 4 червня 2015 року нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно).
• Нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).
• У травні 2015 року в селі Мошни на фасаді будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Савченка, 39), де навчався Максим Пресняков, йому відкрито меморіальну дошку.
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 січня.

Примітки

1. Завтра у Мошнах прощатимуться з Максимом Пресняковим, що загинув в Донецькому аеропорту
2. 22 великих украинца удостоились звания «Народный Герой Украины»: среди них известные воины, медики и волонтеры. ФОТО
3. . moshny.edukit.ck.ua. Мошнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Архів оригіналу за 5 червня 2015.
4. Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
5. . uaheroes.com. Народний Герой України. Архів оригіналу за 18 січня 2022.
6. . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
7.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 18 січня на YouTube

Джерела

• Пресняков Максим Сергійович («Артист») // Книга пам'яті полеглих за Україну
• Пресняков Максим Сергійович // Український меморіал
• «Подвиг кіборга» Максима Преснякова // «Урядовий кур'єр», 30 січня 2015.

Зовнішні відеофайли
	Програма «Будемо жити» №21 (31.01.2016р.)