У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Операція Ентеббе фільм Операція Ентеббе інша назва Кульова блискавк

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Операція «Ентеббе» (фільм).

Операція Ентеббе (інша назва «Кульова блискавка») — операція ізраїльських спецслужб по вивезенню заручників з території Уганди у липні 1976 року.

Операція «Ентеббе»

Частина арабо-ізраїльського конфлікту

Після операції:
Ізраїльські командос із Саєрет Маткаля

Дата	4 липня 1976
Місце	Уганда
Результат	102 із 106 заручників звільнено

Сторони

НФВП

Уганда

Ізраїль

Сили

7 палестинців, 100+ угандійців

100 коммандос

Втрати

Викрадачі:
7 вбитих
Уганда:
45 вбито
11–30 літаків знищено

1 вбитий
5 поранених

3 заручники вбито
10 заручників поранено

Бенгазі

Афіни

Тель-Авів

Ентеббе

Місця, пов'язані з операцією "Ентеббе"

Передісторія

Необхідність в операції була спричинена захопленням літака Air France, що виконував рейс Тель-Авів — Париж, палестинськими бойовиками «Народного фронту визволення Палестини» та німецькими терористами з марксистської організації «Революційні осередки (ФРН)». Терористи проникли на борт літака в Афінах, де він здійснював проміжну посадку. В афінському аеропорту в цей час проходив страйк наземного персоналу, завдяки чому терористів практично ніхто не оглядав. Чотири терористи - два німці і два палестинці - зуміли пронести на борт стрілецьку зброю і гранати.

Рейс з Тель-Авіва в Париж, після зупинки в Афінах був терористами змінений в напрямку Ентеббе, головного аеропорту Уганди, з проміжною посадкою в лівійському аеропорту Бенгазі.

28 червня о 3:30 ночі захоплений терористами НФВП літак приземлився в аеропорту Ентеббе. Диктатор Уганди Іді Амін був проінформований про викрадення з самого початку, вітав їх особисто. В Уганді до викрадачів приєдналася ще одна група палестинських терористів.

Вже наступного дня терористи відокремили євреїв від представників інших національностей; пасажирів з неізраїльськими паспортами відпустили. Серед заручників було 248 пасажирів та 12 членів екіпажу (французи).

Після звільнення неізраїльтян кількість заручників зменшилась до 106. Французи не захотіли кидати літак і залишилися із заручниками.

Палестинці оголосили Ізраїлю ультиматум, згідно з яким в обмін на заручників мали бути звільнені 53 арабські терористи, що утримувались у ізраїльських тюрмах. Довгий час вважалося, що Ізраїль намагався знайти дипломатичне вирішення питання і не залишалося іншого виходу, крім як розробити план атаки. Однак розсекречені в 2015 році Ізраїлем документи свідчать, що з самого початку планувався силовий варіант операції, а переговори були тільки відволікальним маневром.

Операція

У плануванні операції брали участь начальник Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю Мордехай Гур, начальник оперативного відділу військової розвідки (АМАН) Егуд Барак (згодом прем'єр-міністр Ізраїлю), командувач ізраїльськими ВПС , командир підрозділу особливого призначення підполковник (старший брат прем'єр-міністра Ізраїлю у 1996—1999 рр. і з 2009 року Біньяміна Нетаньягу).

Беньямін Нетаньягу розмовляє з Соріном Хершко, важко пораненим під час операції. Єрусалим, будинок президента, 2 липня 1986 року

Серед ізраїльських військових фахівців було чимало тих, хто до приходу до влади Іді Аміна перебували в аеропорту Ентеббе як військові радники армії Уганди. Через це ізраїльським військовим був досконально відомий план аеропорту. На одній з авіабаз Ізраїлю в терміновому порядку збудували макет аеропорту Ентеббе, і десантники кілька разів на день штурмували його, домагаючись необхідної злагодженості дій.

4 липня 1976 року чотири військово-транспортні літаки С-130 «Геркулес», які мали доставити ізраїльську штурмову групу під командуванням підполковника Йонатана Нетаньягу до аеропорту Ентеббе для звільнення заручників, піднялися в повітря. Щоб уникнути виявлення єгипетським, саудівськими та суданськими радарами, більшу частину шляху в чотири тисячі кілометрів величезні машини були змушені триматися на висоті не більше 30 метрів.

О 23:18 того ж дня перший з «Геркулесів» приземлилися в аеропорту «Ентеббе».

Згідно із задумом операції, близько 100 командос, на двох джипах і одному чорному Мерседесі, який мав виконувати роль автівки президента Уганди Іді Аміна, котрий якраз в цей час мав прилетіти в аеропорт з Маврикія, імітували кортеж високопосадовця. Ізраїльтяни були переодягнені в угандійську форму, що мало забезпечити ефект раптовості.

Зустріч визволених заручників в аеропорту Бен-Гуріона

І хоча цей задум частково не вдався (ізраїльські військові не знали, що буквально напередодні угандійський диктатор змінив свій «Мерседес» на білий «Роллс-ройс», тому спецназівців було викрито передчасно), завдання було виконане: в ході операції Ентеббе ізраїльські спецназівці знищили всіх терористів і евакуювали 102 із 106 заручників. Паралельно інша група командос в той же час підірвала угандійські винищувачі МіГ-17 та МіГ-21, щоб ліквідувати можливість повітряної погоні. Третя група, що блокувала аеропорт зовні, знищила загін угандійських військових, який намагався прорватися до аеропорту. В ході всієї операції, що тривала 53 хвилини, було поранено чотирьох спецназівців. В останні хвилини, прикриваючи посадку своїх підлеглих на літак, від кулі снайпера загинув командир операції Йонатан Нетаньягу. Пізніше спецоперація була перейменована на «Йонатан» — на честь загиблого офіцера. Також при штурмі загинуло троє заручників, ще п'ятеро було поранено. Одна заручниця-ізраїльтянка Дора Блох, котра перед тим була госпіталізована через важке харчове отруєння, пізніше була страчена владою Уганди в помсту за операцію.

Значну допомогу в операції надала Кенія, дозволивши літакам із заручниками для дозаправки пального приземлитися в аеропорту Найробі. Там же на ізраїльтян чекали два Боїнги, на яких ті повернулися додому.

Міжнародна реакція

Операцію «Ентеббе» спробували засудити в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (проте жодної засуджуючої резолюції прийнято не було). Представники Радянського Союзу і арабських держав звинуватили Ізраїль в «кричущому порушенні суверенітету Уганди». Більшість країн вільного світу привітало Ізраїль з видатним успіхом в боротьбі з міжнародним тероризмом. Західна Німеччина назвала операцію «актом самозахисту», Швейцарія і Франція похвалили Ізраїль за проведену операцію. Представники США і Сполученого Королівства похвалили операцію, назвавши рейд Ентеббе «неможливою операцією». Президент США Джеральд Форд привітав Ізраїль із завершенням безпрецедентної військової операції.

Галерея «Аеропорт Ентеббе»

Будівля старого терміналу з переднього плану.
Будівля старого терміналу у 2009 році.
Диспетчерська вежа зблизька.
Настінна дошка у будівлі старого терміналу.
Будівля старого терміналу міжнародного аеропорту Ентеббе, вигляд з повітря.

Див. також

Примітки

Entebbe: The Most Daring Raid of Israel's Special Forces, The Rosen Publishing Group, 2011, by Simon Dunstan, p. 58
Brzoska, Michael; Pearson, Frederic S. Arms and Warfare: Escalation, De-escalation, and Negotiation, Univ. of S. Carolina Press (1994) p. 203
Entebbe raid. Encyclopædia Britannica.
BBC on This Day – 4 – 1976: Israelis rescue Entebbe hostages. BBC News.
Furst, Alan (2016). 'Operation Thunderbolt,' by Saul David. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 8 січня 2018.
Idi Amin's Son: My Dream Is to Apologize Personally to Family of Entebbe Victims. Ha'aretz. 14 червня 2016.
Freed Hostages Tell Their Story. Jewish Telegraphic Agency. 2 липня 1976. Процитовано 23 вересня 2014.
Simon Dunstan (15 січня 2011). Entebbe: The Most Daring Raid of Israel's Special Forces. The Rosen Publishing Group. с. 20—24. ISBN . Процитовано 4 липня 2012.
Mark Ensalaco (2008). Middle Eastern Terrorism: From Black September to September 11. University of Pennsylvania Press. с. 96–. ISBN . Процитовано 4 липня 2012.
Ізраїль розсекретив документи про операцію "Ентеббе". BBC News (російська служба).

Джерела

12 спогадів про Уганду
Як по-справжньому варто боротися з тероризмом: ізраїльський досвід
40 лет «Операции Энтеббе» — самой дерзкой и успешной в XX веке(рос.)
Израиль рассекретил документы об операции «Энтеббе» // «Бі-бі-сі», російська служба. 06.06.2015 (рос.)
«Энтеббе» операция // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)

Це незавершена стаття про Ізраїль.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Уганду.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Entebbe: The Most Daring Raid of Israel's Special Forces, The Rosen Publishing Group, 2011, by Simon Dunstan, p. 58

[Brzoska,_Michael_1994_p._203-2] Brzoska, Michael; Pearson, Frederic S. Arms and Warfare: Escalation, De-escalation, and Negotiation, Univ. of S. Carolina Press (1994) p. 203

[britannica.com-3] Entebbe raid. Encyclopædia Britannica.

[news.bbc.co.uk-4] BBC on This Day – 4 – 1976: Israelis rescue Entebbe hostages. BBC News.

[5] Furst, Alan (2016). 'Operation Thunderbolt,' by Saul David. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 8 січня 2018.

[6] Idi Amin's Son: My Dream Is to Apologize Personally to Family of Entebbe Victims. Ha'aretz. 14 червня 2016.

[Freed_Hostages_Tell_Their_Story-7] Freed Hostages Tell Their Story. Jewish Telegraphic Agency. 2 липня 1976. Процитовано 23 вересня 2014.

[Dunstan2011-8] Simon Dunstan (15 січня 2011). Entebbe: The Most Daring Raid of Israel's Special Forces. The Rosen Publishing Group. с. 20—24. ISBN . Процитовано 4 липня 2012.

[Ensalaco2008-9] Mark Ensalaco (2008). Middle Eastern Terrorism: From Black September to September 11. University of Pennsylvania Press. с. 96–. ISBN . Процитовано 4 липня 2012.

[10] Ізраїль розсекретив документи про операцію "Ентеббе". BBC News (російська служба).