Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Павло́ Во́йнич (? — 1751) — діяч київського магістрату, війт Києва в 1734—1751 роках.
| Павло Войнич | |
|---|---|
 | |
| Війт Києва | |
| 1734 — 1751 | |
| Попередник | Кузьма Кричевиць |
| Наступник | Іван Сичевський |
| Народився | невідомо Київ, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | жовтень 1751 Київ, Російська імперія |
| Підданство | Російська імперія |
| Батько | Іван Войнич |
| Мати | Акилина |
| Діти | донька |
| Рідня | Підгурські, Москаленки, Киселівські |
| Професія | купець |
| Релігія | православ'я |
Життєпис
Походив з українського купецького роду Войничів. Син Івана Войнича, купця, та онук Богдана Войнича, бурмістра. Народився у Києві. Мешкав у Воскресенській парафії. Тут займався родинною торговою справою. Вже в 1727 році згадується як бурмистр. Разом з Кузьмою Кричевцем у 1720-х роках відстоював інтереси київських міщан перед гетьманською та російською владами, які намагалися збільшити податки та всілякі збори.
У 1734 році за наказом російської імператриці Анни Іоанівни з посади війта було скинуто Кузьму Кричевиця. За наказом останньої київський генерал-губернатор Йоган-Бернгард фон Вейсбах провів нові вибори, намагаючись поставити війтом росіянина. Проте на загальних виборах обрано війтом Войнича. 11 січня 1735 року отримав наказ імператриці про своє призначення. Він став послідовним противником підпорядкування Києва будь-якій, навіть і гетьманській, владі.
Вимушений був боротися з бурмистром Кузьмою Кричевицем, якого підтримував гетьман Данило Апостол. У 1735 році виступив проти спроб Генеральної військової канцелярії обмежити права магістрату. На бік останньої став генерал-аншеф Олександр Рум'янцев, який наказав арештувати війта разом з магістратом та перевезти їх до Глухова. Втім у 1736 році Войнича звільнено, наказом від 7 вересня імператриця Анна I знову затвердила його на війтістві.
Згодом з огляду на циркуляри генерал-фельмаршала Мініха київський генерал-губернатор Семен Сукін був змушений вимагати від Войнича докладних відомостей про прибутки та видатки міста. У відповідь той посилався на жалувані грамоти київському магістрату від імператорів та гетьманів і скаржився на їх ігнорування російському уряду в Санкт-Петербурзі.
20 червня 1737 року війт Войнич дістав тяжку образу: бунчуковий товариш Чорналуський «на улице, публично, перед многим собранием народа как безчестнее быть нельзя», наказав солдатам заарештувати його і тримати під караулом, не пропускаючи до нього ні бурмистрів, ні райців, ні служників. Це було зроблено з наказу Генеральної військової канцелярії через те, що магістрат не поставив з Преварки провіянту та фуражу. Коли генерал-губернатор про це довідався, то наказав звільнити Войнича з-під арешту, але останній все-таки просидів під караулом більше восьми годин.
10 жовтня 1743 року війт Павло Войнич разом з членами магістрату звернувся до російського уряду з проханням підтвердити дані Петром I міські привілеї. Імператриця Єлизавета I 24 жовтня того ж року підтвердила права, збори, прибутки і нерухоме майно міщан, дозволила вільну торгівлю, володіння угіддями, сінокосами, риболовлею, приміським лісом, шинкування горілкою (за спеціальними дозволами), право на прибуток від продажу вина, пива, меду, володіння гуральнею, воскобійнею, гостиним двором та збором податків за перевіз через Дніпро. І за все це місто сплачувало в державну казну 600 карбованців щорічно.
Втім, стосунки з центральним урядом залишалися складними. 1744 року, коли імператриця відвідала Київ, вона жодного разу не запросила війта й не відвідала магістрат. Протягом 1740-х років Войнич і далі наполегливо захищав інтереси міщан та відстоював збереження магдебурзького права.
З 1750 року вступив у протистояння з гетьманом Кирилом Розумовським, який намагався підпорядкувати магістрат своїй владі. Помер у жовтні 1751 року. Заповів поховати себе на цвинтарі церкви Миколи Набережного. Новим війтом було обрано Івана Сичевського, протеже Розумовського.
Родина
- Агрипинна, дружина бурмистра Петра Тихоновича
Джерела
- Бантыш-Каменский Д. М. История Малой России. — М., 1822. — Т. 4. — С. 281—282. (рос.)
- Исторические материалы из архива Киевского губернского правления. — К., 1886. — Вып. 10. — Дело № 1. — С. 1-3. (рос.)
- Каталог колекції документів київської Археографічної комісії 1369–1899. [ 19 червня 2018 у Wayback Machine.] / упор. Я. Р. Дашкевич та ін. — К. : Наук. думка, 1971. — С. 330.
- Пришляк В. Козацький Гетьманат часів Данила Апостола: протиріччя між гетьманською та імперською системами влади [ 20 червня 2018 у Wayback Machine.] // Соціум. Альманах соціальної історії. — Київ, 2010. — Вип. 9. — С. 173.
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Vo jnich 1751 diyach kiyivskogo magistratu vijt Kiyeva v 1734 1751 rokah Pavlo VojnichPavlo VojnichVijt Kiyeva1734 1751PoperednikKuzma KrichevicNastupnikIvan SichevskijNarodivsyanevidomo Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomerzhovten 1751 Kiyiv Rosijska imperiyaPiddanstvoRosijska imperiyaBatkoIvan VojnichMatiAkilinaDitidonkaRidnyaPidgurski Moskalenki KiselivskiProfesiyakupecReligiyapravoslav yaZhittyepisPohodiv z ukrayinskogo kupeckogo rodu Vojnichiv Sin Ivana Vojnicha kupcya ta onuk Bogdana Vojnicha burmistra Narodivsya u Kiyevi Meshkav u Voskresenskij parafiyi Tut zajmavsya rodinnoyu torgovoyu spravoyu Vzhe v 1727 roci zgaduyetsya yak burmistr Razom z Kuzmoyu Krichevcem u 1720 h rokah vidstoyuvav interesi kiyivskih mishan pered getmanskoyu ta rosijskoyu vladami yaki namagalisya zbilshiti podatki ta vsilyaki zbori U 1734 roci za nakazom rosijskoyi imperatrici Anni Ioanivni z posadi vijta bulo skinuto Kuzmu Krichevicya Za nakazom ostannoyi kiyivskij general gubernator Jogan Berngard fon Vejsbah proviv novi vibori namagayuchis postaviti vijtom rosiyanina Prote na zagalnih viborah obrano vijtom Vojnicha 11 sichnya 1735 roku otrimav nakaz imperatrici pro svoye priznachennya Vin stav poslidovnim protivnikom pidporyadkuvannya Kiyeva bud yakij navit i getmanskij vladi Vimushenij buv borotisya z burmistrom Kuzmoyu Krichevicem yakogo pidtrimuvav getman Danilo Apostol U 1735 roci vistupiv proti sprob Generalnoyi vijskovoyi kancelyariyi obmezhiti prava magistratu Na bik ostannoyi stav general anshef Oleksandr Rum yancev yakij nakazav areshtuvati vijta razom z magistratom ta perevezti yih do Gluhova Vtim u 1736 roci Vojnicha zvilneno nakazom vid 7 veresnya imperatricya Anna I znovu zatverdila jogo na vijtistvi Zgodom z oglyadu na cirkulyari general felmarshala Miniha kiyivskij general gubernator Semen Sukin buv zmushenij vimagati vid Vojnicha dokladnih vidomostej pro pributki ta vidatki mista U vidpovid toj posilavsya na zhaluvani gramoti kiyivskomu magistratu vid imperatoriv ta getmaniv i skarzhivsya na yih ignoruvannya rosijskomu uryadu v Sankt Peterburzi 20 chervnya 1737 roku vijt Vojnich distav tyazhku obrazu bunchukovij tovarish Chornaluskij na ulice publichno pered mnogim sobraniem naroda kak bezchestnee byt nelzya nakazav soldatam zaareshtuvati jogo i trimati pid karaulom ne propuskayuchi do nogo ni burmistriv ni rajciv ni sluzhnikiv Ce bulo zrobleno z nakazu Generalnoyi vijskovoyi kancelyariyi cherez te sho magistrat ne postaviv z Prevarki proviyantu ta furazhu Koli general gubernator pro ce dovidavsya to nakazav zvilniti Vojnicha z pid areshtu ale ostannij vse taki prosidiv pid karaulom bilshe vosmi godin 10 zhovtnya 1743 roku vijt Pavlo Vojnich razom z chlenami magistratu zvernuvsya do rosijskogo uryadu z prohannyam pidtverditi dani Petrom I miski privileyi Imperatricya Yelizaveta I 24 zhovtnya togo zh roku pidtverdila prava zbori pributki i neruhome majno mishan dozvolila vilnu torgivlyu volodinnya ugiddyami sinokosami ribolovleyu primiskim lisom shinkuvannya gorilkoyu za specialnimi dozvolami pravo na pributok vid prodazhu vina piva medu volodinnya guralneyu voskobijneyu gostinim dvorom ta zborom podatkiv za pereviz cherez Dnipro I za vse ce misto splachuvalo v derzhavnu kaznu 600 karbovanciv shorichno Vtim stosunki z centralnim uryadom zalishalisya skladnimi 1744 roku koli imperatricya vidvidala Kiyiv vona zhodnogo razu ne zaprosila vijta j ne vidvidala magistrat Protyagom 1740 h rokiv Vojnich i dali napoleglivo zahishav interesi mishan ta vidstoyuvav zberezhennya magdeburzkogo prava Z 1750 roku vstupiv u protistoyannya z getmanom Kirilom Rozumovskim yakij namagavsya pidporyadkuvati magistrat svoyij vladi Pomer u zhovtni 1751 roku Zapoviv pohovati sebe na cvintari cerkvi Mikoli Naberezhnogo Novim vijtom bulo obrano Ivana Sichevskogo protezhe Rozumovskogo RodinaAgripinna druzhina burmistra Petra TihonovichaDzherelaBantysh Kamenskij D M Istoriya Maloj Rossii M 1822 T 4 S 281 282 ros Istoricheskie materialy iz arhiva Kievskogo gubernskogo pravleniya K 1886 Vyp 10 Delo 1 S 1 3 ros Katalog kolekciyi dokumentiv kiyivskoyi Arheografichnoyi komisiyi 1369 1899 19 chervnya 2018 u Wayback Machine upor Ya R Dashkevich ta in K Nauk dumka 1971 S 330 Prishlyak V Kozackij Getmanat chasiv Danila Apostola protirichchya mizh getmanskoyu ta imperskoyu sistemami vladi 20 chervnya 2018 u Wayback Machine Socium Almanah socialnoyi istoriyi Kiyiv 2010 Vip 9 S 173 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi