Пала́ц Пото́цьких — пам'ятка архітектури у Львові, розташована на вулиці Коперника, 15.
Палац Потоцьких | ||
---|---|---|
м. Львів, вул. Коперника, 15 | ||
Фасад палацу | ||
Архітектор | [fr] | |
Замовник | Потоцькі | |
Нинішній власник | Львівська картинна галерея | |
| ||
Початок будівництва | 1880 | |
Збудовано | 1889 | |
Реконструйовано | 1973—1974 | |
| ||
Архітектурні стилі | класицизм | |
Історія палацу
Родина Потоцьких, продавши свій палац на площі Галицькій (нині відомий як палац Бесядецьких), придбала у 1822 р. нерухомість на вулиці Широкій (нині Коперника). На планах Львова XVIII — першої половини XIX ст. на цій дільниці видно розпланований город та кілька невеликих будівель.
Перший палац збудовано у стилі класицизму за проєктом архітектора Ігнатія Хамбреза. Це була двоповерхова прямокутна в плані будівля із високим дахом. Фасад симетричний з центральним ризалітом, увінчаним аттиком з балюстрадою. Перший ярус фасаду рустований, другий ярус ризаліту декорований шістьма парами іонічних пілястр. Власниками були Марія з Сангушків та її чоловік Альфред Юзеф Потоцький. Палац було розібрано у 1860—1861 рр. Однак спорудження нової резиденції затягнулось на три десятиріччя. Будівництво розпочалось лише у 1880 р.
Новий палац був збудований у стилі бароко, епохи французького короля Луї XIV за проєктом французького архітектора Луї Альфонса Рене Довернь (фр. Louis Dauvergne). Проєкт модифіковано львівськими архітекторами Юліушем Цибульським та Людвіком Балдвіном-Рамултом і реалізовано під їх керівництвом. 1892 року проєкт експонувався на будівельній виставці у Львові.
Родина Потоцьких — власники палацу
Марія Климентина з Сангушків (Maria Klementyna) (31 березня 1830 — 7 жовтня 1903, Львів) одружилася у 1851 року в містечку Славуті з Альфредом II Юзефом Потоцьким гербу Пилява (29 липня 1817, Ланьцут — 18 травня 1889, Париж) — графом, політичним діячем, маршалком Галицького Сейму, намісником Королівства Галичини та Володимирії, другим ординатом у Ланьцуті. Родина Потоцьких мала 4-ро дітей: Романа, Юлію, Климентину (Тишкевич) і Юзефа-Миколая.
Після завершення дипломатичної служби Альфред Потоцький присвятив подальше своє життя активній політичній діяльності в Галичині. Послом до Галицького Сейму був від свого першого обрання 1863 р. до своєї смерті у 1889 р. У 1875—1877 рр. був маршалком Галицького Сейму. Протягом 1875—1883 рр. був намісником Галичини. Відомий як меценат і палкий поціновувач французької архітектури. Альфред Потоцький замовив побудову резиденції, але помер передчасно у Парижі 18 травня 1889 р. Будову палацу завершив його син Роман Потоцький та дружина Марія.
Палац
Будівля виконана в стилі французького класицизму, цегляна, обштукатурена, Н-подібна у плані, з розвинутим центральним ризалітом та боковими крилами. Триповерхова, з мансардами. Фасади декоровані фігурними обрамленнями вікон та рустикацією, ліпними консолями балконів та балюстрадами. Парадний вхід оформлений арочним портиком з ліпниною та іонічними колонами. Ліпний декор авторства Петра Гарасимовича та, ймовірно, Леонарда Марконі.
На першому поверсі розміщені парадні зали для прийому гостей, в оформленні яких широко використані ліпнина, позолота, різнокольоровий мармур, цінні породи дерева, розпис. З вулиці на подвір'я ведуть парадні монументальні ворота з двома флігелями, прикрашені картушем. Для прийомів у палаці Потоцьких були передбачені місця для під'їзду екіпажів, зали для зустрічей. З південно-західного боку біля палацу були збудовані з нетинькованої червоної цегли будівлі стайні з барельєфами коней та служб, з виходом на вул. Оссолінських (тепер Стефаника, 7а). Від сторони вул. Коперника палац відділяє огорожа з парадними воротами та флігелями для сторожі. Тильні ворота виходить на вул. Тиху. Загальна площа палацу становить 3100 м².
До 1879 року тут знаходився великий міський парк. Вже наприкінці XIX — на початку XX сторіч навколо палацу Потоцьких збудували цілу низку багатоповерхових будинків, частина з яких виходила передніми фасадами на вулицю, а тильними частинами в сторону палацу. Тому вид на палац Потоцьких залишився відкритим лише з вулиці Коперника. Наприкінці 1980-х років у палацовому парку влаштували шахту для прокладання тунелів підземного трамваю, і побудували непривабливу прибудову, у якій зараз знаходиться Музей мистецтва давньої української книги (вул. Коперника, 15а). З ініціативи Бориса Возницького 2010 поряд у парку було закладено Парк замків та оборонних споруд давньої України, де демонструються макети оборонних споруд у М 1:50.
Історична хронологія
У січні, лютому, березні 1919 року палац був резиденцією місії Бартелемі..
22 листопада 1919 р. на палац впав літак американського пілота Едмунда Ґрейвса, що брав участь в показових польотах над центром Львова з нагоди 1-ї річниці зайняття міста поляками. Падіння літака та вибух паливних баків спричинили пожежу верхніх поверхів та даху будинку.
Ремонт та реставрація палацу тривали до 1931 р.
У 1945—1972 рр. палац був у користуванні Інституту геології і геохімії горючих корисних копалин АН УРСР.
У 1972 році тут розмістився Палац урочистих подій (Львівський міський РАЦС).
У 1973—1974 рр. палац був на реставрації.
У 1996 році поряд із будівлею спорудили Львівський палац мистецтв.
У 2000-х рр. палац Потоцьких передали Львівській галереї мистецтв.
У лютому 2015 року в палаці Потоцьких відкрили каплицю із найстарішою іконою Львова.
З липня 2021 року в палаці Потоцьких знову можна одружитись, тут запроваджено послугу «шлюб за добу»
Світлини
Ліхтар поблизу входу | Фасад палацу | Тил палацу |
Див. також
Виноски
- Ковальчук Х. І. Особливості архітектури Львова наприкінці XVIII — початку XIX. — Львів : Ліга-Прес, 2005. — С. 102, 119. — .
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 361. — .
- Grankin P. Lwowski architekt Julian Cybulski (1859—1924) // Статті (1996—2007). — Львів : Центр Європи, 2010. — С. 107. — .
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 163. (пол.)
- У палаці Потоцьких відкрили каплицю із найстарішою іконою Львова[недоступне посилання]
- https://ilvivyanyn.com/uk/news-5051
Посилання
- Палац Потоцьких, жертва свого часу — аерозйомка
- 3D-віртуальний тур
- Пам'ятники містобудівництва та архітектури Української ССР. — Київ, Будівельник, 1983—1986 — том 3, с. 14
Координати: 49°50′16″ пн. ш. 24°01′37″ сх. д. / 49.83778° пн. ш. 24.02694° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Palac Potockih Pala c Poto ckih pam yatka arhitekturi u Lvovi roztashovana na vulici Kopernika 15 Palac Potockih m Lviv vul Kopernika 15 Fasad palacu Arhitektor fr Zamovnik Potocki Ninishnij vlasnik Lvivska kartinna galereya Pochatok budivnictva 1880 Zbudovano 1889 Rekonstrujovano 1973 1974 Arhitekturni stili klasicizm Poperednij palac Arhitektor Ignatij Hambrez Proyekt 1822 roku Administrativnij budinok Palac Potockih Lviv vul M Kopernika 15Istoriya palacuRodina Potockih prodavshi svij palac na ploshi Galickij nini vidomij yak palac Besyadeckih pridbala u 1822 r neruhomist na vulici Shirokij nini Kopernika Na planah Lvova XVIII pershoyi polovini XIX st na cij dilnici vidno rozplanovanij gorod ta kilka nevelikih budivel Pershij palac zbudovano u stili klasicizmu za proyektom arhitektora Ignatiya Hambreza Ce bula dvopoverhova pryamokutna v plani budivlya iz visokim dahom Fasad simetrichnij z centralnim rizalitom uvinchanim attikom z balyustradoyu Pershij yarus fasadu rustovanij drugij yarus rizalitu dekorovanij shistma parami ionichnih pilyastr Vlasnikami buli Mariya z Sangushkiv ta yiyi cholovik Alfred Yuzef Potockij Palac bulo rozibrano u 1860 1861 rr Odnak sporudzhennya novoyi rezidenciyi zatyagnulos na tri desyatirichchya Budivnictvo rozpochalos lishe u 1880 r Novij palac buv zbudovanij u stili baroko epohi francuzkogo korolya Luyi XIV za proyektom francuzkogo arhitektora Luyi Alfonsa Rene Dovern fr Louis Dauvergne Proyekt modifikovano lvivskimi arhitektorami Yuliushem Cibulskim ta Lyudvikom Baldvinom Ramultom i realizovano pid yih kerivnictvom 1892 roku proyekt eksponuvavsya na budivelnij vistavci u Lvovi Rodina Potockih vlasniki palacuMariya Klimentina z Sangushkiv Maria Klementyna 31 bereznya 1830 7 zhovtnya 1903 Lviv odruzhilasya u 1851 roku v mistechku Slavuti z Alfredom II Yuzefom Potockim gerbu Pilyava 29 lipnya 1817 Lancut 18 travnya 1889 Parizh grafom politichnim diyachem marshalkom Galickogo Sejmu namisnikom Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi drugim ordinatom u Lancuti Rodina Potockih mala 4 ro ditej Romana Yuliyu Klimentinu Tishkevich i Yuzefa Mikolaya Pislya zavershennya diplomatichnoyi sluzhbi Alfred Potockij prisvyativ podalshe svoye zhittya aktivnij politichnij diyalnosti v Galichini Poslom do Galickogo Sejmu buv vid svogo pershogo obrannya 1863 r do svoyeyi smerti u 1889 r U 1875 1877 rr buv marshalkom Galickogo Sejmu Protyagom 1875 1883 rr buv namisnikom Galichini Vidomij yak mecenat i palkij pocinovuvach francuzkoyi arhitekturi Alfred Potockij zamoviv pobudovu rezidenciyi ale pomer peredchasno u Parizhi 18 travnya 1889 r Budovu palacu zavershiv jogo sin Roman Potockij ta druzhina Mariya PalacInter yer palacu Budivlya vikonana v stili francuzkogo klasicizmu ceglyana obshtukaturena N podibna u plani z rozvinutim centralnim rizalitom ta bokovimi krilami Tripoverhova z mansardami Fasadi dekorovani figurnimi obramlennyami vikon ta rustikaciyeyu lipnimi konsolyami balkoniv ta balyustradami Paradnij vhid oformlenij arochnim portikom z lipninoyu ta ionichnimi kolonami Lipnij dekor avtorstva Petra Garasimovicha ta jmovirno Leonarda Markoni Na pershomu poversi rozmisheni paradni zali dlya prijomu gostej v oformlenni yakih shiroko vikoristani lipnina pozolota riznokolorovij marmur cinni porodi dereva rozpis Z vulici na podvir ya vedut paradni monumentalni vorota z dvoma fligelyami prikrasheni kartushem Dlya prijomiv u palaci Potockih buli peredbacheni miscya dlya pid yizdu ekipazhiv zali dlya zustrichej Z pivdenno zahidnogo boku bilya palacu buli zbudovani z netinkovanoyi chervonoyi cegli budivli stajni z barelyefami konej ta sluzhb z vihodom na vul Ossolinskih teper Stefanika 7a Vid storoni vul Kopernika palac viddilyaye ogorozha z paradnimi vorotami ta fligelyami dlya storozhi Tilni vorota vihodit na vul Tihu Zagalna plosha palacu stanovit 3100 m Administrativnij budinok Palac Potockih Lviv vul M Kopernika 15 Do 1879 roku tut znahodivsya velikij miskij park Vzhe naprikinci XIX na pochatku XX storich navkolo palacu Potockih zbuduvali cilu nizku bagatopoverhovih budinkiv chastina z yakih vihodila perednimi fasadami na vulicyu a tilnimi chastinami v storonu palacu Tomu vid na palac Potockih zalishivsya vidkritim lishe z vulici Kopernika Naprikinci 1980 h rokiv u palacovomu parku vlashtuvali shahtu dlya prokladannya tuneliv pidzemnogo tramvayu i pobuduvali neprivablivu pribudovu u yakij zaraz znahoditsya Muzej mistectva davnoyi ukrayinskoyi knigi vul Kopernika 15a Z iniciativi Borisa Voznickogo 2010 poryad u parku bulo zakladeno Park zamkiv ta oboronnih sporud davnoyi Ukrayini de demonstruyutsya maketi oboronnih sporud u M 1 50 Istorichna hronologiyaU sichni lyutomu berezni 1919 roku palac buv rezidenciyeyu misiyi Bartelemi 22 listopada 1919 r na palac vpav litak amerikanskogo pilota Edmunda Grejvsa sho brav uchast v pokazovih polotah nad centrom Lvova z nagodi 1 yi richnici zajnyattya mista polyakami Padinnya litaka ta vibuh palivnih bakiv sprichinili pozhezhu verhnih poverhiv ta dahu budinku Remont ta restavraciya palacu trivali do 1931 r U 1945 1972 rr palac buv u koristuvanni Institutu geologiyi i geohimiyi goryuchih korisnih kopalin AN URSR U 1972 roci tut rozmistivsya Palac urochistih podij Lvivskij miskij RACS U 1973 1974 rr palac buv na restavraciyi U 1996 roci poryad iz budivleyu sporudili Lvivskij palac mistectv U 2000 h rr palac Potockih peredali Lvivskij galereyi mistectv U lyutomu 2015 roku v palaci Potockih vidkrili kaplicyu iz najstarishoyu ikonoyu Lvova Z lipnya 2021 roku v palaci Potockih znovu mozhna odruzhitis tut zaprovadzheno poslugu shlyub za dobu SvitliniLihtar poblizu vhodu Fasad palacu Til palacuDiv takozhPalac Potockih Ivano Frankivsk Palac Potockih Tulchin Palac Potockih Odesa VinoskiKovalchuk H I Osoblivosti arhitekturi Lvova naprikinci XVIII pochatku XIX Lviv Liga Pres 2005 S 102 119 ISBN 966 8293 67 3 Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st Lviv Centr Yevropi 2008 S 361 ISBN 978 966 7022 77 8 Grankin P Lwowski architekt Julian Cybulski 1859 1924 Statti 1996 2007 Lviv Centr Yevropi 2010 S 107 ISBN 978 966 7022 84 6 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 S 163 pol U palaci Potockih vidkrili kaplicyu iz najstarishoyu ikonoyu Lvova nedostupne posilannya https ilvivyanyn com uk news 5051PosilannyaPalac Potockih u sestrinskih Vikiproyektah Portal Lviv Palac Potockih u Vikishovishi Palac Potockih zhertva svogo chasu aerozjomka 3D virtualnij tur Pam yatniki mistobudivnictva ta arhitekturi Ukrayinskoyi SSR Kiyiv Budivelnik 1983 1986 tom 3 s 14 Koordinati 49 50 16 pn sh 24 01 37 sh d 49 83778 pn sh 24 02694 sh d 49 83778 24 02694