Павло Длябога

Павло Длябо́га (нар. 11 березня 1951, Легниця) — швейцарський диригент, педагог, музично-громадський діяч українського походження. Брат диригента .

Длябога Павло
Основна інформація
Дата народження	11 березня 1951(1951-03-11) (73 роки)
Місце народження	Легниця, ^d, Польська Народна Республіка
Громадянство	Швейцарія
Професії	диригент, педагог
Освіта	Цюрихський університет, Женевська консерваторія і ^d
Вчителі	^d, ^d і ^d

Біографія

Народився 11 березня 1951 року в місті Легниці (нині Нижньосілезького воєводства Польщі). З 1961 року жив у США, де навчався в музичних коледжах у Нью-Джерсі, Піттсбурзі, Чикаґо. У 1967 році переїхав до Швейцарії, де у 1974 році закінчив консерваторію в Люцерні (клас фортепіано Г. Гаррі). З того ж року — професор музики в коледжі в Люцерні. З кінця 1970-х виступав із симфонічними та камерними оркестрами Лондона, Парижа, Штуттґарта, Вашингтона, Нью-Йорка.

Навчався у Цюрихському унівеситеті та Вищій музній академії в Цюриху, яку закінчив 1980 року. 1984 року закінчив Женевську консерваторію (клас диригування ). Впродовж 1987–1988 років удосконалював майстерність на курсах у Франції та Німеччині (викладачі , ). 1989 року закінчив Університет графства Суррею у Великій Британії.

З 1987 року — керівник камерного оркестр «Гафнер», з яким виступав з концертами у Великій Британії, здійснив записи на швейцарському радіо. Вперше за межами України диригував концертне виконання опери «Ярослав Мудрий» Георгія Майбороди (у Вашинґтоні у 1988 році; у Торонто і Філадельфії 1989 року). З 1989 року як диригент часто гастролює в Україні, зокрема в Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Львові, Одесі. Пропагує українську музику в Швейцарії. 1998 року у Львові організував і очолив камерний оркестр «Camerata Leonis, з яким гастролював Західною Європою. 1999 року записав компакт-диск «„Camerata Leonis“: Luzerne concert».

Література

• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 214—215. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Олійник Л. Це — для Бога!: Диригент Павло Длябога. Швейцарія // Україна. 1993. № 7;
• Піддубний А. Для Бога і для людей // Українська культура. 1997. № 3;
• Сікорська І. Висока місія музиканта // Вечірній Київ. 2000, 4 липня;
• Олійник О. С. Длябога Павло // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .