Дошка пошани агітаційно пропагандистський винахід радянської цивілізації джерело не вказане 1532 дні що являв собою стен

Дошка пошани — агітаційно-пропагандистський винахід радянської цивілізації, що являв собою стенд з іменами і світлинами передовиків виробництва, який, зазвичай, розташовували біля прохідної або у вестибюлі підприємства. Своєю метою дошка пошани мала підвищення продуктивності виробництва, заохочення. У перші роки радянської влади називалася червоною дошкою, при цьому на противагу їй існувала чорна дошка (у подальшому — ), на яку заносилися п'яниці, прогульники та ледарі. Дошка пошани передбачалася «Правилами внутрішнього трудового розпорядку», що регламентували трудовий розпорядок у радянських установах, підприємствах і організаціях. Крім того, існували міські, районні, обласні, крайові та республіканські дошки пошани.

Після ліквідації СРСР і зміни політичного й економічного ладу на початку 1990-х років використання дощок пошани на законодавчому рівні припинилося (окрім Білорусі).

Втім і досі в незалежній Україні Дошки пошани використовуються деякими керівниками організацій і підприємств як інструмент тиску на колектив

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дошка пошани

Примітки

Велика радянська енциклопедія, 3 вид., «Дошка пошани»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Доска почета - тяжелое наследие советского режима | Доска позора | Зал славы | Декоммунизация (укр.), процитовано 9 липня 2023

Це незавершена стаття про Радянський Союз.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Велика радянська енциклопедія, 3 вид., «Дошка пошани»^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[2] Доска почета - тяжелое наследие советского режима | Доска позора | Зал славы | Декоммунизация (укр.), процитовано 9 липня 2023