Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Остготське королівство (італ. Regno ostrogoto), Готське королівство (лат. Regnum Gothorum), Італійське королівство (лат. Regnum Italiae) — у 493-553 монархічна держава германського племені остготів, які після залишення української Готії та поневірянь оселилися в Північній Італії. Заснована королем Теодоріхом Великим із роду Амалів, нащадком легендарного Германаріха, правителя української Готії. Постала на основі володінь германців-федератів під проводом Одоакра, який усунув останнього західно-римського імператора Ромула Августула.
| Остготське королівство | ||||
| ||||
|
Монета Теодоріха | ||||
 Королівство Італія | ||||
| Столиця | Равенна (493—540) | |||
| Мови | готська, народна латина | |||
| Релігії | християнство | |||
| Форма правління | монархія | |||
| - 493—526 | Теодоріх (перший) | |||
| - 552—553 | Тейя (останній) | |||
| Історія | ||||
| - здобуття Равенни | 493 | |||
| - ліквідація | 553 | |||
Досягло найбільшої слави за часів короля-засновника: окрім усієї Італії, підкорило землі Південної Галії на заході й Далмації на південному сході. Керувалося гото-римськими королями (лат. Gothorum Romanorumque rex). Столиця розташовувалася у Равенні. Панівною релігією було християнство — готи сповідували переважно аріанство, а їхні піддані римляни — халкедонське християнство. Зберігала більшість суспільно-політичних інституцій Західньо-Римської імперії.
У 535 вступило у війну зі Східною Римською імперією за володіння Італією, яка закінчилася поразкою готів і знищенням королівства. Частина готів увійшла до складу Лангобардського королівства, інша частина — перебралася до іншого готського королівства в Іспанії.
Історія
Передісторія
Остготи — східна гілка племені готів. Вони осіли і встановили свою владу в провінції Дакія, але наприкінці IV століття потрапили під панування гунів, при цьому зберігши свою політичну організацію. Після смерті Аттіли почався розпад держави гунів, остготи здобули незалежність. При імператорі Маркіані велика кількість остготів оселилося в провінції Паннонія на правах федератів, але через те, що імператор Східної Римської імперії Лев I Макелла не платив платню остготам, останні напали і розорили провінцію Іллірія та уклали союз з Гензеріхом для нападу на Візантію. В 461 році між остготами та Східною Римською імперією було укладено мир, в результаті якого Теодоріх Амал, син Теодемера Амала, був посланий заручником в Константинополь, де отримав римську освіту. Після цього протягом декількох років багато готів служили Римській імперії і мали сильний військовий і політичний вплив.
До середини V століття Західна Римська імперія й її цінності переживали сильний занепад.
У 476 відбулося заміщення влади останнього романського імператора Ромула, заміненого Одоакром.
Королівство Одоакра
У 476 Одоакр, германський magister militum, скинув римського імператора Ромула Августа і оголосив себе Rex Italiae (Цар Італії). У 477 Флавій Зенон визнав Одоакра патрицієм і римським намісником. Одоакр зберіг римську адміністративну систему, активно співпрацював з римським Сенатом. В 477 році йому вдалося вигнати вандалів з Сицилії, а в 480, після смерті Юлія Непота, завоювати Далмацію.
Завоювання Італії готами
У 488 імператор Зенон звинуватив Одоакра в підтримці заколотника Іллуса уклав угоду з Теодоріхом. За угодою, Теодоріх, в разі перемоги над Одоакром, ставав правителем Італії як представник імператора.
Восени 488 Теодоріх зі своїми воїнами (приблизно 100 000) виступив з Мезії, пройшов через Далмацію і, перейшовши Альпи, вступив до Італії в кінці серпня 489. Перше зіткнення з армією Одоакра сталося біля річки Ізонцо 28 серпня. Одоакр був розбитий і відступив до Верони, де через місяць стався новий бій, що закінчився перемогою Теодоріха. Одоакр втік до своєї столиці Равенни, а більша частина його війська здалася готам.
У 490 Одоакр почав нову кампанію проти Теодоріха. Йому вдалося взяти Медіолан і Кремону та обложити головні сили готів у Павії. Проте після цього в розбрат втрутилися вестготи. Одоакру довелося зняти облогу Павії, а 11 серпня 490 зазнав нищівної поразки на річці Адда, знову втік до Равенни, після чого Сенат і більшість міст Італії оголосили про підтримку Теодоріха.
Готи почали облогу Равенни, але, не маючи флоту, вони не могли блокувати її з моря, тому облога сильно укріпленого міста затягнулася. Тільки в 492 готи побудували флот і змогли захопити гавань Равенни, повністю блокуючи місто. Шість місяців потому почалися переговори з Одоакром. Угода була досягнута 25 лютого 493, Теодоріх і Одоакр погодилися розділити Італію між собою, однак на бенкеті, яким відзначили цю подію, Теодоріх убив Одоакра (15 березня), за цим послідувало винищення воїнів і прихильників Одоакра. З цього моменту Теодоріх став одноосібним правителем Італії.
Правління Теодоріха
Подібно Одоакру, Теодоріх вважався патрицієм і намісником імператора в Італії, що було визнано новим імператором Анастасієм в 497. Однак фактично він був незалежним правителем.
Після завоювання Італії, адміністративна система, що існувала в королівстві Одоакра, збереглася, при цьому державні посади займали виключно римляни. Римський Сенат продовжував працювати, будучи значною мірою дорадчим органом. Закони Імперії збереглися, за ними жило римське населення, на готів поширювалося їхнє власне племінне право. З іншого боку, служба в війську та заняття військових посад були виключно справою готів.
Готи оселилися головним чином на півночі Італії і трималися відособлено від римського населення. Цьому сприяла відмінність їхньої віри: готи були аріанами, тоді як римляни — нікейцями. Однак, на відміну від вестготів і вандалів, остготи відрізнялися релігійною терпимістю.
Державний устрій
Королі
- Теодоріх Великий (Thiudoric) 489—526
- Аталаріх (Atthalaric) 526—534
- Амаласунта (королева-регент) (Amalasuntha) 526—534
- Теодагад (Thiudahad) 534—536
- Вітіґес (Wittigeis) 536—540
- Ільдебад (Hildibad) 540—541
- Ераріх (Heraric, Ariaric) 541
- Тотіла (Baduila) 541—552
- Тейя (Theia, Teja) 552—553
Релігія
Джерела
- Bury, John Bagnell. (1923). History of the Later Roman Empire Vols. I & II. Macmillan & Co., Ltd.(англ.)
Примітки
- Офіційна назва. Цит. за Flavius Magnus Aurelius Cassiodorus Senator, Variae, Lib. II., XLI. Luduin regi Francorum Theodericus rex.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Остготське королівство
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Gotske korolivstvo ta Italijske korolivstvo znachennya Ostgotske korolivstvo ital Regno ostrogoto Gotske korolivstvo lat Regnum Gothorum Italijske korolivstvo lat Regnum Italiae u 493 553 monarhichna derzhava germanskogo plemeni ostgotiv yaki pislya zalishennya ukrayinskoyi Gotiyi ta poneviryan oselilisya v Pivnichnij Italiyi Zasnovana korolem Teodorihom Velikim iz rodu Amaliv nashadkom legendarnogo Germanariha pravitelya ukrayinskoyi Gotiyi Postala na osnovi volodin germanciv federativ pid provodom Odoakra yakij usunuv ostannogo zahidno rimskogo imperatora Romula Avgustula Ostgotske korolivstvo 493 553 Moneta Teodoriha Italiya istorichni kordoni na kartiGotski korolivstva Korolivstvo Italiya Stolicya Ravenna 493 540 Movi gotska narodna latina Religiyi hristiyanstvo Forma pravlinnya monarhiya 493 526 Teodorih pershij 552 553 Tejya ostannij Istoriya zdobuttya Ravenni 493 likvidaciya 553 Dosyaglo najbilshoyi slavi za chasiv korolya zasnovnika okrim usiyeyi Italiyi pidkorilo zemli Pivdennoyi Galiyi na zahodi j Dalmaciyi na pivdennomu shodi Keruvalosya goto rimskimi korolyami lat Gothorum Romanorumque rex Stolicya roztashovuvalasya u Ravenni Panivnoyu religiyeyu bulo hristiyanstvo goti spoviduvali perevazhno arianstvo a yihni piddani rimlyani halkedonske hristiyanstvo Zberigala bilshist suspilno politichnih institucij Zahidno Rimskoyi imperiyi U 535 vstupilo u vijnu zi Shidnoyu Rimskoyu imperiyeyu za volodinnya Italiyeyu yaka zakinchilasya porazkoyu gotiv i znishennyam korolivstva Chastina gotiv uvijshla do skladu Langobardskogo korolivstva insha chastina perebralasya do inshogo gotskogo korolivstva v Ispaniyi IstoriyaPeredistoriya Ostgoti shidna gilka plemeni gotiv Voni osili i vstanovili svoyu vladu v provinciyi Dakiya ale naprikinci IV stolittya potrapili pid panuvannya guniv pri comu zberigshi svoyu politichnu organizaciyu Pislya smerti Attili pochavsya rozpad derzhavi guniv ostgoti zdobuli nezalezhnist Pri imperatori Markiani velika kilkist ostgotiv oselilosya v provinciyi Pannoniya na pravah federativ ale cherez te sho imperator Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Lev I Makella ne plativ platnyu ostgotam ostanni napali i rozorili provinciyu Illiriya ta uklali soyuz z Genzerihom dlya napadu na Vizantiyu V 461 roci mizh ostgotami ta Shidnoyu Rimskoyu imperiyeyu bulo ukladeno mir v rezultati yakogo Teodorih Amal sin Teodemera Amala buv poslanij zaruchnikom v Konstantinopol de otrimav rimsku osvitu Pislya cogo protyagom dekilkoh rokiv bagato gotiv sluzhili Rimskij imperiyi i mali silnij vijskovij i politichnij vpliv Do seredini V stolittya Zahidna Rimska imperiya j yiyi cinnosti perezhivali silnij zanepad U 476 vidbulosya zamishennya vladi ostannogo romanskogo imperatora Romula zaminenogo Odoakrom Korolivstvo Odoakra U 476 Odoakr germanskij magister militum skinuv rimskogo imperatora Romula Avgusta i ogolosiv sebe Rex Italiae Car Italiyi U 477 Flavij Zenon viznav Odoakra patriciyem i rimskim namisnikom Odoakr zberig rimsku administrativnu sistemu aktivno spivpracyuvav z rimskim Senatom V 477 roci jomu vdalosya vignati vandaliv z Siciliyi a v 480 pislya smerti Yuliya Nepota zavoyuvati Dalmaciyu Zavoyuvannya Italiyi gotami U 488 imperator Zenon zvinuvativ Odoakra v pidtrimci zakolotnika Illusa uklav ugodu z Teodorihom Za ugodoyu Teodorih v razi peremogi nad Odoakrom stavav pravitelem Italiyi yak predstavnik imperatora Voseni 488 Teodorih zi svoyimi voyinami priblizno 100 000 vistupiv z Meziyi projshov cherez Dalmaciyu i perejshovshi Alpi vstupiv do Italiyi v kinci serpnya 489 Pershe zitknennya z armiyeyu Odoakra stalosya bilya richki Izonco 28 serpnya Odoakr buv rozbitij i vidstupiv do Veroni de cherez misyac stavsya novij bij sho zakinchivsya peremogoyu Teodoriha Odoakr vtik do svoyeyi stolici Ravenni a bilsha chastina jogo vijska zdalasya gotam U 490 Odoakr pochav novu kampaniyu proti Teodoriha Jomu vdalosya vzyati Mediolan i Kremonu ta oblozhiti golovni sili gotiv u Paviyi Prote pislya cogo v rozbrat vtrutilisya vestgoti Odoakru dovelosya znyati oblogu Paviyi a 11 serpnya 490 zaznav nishivnoyi porazki na richci Adda znovu vtik do Ravenni pislya chogo Senat i bilshist mist Italiyi ogolosili pro pidtrimku Teodoriha Goti pochali oblogu Ravenni ale ne mayuchi flotu voni ne mogli blokuvati yiyi z morya tomu obloga silno ukriplenogo mista zatyagnulasya Tilki v 492 goti pobuduvali flot i zmogli zahopiti gavan Ravenni povnistyu blokuyuchi misto Shist misyaciv potomu pochalisya peregovori z Odoakrom Ugoda bula dosyagnuta 25 lyutogo 493 Teodorih i Odoakr pogodilisya rozdiliti Italiyu mizh soboyu odnak na benketi yakim vidznachili cyu podiyu Teodorih ubiv Odoakra 15 bereznya za cim posliduvalo vinishennya voyiniv i prihilnikiv Odoakra Z cogo momentu Teodorih stav odnoosibnim pravitelem Italiyi Pravlinnya Teodoriha Podibno Odoakru Teodorih vvazhavsya patriciyem i namisnikom imperatora v Italiyi sho bulo viznano novim imperatorom Anastasiyem v 497 Odnak faktichno vin buv nezalezhnim pravitelem Pislya zavoyuvannya Italiyi administrativna sistema sho isnuvala v korolivstvi Odoakra zbereglasya pri comu derzhavni posadi zajmali viklyuchno rimlyani Rimskij Senat prodovzhuvav pracyuvati buduchi znachnoyu miroyu doradchim organom Zakoni Imperiyi zbereglisya za nimi zhilo rimske naselennya na gotiv poshiryuvalosya yihnye vlasne pleminne pravo Z inshogo boku sluzhba v vijsku ta zanyattya vijskovih posad buli viklyuchno spravoyu gotiv Goti oselilisya golovnim chinom na pivnochi Italiyi i trimalisya vidosobleno vid rimskogo naselennya Comu spriyala vidminnist yihnoyi viri goti buli arianami todi yak rimlyani nikejcyami Odnak na vidminu vid vestgotiv i vandaliv ostgoti vidriznyalisya religijnoyu terpimistyu Derzhavnij ustrijKoroli Dokladnishe Spisok koroliv ostgotiv Teodorih Velikij Thiudoric 489 526 Atalarih Atthalaric 526 534 Amalasunta koroleva regent Amalasuntha 526 534 Teodagad Thiudahad 534 536 Vitiges Wittigeis 536 540 Ildebad Hildibad 540 541 Erarih Heraric Ariaric 541 Totila Baduila 541 552 Tejya Theia Teja 552 553ReligiyaGotska cerkva svyatoyi AgatiDzherelaBury John Bagnell 1923 History of the Later Roman Empire Vols I amp II Macmillan amp Co Ltd angl PrimitkiOficijna nazva Cit za Flavius Magnus Aurelius Cassiodorus Senator Variae Lib II XLI Luduin regi Francorum Theodericus rex PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ostgotske korolivstvo