Орфограма

Орфогра́ма, або ортогра́ма (від давн.-грец. ὀρθός — правильний, γράμμα — літера), — це орфографічно правильне написання (літери, дефіса, апострофа тощо), яке обирається з кількох можливих. Орфограма є однією з основних одиниць орфографії, що забезпечують її теоретичне та практичне вивчення. Кіль­кість орфограм визначається кількістю орфографічних пра­вил.

Типи орфограм

Розрізняють літерну і нелітерну орфограми за ознакою вибору з кількох варіантів однієї літери чи вибору з кількох варіантів правильного написання слова — разом, окремо, через дефіс, чи з'ясування місця перенесення слова з одного рядка в інший.

1. Орфограма-буква;
2. орфограма-дефіс;
3. орфограма-риска (знак перенесення);
4. орфограма-пропуск (написання слів окремо);
5. орфограма-з'єднання (написання слів разом);
6. орфограма-апостроф.

Найважливіші орфограми

Позаяк вивчення орфографії будується на основі граматики, більшість літерних орфограм — це вибір варіанта написання закінчення, суфікса, префікса, сполучного голосного в складному слові (вибір префіксу з—с; закінчення прикметника -ий, -ій; сполучного о—е(є) між коренями складного слова та ін.).

Визначення орфограми «велика літера» ґрунтується на правилах розрізнення власних і (семантичний критерій).столичний

У сучасних шкільних підручниках заведено виділяти орфограми та позначати її як: «ненаголошені е—и, е—є в словах іншомовного походження», «велика літера у власних назвах», «частки не і ні» та ін.

Примітки

1. Орфограма // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
2. Ортограма // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
3. Орфограма // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
4. Бурячок А. А. Орфографія // Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко та ін. – 2-е вид. випр. і доп. — К.: Українська енциклопедія, 2004. — С. 443—444. — .

Література

• М. Я. Плющ. Орфограма // Українська бімба: Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко та ін. – 2-е вид. випр. і доп. — К.: Українська енциклопедія, 2004. — С. 442—443. — .
• Омельчук, С. А. Основні поняття орфографії в шкільному курсі морфології української мови. — 2013. з джерела 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.