Береза́нь — невеликий острів на Чорному морі при вході у Дніпровсько-Бузький лиман.
Березань | |
---|---|
Географія | |
46°35′54″ пн. ш. 31°24′43″ сх. д. / 46.59833333336111139° пн. ш. 31.41194444447222267° сх. д.Координати: 46°35′54″ пн. ш. 31°24′43″ сх. д. / 46.59833333336111139° пн. ш. 31.41194444447222267° сх. д. | |
Місцерозташування | Чорне море |
Акваторія | Чорне море |
Площа | 0,236 км² |
Довжина | 0,9 км |
Ширина | 0,32 км |
Найвища точка | до 20 м |
Країна | |
Україна | |
Регіон | Миколаївська область |
Район | Очаківський район |
Населення | ненаселений |
Березань Березань (Україна) | |
Березань Березань (Миколаївська область) | |
Березань у Вікісховищі |
Розташований за 2 км від села Рибаківка Миколаївської області і за 12,8 км на південний захід від Очакова.
Довжина острова близько 800 м, ширина — 200—400 м, площа — 23,6 га.
Відомий центр туризму.
Історія
Існує дві версії походження назви острова: за першою, стародавні греки називали нинішню Березань, яка була тоді ще півостровом Борисфеном, як і Дніпро. Тюрки, захопивши його, назвали співзвучним словом Бюрюзень-Ада — «острів вовчої річки», можливо, тому що в долині сусідньої річки жили цілі зграї вовків. Однак більш правдоподібним є друге пояснення: назву острову дали скіфи, вона походить від іранського березант, що означає «високий». Пізніше українці переосмислили вимову назви як більш зрозуміле слово, похідне від кореня береза. Острів дав назву лиману і річці, що впадає в нього, а також, напевно, селу Березань та смт Березанка. Висловлювалася думка, що Березанка — це відозмінене (спотворене) турецьке Едізань (так здавна звалися ці місця). Нині острів є частиною історико-археологічного заповідника НАН України «Ольвія».
Тут знайдено найдавніше в Північному Причорномор'ї давньогрецьке поселення Борисфеніда. Засноване у VII ст. до н. е., за деякими припущеннями, вихідцями з міста Мілет (давньогрецькі колонії Малої Азії). Розкопками ряду років відкриті напівземлянки і кам'яні багатокімнатні будинки елліністичного часу. Серед знахідок багато ранньої розписної іонійської кераміки і кераміки елліністичного часу, а також монет, які чеканились в Ольвії.
У перші століття нашої ери на Березані продовжувало існувати поселення. Виявлено знахідки римського періоду: монети, червонолакову кераміку, плити з написами тощо. Із занепадом античного світу життя на острові припинилося.
За часів давньої Русі у Х-ХІІ ст. тут було слов'янське поселення, знайдено землянки, печі, велику кількість кераміки, прикрас (скляні браслети, застібки), залізної зброї.
На Березані знайдено єдиний відомий на території України надгробок з рунічним написом (XI-XII ст. ст.).
Запорожці використовували Березань як опорний пункт в морських походах проти Османської імперії. 7 листопада 1788 року козаки Чорноморського війська на чолі з військовим суддею Антоном Головатим штурмом взяли острів і змусили капітулювати гарнізон турецької фортеці. На честь цієї події згодом назвали кубанську станицю Березанська.
Березань — місце страти 6 (19 березня) 1906 лейтенанта Петра Шмідта і 3 матросів Чорноморського флоту — учасників повстання на крейсері «Очаків». 1968 року за проектом архітекторів Н.Галкина і В.Очаківського встановили пам'ятник страченим у південній частині острова — 15-метровий залізобетонний обеліск, що складається з трьох стилізованих під вітрила пілонів.
Через незаконні розкопки та розграбовування давніх пам'яток культури у вересні 2008 року на острові було виставлено охорону. Але найбільшого руйнування археологічна пам'ятка зазнала, як повідомляється у фільмі Танці на кістках, у 2015 році.
Острів Буян
За версією деяких дослідників (зокрема, А.Золотухина), саме острів Березань О. С. Пушкін зобразив у «Казці про царя Салтана», назвавши островом Буяном.
Галерея
- Вид на острів з узбережжя села Рибаківка (з мису Аджіяск)
- Вид в сторону обеліска Петру Шмідту
- Острів Березань з повітря
- Вид зі старого військового сховища на старі маяки
- Судно поруч із островом
Див. також
Примітки
- М. Янко. Гомін землі: Загадки топоніміки. — К.: Веселка, 2000. — 128 с.
- Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. Наук.-попул. вид. — К.: Либідь, 2001. — 304 с. —
- Пам'ятка занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1761
- Острів Березань закрито для відвідувачів // ictv.ua, 20.09.2008)[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 22 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
Джерела і посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острів Березань |
- Назаров В. В. Березанське поселення [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — .
- (рос.)
- Борисфен-Березань [ 29 червня 2009 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Бібліографія античного поселення на о. Березань [ 26 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Аркуш карти Сичавка (archive). Масштаб: 1 : 100 000. Видання 1983 р. (рос.)
- Березань [ 14 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Чорне море. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bereza n nevelikij ostriv na Chornomu mori pri vhodi u Dniprovsko Buzkij liman BerezanGeografiya46 35 54 pn sh 31 24 43 sh d 46 59833333336111139 pn sh 31 41194444447222267 sh d 46 59833333336111139 31 41194444447222267 Koordinati 46 35 54 pn sh 31 24 43 sh d 46 59833333336111139 pn sh 31 41194444447222267 sh d 46 59833333336111139 31 41194444447222267MisceroztashuvannyaChorne moreAkvatoriyaChorne morePlosha0 236 km Dovzhina0 9 kmShirina0 32 kmNajvisha tochkado 20 mKrayina UkrayinaRegionMikolayivska oblastRajonOchakivskij rajonNaselennyanenaselenijBerezanBerezan Ukrayina BerezanBerezan Mikolayivska oblast Berezan u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Berezan Roztashovanij za 2 km vid sela Ribakivka Mikolayivskoyi oblasti i za 12 8 km na pivdennij zahid vid Ochakova Dovzhina ostrova blizko 800 m shirina 200 400 m plosha 23 6 ga Vidomij centr turizmu IstoriyaIsnuye dvi versiyi pohodzhennya nazvi ostrova za pershoyu starodavni greki nazivali ninishnyu Berezan yaka bula todi she pivostrovom Borisfenom yak i Dnipro Tyurki zahopivshi jogo nazvali spivzvuchnim slovom Byuryuzen Ada ostriv vovchoyi richki mozhlivo tomu sho v dolini susidnoyi richki zhili cili zgrayi vovkiv Odnak bilsh pravdopodibnim ye druge poyasnennya nazvu ostrovu dali skifi vona pohodit vid iranskogo berezant sho oznachaye visokij Piznishe ukrayinci pereosmislili vimovu nazvi yak bilsh zrozumile slovo pohidne vid korenya bereza Ostriv dav nazvu limanu i richci sho vpadaye v nogo a takozh napevno selu Berezan ta smt Berezanka Vislovlyuvalasya dumka sho Berezanka ce vidozminene spotvorene turecke Edizan tak zdavna zvalisya ci miscya Nini ostriv ye chastinoyu istoriko arheologichnogo zapovidnika NAN Ukrayini Olviya Tut znajdeno najdavnishe v Pivnichnomu Prichornomor yi davnogrecke poselennya Borisfenida Zasnovane u VII st do n e za deyakimi pripushennyami vihidcyami z mista Milet davnogrecki koloniyi Maloyi Aziyi Rozkopkami ryadu rokiv vidkriti napivzemlyanki i kam yani bagatokimnatni budinki ellinistichnogo chasu Sered znahidok bagato rannoyi rozpisnoyi ionijskoyi keramiki i keramiki ellinistichnogo chasu a takozh monet yaki chekanilis v Olviyi U pershi stolittya nashoyi eri na Berezani prodovzhuvalo isnuvati poselennya Viyavleno znahidki rimskogo periodu moneti chervonolakovu keramiku pliti z napisami tosho Iz zanepadom antichnogo svitu zhittya na ostrovi pripinilosya Za chasiv davnoyi Rusi u H HII st tut bulo slov yanske poselennya znajdeno zemlyanki pechi veliku kilkist keramiki prikras sklyani brasleti zastibki zaliznoyi zbroyi Na Berezani znajdeno yedinij vidomij na teritoriyi Ukrayini nadgrobok z runichnim napisom XI XII st st Berezanskij kamin nadgrobok iz runichnim napisom Zaporozhci vikoristovuvali Berezan yak opornij punkt v morskih pohodah proti Osmanskoyi imperiyi 7 listopada 1788 roku kozaki Chornomorskogo vijska na choli z vijskovim suddeyu Antonom Golovatim shturmom vzyali ostriv i zmusili kapitulyuvati garnizon tureckoyi forteci Na chest ciyeyi podiyi zgodom nazvali kubansku stanicyu Berezanska Berezan misce strati 6 19 bereznya 1906 lejtenanta Petra Shmidta i 3 matrosiv Chornomorskogo flotu uchasnikiv povstannya na krejseri Ochakiv 1968 roku za proektom arhitektoriv N Galkina i V Ochakivskogo vstanovili pam yatnik strachenim u pivdennij chastini ostrova 15 metrovij zalizobetonnij obelisk sho skladayetsya z troh stilizovanih pid vitrila piloniv Cherez nezakonni rozkopki ta rozgrabovuvannya davnih pam yatok kulturi u veresni 2008 roku na ostrovi bulo vistavleno ohoronu Ale najbilshogo rujnuvannya arheologichna pam yatka zaznala yak povidomlyayetsya u filmi Tanci na kistkah u 2015 roci Ostriv BuyanZa versiyeyu deyakih doslidnikiv zokrema A Zolotuhina same ostriv Berezan O S Pushkin zobraziv u Kazci pro carya Saltana nazvavshi ostrovom Buyanom GalereyaVid na ostriv z uzberezhzhya sela Ribakivka z misu Adzhiyask Vid v storonu obeliska Petru Shmidtu Ostriv Berezan z povitrya Vid zi starogo vijskovogo shovisha na stari mayaki Sudno poruch iz ostrovomDiv takozhChornomorskij biosfernij zapovidnik Kinburnskij pivostriv Pam yatki arheologiyi Ochakivskogo rajonu Volizhin lis PrimitkiM Yanko Gomin zemli Zagadki toponimiki K Veselka 2000 128 s ISBN 966 01 0012 4 Koval A P Znajomi neznajomci Pohodzhennya nazv poselen Ukrayini Nauk popul vid K Libid 2001 304 s ISBN 966 06 0183 2 Pam yatka zanesena do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 27 grudnya 2001 r 1761 Ostriv Berezan zakrito dlya vidviduvachiv ictv ua 20 09 2008 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 22 bereznya 2016 Procitovano 16 lyutogo 2016 Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ostriv Berezan Nazarov V V Berezanske poselennya 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 ros Borisfen Berezan 29 chervnya 2009 u Wayback Machine ros Bibliografiya antichnogo poselennya na o Berezan 26 sichnya 2013 u Wayback Machine Arkush karti Sichavka archive Masshtab 1 100 000 Vidannya 1983 r ros Berezan 14 kvitnya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Mikolayivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Chorne more Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi