Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оста́нкіно (рос. Останкино) — московський музей-садиба на залишках колишньої садиби 18 століття князів Шереметєвих.
пам'ятка архітектури[d] і садиба[d]
Росія, Російська імперія і 
СРСР
Палац в Останкіно у ВікісховищіІсторія садиби
Садиба до 18 століття
Раніше селище мало назву Осташково. Відоме з 16 століття. Один з тодішніх володарів створив тут садибку зі ставками та насадив кедри. У 17 столітті селищем володіли князі Черкаські. Вони і були замовниками садибної кам'яної церкви Св. Трійці, що збереглася до 21 століття.
Садиба у 18 столітті. Захоплення театром.
Завдяки вигідному шлюбу з єдиною дочкою князів Черкаських, П. Б. Шереметєв-батько поєднав два великих маєтки, а Останкіно узяв як придане за нареченою.
У 1770-ті рр. підстаркуватий Шереметєв-батько виділив єдиному сину Миколі театральну трупу, аби чимось зайняти сина, що жив та навчався в Парижі. Шеремєтев-батько володів садибою Кусково, де вже були три театральні приміщення. Після Парижа невеличкі театральні зали в Кусково сина не задовольняли. А жадібний батько не давав грошей на розбудову нового театру, про який мріяв син. Спадкоємець великого маєтку, Микола Петрович ніде не служив, зате палко займався музикою та садибним театром.
У 1788 р. Шеремєтєв-батько помер, син нарешті отримав великі кошти. Тоді і виникла ідея побудови в Москві щось на кшталт Храму мистецтв з картинною галереєю та театром. Садибу Кусково син-спадкоємець покинув. Місцем втілення ідеї обрав Останкіно.
Черга архітекторів та проектів
Непослідовний нащадок звернувся з замовами до архітекторів. Розпочався етап реалізації незвичної ідеї та її пришвидшена розбудова. Не зовсім ясна концепція установи призведе пізніше до її обмеження і втілення лише в побудові нового тетрального приміщення в Останкіно. За деякими даними первісний проект створив популярний в Москві архітектор Франческо Кампорезі, що працював поряд з Джакомо Кваренгі. Сам театр проектував Казьє. Знайдені джерела, що підтверджують участь Кампорезі в створенні кошторису на побудову галереї в Останкіно, декору брами та скульптур. За порадами непослідовний Микола Петрович звертався також до Джакомо Кваренгі, до архітекторів Казьє та Старова, до московського архітектора Баженова. На виучку к останньому Шереметєв пристроїв свого архітектора-кріпака Павла Аргунова. Йому разом з бригадою архітекторів-кріпаків і довелося втілювати та пристосовувавти до вже побудованих частин нові проектні рішення.
Фасади палацу
Незважаючи на відсутність єдиного проекту та часті перебудови, архітектурний образ палацу створили в єдиній стилістиці класицизму, панівної мистецької течії доби. Звідси мало оброблений перший поверх, колонний портик з фронтоном в центрі та два бічні, галереї до павільйонів та житлових корпусів. Урочистішим був парковий фасад, прикрашений 10-колонною лоджією та розлогими сходами. Палац вибудували з дерева, але вкрили тиньком, аби було враження кам'яної будівлі. Театральні ефекти, імітації також часто використали в оздобах інтер'єрів, коли дешеві матеріали подавали як вишукані та коштовні. Палац в Останкіно вважають одним з найбільших дерев'яних будівель Росії. Житлові корпуси П-подібної будівлі сховані за деревами. Тому палац скидається меншим, ніж він є насправді. Будівництво з постійними перебудовами тривало близько 10 років і закінчилося приблизно у 1802 році.
Театральне приміщення
Зазвичай садибний театр розміщали в невеликому парковому павільйоні. Незвичним в Останкіно було те, що палац почали будувати з великого театру, який займав головне, центральне місце. Навколо нього і групували всі інші зали, вітальні та споруди. Видовжене приміщення було розділене на дві частини — саме сцену та глядацьку залу. Півколо глядацької зали охоплювала відкрита колонада, яку використовували як театральні ложі для почесних гостей. Родзинкою приміщення бура можливість перетворення глядацької зали на бальну по закінченню вистав. Театр в Останкіно мав оснащення за останніми досягненнями театрального будівництва 18 ст. (у трюмі та на хорах). Глядацька зала була розрахована на 200—250 осіб.
На ті часи в Російській імперії діяло близько 170 театрів, у тому числі 53 у Москві.
Пізніше в 19 столітті трюмна частина механізмів була розібрана. Не збережені костюми та театральні декорації. Частина механізмів на хорах на місці і разом зі сценою є практично єдиним збереженим в Росії театральним приміщенням доби кріпацтва кінця 18 століття.
Мистецькі колекції музею
Мистецькі колекції садиби ніколи не мали систематичного характеру, а мають характер випадково поєднаних речей. Прямокутне приміщення театрального фоє власник використав як невеличку картинну галерею. Задля її поповнення з різних палаців Шеремєтєвих звезли в Останкіно найбільш декоративні картини, гравюри та скульптури. Серед авторів полотен переважають другорядні майстри Італії та Франції
- (1610—1670)
- Джованні Баттіста Ланджетті (1625—1676)
- (1628—1719)
- (1613—1675)
- (1761—1837)
- (1705—1765)
- Антоні Паламедес (1601—1673) та ін.
У колекції гравюр увагу звертають оригінали Піранезі.
Колекцію скульптур репрезентують давньоримські копії з грецьких оригіналів (голівка Афродіти, реставрована майстром-кріпаком) та копії 18 століття), а також декілька творів скульпторів доби класицизму (Етьєн Моріс Фальконе «Смерть Мілона Кротонського», Антоніо Канова «Бійка трьох півнів», бронзові скульптури росіянина Ф. Гордєєва).
Єгипетський павільйон
Захоплення візитерів викликав Єгипетський павільйон — квадратне приміщення з чотирма колонами, що підтримували ліхтар з верхнім освітленням. Декор типово класичний з включенням новомодних на той час єгипетських елементів. У часи перебування тут Шереметєва павільйон використовували для парадних бенкетів. Переважні кольори павільйону — світлі жовті, зеленуваті, блакитні. Зала обладнана балконом для музик, які грали під час бенкетів.
Італійський павільйон
Італія в 18 столітті вважалася батьківщиною мистецтв. Тому декору в залі забагато, а він найрозкішніший — пілястри, каміни, архітектурно оздоблені портали, постаменти з великою кількістю мармурових скульптур. У часи перебування тут Шереметєва Італійський павільйон використовували для прийому вельможних гостей.
Парк садиби Останкіно
Парк садиби ніколи не мав складного розпланування, бо формувався в перехідну добу від бароко до класицизму. Поблизу палацу невелика частина має парадний, регулярний характер, прикрашений садово-парковою скульптурою. За часів СРСР ця частина саду отримала огорожу і мала статус обмежених відвідин. Інколи використовувалась для натурних зйомок в кіно. Пейзажна частина давно використовується для масових гулянь і має вигляд радянського парку відпочинку з пивом, дрібною торгівлею, дошками пошани та ін.
Реставраційні роботи
З грудня 1917 року в садибі Останкіно створили музей. Повільно в музей почали повертати речі, картини та меблі, вивезені в різні часи з палацу. Розпочалася дослідницька робота, зондажі інтер'єрів, стель, ремонти та . Під час досліджень виявили, що в палаці широко використовували бутафорію та імітацію дешевими засобами коштовних матеріалів. Під коричневою фарбою італійського павільйона знайшли не мармур, а бутафорський розпис під нього. Декоративна скульптура в інтер'єрах виявилася дерев'яною з розфарбуванням під камінь. Частка класицистичного живопису на стелях виконана акварельними фарбами на папері та зафіксована у відповідних місцях. Реставровані і оригінальні паперові шпалери 18 ст. в кабінетцях Італійського павільйона. Дешеві матеріали, однак, справляли приємне враження вишуканих речей, гармонійно поєднаних з іншими елементами інтер'єрів (меблями, дерев'яними паркетами різних малюнків, плафонами італійських майстрів чи художників-кріпаків.
Див. також
Література
- Соловьёв К. А. Останкино. — М., 1944. 64 с. 5.000 экз. (рос.)
- Акимов А. Кусково. — М., 1946. 96 с. 20.000 экз. (рос.)
- Торопов С. Подмосковные усадьбы. — М., 1947. 20.000 экз. (рос.)
- Богословский В. А., «Кваренги». серия «Мастера архитектуры русского классицизма», Л.- М., 1955. (рос.)
- Соловьёв К. А. Останкино. — М., 1958. 136 с. 5.000 экз. (рос.)
- Башилова Марианна Петровна, Стернина Тамара Семёновна. Останкино. Дворец-музей творчества крепостных. — Москва : «Московский рабочий», 1963. — 68 с. — (По музеям и выставкам Москвы и Подмосковья) — 50 000 прим. (рос.)
- Автор-составитель Глозман И. М. «Кусково. Останкино. Архангельское», серия «Города и музеи мира», М, «Искусство», 1976. (рос.)
- Памятники архитектуры Москвы. Окрестности старой Москвы (северо-западная и северная части города). — М.: Искусство — XXI век, 2004. , с. 229—230. (рос.)
Посилання
- Сайт музею-садиби Останкіно
- Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 от 30.08.1960
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osta nkino ros Ostankino moskovskij muzej sadiba na zalishkah kolishnoyi sadibi 18 stolittya knyaziv Sheremetyevih Ostankino muzej sadiba 55 49 31 pn sh 37 36 52 sh d 55 82538270002777381 pn sh 37 61464480002777577 sh d 55 82538270002777381 37 61464480002777577 Koordinati 55 49 31 pn sh 37 36 52 sh d 55 82538270002777381 pn sh 37 61464480002777577 sh d 55 82538270002777381 37 61464480002777577Tippalac pam yatka arhitekturi d i sadiba d Status spadshinid 1 Skladd i dKrayina Rosiya Rosijska imperiya i SRSRRoztashuvannyaMoskva RosiyaStilarhitektura neoklasicizmuZasnovanogruden 1917 rokuSajtostankino museum ruPalac v Ostankino Rosiya Palac v Ostankino u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ostankino Istoriya sadibiSadiba do 18 stolittya Ranishe selishe malo nazvu Ostashkovo Vidome z 16 stolittya Odin z todishnih volodariv stvoriv tut sadibku zi stavkami ta nasadiv kedri U 17 stolitti selishem volodili knyazi Cherkaski Voni i buli zamovnikami sadibnoyi kam yanoyi cerkvi Sv Trijci sho zbereglasya do 21 stolittya Sadiba u 18 stolitti Zahoplennya teatrom Mikola Petrovich Sheremetyev iniciator rozbudovi sadibi Ostankino Zavdyaki vigidnomu shlyubu z yedinoyu dochkoyu knyaziv Cherkaskih P B Sheremetyev batko poyednav dva velikih mayetki a Ostankino uzyav yak pridane za narechenoyu U 1770 ti rr pidstarkuvatij Sheremetyev batko vidiliv yedinomu sinu Mikoli teatralnu trupu abi chimos zajnyati sina sho zhiv ta navchavsya v Parizhi Sheremyetev batko volodiv sadiboyu Kuskovo de vzhe buli tri teatralni primishennya Pislya Parizha nevelichki teatralni zali v Kuskovo sina ne zadovolnyali A zhadibnij batko ne davav groshej na rozbudovu novogo teatru pro yakij mriyav sin Spadkoyemec velikogo mayetku Mikola Petrovich nide ne sluzhiv zate palko zajmavsya muzikoyu ta sadibnim teatrom U 1788 r Sheremyetyev batko pomer sin nareshti otrimav veliki koshti Todi i vinikla ideya pobudovi v Moskvi shos na kshtalt Hramu mistectv z kartinnoyu galereyeyu ta teatrom Sadibu Kuskovo sin spadkoyemec pokinuv Miscem vtilennya ideyi obrav Ostankino Cherga arhitektoriv ta proektiv Sadiba Ostankino viglyad zverhu Neposlidovnij nashadok zvernuvsya z zamovami do arhitektoriv Rozpochavsya etap realizaciyi nezvichnoyi ideyi ta yiyi prishvidshena rozbudova Ne zovsim yasna koncepciya ustanovi prizvede piznishe do yiyi obmezhennya i vtilennya lishe v pobudovi novogo tetralnogo primishennya v Ostankino Za deyakimi danimi pervisnij proekt stvoriv populyarnij v Moskvi arhitektor Franchesko Kamporezi sho pracyuvav poryad z Dzhakomo Kvarengi Sam teatr proektuvav Kazye Znajdeni dzherela sho pidtverdzhuyut uchast Kamporezi v stvorenni koshtorisu na pobudovu galereyi v Ostankino dekoru brami ta skulptur Za poradami neposlidovnij Mikola Petrovich zvertavsya takozh do Dzhakomo Kvarengi do arhitektoriv Kazye ta Starova do moskovskogo arhitektora Bazhenova Na viuchku k ostannomu Sheremetyev pristroyiv svogo arhitektora kripaka Pavla Argunova Jomu razom z brigadoyu arhitektoriv kripakiv i dovelosya vtilyuvati ta pristosovuvavti do vzhe pobudovanih chastin novi proektni rishennya Fasadi palacu Parkovij fasad palacu Nezvazhayuchi na vidsutnist yedinogo proektu ta chasti perebudovi arhitekturnij obraz palacu stvorili v yedinij stilistici klasicizmu panivnoyi misteckoyi techiyi dobi Zvidsi malo obroblenij pershij poverh kolonnij portik z frontonom v centri ta dva bichni galereyi do paviljoniv ta zhitlovih korpusiv Urochistishim buv parkovij fasad prikrashenij 10 kolonnoyu lodzhiyeyu ta rozlogimi shodami Palac vibuduvali z dereva ale vkrili tinkom abi bulo vrazhennya kam yanoyi budivli Teatralni efekti imitaciyi takozh chasto vikoristali v ozdobah inter yeriv koli deshevi materiali podavali yak vishukani ta koshtovni Palac v Ostankino vvazhayut odnim z najbilshih derev yanih budivel Rosiyi Zhitlovi korpusi P podibnoyi budivli shovani za derevami Tomu palac skidayetsya menshim nizh vin ye naspravdi Budivnictvo z postijnimi perebudovami trivalo blizko 10 rokiv i zakinchilosya priblizno u 1802 roci Teatralne primishennya Zberezhena scena teatru kincya 18 stolittya v Ostankino Zazvichaj sadibnij teatr rozmishali v nevelikomu parkovomu paviljoni Nezvichnim v Ostankino bulo te sho palac pochali buduvati z velikogo teatru yakij zajmav golovne centralne misce Navkolo nogo i grupuvali vsi inshi zali vitalni ta sporudi Vidovzhene primishennya bulo rozdilene na dvi chastini same scenu ta glyadacku zalu Pivkolo glyadackoyi zali ohoplyuvala vidkrita kolonada yaku vikoristovuvali yak teatralni lozhi dlya pochesnih gostej Rodzinkoyu primishennya bura mozhlivist peretvorennya glyadackoyi zali na balnu po zakinchennyu vistav Teatr v Ostankino mav osnashennya za ostannimi dosyagnennyami teatralnogo budivnictva 18 st u tryumi ta na horah Glyadacka zala bula rozrahovana na 200 250 osib Na ti chasi v Rosijskij imperiyi diyalo blizko 170 teatriv u tomu chisli 53 u Moskvi Piznishe v 19 stolitti tryumna chastina mehanizmiv bula rozibrana Ne zberezheni kostyumi ta teatralni dekoraciyi Chastina mehanizmiv na horah na misci i razom zi scenoyu ye praktichno yedinim zberezhenim v Rosiyi teatralnim primishennyam dobi kripactva kincya 18 stolittya Mistecki kolekciyi muzeyu Graver Piranezi Panteon v Rimi Mistecki kolekciyi sadibi nikoli ne mali sistematichnogo harakteru a mayut harakter vipadkovo poyednanih rechej Pryamokutne primishennya teatralnogo foye vlasnik vikoristav yak nevelichku kartinnu galereyu Zadlya yiyi popovnennya z riznih palaciv Sheremyetyevih zvezli v Ostankino najbilsh dekorativni kartini gravyuri ta skulpturi Sered avtoriv poloten perevazhayut drugoryadni majstri Italiyi ta Franciyi 1610 1670 Dzhovanni Battista Landzhetti 1625 1676 1628 1719 1613 1675 1761 1837 1705 1765 Antoni Palamedes 1601 1673 ta in U kolekciyi gravyur uvagu zvertayut originali Piranezi Kolekciyu skulptur reprezentuyut davnorimski kopiyi z greckih originaliv golivka Afroditi restavrovana majstrom kripakom ta kopiyi 18 stolittya a takozh dekilka tvoriv skulptoriv dobi klasicizmu Etyen Moris Falkone Smert Milona Krotonskogo Antonio Kanova Bijka troh pivniv bronzovi skulpturi rosiyanina F Gordyeyeva Yegipetskij paviljon Zahoplennya viziteriv viklikav Yegipetskij paviljon kvadratne primishennya z chotirma kolonami sho pidtrimuvali lihtar z verhnim osvitlennyam Dekor tipovo klasichnij z vklyuchennyam novomodnih na toj chas yegipetskih elementiv U chasi perebuvannya tut Sheremetyeva paviljon vikoristovuvali dlya paradnih benketiv Perevazhni kolori paviljonu svitli zhovti zelenuvati blakitni Zala obladnana balkonom dlya muzik yaki grali pid chas benketiv Italijskij paviljon Italiya v 18 stolitti vvazhalasya batkivshinoyu mistectv Tomu dekoru v zali zabagato a vin najrozkishnishij pilyastri kamini arhitekturno ozdobleni portali postamenti z velikoyu kilkistyu marmurovih skulptur U chasi perebuvannya tut Sheremetyeva Italijskij paviljon vikoristovuvali dlya prijomu velmozhnih gostej Park sadibi Ostankino Park sadibi nikoli ne mav skladnogo rozplanuvannya bo formuvavsya v perehidnu dobu vid baroko do klasicizmu Poblizu palacu nevelika chastina maye paradnij regulyarnij harakter prikrashenij sadovo parkovoyu skulpturoyu Za chasiv SRSR cya chastina sadu otrimala ogorozhu i mala status obmezhenih vidvidin Inkoli vikoristovuvalas dlya naturnih zjomok v kino Pejzazhna chastina davno vikoristovuyetsya dlya masovih gulyan i maye viglyad radyanskogo parku vidpochinku z pivom dribnoyu torgivleyu doshkami poshani ta in Restavracijni roboti Z grudnya 1917 roku v sadibi Ostankino stvorili muzej Povilno v muzej pochali povertati rechi kartini ta mebli vivezeni v rizni chasi z palacu Rozpochalasya doslidnicka robota zondazhi inter yeriv stel remonti ta Pid chas doslidzhen viyavili sho v palaci shiroko vikoristovuvali butaforiyu ta imitaciyu deshevimi zasobami koshtovnih materialiv Pid korichnevoyu farboyu italijskogo paviljona znajshli ne marmur a butaforskij rozpis pid nogo Dekorativna skulptura v inter yerah viyavilasya derev yanoyu z rozfarbuvannyam pid kamin Chastka klasicistichnogo zhivopisu na stelyah vikonana akvarelnimi farbami na paperi ta zafiksovana u vidpovidnih miscyah Restavrovani i originalni paperovi shpaleri 18 st v kabinetcyah Italijskogo paviljona Deshevi materiali odnak spravlyali priyemne vrazhennya vishukanih rechej garmonijno poyednanih z inshimi elementami inter yeriv meblyami derev yanimi parketami riznih malyunkiv plafonami italijskih majstriv chi hudozhnikiv kripakiv Div takozhBazhenov Vasil Ivanovich Dzhakomo Kvarengi Dzhovanni Battista Piranezi Etyen Moris Falkone Kartinna galereya Kripactvo Kuskovo sadiba Muzeyi Moskvi Sadiba Starov Ivan Yegorovich Teatr Franchesko KamporeziLiteraturaSolovyov K A Ostankino M 1944 64 s 5 000 ekz ros Akimov A Kuskovo M 1946 96 s 20 000 ekz ros Toropov S Podmoskovnye usadby M 1947 20 000 ekz ros Bogoslovskij V A Kvarengi seriya Mastera arhitektury russkogo klassicizma L M 1955 ros Solovyov K A Ostankino M 1958 136 s 5 000 ekz ros Bashilova Marianna Petrovna Sternina Tamara Semyonovna Ostankino Dvorec muzej tvorchestva krepostnyh Moskva Moskovskij rabochij 1963 68 s Po muzeyam i vystavkam Moskvy i Podmoskovya 50 000 prim ros Avtor sostavitel Glozman I M Kuskovo Ostankino Arhangelskoe seriya Goroda i muzei mira M Iskusstvo 1976 ros Pamyatniki arhitektury Moskvy Okrestnosti staroj Moskvy severo zapadnaya i severnaya chasti goroda M Iskusstvo XXI vek 2004 ISBN 5 98051 011 7 s 229 230 ros PosilannyaSajt muzeyu sadibi Ostankino Postanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 1327 ot 30 08 1960