Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Володи́мирович Омеляно́вич-Павле́нко (31 серпня 1881, Баку — 8 вересня 1962, Чикаго) — український військовий діяч, полковник російської армії (командир 8-го гусарського полку), за доби УНР — командир Сердюцького Лубенського полку, кошовий Харківського козацького коша, інспектор кінноти армії УНР, командир Окремої кінної дивізії армії УНР в 1920 р. Під час боротьби ЗУНР проти поляків прикомандирований з ДАУНР в УГА — командир під Львовом, генерал-хорунжий Армії УНР.
| Іван Володимирович Омелянович-Павленко | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Полковник Генерал-хорунжий (5.10.1920) | ||||||||||
 Іван Омелянович-Павленко | ||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||
| Народження | 31 серпня 1881 Баку | |||||||||
| Смерть | 8 вересня 1962 (81 рік) Чикаго, штат Іллінойс,  США | |||||||||
| Поховання | Цвинтар святого Андрія | |||||||||
| Alma Mater | Костянтинівське артилерійське училище | |||||||||
| Військова служба | ||||||||||
| Роки служби | 1898–1921, 1941–1945 | |||||||||
| Приналежність |  Російська імперія→ УНР | |||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна Друга світова війна | |||||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||||
| ||||||||||
Молодший брат Михайла Омеляновича-Павленка.
Життєпис
Перший ряд: Іван Омелянович-Павленко (1), Симон Петлюра (2), Михайло Омелянович-Павленко (3), Гаврило Базильський (4).
Другий ряд: Андрій Лівицький (5), Олександр Саліковський (6).
Третій ряд: Євген Архипенко (7), Олександр Удовиченко (8), Олексій Галкин (9), Олександр Загродський (10), Пінхас Красний (11), Марко Безручко (12), Андрій Долуд (13), Петро Ліпко (14), Андрій Гулий-Гуленко (15), Сергій Тимошенко (16)
Народився у Баку (Російська імперія, тепер Азербайджан) у дворянській родині. Батько — Володимир Омелянович Павленко — генерал від артилерії, син Омеляна Павленка — сотника Задунайського козацтва, яке в 1829 р. повернулося з Османської імперії до Російської імперії. Мати Олександра походила із роду грузинських князів Русієвих-Курцебашвілі.
З 1901 року — офіцер російської армії.
Перша світова війна
У роки Першої світової війни 1914—1918 — полковник російської армії. Командував 8-м гусарським полком, який він українізував у 1917 році.
Визвольні змагання (1918—1920)
У червні 1918 року, за Г.Базильським, очолив 11-у дивізію, начальником штабу залишився підполковник О.Рак. У 1918–1920 — командир Сердюцького кінного Лубенського полку, згодом — кошовий отаман Харківського козацького коша.
У грудні 1918 — лютому 1919 рр. у Галицькій армії командував групою «Наварія» в битві під Львовом.
Улітку 1919 р. — інспектор кавалерії Армії УНР.
Навесні 1920 р. організував і очолив Окрему кінну дивізію — найбільше оперативне з'єднання Армії УНР.
Після поразки УНР перебував в еміграції в Польщі. У часі розслідування по «справі генерала Базильського» в знак протесту написав відвід з посади, 8 липня 1921 року офіційно звільнений з посади військового міністра. З 1923 жив у Празі.
Друга світова війна
У червні 1941 І. Омелянович-Павленко сформував на Поділлі 109-й поліційний батальйон. За кілька місяців цей підрозділ було перетворено в міську поліцію в Білій Церкві, а на початку 1942 — в 109-й батальйон допоміжної поліції (Шуцманшафт) у Вінниці. Командуючи цим батальйоном, був українським комендантом Вінниці, брав участь у боях проти радянських партизанів. За даними історика Ярослава Тинченка, намагався захищати місцеве населення, зокрема рятував від смерті вінницьких євреїв.
Полковник Михайло Садовський у листі генералу УНР Всеволоду Петріву від 23 жовтня 1941 р. писав:
«Вже багатьох наших людей, офіцерів і цивільних, відправили ми на звільнені наші землі. Офіцери зазвичай займають посади комендантів поліції. Навіть генерал Омелянович-Павленко (молодший) займає посаду такого коменданта по Вінницькому округу. Частина наших офіцерів полягають у ролі перекладачів при німецькій армії».
У 1942 був перекинутий німецьким командуванням до Білорусі для боротьби з партизанами.
У квітні 1943 109-й батальйон, який виявив себе дуже надійною бойовою частиною, але зазнав у боях важких втрат (близько 120 чоловік), відтягнуто до Вінниці. Тут відбулося нагородження вояків, що відзначились, і поповнення частини місцевими добровольцями, яких виявилось напрочуд багато.
У червні батальйон переводять до Житомира, де керівництво окружної поліції, вочевидь боячись повторення випадку із 108-им шуцбатальйоном, повністю змінює командування частини й арештовує членів ОУН. Омеляновича-Павленка переводять на посаду керівника вінницької районної поліції, тоді як всі керівні посади займають німці (хоча номінальним комендантом частини залишається український сотник Фещенко-Чопівський). Цей крок викликав різке незадоволення вояків, більшість яких під час першого ж виїзду на операцію здійснили масовий перехід на бік УПА. Залишки батальйону влито до 33-го поліційного полку СС.
З липня 1943 працював над створенням Української визвольної армії.
Післявоєнне життя
У 1944 емігрував до Німеччини, після війни переїхав до США.
Помер у Чикаго, похований на українському православному цвинтарі в Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.
Нагороди
Нагороди УНР
Нагороди Російської імперії
- Орден Святого Георгія 4-го ступеня
- Орден Святої Анни 3-го ступеня з мечами і бантом
- Орден Святої Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість»
- Орден Святого Станіслава 2-го ступеня з мечами
- Орден Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами і бантом
- Георгіївська зброя
Нагороди Третього Рейху
- Відзнака для східних народів 2-го класу в бронзі з мечами
Примітки
- ЦДАГО України, ф. 269. — Особисті документи генерал-хорунжого Армії УНР В. Петріва.
- Анатолій Кентій. Збройні чини українських націоналістів. Том 1: 1920—1942.
Джерела та література
- А. О. Буравченков. Омелянович-Павленко Іван Володимирович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 595. — .
- Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Коваленко Сергій. Омелянович-Павленко Іван Володимирович / Чорні запорожці: історія полку. — 2-ге видання. — Київ: Стікс, 2015. — 368 с.
- http://www.banderivets.org.ua/index.php?page=pages/zmistd0/200711/article28 [ 1 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Національна академія наук України, інститут історії України. Іван Дерейко, Місцеві формування німецької армії та поліції у райхскомісаріаті «Україна» (1941—1944 роки). — Київ, 2012.
- Олег Шатайло. Спадкоємці козацької слави.
Посилання
- Омельянович-Павленко Іван // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 12. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Omelyanovich Pavlenko Iva n Volodi mirovich Omelyano vich Pavle nko 31 serpnya 1881 Baku 8 veresnya 1962 Chikago ukrayinskij vijskovij diyach polkovnik rosijskoyi armiyi komandir 8 go gusarskogo polku za dobi UNR komandir Serdyuckogo Lubenskogo polku koshovij Harkivskogo kozackogo kosha inspektor kinnoti armiyi UNR komandir Okremoyi kinnoyi diviziyi armiyi UNR v 1920 r Pid chas borotbi ZUNR proti polyakiv prikomandirovanij z DAUNR v UGA komandir pid Lvovom general horunzhij Armiyi UNR Ivan Volodimirovich Omelyanovich Pavlenko Polkovnik General horunzhij 5 10 1920 Ivan Omelyanovich PavlenkoZagalna informaciyaNarodzhennya 31 serpnya 1881 1881 08 31 BakuSmert 8 veresnya 1962 1962 09 08 81 rik Chikago shtat Illinojs SShAPohovannya Cvintar svyatogo AndriyaAlma Mater Kostyantinivske artilerijske uchilisheVijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1898 1921 1941 1945Prinalezhnist Rosijska imperiya UNRVijni bitvi Persha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijna Druga svitova vijnaNagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri Voyennij hrest UNR Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Vidznaka dlya shidnih narodiv 2 go klasu v bronzi z mechami Molodshij brat Mihajla Omelyanovicha Pavlenka ZhittyepisUryad Direktoriyi ta vishe komanduvannya Armiyi UNR pislya naradi v Yaltushkovi 7 11 1920 r Pershij ryad Ivan Omelyanovich Pavlenko 1 Simon Petlyura 2 Mihajlo Omelyanovich Pavlenko 3 Gavrilo Bazilskij 4 Drugij ryad Andrij Livickij 5 Oleksandr Salikovskij 6 Tretij ryad Yevgen Arhipenko 7 Oleksandr Udovichenko 8 Oleksij Galkin 9 Oleksandr Zagrodskij 10 Pinhas Krasnij 11 Marko Bezruchko 12 Andrij Dolud 13 Petro Lipko 14 Andrij Gulij Gulenko 15 Sergij Timoshenko 16 Oglyad vijska Simonom Petlyuroyu livoruch Ivan Omelyanovich Pavlenko v centri traven 1920 Narodivsya u Baku Rosijska imperiya teper Azerbajdzhan u dvoryanskij rodini Batko Volodimir Omelyanovich Pavlenko general vid artileriyi sin Omelyana Pavlenka sotnika Zadunajskogo kozactva yake v 1829 r povernulosya z Osmanskoyi imperiyi do Rosijskoyi imperiyi Mati Oleksandra pohodila iz rodu gruzinskih knyaziv Rusiyevih Kurcebashvili Z 1901 roku oficer rosijskoyi armiyi Persha svitova vijna U roki Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 polkovnik rosijskoyi armiyi Komanduvav 8 m gusarskim polkom yakij vin ukrayinizuvav u 1917 roci Vizvolni zmagannya 1918 1920 U chervni 1918 roku za G Bazilskim ocholiv 11 u diviziyu nachalnikom shtabu zalishivsya pidpolkovnik O Rak U 1918 1920 komandir Serdyuckogo kinnogo Lubenskogo polku zgodom koshovij otaman Harkivskogo kozackogo kosha U grudni 1918 lyutomu 1919 rr u Galickij armiyi komanduvav grupoyu Navariya v bitvi pid Lvovom Ulitku 1919 r inspektor kavaleriyi Armiyi UNR Navesni 1920 r organizuvav i ocholiv Okremu kinnu diviziyu najbilshe operativne z yednannya Armiyi UNR Pislya porazki UNR perebuvav v emigraciyi v Polshi U chasi rozsliduvannya po spravi generala Bazilskogo v znak protestu napisav vidvid z posadi 8 lipnya 1921 roku oficijno zvilnenij z posadi vijskovogo ministra Z 1923 zhiv u Prazi Druga svitova vijna U chervni 1941 I Omelyanovich Pavlenko sformuvav na Podilli 109 j policijnij bataljon Za kilka misyaciv cej pidrozdil bulo peretvoreno v misku policiyu v Bilij Cerkvi a na pochatku 1942 v 109 j bataljon dopomizhnoyi policiyi Shucmanshaft u Vinnici Komanduyuchi cim bataljonom buv ukrayinskim komendantom Vinnici brav uchast u boyah proti radyanskih partizaniv Za danimi istorika Yaroslava Tinchenka namagavsya zahishati misceve naselennya zokrema ryatuvav vid smerti vinnickih yevreyiv Polkovnik Mihajlo Sadovskij u listi generalu UNR Vsevolodu Petrivu vid 23 zhovtnya 1941 r pisav Vzhe bagatoh nashih lyudej oficeriv i civilnih vidpravili mi na zvilneni nashi zemli Oficeri zazvichaj zajmayut posadi komendantiv policiyi Navit general Omelyanovich Pavlenko molodshij zajmaye posadu takogo komendanta po Vinnickomu okrugu Chastina nashih oficeriv polyagayut u roli perekladachiv pri nimeckij armiyi Mogila Ivana Omelyanovicha Pavlenka U 1942 buv perekinutij nimeckim komanduvannyam do Bilorusi dlya borotbi z partizanami U kvitni 1943 109 j bataljon yakij viyaviv sebe duzhe nadijnoyu bojovoyu chastinoyu ale zaznav u boyah vazhkih vtrat blizko 120 cholovik vidtyagnuto do Vinnici Tut vidbulosya nagorodzhennya voyakiv sho vidznachilis i popovnennya chastini miscevimi dobrovolcyami yakih viyavilos naprochud bagato U chervni bataljon perevodyat do Zhitomira de kerivnictvo okruzhnoyi policiyi vochevid boyachis povtorennya vipadku iz 108 im shucbataljonom povnistyu zminyuye komanduvannya chastini j areshtovuye chleniv OUN Omelyanovicha Pavlenka perevodyat na posadu kerivnika vinnickoyi rajonnoyi policiyi todi yak vsi kerivni posadi zajmayut nimci hocha nominalnim komendantom chastini zalishayetsya ukrayinskij sotnik Feshenko Chopivskij Cej krok viklikav rizke nezadovolennya voyakiv bilshist yakih pid chas pershogo zh viyizdu na operaciyu zdijsnili masovij perehid na bik UPA Zalishki bataljonu vlito do 33 go policijnogo polku SS Z lipnya 1943 pracyuvav nad stvorennyam Ukrayinskoyi vizvolnoyi armiyi Pislyavoyenne zhittya U 1944 emigruvav do Nimechchini pislya vijni pereyihav do SShA Pomer u Chikago pohovanij na ukrayinskomu pravoslavnomu cvintari v Saut Baund Bruku shtat Nyu Dzhersi NagorodiNagorodi UNR Hrest Simona Petlyuri Voyennij hrest Nagorodi Rosijskoyi imperiyi Orden Svyatogo Georgiya 4 go stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya z mechami i bantom Orden Svyatoyi Anni 4 go stupenya z napisom Za horobrist Orden Svyatogo Stanislava 2 go stupenya z mechami Orden Svyatogo Stanislava 3 go stupenya z mechami i bantom Georgiyivska zbroya Nagorodi Tretogo Rejhu Vidznaka dlya shidnih narodiv 2 go klasu v bronzi z mechamiPrimitkiCDAGO Ukrayini f 269 Osobisti dokumenti general horunzhogo Armiyi UNR V Petriva Anatolij Kentij Zbrojni chini ukrayinskih nacionalistiv Tom 1 1920 1942 Dzherela ta literaturaA O Buravchenkov Omelyanovich Pavlenko Ivan Volodimirovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 595 ISBN 978 966 00 1061 1 Bilyayiv V Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s ISBN 966 7804 57 7 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Kovalenko Sergij Omelyanovich Pavlenko Ivan Volodimirovich Chorni zaporozhci istoriya polku 2 ge vidannya Kiyiv Stiks 2015 368 s http www banderivets org ua index php page pages zmistd0 200711 article28 1 bereznya 2012 u Wayback Machine Nacionalna akademiya nauk Ukrayini institut istoriyi Ukrayini Ivan Derejko Miscevi formuvannya nimeckoyi armiyi ta policiyi u rajhskomisariati Ukrayina 1941 1944 roki Kiyiv 2012 Oleg Shatajlo Spadkoyemci kozackoyi slavi PosilannyaOmelyanovich Pavlenko Ivan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 12 1000 ekz