Пантюркі зм доктрина яка сповідує об єднання всіх тюркських народів Виникла на початку XX століття і за своєю суттю є по

Пантюркі́зм — доктрина, яка сповідує об'єднання всіх тюркських народів. Виникла на початку XX століття і за своєю суттю є подібною до інших доктрин консолідації споріднених етнічних спільнот, таких як панславізм, хеймоаате та панарабізм.

Пантюркізм

Значима особа	Ісмаїл Гаспринський
Країна	Туреччина
Країна походження	Крим
Пантюркізм у Вікісховищі

Території, на яких колись проживали або нині проживають тюркські народи

Опис

Виникла під значним впливом ідей кримського татарина Ісмаїла Гаспринського (який в молоді роки був близько знайомий з відомими слов'янофілами — прихильниками панславізму) та заснованого ним руху . Гаспринському, зокрема, належать пропозиції уніфікувати тюркські мови шляхом очищення їх від пізніших арабських і перських запозичень. Щоправда, пропозиції ці мали насамперед утилітарний характер і сам Гаспринський не робив з них політичних висновків.

Заклики до відродження тюркської культури перетворилися на політичну доктрину завдяки зусиллям видавців часопису , який з 1902 видавався у Каїрі. Першим маніфестом пантюркізма вважають статтю Юсуфа Акчури («Три політики»), оприлюднену в часописі у 1904 році. У 1908 ідеї Акчури розвинув у статті («Тюркізація, Ісламізація, Модернізація»).

Пантюркізм його засновниками виразно протиставлявся панісламізму як доктрині консолідації усіх мусульманських народів на підставі їхньої культурно-релігійної близькості.

У 1912 з'явився роман Eni Turan («Новий Туран»), авторами якого були Зія Ґокальп и Халіде Едіб Адивар. В їхній інтерпретації пантюркізм набув відверто націоналістичних і навіть расистських рис. Символом «тюркської раси» була проголошена вовчиця Асена, яку нібито вшановували усі тюрки до прийняття ісламу.

Див. також

Тюркська рада

Джерела та література

Семиволос І. М.. Пантюркізм // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 51. — .

Література

В. Головченко. Пантюркізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.534

Посилання

Пантюркізм // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .