Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Паламарчу́к Гео́ргій Миха́йлович (нар. 15 січня 1919 — пом. 10 жовтня 2007) — командир торпедного катера «ТКА-12» 1-го окремого дивізіону торпедних катерів Охорони водного району Головної бази Північного флоту, старший лейтенант, Герой Радянського Союзу (1944).
| Георгій Михайлович Паламарчук | |||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||||||
| Народження | 15 січня 1919 Первомайськ | ||||||||||||||||||||
| Смерть | 10 жовтня 2007 (88 років) Москва | ||||||||||||||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | ||||||||||||||||||||
| Країна |  СРСР | ||||||||||||||||||||
| Вид збройних сил |  ВМФ СРСР | ||||||||||||||||||||
| Освіта | d | ||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1939—1975 | ||||||||||||||||||||
| Звання |  Капітан 1-го рангу | ||||||||||||||||||||
| Формування | Північний флот | ||||||||||||||||||||
| Командування | торпедний катер | ||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||||||||||||||||||||
| Діти | d | ||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||
Біографія
Народився 15 січня 1919 року в місті Первомайську Одеської (тепер — Миколаївської) області в родині службовця. Українець. Член ВКП(б) з 1944 року.
Закінчив 2 курси Одеського інституту інженерів морського транспорту. У 1939 році призваний в РСЧФ. У 1941 році закінчив Каспійське вище військово-морське училище.
Учасник німецько-радянської війни з листопада 1941 року. Командир взводу, а з січня 1942 року — командир батальйону 74-ї окремої морської стрілецької бригади лейтенант Паламарчук брав участь в оборонних боях під Москвою. Був поранений, лікувався у шпиталі. Після одужання направлений на Північний флот.
Командир торпедного катера «ТКА-12» 1-го окремого дивізіону торпедних катерів Охорони водного району Головної бази Північного флоту старший лейтенант Г. М. Паламарчук до квітня 1944 року здійснив 80 бойових походів, потопив ворожий міноносець, висадив десант на узбережжя супротивника, врятував 6 радянських льотчиків, брав участь в 12 активних мінних постановках у водах супротивника.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за успішне командування торпедним катером і героїзм, виявлений у боях з німецько-фашистськими загарбниками, Паламарчуку Георгію Михайловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу, з врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка» (№ 3208).
Після війни продовжив військову службу. У 1975 році капітан I рангу Г. М. Паламарчук вийшов у відставку.
До 1993 року працював старшим експертом з питань кораблебудування та морських технологій Державного комітету з науки й техніки. Очолював ветеранську організацію, був керівником секції моряків — Героїв Радянського Союзу та Російської Федерації.
Помер 10 жовтня 2007 року. Похований у Москві на Троєкурівському цвинтарі.
Родина
Г. М. Паламарчук був одружений з дочкою Двічі Героя Радянського Союзу, Маршала Радянського Союзу П. К. Кошового — кандидатом медичних наук Валентиною Петрівною Кошовою.
Їх син — (1955—1998) — радянський письменник.
Нагороди
- Медаль «Золота Зірка» (№ 3208) Героя Радянського Союзу (22.02.1944);
- Орден Леніна;
- Орден Червоного Прапора;
- Орден Вітчизняної війни 1 ступеня;
- Два ордени Червоної Зірки;
- Орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» 3-го ступеня;
- Медалі.
Пам'ять
В Москві на будинку, де мешкав Г. М. Паламарчук, встановлено меморіальну дошку.
Торпедний катер «ТКА-12», командиром якого в роки війни був Г. М. Паламарчук, встановлений на постамент у місті Сєвєроморську Мурманської області.
Література
- Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь: в 2 т., Т.2 — Москва: Воениздат, 1988.
- Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому и сержантскому составу Военно-Морскому флоту» от 22 февраля 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 29 февраля (№ 12 (272)). — С. 2
- Г. М. Паламарчук на «Narod.ru»(рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Palamarchuk Palamarchu k Geo rgij Miha jlovich nar 15 sichnya 1919 pom 10 zhovtnya 2007 komandir torpednogo katera TKA 12 1 go okremogo divizionu torpednih kateriv Ohoroni vodnogo rajonu Golovnoyi bazi Pivnichnogo flotu starshij lejtenant Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Georgij Mihajlovich PalamarchukNarodzhennya15 sichnya 1919 1919 01 15 PervomajskSmert10 zhovtnya 2007 2007 10 10 88 rokiv MoskvaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih sil VMF SRSROsvitadRoki sluzhbi1939 1975Zvannya Kapitan 1 go ranguFormuvannyaPivnichnij flotKomanduvannyatorpednij katerVijni bitviNimecko radyanska vijnaDitidNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Moskvi Medal Za oboronu Radyanskogo Zapolyar ya Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR BiografiyaNarodivsya 15 sichnya 1919 roku v misti Pervomajsku Odeskoyi teper Mikolayivskoyi oblasti v rodini sluzhbovcya Ukrayinec Chlen VKP b z 1944 roku Zakinchiv 2 kursi Odeskogo institutu inzheneriv morskogo transportu U 1939 roci prizvanij v RSChF U 1941 roci zakinchiv Kaspijske vishe vijskovo morske uchilishe Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z listopada 1941 roku Komandir vzvodu a z sichnya 1942 roku komandir bataljonu 74 yi okremoyi morskoyi strileckoyi brigadi lejtenant Palamarchuk brav uchast v oboronnih boyah pid Moskvoyu Buv poranenij likuvavsya u shpitali Pislya oduzhannya napravlenij na Pivnichnij flot Komandir torpednogo katera TKA 12 1 go okremogo divizionu torpednih kateriv Ohoroni vodnogo rajonu Golovnoyi bazi Pivnichnogo flotu starshij lejtenant G M Palamarchuk do kvitnya 1944 roku zdijsniv 80 bojovih pohodiv potopiv vorozhij minonosec visadiv desant na uzberezhzhya suprotivnika vryatuvav 6 radyanskih lotchikiv brav uchast v 12 aktivnih minnih postanovkah u vodah suprotivnika Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 lyutogo 1944 roku za uspishne komanduvannya torpednim katerom i geroyizm viyavlenij u boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami Palamarchuku Georgiyu Mihajlovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina j medali Zolota Zirka 3208 Pislya vijni prodovzhiv vijskovu sluzhbu U 1975 roci kapitan I rangu G M Palamarchuk vijshov u vidstavku Do 1993 roku pracyuvav starshim ekspertom z pitan korablebuduvannya ta morskih tehnologij Derzhavnogo komitetu z nauki j tehniki Ocholyuvav veteransku organizaciyu buv kerivnikom sekciyi moryakiv Geroyiv Radyanskogo Soyuzu ta Rosijskoyi Federaciyi Pomer 10 zhovtnya 2007 roku Pohovanij u Moskvi na Troyekurivskomu cvintari RodinaG M Palamarchuk buv odruzhenij z dochkoyu Dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu Marshala Radyanskogo Soyuzu P K Koshovogo kandidatom medichnih nauk Valentinoyu Petrivnoyu Koshovoyu Yih sin 1955 1998 radyanskij pismennik NagorodiMedal Zolota Zirka 3208 Geroya Radyanskogo Soyuzu 22 02 1944 Orden Lenina Orden Chervonogo Prapora Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya Dva ordeni Chervonoyi Zirki Orden Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih silah SRSR 3 go stupenya Medali Pam yatV Moskvi na budinku de meshkav G M Palamarchuk vstanovleno memorialnu doshku Torpednij kater TKA 12 komandirom yakogo v roki vijni buv G M Palamarchuk vstanovlenij na postament u misti Syevyeromorsku Murmanskoyi oblasti LiteraturaBundyukov A G Kravchenko M V Synovnyaya vernost Otchizne Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Nikolaevskoj oblasti Odessa Mayak 1982 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v 2 t T 2 Moskva Voenizdat 1988 Zoloti zirki Mikolayivshini Enciklopedichne vidannya Mikolayiv Vid vo MDGU im Petra Mogili 2005 PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza oficerskomu i serzhantskomu sostavu Voenno Morskomu flotu ot 22 fevralya 1944 goda Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 29 fevralya 12 272 S 2 G M Palamarchuk na Narod ru ros Posilannya