Оле́г Петро́вич Орло́в (нар. 4 квітня 1953, Москва, Російська РФСР) — російський біолог, учасник , голова ради правозахисного центру «Меморіал», член правління однойменного міжнародного історико-просвітницького товариства. Лауреат премії «За свободу думки» імені Андрія Сахарова (2009). Член російської федеральної політради руху .
Орлов Олег Петрович | |
---|---|
Народився | 4 квітня 1953 (71 рік) Москва, СРСР |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | біолог, правозахисник |
Alma mater | d |
Знання мов | російська |
Членство | Меморіал і d |
Партія | Солідарність[d] |
Нагороди | |
IMDb | ID 7004399 |
|
В 1979, після початку війни в Афганістані, самостійно виготовив примітивний копіювальний апарат (гектограф) і протягом двох років друкував і розклеював політичні листівки, присвячені війні, ситуації в Польщі і діяльності руху «Солідарність».
У 1988 році став членом ініціативної групи «Меморіал», яка виступає за реабілітацію жертв політичних репресій в СРСР, оприлюднення фактів масових порушень прав людини, увічнення пам'яті жертв репресій, звільнення політв'язнів. Згодом, після формування на її основі Всесоюзного добровільного історико-просвітницького товариства «Меморіал», став координатором виборного комітету організації. У 1988—1989 роках брав активну участь в підготовчому і установчому з'їздах «Меморіалу». Рух було зареєстровано в 1991 році, пізніше його перейменували в Міжнародне історико-просвітницьке правозахисне та благодійне товариство «Меморіал». Став одним з членів правління організації.
У 1990 році брав участь в діяльності виборчого блоку «Вибори-90», був довіреною особою правозахисника Сергія Ковальова на виборах до Верховної Ради РРФСР, а після його обрання працював в апараті Верховної ради РРФСР, займав посаду провідного спеціаліста комітету з прав людини. Працював над законами про гуманізацію пенітенціарної системи Росії, про реабілітацію жертв політичних репресій. Одночасно очолив раду правозахисного центру «Меморіалу».
Під час путчу в Москві в 1991 році дбув захисником «російського Білого дому» від путчистів.
Брав участь у переговорах під час війни в Чечні.
Після викрадення та вбивства в червні 2009 звинуватив у причетності до вбивства президента Чечні Рамзана Кадирова.
30 травня 2012 року покинув пост голови ради «Меморіалу», але залишився членом правління товариства.
У жовтні 2009 року Європейський парламент нагородив «Меморіал» і Олега Орлова премією Андрія Сахарова.
Крім правозахисної діяльності захоплюється туризмом.
27 лютого 2024 року Московський суд визнав Олега Орлова винним у вигляді двох років шести місяців колонії загального режиму. Олега Орлова звинувачують у «дискредитації» російської армії.
Джерела
- Орлов, Олег // Бывший председатель совета правозащитного центра «Мемориал» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Orlov Ole g Petro vich Orlo v nar 4 kvitnya 1953 Moskva Rosijska RFSR rosijskij biolog uchasnik golova radi pravozahisnogo centru Memorial chlen pravlinnya odnojmennogo mizhnarodnogo istoriko prosvitnickogo tovaristva Laureat premiyi Za svobodu dumki imeni Andriya Saharova 2009 Chlen rosijskoyi federalnoyi politradi ruhu Orlov Oleg PetrovichNarodivsya4 kvitnya 1953 1953 04 04 71 rik Moskva SRSRKrayina SRSR RosiyaDiyalnistbiolog pravozahisnikAlma materdZnannya movrosijskaChlenstvoMemorial i dPartiyaSolidarnist d Nagorodipremiya Saharova za svobodu dumki 2009 IMDbID 7004399 Mediafajli u Vikishovishi V 1979 pislya pochatku vijni v Afganistani samostijno vigotoviv primitivnij kopiyuvalnij aparat gektograf i protyagom dvoh rokiv drukuvav i rozkleyuvav politichni listivki prisvyacheni vijni situaciyi v Polshi i diyalnosti ruhu Solidarnist U 1988 roci stav chlenom iniciativnoyi grupi Memorial yaka vistupaye za reabilitaciyu zhertv politichnih represij v SRSR oprilyudnennya faktiv masovih porushen prav lyudini uvichnennya pam yati zhertv represij zvilnennya politv yazniv Zgodom pislya formuvannya na yiyi osnovi Vsesoyuznogo dobrovilnogo istoriko prosvitnickogo tovaristva Memorial stav koordinatorom vibornogo komitetu organizaciyi U 1988 1989 rokah brav aktivnu uchast v pidgotovchomu i ustanovchomu z yizdah Memorialu Ruh bulo zareyestrovano v 1991 roci piznishe jogo perejmenuvali v Mizhnarodne istoriko prosvitnicke pravozahisne ta blagodijne tovaristvo Memorial Stav odnim z chleniv pravlinnya organizaciyi U 1990 roci brav uchast v diyalnosti viborchogo bloku Vibori 90 buv dovirenoyu osoboyu pravozahisnika Sergiya Kovalova na viborah do Verhovnoyi Radi RRFSR a pislya jogo obrannya pracyuvav v aparati Verhovnoyi radi RRFSR zajmav posadu providnogo specialista komitetu z prav lyudini Pracyuvav nad zakonami pro gumanizaciyu penitenciarnoyi sistemi Rosiyi pro reabilitaciyu zhertv politichnih represij Odnochasno ocholiv radu pravozahisnogo centru Memorialu Pid chas putchu v Moskvi v 1991 roci dbuv zahisnikom rosijskogo Bilogo domu vid putchistiv Brav uchast u peregovorah pid chas vijni v Chechni Pislya vikradennya ta vbivstva v chervni 2009 zvinuvativ u prichetnosti do vbivstva prezidenta Chechni Ramzana Kadirova 30 travnya 2012 roku pokinuv post golovi radi Memorialu ale zalishivsya chlenom pravlinnya tovaristva U zhovtni 2009 roku Yevropejskij parlament nagorodiv Memorial i Olega Orlova premiyeyu Andriya Saharova Krim pravozahisnoyi diyalnosti zahoplyuyetsya turizmom 27 lyutogo 2024 roku Moskovskij sud viznav Olega Orlova vinnim u viglyadi dvoh rokiv shesti misyaciv koloniyi zagalnogo rezhimu Olega Orlova zvinuvachuyut u diskreditaciyi rosijskoyi armiyi DzherelaOrlov Oleg Byvshij predsedatel soveta pravozashitnogo centra Memorial ros