Отто Бартнінґ (нім. Otto Bartning; 12 квітня 1883 Карлсруе — 20 лютого 1959 Дармштадт) — німецький архітектор, теоретик мистецтва і педагог. Представник архітектурного модернізму.
Отто Бартнінґ | |
---|---|
Народження | 12 квітня 1883[1][2][…] |
Смерть | 20 лютого 1959[1][2][…] (75 років) |
Поховання | d |
Релігія | d[6] і d[6] |
Країна (підданство) | Німеччина |
Діяльність | архітектор, art theorist |
Праця в містах | Дармштадт[1] |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Членство | d, d[7] і d |
Нагороди | |
Отто Бартнінґ у Вікісховищі |
Життя та творчість
Син торговця з Мекленбурга і дочки протестантського пастора, Бартнінґ після отримання атестата зрілості в Карлсруе 1902 року вступив на зимовий семестр в Королівську технічну вищу школу Шарлоттенбурга (Königliche Technischen Hochschule Charlottenburg) в Берліні (нині: Technische Universität). 1904 року здійснив навколосвітню подорож, після чого завершував навчання в Берліні і Карлсруе, в тому числі у відомого архітектора . Отто Бартнінґ закінчив навчання 1905 року без наукового ступеня. Паралельно з навчанням працював архітектором в Берліні.
Бувши студентом, Бартнінґ побудував свою Євангельську церкву світу (Evangelische Friedenskirche) в Пеггау в Штирії, в 1909—1910 роках церква в Ессені. У період до початку Першої світової війни Бартнінґ побудував сімнадцять протестантських церков в переважно католицьких країнах Дунаю, так звані церкви діаспори.
1912 року Отто Бартнінґ став членом німецького Веркбунда (Художньо-промислового союзу), з 1919 по 1923 рік входив до правління організації.
З 1918 року Бартнінґ разом з Вальтером Ґропіусом розробляв наукову і навчальну програми школи Баугаус і таким чином став одним з перших реформаторів художньо-промислової і архітектурної освіти в Німеччині після Першої світової війни.
Після закриття Баугауса 1933 року уряд Тюрінгії запросив Отто Бартнінґа стати директором нової школи у Ваймарі (Staatliche Bauhochschule), яка зайняла будівлю, побудовану Анрі ван де Велде. Після того, як Баугаус переїхав в Дессау, Бартнінґ в 1926—1930 роках був директором знову заснованої Державної вищої будівельної школи Ваймара (Staatlichen Bauhochschule Weimar). У новій школі, яку прозвали «Іншим Баугаусом» (Das andere Bauhaus), були зроблені спроби об'єднати традиційні академічні методи навчання з методикою Баугауса в царині художньо-промислового навчання. Нова школа на відміну від Баугауса була більш прагматичною. Студенти брали участь в реальних проєктах на комерційній основі. Так, наприклад, 1927 року ткацькі майстерні школи виготовили шпалери для павільйону Німеччини на Міланській ярмарку, спроєктованому архітектурним бюро Отто Бартнінґа.
Після перемоги НСРП (націонал-соціалістичної партії) в Тюрінгії 1930 року Бартнінґу довелося передати посаду директора школи П. Шульце-Наумбурга, політичному однодумцю Тюрінгського міністра національної безпеки, а потім рейхсміністра внутрішніх справ В. Фріку.
З 1929 по 1931 рік Бартнінґ був одним з шести засновників архітектурного об'єднання «Кільце» (Der Ring), вніс значний вклад в здійснення житлової забудови Сіменсштадт (Берлін-Шпандау). 1932 року Бартнінґ опублікував свою схему збірного житлового будинку, що отримала загальне визнання. У період 1933—1948 років Отто Бартнінґ займався церковною архітектурою. Він був нагороджений званням почесного доктора архітектури, почесного члена RIBA (Royal Institute of British Architects), займав важливі державні посади як радник з містобудування та архітектури.
1943 року Бартнінґ займався реставрацією Церкви Святого Духа (Heiliggeistkirche) в Гейдельберзі. Після Другої світової війни Отто Бартнінґ очолив будівельний відділ Євангелічної організації в Неккарштайнах. Під його керівництвом і за підтримки зарубіжних церков організація створювала пункти допомоги по всій Німеччині, особливо там, де брали біженців і переміщених осіб. Були побудовані додаткові церковні будівлі, капели, хоспіси.
Бартнінґ зіграв важливу роль у відновленні німецького Веркбунда. В кінці 1950 року переїхав до Дармштадт. У тому ж році він був обраний другим головою Веркбунда і президентом Федерації німецьких архітекторів (BDA). 1953 року був заснований Фонд Отто Бартнінґа зі штаб-квартирою в Дармштадті.
1951 року Бартнінґ очолив Спілку німецьких архітекторів (Bundes Deutscher Architekten: BDA). Бартнінґ помер в Дармштадті 1959 року. Похований на старому кладовищі в Дармштадті. Архів Отто Бартнінґа зберігається на факультеті історії та теорії архітектури архітектурного факультету Дармштадтського технічного університету.
29 травня 2003 року Вселенському церковному конгресі (Ökumenischen Kirchentag) в Берліні з ініціативи приватних осіб була заснована Асоціація, що займається дослідженням і поширенням робіт Отто Бартнінґа (Otto Bartning-Arbeitsgemeinschaft Kirchenbau: OBAK). У 2009—2020 роках асоціація провела безліч міжнародних виставок, присвячених Баугаусу і діяльності Отто Бартнінґа, сучасному мистецтву, містобудівним проєктам. Асоціація здійснює публікації, з 2009 року керує європейським проєктом з міжнародного співробітництва істориків мистецтва і архітекторів.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118506897 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Arkitekter verksamma i Sverige — 2014.
- SNAC — 2010.
- Arkitekter verksamma i Sverige — 2015.
- Czech National Authority Database
- Nešpor Z. Malý slovník českých nekatolických náboženských osobností 20. a 21. století — 1 — Praha: 2019. — С. 31. — 465 с. —
- https://www.oxfordartonline.com/groveart/view/10.1093/gao/9781884446054.001.0001/oao-9781884446054-e-7000003635
- . Баухауз // Власов В. Г. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 10 т. СПб.: Азбука-Классика. — Т. II, 2004. — С. 103
- Hans Prolingheuer: Hitlers fromme Bilderstürmer. Kirche & Kunst unterm Hakenkreuz. — Köln 2001. — , S. 330, Anm. 232
- Karin Berkemann: Otto Bartning // Strasse der Moderne — Kirchen in Deutschland. — Deutsches Liturgisches Institut, abgerufen am 18. Mai 2019
- Sigrid Hoff: Ein moderner Kirchenvater. Otto Bartning war Vordenker der Bauhaus-Bewegung und maßgeblich im Kirchenbau engagiert // Christ in der Gegenwart. — Jg. 69 (2017). — S. 183
- Manfred Koch: Otto Bartning // Stadtlexikon Karlsruhe. — Stadtarchiv Karlsruhe, abgerufen am 8. November 2017. — URL: https://stadtlexikon.karlsruhe.de/index.php/De:Lexikon:bio-0191
- Otto-Bartning-Archiv der Technischen Universität Darmstadt, Technische Universität Darmstadt · Universitätssammlungen in Deutschland
- Otto-Bartning-Archiv TU Darmstadt. — URL:
- . Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 17 серпня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Otto Bartning (1883—1959). Architekt einer sozialen Moderne. — URL: https://www.adk.de/de/projekte/2017/bartning/ausstellung.htm
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Otto Bartning nim Otto Bartning 12 kvitnya 1883 Karlsrue 20 lyutogo 1959 Darmshtadt nimeckij arhitektor teoretik mistectva i pedagog Predstavnik arhitekturnogo modernizmu Otto BartningNarodzhennya12 kvitnya 1883 1883 04 12 1 2 Karlsrue Nimecka imperiya 1 4 5 Smert20 lyutogo 1959 1959 02 20 1 2 75 rokiv Darmshtadt Gessen FRN 2 5 PohovannyadReligiyad 6 i d 6 Krayina piddanstvo NimechchinaDiyalnistarhitektor art theoristPracya v mistahDarmshtadt 1 Naukovij stupindoktorskij stupin 1 Chlenstvod d 7 i dNagorodimedal Ernsta Rejtera 1958 d 1958 Otto Bartning u VikishovishiZhittya ta tvorchistSin torgovcya z Meklenburga i dochki protestantskogo pastora Bartning pislya otrimannya atestata zrilosti v Karlsrue 1902 roku vstupiv na zimovij semestr v Korolivsku tehnichnu vishu shkolu Sharlottenburga Konigliche Technischen Hochschule Charlottenburg v Berlini nini Technische Universitat 1904 roku zdijsniv navkolosvitnyu podorozh pislya chogo zavershuvav navchannya v Berlini i Karlsrue v tomu chisli u vidomogo arhitektora Otto Bartning zakinchiv navchannya 1905 roku bez naukovogo stupenya Paralelno z navchannyam pracyuvav arhitektorom v Berlini Buvshi studentom Bartning pobuduvav svoyu Yevangelsku cerkvu svitu Evangelische Friedenskirche v Peggau v Shtiriyi v 1909 1910 rokah cerkva v Esseni U period do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Bartning pobuduvav simnadcyat protestantskih cerkov v perevazhno katolickih krayinah Dunayu tak zvani cerkvi diaspori 1912 roku Otto Bartning stav chlenom nimeckogo Verkbunda Hudozhno promislovogo soyuzu z 1919 po 1923 rik vhodiv do pravlinnya organizaciyi Z 1918 roku Bartning razom z Valterom Gropiusom rozroblyav naukovu i navchalnu programi shkoli Baugaus i takim chinom stav odnim z pershih reformatoriv hudozhno promislovoyi i arhitekturnoyi osviti v Nimechchini pislya Pershoyi svitovoyi vijni Pislya zakrittya Baugausa 1933 roku uryad Tyuringiyi zaprosiv Otto Bartninga stati direktorom novoyi shkoli u Vajmari Staatliche Bauhochschule yaka zajnyala budivlyu pobudovanu Anri van de Velde Pislya togo yak Baugaus pereyihav v Dessau Bartning v 1926 1930 rokah buv direktorom znovu zasnovanoyi Derzhavnoyi vishoyi budivelnoyi shkoli Vajmara Staatlichen Bauhochschule Weimar U novij shkoli yaku prozvali Inshim Baugausom Das andere Bauhaus buli zrobleni sprobi ob yednati tradicijni akademichni metodi navchannya z metodikoyu Baugausa v carini hudozhno promislovogo navchannya Nova shkola na vidminu vid Baugausa bula bilsh pragmatichnoyu Studenti brali uchast v realnih proyektah na komercijnij osnovi Tak napriklad 1927 roku tkacki majsterni shkoli vigotovili shpaleri dlya paviljonu Nimechchini na Milanskij yarmarku sproyektovanomu arhitekturnim byuro Otto Bartninga Pislya peremogi NSRP nacional socialistichnoyi partiyi v Tyuringiyi 1930 roku Bartningu dovelosya peredati posadu direktora shkoli P Shulce Naumburga politichnomu odnodumcyu Tyuringskogo ministra nacionalnoyi bezpeki a potim rejhsministra vnutrishnih sprav V Friku Z 1929 po 1931 rik Bartning buv odnim z shesti zasnovnikiv arhitekturnogo ob yednannya Kilce Der Ring vnis znachnij vklad v zdijsnennya zhitlovoyi zabudovi Simensshtadt Berlin Shpandau 1932 roku Bartning opublikuvav svoyu shemu zbirnogo zhitlovogo budinku sho otrimala zagalne viznannya U period 1933 1948 rokiv Otto Bartning zajmavsya cerkovnoyu arhitekturoyu Vin buv nagorodzhenij zvannyam pochesnogo doktora arhitekturi pochesnogo chlena RIBA Royal Institute of British Architects zajmav vazhlivi derzhavni posadi yak radnik z mistobuduvannya ta arhitekturi 1943 roku Bartning zajmavsya restavraciyeyu Cerkvi Svyatogo Duha Heiliggeistkirche v Gejdelberzi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Otto Bartning ocholiv budivelnij viddil Yevangelichnoyi organizaciyi v Nekkarshtajnah Pid jogo kerivnictvom i za pidtrimki zarubizhnih cerkov organizaciya stvoryuvala punkti dopomogi po vsij Nimechchini osoblivo tam de brali bizhenciv i peremishenih osib Buli pobudovani dodatkovi cerkovni budivli kapeli hospisi Bartning zigrav vazhlivu rol u vidnovlenni nimeckogo Verkbunda V kinci 1950 roku pereyihav do Darmshtadt U tomu zh roci vin buv obranij drugim golovoyu Verkbunda i prezidentom Federaciyi nimeckih arhitektoriv BDA 1953 roku buv zasnovanij Fond Otto Bartninga zi shtab kvartiroyu v Darmshtadti 1951 roku Bartning ocholiv Spilku nimeckih arhitektoriv Bundes Deutscher Architekten BDA Bartning pomer v Darmshtadti 1959 roku Pohovanij na staromu kladovishi v Darmshtadti Arhiv Otto Bartninga zberigayetsya na fakulteti istoriyi ta teoriyi arhitekturi arhitekturnogo fakultetu Darmshtadtskogo tehnichnogo universitetu 29 travnya 2003 roku Vselenskomu cerkovnomu kongresi Okumenischen Kirchentag v Berlini z iniciativi privatnih osib bula zasnovana Asociaciya sho zajmayetsya doslidzhennyam i poshirennyam robit Otto Bartninga Otto Bartning Arbeitsgemeinschaft Kirchenbau OBAK U 2009 2020 rokah asociaciya provela bezlich mizhnarodnih vistavok prisvyachenih Baugausu i diyalnosti Otto Bartninga suchasnomu mistectvu mistobudivnim proyektam Asociaciya zdijsnyuye publikaciyi z 2009 roku keruye yevropejskim proyektom z mizhnarodnogo spivrobitnictva istorikiv mistectva i arhitektoriv PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118506897 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arkitekter verksamma i Sverige 2014 d Track Q16323066d Track Q17373699 SNAC 2010 d Track Q29861311 Arkitekter verksamma i Sverige 2015 d Track Q16323066d Track Q17373699 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Nespor Z Maly slovnik ceskych nekatolickych nabozenskych osobnosti 20 a 21 stoleti 1 Praha 2019 S 31 465 s ISBN 978 80 7017 261 2 d Track Q1085d Track Q10857639d Track Q122043218 https www oxfordartonline com groveart view 10 1093 gao 9781884446054 001 0001 oao 9781884446054 e 7000003635 Bauhauz Vlasov V G Novyj enciklopedicheskij slovar izobrazitelnogo iskusstva V 10 t SPb Azbuka Klassika T II 2004 S 103 Hans Prolingheuer Hitlers fromme Bildersturmer Kirche amp Kunst unterm Hakenkreuz Koln 2001 ISBN 3 920862 33 3 S 330 Anm 232 Karin Berkemann Otto Bartning Strasse der Moderne Kirchen in Deutschland Deutsches Liturgisches Institut abgerufen am 18 Mai 2019 Sigrid Hoff Ein moderner Kirchenvater Otto Bartning war Vordenker der Bauhaus Bewegung und massgeblich im Kirchenbau engagiert Christ in der Gegenwart Jg 69 2017 S 183 Manfred Koch Otto Bartning Stadtlexikon Karlsruhe Stadtarchiv Karlsruhe abgerufen am 8 November 2017 URL https stadtlexikon karlsruhe de index php De Lexikon bio 0191 Otto Bartning Archiv der Technischen Universitat Darmstadt Technische Universitat Darmstadt Universitatssammlungen in Deutschland Otto Bartning Archiv TU Darmstadt URL Arhiv originalu za 24 sichnya 2012 Procitovano 17 serpnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Otto Bartning 1883 1959 Architekt einer sozialen Moderne URL https www adk de de projekte 2017 bartning ausstellung htm