Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Орадя (рум. Oradea; угор. Nagyvárad (Великий замок), угор. Várad (замок); нім. Grosswardein; тур. Varat) — місто в Румунії, центр повіту Біхор. Розташоване на заході країни, у Кришані, на річці , поблизу кордону з Угорщиною.
| Орадя рум. Oradea угор. Nagyvárad | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
 | ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 47°03′ пн. ш. 21°56′ сх. д. / 47.050° пн. ш. 21.933° сх. д.Координати: 47°03′ пн. ш. 21°56′ сх. д. / 47.050° пн. ш. 21.933° сх. д. | ||||||||
| Країна |  Румунія | |||||||
| Регіон |  Біхор | |||||||
| Адмінцентр | d | |||||||
| Столиця для | Біхор, Єпархія Ораді і d | |||||||
| Межує з
| ||||||||
| Засновано | 1113 | |||||||
| Площа | 111,2 км² | |||||||
| Населення | 206 614 тис. осіб (2002) | |||||||
| Висота НРМ | 142 м м | |||||||
| Міста-побратими | Сейра (2008)[1], Кослада (2005)[1], Дебрецен (1992)[1][2], Гіватаїм (2005)[1], Івано-Франківськ, Кошиці, Лінчепінг[3], Мантуя (2005)[1], Діамантина | |||||||
| Телефонний код | (402) 0259 і 0359 | |||||||
| Часовий пояс | ||||||||
| Номери автомобілів | BH | |||||||
| GeoNames | 8334659 | |||||||
| OSM | ↑91731 ·R (Біхор) | |||||||
| Поштові індекси | 410001–410609 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| d | Ilie Gavril Bolojan | |||||||
| Вебсайт | oradea.ro | |||||||
| Мапа | ||||||||
| | ||||||||
| | ||||||||
 Орадя у Вікісховищі | ||||||||
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 20.6 °C (69 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.1 °С (30 °F).
| Клімат Ораді | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 15 | 19 | 26 | 28 | 31 | 33 | 37 | 36 | 33 | 27 | 18 | 16 | 37 |
| Середній максимум, °C | 1 | 3 | 10 | 15 | 20 | 23 | 25 | 25 | 22 | 16 | 7 | 3 | 14 |
| Середня температура, °C | −1 | 1 | 6 | 10 | 16 | 18 | 20 | 20 | 17 | 11 | 4 | 0 | 10 |
| Середній мінімум, °C | −3 | −2 | 1 | 5 | 10 | 13 | 15 | 14 | 11 | 6 | 1 | −1 | 6 |
| Абсолютний мінімум, °C | −22 | −21 | −14 | −2 | 0 | 2 | 8 | 6 | 0 | −5 | −14 | −17 | −22 |
| Норма опадів, мм | 40 | 30 | 30 | 40 | 60 | 80 | 50 | 50 | 40 | 30 | 40 | 50 | 600 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
Поселення на місці теперішньої Ораді було ще за часів Римської імперії. Місто відоме з 1113 р. під латинською назвою Варад, що означало «замок». Перша ж згадка про фортецю Ораді датована 1241 р. у зв'язку із підготовкою до оборони від монголо-татар.
Містом поселення стало лише у XVI ст. У середньовіччі Орадя була другим релігійним і культурним центром Угорщини після Буди.
На початку XVIII ст. угорський інженер Франц Антон Хіллебрандт спроектував барокову забудову міста. Починаючи з 1752 р., були побудовані Римо-католицький собор, Палац єпископа, Музей землі Кріс рум. Muzeul Ţării Crişurilor.
Наприкінці Другої світової війни місто було визволено 12 жовтня 1944 року силами 2-го Українського фронту під час Дебреценської операції.
Населення
У місті мешкає 207 тис. осіб (238 тис. мешк. з передмістями) (2002), у тому числі:
- 1910: 69 000 (румунів: 5,6%, угорців: 91,1%)
- 1920: 72 000 (румунів: 5%, угорців: 92%)
- 1930: 90 000 (румунів: 25%, угорців: 67%)
- 1966: 122 634 (румунів: 46%, угорців: 52%)
- 1977: 170 531 (румунів: 53%, угорців: 45%)
- 1992: 222 741 (румунів: 64%, угорців: 34%).
Господарство
Важливий транспортний вузол і великий промисловий центр країни. Основні галузі — машинобудування (вагони, верстати), текстильна, харчова промисловість. Є виробництво взуття, меблів, хімічних товарів, будматеріалів. Теплова електростанція.
Відомі мешканці міста
- Аттіла — провідник гунів (V век).
- Карл Діттерс фон Діттерсдорф — композитор XVII ст.
- Фріда Кало (Frida Kahlo) — художниця.
- Бела Кун (Bela Kun) — діяч угорського та міжнародного робітничого руху.
- (Julia Varady) — співачка (сопрано).
- Бобикевич-Сора Клавдія Ізидорівна — українська письменниця.
Уродженці
- Єва Гейман (1931—1944) — єврейська дівчина, яка вела щоденник під час угорського єврейського Голокосту, у якому вона описувала своє життя під нацистською окупацією.
- Анна Селеш (* 1942) — угорська і румунська актриса театру і кіно.
- Лайош Біро (1880—1948) — угорський романіст, драматург і сценарист.
- Ружина Шпіцер (* 1986) — угорська художниця медіа-мистецтва, віце-президент УАЕМ
- Александру Віктор Мікула (* 1966) — румунський дипломат.
Міста-побратими
Примітки
- http://www.oradea.ro/pagina/orase-infratite
- https://www.debrecen.hu/hu/debreceni/testvervarosok/nagyvarad
- http://www.linkoping.se/Om-kommunen/Utveckling-och-samverkan/Internationellt-samarbete/Vanorter/
- Клімат Ораді
- Великий енциклопедичний словник
- http://www.soldat.ru/spravka/freedom/10-roumania.html
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Oradea |
 | Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oradya rum Oradea ugor Nagyvarad Velikij zamok ugor Varad zamok nim Grosswardein tur Varat misto v Rumuniyi centr povitu Bihor Roztashovane na zahodi krayini u Krishani na richci poblizu kordonu z Ugorshinoyu Oradya rum Oradea ugor Nagyvaradgerb praporPalac Chornogo orlaPalac Chornogo orlaOsnovni dani47 03 pn sh 21 56 sh d 47 050 pn sh 21 933 sh d 47 050 21 933 Koordinati 47 03 pn sh 21 56 sh d 47 050 pn sh 21 933 sh d 47 050 21 933Krayina RumuniyaRegion BihorAdmincentr dStolicya dlya Bihor Yeparhiya Oradi i dMezhuye z susidni nas punktiBihariya Zasnovano 1113Plosha 111 2 km Naselennya 206 614 tis osib 2002 Visota NRM 142 m mMista pobratimi Sejra 2008 1 Koslada 2005 1 Debrecen 1992 1 2 Givatayim 2005 1 Ivano Frankivsk Koshici Lincheping 3 Mantuya 2005 1 DiamantinaTelefonnij kod 402 0259 i 0359Chasovij poyas UTC 2Nomeri avtomobiliv BHGeoNames 8334659OSM 91731 R Bihor Poshtovi indeksi 410001 410609Miska vladad Ilie Gavril BolojanVebsajt oradea roMapa Oradya u VikishovishiKlimatMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya morskim klimatom Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 20 6 C 69 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 1 1 S 30 F Klimat OradiPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 15 19 26 28 31 33 37 36 33 27 18 16 37Serednij maksimum C 1 3 10 15 20 23 25 25 22 16 7 3 14Serednya temperatura C 1 1 6 10 16 18 20 20 17 11 4 0 10Serednij minimum C 3 2 1 5 10 13 15 14 11 6 1 1 6Absolyutnij minimum C 22 21 14 2 0 2 8 6 0 5 14 17 22Norma opadiv mm 40 30 30 40 60 80 50 50 40 30 40 50 600Dzherelo WeatherbaseIstoriyaPoselennya na misci teperishnoyi Oradi bulo she za chasiv Rimskoyi imperiyi Misto vidome z 1113 r pid latinskoyu nazvoyu Varad sho oznachalo zamok Persha zh zgadka pro fortecyu Oradi datovana 1241 r u zv yazku iz pidgotovkoyu do oboroni vid mongolo tatar Mistom poselennya stalo lishe u XVI st U serednovichchi Oradya bula drugim religijnim i kulturnim centrom Ugorshini pislya Budi Na pochatku XVIII st ugorskij inzhener Franc Anton Hillebrandt sproektuvav barokovu zabudovu mista Pochinayuchi z 1752 r buli pobudovani Rimo katolickij sobor Palac yepiskopa Muzej zemli Kris rum Muzeul Ţării Crisurilor Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni misto bulo vizvoleno 12 zhovtnya 1944 roku silami 2 go Ukrayinskogo frontu pid chas Debrecenskoyi operaciyi NaselennyaU misti meshkaye 207 tis osib 238 tis meshk z peredmistyami 2002 u tomu chisli 1910 69 000 rumuniv 5 6 ugorciv 91 1 1920 72 000 rumuniv 5 ugorciv 92 1930 90 000 rumuniv 25 ugorciv 67 1966 122 634 rumuniv 46 ugorciv 52 1977 170 531 rumuniv 53 ugorciv 45 1992 222 741 rumuniv 64 ugorciv 34 GospodarstvoVazhlivij transportnij vuzol i velikij promislovij centr krayini Osnovni galuzi mashinobuduvannya vagoni verstati tekstilna harchova promislovist Ye virobnictvo vzuttya mebliv himichnih tovariv budmaterialiv Teplova elektrostanciya Vidomi meshkanci mistaAttila providnik guniv V vek Karl Ditters fon Dittersdorf kompozitor XVII st Frida Kalo Frida Kahlo hudozhnicya Bela Kun Bela Kun diyach ugorskogo ta mizhnarodnogo robitnichogo ruhu Julia Varady spivachka soprano Bobikevich Sora Klavdiya Izidorivna ukrayinska pismennicya Urodzhenci Yeva Gejman 1931 1944 yevrejska divchina yaka vela shodennik pid chas ugorskogo yevrejskogo Golokostu u yakomu vona opisuvala svoye zhittya pid nacistskoyu okupaciyeyu Anna Selesh 1942 ugorska i rumunska aktrisa teatru i kino Lajosh Biro 1880 1948 ugorskij romanist dramaturg i scenarist Ruzhina Shpicer 1986 ugorska hudozhnicya media mistectva vice prezident UAEM Aleksandru Viktor Mikula 1966 rumunskij diplomat Mista pobratimiIvano Frankivsk Ukrayina Debrecen Ugorshina Rejms Franciya Mantuya Italiya Koslada Ispaniya Koshici Slovachchina Hirosima Yaponiya PrimitkiPortal Rumuniya http www oradea ro pagina orase infratite https www debrecen hu hu debreceni testvervarosok nagyvarad http www linkoping se Om kommunen Utveckling och samverkan Internationellt samarbete Vanorter Klimat Oradi Velikij enciklopedichnij slovnik http www soldat ru spravka freedom 10 roumania html Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category OradeaCe nezavershena stattya z geografiyi Rumuniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi