Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Острови́ Осу́мі (яп. 大隅諸島, О:сумі-сьото:) — це архіпелаг серед , який є найпівнічнішою групою островів Сацунан, які в свою чергу є частиною архіпелагу Рюкю. Ланцюг пролягає між південними точками Кюсю та Амамі-Осіма. Адміністративно група належить до префектури Каґосіма, Японія.
| Острови Осумі яп. 大隅諸島 | ||||
 | ||||
| Острови Осумі | ||||
| 30°34′26″ пн. ш. 130°58′52″ сх. д. / 30.57389° пн. ш. 130.98111° сх. д.Координати: 30°34′26″ пн. ш. 130°58′52″ сх. д. / 30.57389° пн. ш. 130.98111° сх. д. | ||||
| Акваторія | Тихий океан | |||
| Кількість островів | 9 | |||
| Загальна площа | 1030 км² | |||
| Найвища точка | 1935 м | |||
| Населення (2010 рік) | 46 500 осіб | |||
| Густота населення | 45,146 осіб/км² | |||
| Країна | Японія | |||
| Регіон | Префектура Каґосіма | |||
 Острови Осумі у Вікісховищі | ||||
Географія
Острови Осумі мають вулканічне походження та займають загальну площу близько 1030км². Найвищою точкою є Міянора-даке висотою в 1935 м на Якусімі. Клімат островів — субтропічний океанічний (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена), що характеризується дуже жаркими літами та м'якими зимами. Рівень опадів є високим впродовж року рік, та сягає найвищих значень у травні, червні та вересні.
Історія
Острови Осумі було заселено починаючи з, принаймні, періоду Дзьомон. Місця поховання на Танеґасіма, а саме Йокоміне та Хірота, засвідчують унікальну добре розвинену культуру періоду Яйой у кінці IV століття нашої ери. Артефакти включають маґатами, гравіровані кулони, та емблеми з видимими написами. Танеґасіма та Якусіма вперше згадані у письмових документах китайської Династії Суй у VI столітті. Згадка, зроблена у японській Сьоку Ніхонґі у записі для 699 року про острови Тане, Яку та Амамі. Острови Осумі утворювали стародавню впродовж періоду Асука. Острови часто згадуються у щоденниках мандрівників між Династією Тан Китаю та періду Нара Японії. Деякі з островів архіпелагу мають місцеві легенди про надання притулку роду Хейке після їх поразки у війні Ґемпей у кінці періоду Хейан. Впродовж періоду Сенґоку, у 1543 році китайське судно з португальцем було викинуто на берег Танеґасіми, з цією подією пов'язують першу появу цукрової тростини та вогнепальної зброї у Японії. До сучасних часів вогнепальна зброя була в розмовній мові відома як «Танеґа-сіма» через віру в те, що їх було введено Пінто.
Насправді, скоріш за все, Пінто не представив перший контакт португальців з японцями, хоча він дійсно відвідував Танеґасіму скоро опісля та за легендою він одружився з місцевою жінкою та мав сина. Європейці прибули торгувати не лише вогнепальною зброєю, а й також милом, тютюном та іншими товарами невідомими в середньовічній Японії, в обмін на Японські товари. Впродовж періоду Едо острови Осумі керувались родом Сімадзу з хану Сацума та вважався частиною провінції Осумі. Впродовж реставрації Мейдзі, острови було зроблено частиною префектури Каґосіма.
У 1969 році агентством аерокосмічних досліджень Японії було відкрито «Космічний центр Танеґасіма» (TNSC) що включає космодром. TNSC розташований на південно-східному кінці Танеґасіми.
Транспорт
Острови Осумі обслуговуються та .
Наявне регулярне сполучення з Каґосімою та островами Амамі за допомогою поромів.
Острови
| Фото | Назва | Кандзі | Площа [км²] | Населення | найвища точка [м] | Вершина | Координати |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | Якусіма | 屋久島 | 504,88 | 13178 | 1935 | Міяноура-даке | 30°21′31″ пн. ш. 130°31′43″ сх. д. / 30.35861° пн. ш. 130.52861° сх. д. |
 | Танеґасіма | 種子島 | 444,99 | 33000 | 282.0 | 30°34′26″ пн. ш. 130°58′52″ сх. д. / 30.57389° пн. ш. 130.98111° сх. д. | |
 | Кутіноерабу-дзіма | 口永良部島 | 38,04 | 147 | 657 | Фурудаке | 30°28′ пн. ш. 131°11′ сх. д. / 30.467° пн. ш. 131.183° сх. д. |
 | Маґесіма | 馬毛島 | 8,2 | - | 71,7 | Такенокосі | 30°44′29″ пн. ш. 130°51′16″ сх. д. / 30.741639° пн. ш. 130.854694° сх. д. |
 | 黒島 | 15,37 | 199 | 621,9 | Яґурадаке | 30°50′05″ пн. ш. 129°57′20″ сх. д. / 30.834889° пн. ш. 129.955750° сх. д. | |
 | Іодзіма | 硫黄島 | 11,65 | 142 | 703,7 | Іодаке | 30°47′27″ пн. ш. 130°17′46″ сх. д. / 30.79083° пн. ш. 130.29611° сх. д. |
| 竹島 | 4,2 | 78 | 220,0 | Маґомеяма | 30°48′50″ пн. ш. 130°25′02″ сх. д. / 30.81389° пн. ш. 130.417250° сх. д. | ||
 | 昭和硫黄島 | 0,07 | - | 24 | 30°48′15″ пн. ш. 130°20′30″ сх. д. / 30.80417° пн. ш. 130.34167° сх. д. | ||
 | デン島 | 0,001 | - | 58 | 30°45′02″ пн. ш. 130°06′07″ сх. д. / 30.75056° пн. ш. 130.10194° сх. д. | ||
Джерела
- National Geospatial Intelligence Agency (NGIA). Prostar Sailing Directions 2005 Japan Enroute. Prostar Publications (2005).
- Hirota. Archaeology.jp. Процитовано 30 вересня 2013.
- . Rekihaku.ac.jp. 9 червня 2002. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 30 вересня 2013.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острови Осумі |
- (яп.)Географія стровів Осумі
- (яп.)про космічний центр TNSC [ 8 грудня 2006 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostrovi Osu mi yap 大隅諸島 O sumi soto ce arhipelag sered yakij ye najpivnichnishoyu grupoyu ostroviv Sacunan yaki v svoyu chergu ye chastinoyu arhipelagu Ryukyu Lancyug prolyagaye mizh pivdennimi tochkami Kyusyu ta Amami Osima Administrativno grupa nalezhit do prefekturi Kagosima Yaponiya Ostrovi Osumi yap 大隅諸島 Ostrovi OsumiOstrovi Osumi 30 34 26 pn sh 130 58 52 sh d 30 57389 pn sh 130 98111 sh d 30 57389 130 98111 Koordinati 30 34 26 pn sh 130 58 52 sh d 30 57389 pn sh 130 98111 sh d 30 57389 130 98111 AkvatoriyaTihij okean Kilkist ostroviv9 Zagalna plosha1030 km Najvisha tochka1935 m Naselennya 2010 rik 46 500 osib Gustota naselennya45 146 osib km KrayinaYaponiya RegionPrefektura Kagosima Ostrovi Osumi Ostrovi Osumi Ostrovi Osumi u VikishovishiGeografiyaOstrovi Osumi mayut vulkanichne pohodzhennya ta zajmayut zagalnu ploshu blizko 1030km Najvishoyu tochkoyu ye Miyanora dake visotoyu v 1935 m na Yakusimi Klimat ostroviv subtropichnij okeanichnij Cfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena sho harakterizuyetsya duzhe zharkimi litami ta m yakimi zimami Riven opadiv ye visokim vprodovzh roku rik ta syagaye najvishih znachen u travni chervni ta veresni IstoriyaKosmichnij centr Tanegasimi Ostrovi Osumi bulo zaseleno pochinayuchi z prinajmni periodu Dzomon Miscya pohovannya na Tanegasima a same Jokomine ta Hirota zasvidchuyut unikalnu dobre rozvinenu kulturu periodu Yajoj u kinci IV stolittya nashoyi eri Artefakti vklyuchayut magatami gravirovani kuloni ta emblemi z vidimimi napisami Tanegasima ta Yakusima vpershe zgadani u pismovih dokumentah kitajskoyi Dinastiyi Suj u VI stolitti Zgadka zroblena u yaponskij Soku Nihongi u zapisi dlya 699 roku pro ostrovi Tane Yaku ta Amami Ostrovi Osumi utvoryuvali starodavnyu vprodovzh periodu Asuka Ostrovi chasto zgaduyutsya u shodennikah mandrivnikiv mizh Dinastiyeyu Tan Kitayu ta peridu Nara Yaponiyi Deyaki z ostroviv arhipelagu mayut miscevi legendi pro nadannya pritulku rodu Hejke pislya yih porazki u vijni Gempej u kinci periodu Hejan Vprodovzh periodu Sengoku u 1543 roci kitajske sudno z portugalcem bulo vikinuto na bereg Tanegasimi z ciyeyu podiyeyu pov yazuyut pershu poyavu cukrovoyi trostini ta vognepalnoyi zbroyi u Yaponiyi Do suchasnih chasiv vognepalna zbroya bula v rozmovnij movi vidoma yak Tanega sima cherez viru v te sho yih bulo vvedeno Pinto Naspravdi skorish za vse Pinto ne predstaviv pershij kontakt portugalciv z yaponcyami hocha vin dijsno vidviduvav Tanegasimu skoro opislya ta za legendoyu vin odruzhivsya z miscevoyu zhinkoyu ta mav sina Yevropejci pribuli torguvati ne lishe vognepalnoyu zbroyeyu a j takozh milom tyutyunom ta inshimi tovarami nevidomimi v serednovichnij Yaponiyi v obmin na Yaponski tovari Vprodovzh periodu Edo ostrovi Osumi keruvalis rodom Simadzu z hanu Sacuma ta vvazhavsya chastinoyu provinciyi Osumi Vprodovzh restavraciyi Mejdzi ostrovi bulo zrobleno chastinoyu prefekturi Kagosima U 1969 roci agentstvom aerokosmichnih doslidzhen Yaponiyi bulo vidkrito Kosmichnij centr Tanegasima TNSC sho vklyuchaye kosmodrom TNSC roztashovanij na pivdenno shidnomu kinci Tanegasimi TransportOstrovi Osumi obslugovuyutsya ta Nayavne regulyarne spoluchennya z Kagosimoyu ta ostrovami Amami za dopomogoyu poromiv OstroviFoto Nazva Kandzi Plosha km Naselennya najvisha tochka m Vershina Koordinati Yakusima 屋久島 504 88 13178 1935 Miyanoura dake 30 21 31 pn sh 130 31 43 sh d 30 35861 pn sh 130 52861 sh d 30 35861 130 52861 Yakusima Tanegasima 種子島 444 99 33000 282 0 30 34 26 pn sh 130 58 52 sh d 30 57389 pn sh 130 98111 sh d 30 57389 130 98111 Tanegasima Kutinoerabu dzima 口永良部島 38 04 147 657 Furudake 30 28 pn sh 131 11 sh d 30 467 pn sh 131 183 sh d 30 467 131 183 Kutinoerabu dzima Magesima 馬毛島 8 2 71 7 Takenokosi 30 44 29 pn sh 130 51 16 sh d 30 741639 pn sh 130 854694 sh d 30 741639 130 854694 Magesima 黒島 15 37 199 621 9 Yaguradake 30 50 05 pn sh 129 57 20 sh d 30 834889 pn sh 129 955750 sh d 30 834889 129 955750 Kurosima Iodzima 硫黄島 11 65 142 703 7 Iodake 30 47 27 pn sh 130 17 46 sh d 30 79083 pn sh 130 29611 sh d 30 79083 130 29611 Iodzima 竹島 4 2 78 220 0 Magomeyama 30 48 50 pn sh 130 25 02 sh d 30 81389 pn sh 130 417250 sh d 30 81389 130 417250 Takesima 昭和硫黄島 0 07 24 30 48 15 pn sh 130 20 30 sh d 30 80417 pn sh 130 34167 sh d 30 80417 130 34167 Sova Iodzima デン島 0 001 58 30 45 02 pn sh 130 06 07 sh d 30 75056 pn sh 130 10194 sh d 30 75056 130 10194 Densima Pokazati koordinati in Ostrovi Osumi na OpenStreetMap Google Maps Otrimati koordinati yak KML GPXDzherelaNational Geospatial Intelligence Agency NGIA Prostar Sailing Directions 2005 Japan Enroute Prostar Publications 2005 ISBN 1577856511 Hirota Archaeology jp Procitovano 30 veresnya 2013 Rekihaku ac jp 9 chervnya 2002 Arhiv originalu za 29 lipnya 2013 Procitovano 30 veresnya 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ostrovi Osumi yap Geografiya stroviv Osumi yap pro kosmichnij centr TNSC 8 grudnya 2006 u Wayback Machine