Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Паган (або Баган, бірм. ပုဂံ) — стародавня столиця однойменного царства на території сучасної М'янми. Місто знаходиться на сухому плато вздовж західного берега річки Іраваді, за 145 км на північний захід від Мандалая, недалеко від міста в окрузі Магуе. Тепер на місці стародавнього міста знаходиться археологічна зона з тисячами пагод, храмів, ступ, монастирів.
| Паган | |
 | |
| Країна |  М'янма |
|---|---|
| Є столицею або адмінцентром для | Паганське царство |
| Адміністративна одиниця | Мандалай Паганське царство |
| Часовий пояс | d |
| Кількість населення | 22 000 осіб |
| Статус спадщини | світова спадщина ЮНЕСКО і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
| Площа | 104 км², 5005,49 га і 18 146,83 га |
 | |
| Критерій Світової спадщини (2005) | d, d і d |
| Категорія краєвидів елемента | d |
 Паган у Вікісховищі | |
Координати: 21°10′21″ пн. ш. 94°51′36″ сх. д. / 21.17250000002777810° пн. ш. 94.86000000002778165° сх. д.
Незважаючи на очевидну культурно-історичну значимість, деякий час ЮНЕСКО не могло оголосити Паган об'єктом всесвітньої спадщини з політичних причин, але включення у список всесвітньої спадщини все ж відбулося у 2019 році.
Місто Паган
Міста Паган як такого не існує — є тільки аеропорт Баган, і кілька сіл (Ньяун У, Ве-чжи Ін, М'їнкаба, Старий Баган) навколо і всередині величезної археологічної (а точніше охоронної) зони з розкиданими тисячами великих і маленьких ступ і пагод. Найбільш значущі ступи — такі як Швезігон і Локананда Чаун, що зберігають зуби Будди, — покриті золотом, підходи до них заасфальтовані, і навколо побудовано численні павільйони. Більшість пагод з червоної цегли і білого каменю й не покриті золотом. Багато пагод дуже відвідувані, і на вході стоять торговці, а хлопчаки з ліхтарями допомагають пролізти по сходах на верхні яруси та висвітлюють коридори. Менш значущі пагоди також охороняються і реставруються. В одній з них висить дошка, що нагадує, що тут один німецький професор намагався віддерти фрески і був заарештований поліцією. Осторонь стоїть багато зовсім маленьких ступ і пагод, деякі з них зруйновані. Місцями між храмами — випалена пустеля, місцями — самотньо стоять пальми, місцями — зелені зарості.
За своїм призначенням виділяються храми — зазвичай симетричної форми з чотирма вівтарями і статуями будди в кожному напрямку горизонту, ступи зі святими реліквіями і печери (губ'яучжі) — храми з лабіринтом коридорів, розмальованих фресками. Більш старі фрески двоколірні, пізні фрески багатобарвні.
Іноземних туристів у Пагані дуже багато — і багато паломників з усього буддистського Сходу.
Один із храмів був улюбленим місцем виконання бажань для вищих урядових генералів, і охоронявся військами. Дуже знаменний храм стоїть на півдні комплексу — храм, побудований полоненим монським царем Манухою, в якому у вузькому приміщенні сидять і лежать здавлені і стислі з усіх боків Будди — так хотів цар Мануха виразити своє ставлення до полону.
Третій король Пагана побудував чудовий храм з нішами для медитацій і з видом на інші храми. Він щоранку в один і той же час медитував перед нішею, поки не був убитий під час медитації своїм власним сином, який заволодів після нього троном.
Історія
Руїни Пагана займають площу близько 40 км². Більшість споруд було побудовано в період XI по XIII століття, коли Паган був столицею династійного царства. Король в 874 році переніс в Паган столицю. Однак переноси столиці в бірманської історії траплялися нерідко, і король Анората переніс столицю в інше місто. В 1057 році король Анората опанував столицею монського царства, містом Татон, і конфіскував палійські рукописи, відвів буддійських ченців, художників і ремісників, щоб перетворити Паган на культурний центр (див. ). Він затвердив вчення буддизму Тхераваді як державної релігії і послав духовну місію на Шрі-Ланку, звідки прибули монахи і допомогли йому завершити звернення всієї країни в Тхераваду. Паган став центром науки, релігії та культури, одним з найбільших міст світу.
У 1287 році царство було зайнято монголами, відмовившись платити данину. Місто було розграбоване, золоті пагоди обдерті, численні релігійні реліквії були вкрадені.
| Ім'я | становище | Роки правління | Коментарі |
|---|---|---|---|
| 107–152 | * Засновник Пагана | ||
| Син Кхел | 846–876 | Переніс столицю з Тампаваді в Паган | |
| Таннет | Син П'янб'я | 876–904 | |
| Нащадок короля Тінгаязи | 904–934 | Вбив короля Таннета і захопив трон | |
| син | 934–956 | ||
| Фермер, «огірковий король» | 956–1001 | За легендою вбив Тейнко через вкрадений огірок | |
| 1021–1038 | |||
| Анората | Син Кунс Чаунп'ю | 1044–1077 | |
| Солу | Син | 1077–1084 | |
| Чанзітха | Брат | 1084–1113 | |
| Онук | 1113–1167 | 1113–1160 (?) | |
| Наратху | Син | 1167–1170 | 1160–1165 (?) |
| Наратхейнкха | Син | 1170–1173 | |
| Нарапатісітху | Брат | 1174–1211 | |
| Тхіломінло | Син | 1211–1234 | |
| Чозва | Син | 1234–1250 | |
| Узана | Син | 1250–1255 | |
| Наратхіхапаті | Син | 1255–1287 | |
| Чозво | Син | 1287–1298 | |
| Сохніт | Син | 1298–1325 | |
| Сомунніт | Син | 1325–1369 |
* Хоча історичним засновником Пагана вважається Анората, традиція приписує заснування Пагана королю . (Хроніки Скляного Палацу).
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 8 лютого 2015.
Посилання
- Буддійське СРСР — нарис історії та релігії Бірми і розповідь про подорож 1998 [ 26 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- держава Паган / з Історії Сходу РАН [ 28 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Посилання англійською мовою
- Хронологічний список царів [ 28 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Pictorial Guide to Pagan . 2nd ed. Rangoon: Ministry of Culture, 1975.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pagan znachennya Pagan abo Bagan birm ပ ဂ starodavnya stolicya odnojmennogo carstva na teritoriyi suchasnoyi M yanmi Misto znahoditsya na suhomu plato vzdovzh zahidnogo berega richki Iravadi za 145 km na pivnichnij zahid vid Mandalaya nedaleko vid mista v okruzi Mague Teper na misci starodavnogo mista znahoditsya arheologichna zona z tisyachami pagod hramiv stup monastiriv Pagan Krayina M yanma Ye stoliceyu abo admincentrom dlyaPaganske carstvo Administrativna odinicyaMandalaj Paganske carstvo Chasovij poyasd Kilkist naselennya22 000 osib Status spadshinisvitova spadshina YuNESKO i Ob yekt poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO d Plosha104 km 5005 49 ga i 18 146 83 ga Kriterij Svitovoyi spadshini 2005 d d i d Kategoriya krayevidiv elementad Pagan u Vikishovishi Koordinati 21 10 21 pn sh 94 51 36 sh d 21 17250000002777810 pn sh 94 86000000002778165 sh d 21 17250000002777810 94 86000000002778165Hrami v Pagani Nezvazhayuchi na ochevidnu kulturno istorichnu znachimist deyakij chas YuNESKO ne moglo ogolositi Pagan ob yektom vsesvitnoyi spadshini z politichnih prichin ale vklyuchennya u spisok vsesvitnoyi spadshini vse zh vidbulosya u 2019 roci Misto PaganU pecherah Pagana Mista Pagan yak takogo ne isnuye ye tilki aeroport Bagan i kilka sil Nyaun U Ve chzhi In M yinkaba Starij Bagan navkolo i vseredini velicheznoyi arheologichnoyi a tochnishe ohoronnoyi zoni z rozkidanimi tisyachami velikih i malenkih stup i pagod Najbilsh znachushi stupi taki yak Shvezigon i Lokananda Chaun sho zberigayut zubi Buddi pokriti zolotom pidhodi do nih zaasfaltovani i navkolo pobudovano chislenni paviljoni Bilshist pagod z chervonoyi cegli i bilogo kamenyu j ne pokriti zolotom Bagato pagod duzhe vidviduvani i na vhodi stoyat torgovci a hlopchaki z lihtaryami dopomagayut prolizti po shodah na verhni yarusi ta visvitlyuyut koridori Mensh znachushi pagodi takozh ohoronyayutsya i restavruyutsya V odnij z nih visit doshka sho nagaduye sho tut odin nimeckij profesor namagavsya vidderti freski i buv zaareshtovanij policiyeyu Ostoron stoyit bagato zovsim malenkih stup i pagod deyaki z nih zrujnovani Miscyami mizh hramami vipalena pustelya miscyami samotno stoyat palmi miscyami zeleni zarosti Buddi v Pagani Za svoyim priznachennyam vidilyayutsya hrami zazvichaj simetrichnoyi formi z chotirma vivtaryami i statuyami buddi v kozhnomu napryamku gorizontu stupi zi svyatimi relikviyami i pecheri gub yauchzhi hrami z labirintom koridoriv rozmalovanih freskami Bilsh stari freski dvokolirni pizni freski bagatobarvni Inozemnih turistiv u Pagani duzhe bagato i bagato palomnikiv z usogo buddistskogo Shodu Odin iz hramiv buv ulyublenim miscem vikonannya bazhan dlya vishih uryadovih generaliv i ohoronyavsya vijskami Duzhe znamennij hram stoyit na pivdni kompleksu hram pobudovanij polonenim monskim carem Manuhoyu v yakomu u vuzkomu primishenni sidyat i lezhat zdavleni i stisli z usih bokiv Buddi tak hotiv car Manuha viraziti svoye stavlennya do polonu Tretij korol Pagana pobuduvav chudovij hram z nishami dlya meditacij i z vidom na inshi hrami Vin shoranku v odin i toj zhe chas medituvav pered nisheyu poki ne buv ubitij pid chas meditaciyi svoyim vlasnim sinom yakij zavolodiv pislya nogo tronom IstoriyaDiv takozh Paganske carstvo Ruyini Pagana zajmayut ploshu blizko 40 km Bilshist sporud bulo pobudovano v period XI po XIII stolittya koli Pagan buv stoliceyu dinastijnogo carstva Korol v 874 roci perenis v Pagan stolicyu Odnak perenosi stolici v birmanskoyi istoriyi traplyalisya neridko i korol Anorata perenis stolicyu v inshe misto V 1057 roci korol Anorata opanuvav stoliceyu monskogo carstva mistom Taton i konfiskuvav palijski rukopisi vidviv buddijskih chenciv hudozhnikiv i remisnikiv shob peretvoriti Pagan na kulturnij centr div Vin zatverdiv vchennya buddizmu Theravadi yak derzhavnoyi religiyi i poslav duhovnu misiyu na Shri Lanku zvidki pribuli monahi i dopomogli jomu zavershiti zvernennya vsiyeyi krayini v Theravadu Pagan stav centrom nauki religiyi ta kulturi odnim z najbilshih mist svitu U 1287 roci carstvo bulo zajnyato mongolami vidmovivshis platiti daninu Misto bulo rozgrabovane zoloti pagodi obderti chislenni religijni relikviyi buli vkradeni Praviteli Pagana Im ya stanovishe Roki pravlinnya Komentari 107 152 Zasnovnik Pagana Sin Khel 846 876 Perenis stolicyu z Tampavadi v Pagan Tannet Sin P yanb ya 876 904 Nashadok korolya Tingayazi 904 934 Vbiv korolya Tanneta i zahopiv tron sin 934 956 Fermer ogirkovij korol 956 1001 Za legendoyu vbiv Tejnko cherez vkradenij ogirok 1021 1038 Anorata Sin Kuns Chaunp yu 1044 1077 Solu Sin 1077 1084 Chanzitha Brat 1084 1113 Onuk 1113 1167 1113 1160 Narathu Sin 1167 1170 1160 1165 Narathejnkha Sin 1170 1173 Narapatisithu Brat 1174 1211 Thilominlo Sin 1211 1234 Chozva Sin 1234 1250 Uzana Sin 1250 1255 Narathihapati Sin 1255 1287 Chozvo Sin 1287 1298 Sohnit Sin 1298 1325 Somunnit Sin 1325 1369 Hocha istorichnim zasnovnikom Pagana vvazhayetsya Anorata tradiciya pripisuye zasnuvannya Pagana korolyu Hroniki Sklyanogo Palacu Div takozhIstoriya BirmiPrimitki Arhiv originalu za 8 lyutogo 2015 Procitovano 8 lyutogo 2015 PosilannyaBuddijske SRSR naris istoriyi ta religiyi Birmi i rozpovid pro podorozh 1998 26 grudnya 2005 u Wayback Machine derzhava Pagan z Istoriyi Shodu RAN 28 lyutogo 2021 u Wayback Machine Posilannya anglijskoyu movoyu Hronologichnij spisok cariv 28 zhovtnya 2015 u Wayback Machine angl Pictorial Guide to Pagan 2nd ed Rangoon Ministry of Culture 1975