Ополяни (лат. Opolini, пол. Opolanie; чеськ. Opolané; нім. Opolanen) — назва північно-західної етнографічної групи Опілля, західної частини Поділля. Мова їх належить до наддністрянської «опільської» говірки. Іван Зілинський визначив їх межі на заході від Жовкви та Самбора, на півдні — Стрия й Калуша, на сході — до р. Серету.
Історія
В історичних джерелах етнонім зустрічається як польське західнослов'янське плем'я згадуване ще у X–XI ст. (див. «Польські племена»). Котрі мешкали у верхів'ї р. Одеру, а головною фортецею було м. Ополе. Назва племені ополян походить від слов'янського слова «ополе», що означало одну з форм правління в городищі для збору податків. «Ополе» складалося з 10 осіб — старійшин племені, які управляли фортецею. Від назви племені ополян походить і місто — Ополе. Що дає підстави стверджувати про первинність назви ополян перед іменуванням теренів їх розселення на Опіллі.
В стародавньому творі «Баварський географ» згадується, що вони володіли 20 містами у Верхній Сілезії (Ополе, Тошек та ін.) і були одним з семи племен, котрі жили в Сілезії (сілезькі племена). Решта шість з ополянами були: дядошани, голенсичі, слєнзани, , бобряни і лупігляни (Lupiglaa). Були завойовані Великою Моравією в 875 р., ймовірно були «включені» в пржемисловичську Чехію в першій половині X ст.. У 990 р. територія ополян так само була «включена» в першу польську державу Королівство Польське.,що могло спричинити міграцію ополян, адже в Польщі самоназва населення ополян зникла, а в Україні з'явилася та досі існує.
Враховуючи сучасні дані про етногенез та міграції слов'ян, також може бути і те, що частина ополян у час розселення слов'ян празької культури вийшла із сучасного Опілля та разом із частинами хорватів, дулібів та інших племен попрямували на захід. Принаймні, поширення культури типу Прага-Корчак із теренів сучасної України на захід простежується археологічно та наразі є визнаним фактом.
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Див. також
Примітки
- стор. 1859, том 5, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996 р.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Ryszard Emmerling, Urszula Zajączkowska: Oppeln. Die Hauptstadt der Wojewodschaft Oppeln. Schlesischer Verlag ADAN, Opole 2003,
- Stefan Mizia: Geschichte Schlesiens — ein Abriß. Verlag Rzeka, Wrocław 1999,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Opolyani lat Opolini pol Opolanie chesk Opolane nim Opolanen nazva pivnichno zahidnoyi etnografichnoyi grupi Opillya zahidnoyi chastini Podillya Mova yih nalezhit do naddnistryanskoyi opilskoyi govirki Ivan Zilinskij viznachiv yih mezhi na zahodi vid Zhovkvi ta Sambora na pivdni Striya j Kalusha na shodi do r Seretu IstoriyaV istorichnih dzherelah etnonim zustrichayetsya yak polske zahidnoslov yanske plem ya zgaduvane she u X XI st div Polski plemena Kotri meshkali u verhiv yi r Oderu a golovnoyu forteceyu bulo m Opole Nazva plemeni opolyan pohodit vid slov yanskogo slova opole sho oznachalo odnu z form pravlinnya v gorodishi dlya zboru podatkiv Opole skladalosya z 10 osib starijshin plemeni yaki upravlyali forteceyu Vid nazvi plemeni opolyan pohodit i misto Opole Sho daye pidstavi stverdzhuvati pro pervinnist nazvi opolyan pered imenuvannyam tereniv yih rozselennya na Opilli V starodavnomu tvori Bavarskij geograf zgaduyetsya sho voni volodili 20 mistami u Verhnij Sileziyi Opole Toshek ta in i buli odnim z semi plemen kotri zhili v Sileziyi silezki plemena Reshta shist z opolyanami buli dyadoshani golensichi slyenzani bobryani i lupiglyani Lupiglaa Buli zavojovani Velikoyu Moraviyeyu v 875 r jmovirno buli vklyucheni v przhemislovichsku Chehiyu v pershij polovini X st U 990 r teritoriya opolyan tak samo bula vklyuchena v pershu polsku derzhavu Korolivstvo Polske sho moglo sprichiniti migraciyu opolyan adzhe v Polshi samonazva naselennya opolyan znikla a v Ukrayini z yavilasya ta dosi isnuye Vrahovuyuchi suchasni dani pro etnogenez ta migraciyi slov yan takozh mozhe buti i te sho chastina opolyan u chas rozselennya slov yan prazkoyi kulturi vijshla iz suchasnogo Opillya ta razom iz chastinami horvativ dulibiv ta inshih plemen popryamuvali na zahid Prinajmni poshirennya kulturi tipu Praga Korchak iz tereniv suchasnoyi Ukrayini na zahid prostezhuyetsya arheologichno ta narazi ye viznanim faktom Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Opolyani na kartiDiv takozhOpillya Naddnistryanskij govir Etnografichni grupi ukrayincivPrimitkistor 1859 tom 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Parizh Nyu Jork vid Molode zhittya NTSh 1996 r ISBN 5 7707 6832 0DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ryszard Emmerling Urszula Zajaczkowska Oppeln Die Hauptstadt der Wojewodschaft Oppeln Schlesischer Verlag ADAN Opole 2003 ISBN 83 915371 3 7 Stefan Mizia Geschichte Schlesiens ein Abriss Verlag Rzeka Wroclaw 1999 ISBN 83 906558 6 1