Орлов Віктор Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Орлов.

Віктор Григорович Орлов (рос. Виктор Григорьевич Орлов; нар. 4 жовтня 1946, Магнітогорськ, Челябінська область, РРФСР) — радянський український футболіст та український тренер, нападник. Майстер спорту СРСР, Заслужений тренер України.

Віктор Орлов
Особисті дані
Повне ім'я	Віктор Григорович Орлов
Народження	4 жовтня 1946(1946-10-04) (77 років)
	Магнітогорськ, Челябінська область, РРФСР
Зріст	180 см
Вага	80 кг
Громадянство	СРСР, Україна, Росія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1964 14 (3) 1965—1966 «Трактор» (В) 53 (10) 1966—1970 «Шахтар» (Д) 59 (8) 1970—1977 «Таврія» (С) 293 (61)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравця

У дитинстві займався футболом і хокеєм. Перший футбольний тренер - Костянтин Дмитрієв. У п'ятнадцятирічному віці, в 1962 році вступив в уфимський технікуму фізкультури, де займався хокеєм. Пізніше, Віктора запросив Федір Новіков, головний тренер уфимського футбольного клубу у стан команди. Спочатку грав за другу команду, а потім потрапив і в основний склад, який виступав у другій лізі СРСР. У 1965 році перейшов у волгоградський «Трактор», який також грав у Другій лізі. Орлов запрошувався до молодіжної збірної СРСР, де його помітили представники донецького «Шахтаря», куди він перейшов у 1966 році. У складі команди провів чотири роки, граючи також за дубль. 6 жовтня 1968 року в матчі проти кіровабадського «Динамо» (3:0), Віктор забив останній м'яч у грі, який став 700-м голом «Шахтаря» в чемпіонатах СРСР.

У 1970 році став гравцем сімферопольської «Таврії», куди його запросив Анатолій Заяєв. «Шахтар» обміняв його та Василя Грубчака на Миколу Климова та Андрія Черемисіна. У першому ж сезоні разом з командою став срібним призером другої ліги СРСР. У 1973 році команда стала переможцем турніру й вийшла в Першу лігу. У 1974 році «Таврія» обіграла у фіналі Кубка Української РСР житомирський «Автомобіліст» (4:1). Наступного року сімферопольці знову дійшли до фіналу, але поступилися кіровоградській «Зірці» (2:3). У своєму останньому сезоні в команді «Таврія» посіла третє місце у Першій лізі.

У складі «Таврії» провів понад 300 матчів і забив понад 50 м'ячів. Орлов виступав на позиції нападника, нерідко грав як капітан команди. Займає десяте місце в списку гвардійців «Таврії» восьме місце в списку найкращих бомбардирів. У 2010 році сайт Football.ua включив його до списку 50 найкращих гравців «Таврії», де він посів восьме місце.

У 1980 році грав у сімферопольському «Метеорі».

Кар'єра тренера

По закінченні гри за «Таврію» вступив до вищої школи тренерів СРСР. У 1980 році отримав пропозицію стати другим тренером «Таврії», де пропрацював чотири роки. Потім Віктор Орлов почав працювати з дітьми в школі «Таврії». Вісім років ренував футболістів 1975 року народження, там серед його вихованців були Олексій Храмцов, Владислав Мальцев, Ігор Чечоткін, Олексій Осіпов й Сергія Аверін. З 1992 по 2007 рік був тренером у кримському училищі олімпійського резерву. Там він підготував таких футболістів як Андрій Несмачний, Сергій Коврижкін, Олексій Храмцов, Дмитро Леонов, Станіслав Печонкін, Артур Новотрясов, Василь Попов і Віталій Саранчуков. Згодом знову повернувся в школу «Таврії», де тренував дітей 1995 року народження.

У 2003 році був удостоєний звання заслуженого тренера України з футболу. Спільно з Ігорем Волковим проводив дитячий турнір у Саках в 2012 році. Засновник некомерційної організації «Ветерани футболу Криму і Севастополя».

Досягнення

• Перша ліга СРСР
  • Бронзовий призер (1): 1977

• Друга ліга СРСР
  • Чемпіон (1): 1973
  • Срібний призер (1): 1970

• Кубок УРСР
  • Володар (1): 1974
  • Фіналіст (1): 1975

Статистика

Сезон	Клуб	Ліга	Чемпіонат		Кубок
			Матчі	Голи	Матчі	Голи
1964		Друга ліга	14	3
1965	«Трактор» (Волгоград)		38	5
1966			15	5	1	3
1966	«Шахтар» (Донецьк)	Вища ліга	4	1
1967			6	1
1968			17	3	1	0
1969			31	3	1	0
1970			1	0
1970	«Таврія»	Друга ліга	34	10
1971			38	12
1972			35	8
1973			47	8
1974		Перша ліга	34	4	2	0
1975			38	10	2	0
1976			36	4	3	0
1977			31	5	1	0

Джерела:

• Статистика — Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

Примітки

1. Віктор Орлов: «Відчув себе в "Таврії" своїм з першого ж матчу» (рос.). Офіційний сайт СК «Таврія». 25.08.2013. Процитовано 4 червня 2017.
2. Пам'ятні дати тижня: 3-9 жовтня (рос.). Офіційний сайт ФК «Шахтар» (Донецьк). 03.10.2011. Процитовано 4 червня 2017.
3. Легендарному Віктору Орлову – 70! (рос.). Крымский спорт. 04.10.2016. Процитовано 4 червня 2017.
4. Гвардійці «Таврії» в чемпіонатах (рос.). Історія «Таврії». Процитовано 4 червня 2017.
5. Бомбардири «Таврії» в чемпіонатах (рос.). Історія «Таврії». Процитовано 4 червня 2017.
6. Павел Морозов (05.02.2010). 50 найкращих. «Таврія» (частина друга) (рос.). Football.ua. Процитовано 4 червня 2017.
7. Андрій Басін (26.02.2008). Віктор Орлов: «Суперники нас поважали» (рос.). Офіційний сайт СК «Таврія». Процитовано 4 червня 2017.
8. Гаррінальд Немировський (23.08.2003). (рос.). Кримська правда. Архів оригіналу за 14.04.2015. Процитовано 4 червня 2017.
9. Вадим Момотюк (28.01.2012). (рос.). FootballNews.com.ua. Архів оригіналу за 08.01.2019. Процитовано 4 червня 2017.
10. В'ячеслав Лашук (12.01.2011). Станіслав Печонкін: «Енергією заряджає атмосфера в команді» (рос.). Sport.ua. Процитовано 4 червня 2017.
11. Тетяна Ящук (18.05.2012). «Таврія» підписує захисника «Кримтеплиці» (рос.). Sport.ua. Процитовано 4 червня 2017.
12. Віталій Саранчуков — рекордсмен і патріот! (рос.). UA-Футбол. 07.06.2010. Процитовано 4 червня 2017.
13. Молодіжний склад «Таврії» виграв міні-турнір у Саках (рос.). Офіційний сайт СК «Таврія». 11.10.2012. Процитовано 4 червня 2017.

Посилання

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
• Профіль тренера на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
• Профіль на сайті «Історія Таврії»
• Профіль на сайті footbook.ru