Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Омар Саїду Талл 1795 1797 12 лютого 1864 засновник імперії тукулерів фаама володар Сеґу в 1861 1864 роках Омар Саїду Тал

Омар Саїду Талл

Омар Саїду Талл

Омар Саїду Талл (*1795/1797 — 12 лютого 1864) — засновник імперії тукулерів, фаама (володар) Сеґу в 1861–1864 роках.

Омар Саїду Талл
image
Народивсяне раніше 1794 і не пізніше 1797
d
Помер12 лютого 1864(1864-02-12)[1]
КраїнаІмперія тукулерів
Діяльністьулем
Знання моварабська[2]
Посадамонарх і Імперія тукулерів
Конфесіясунізм

Життєпис

Походив з племені тукулерів, належав до стану торобде. Був десятою дитиною Саїду Талла, релігійного вчителя (торобде), та Сохни Адама Тіам. Народився між 1795 та 1797 роками неподалік міста Подор в імаматі Фута-Торо (долина річки Сенегал).

Здобув освіту у кращих вчителів суфійського братства (таріката) Тіджанія. 1827 року перебував в імперії Массіна. У 1828 році здійснив хадж до Мекки. Перебуваючи в Мецці, завершив навчання і був прийнятий в число духовних лідерів братства Тіджанія. 1830 року повернувся як марабут, отримавши почесне прізвисько Ель-Хадж. Невдовзі обирається халіфом тарікату Тіджанія в Західному Судані. На шляху до дому в Дамаску познайомився та потоваришував з Ібрагім-пашею, сином Мухаммеда Алі, правителя Єгипту.

1833 року навчався в університеті Аль-Азгар в Каїрі. Потім деякий час мешкав у султанаті Борну, під час чого оженився на доньці султана Мухаммеда аль-Канемі.

1835 року повернувся на батьківщину. До 1837 року мешкав в султанаті Сокото. Там же він ознайомився з методами джихаду. Оженився на доньці султана Мухаммеда Белло. У 1837 році він попрямував в Масіну, де владу мав тарікат Кадирія. Його на деякий ув'язнили, поки в 1838 року не був відпущений.

Того ж року прибув до Фута-Джалон, де створив завію. Там він протягом 10 років проповідував і вербував прихильників. 1844 року підтримав клав Алфьайя проти алмьамі Бакарі, якого зрештою було повалено.

У 1848 році Умару I, альмамі Фута-Джалону, побачив в його зростанні впливу загрозу для себе. Аль-Хадж Омар був змушений перебратися до Дінгірая в Гвінеї, де захопив владу.

Омар організував своїх послідовників у професійну армію чисельністю близько 50 тис. вояків, оснащену британською зброєю. 1850 року почав військові кампанії проти племені малінке, що були немусульманами. 1852 року оголосив джихад всім, хто відмовиться прийняти іслам. До 1853 року підкорив малінке, а також гори Бамбук і долину річки Фалем. Намагався завоювати імамат Фута-Торо, але цьому завадив французький генерал Луї Леон Сезар Федерб.

1854 року Омар завдав поразки Массі Демба, правителю держави Каарта, в битві біля Ніоро, після чого приєднав Каарту до своєї імперії. 1855 року звів тата (форт) Коніакарі поблизу Каєса для захисту від французів. 1857 року вдерся до держави Хассо біля річки Сенегал, але останній прийшли на допомогу французи, що затримали військо Омара біля форта Медіна. У 1860 році підписав договір з Францією, за яким отримував усі раніше захоплені землі, але відмовлявся від Фута-Торо і Хассо.

image
Володіння Омара Талла на момент його смерті 1864 року

В підвладних землях впроваджував закони шаріату, боровся проти анімалістичних культів, забороняв танцювати, вживати тютюн, алкоголь, застосовувати чари, поганські обряди та поклонятися ідолам. Багато неісламських практик було заборонено. Омар Талл скасував податки, замінивши їх закятом, земельними податками та джиззею.

Разом з тим намагався створити централізовану державу. Уся територія поділялася на провінції, де правили паши, військо очолювали беї. Також в кожній провінції зводилася потужна фортеця (тата) з великою залогою.

Після цього розпочав наступ на імперію Сеґу, 1861 року в битві біля Нгано завдавши поразки фааму Алі Діарра, який втік до імперії Массіна. Омар призначив свого сина Ахмаду Талла імамом Сеґу, сам рушив проти Массіна. Протягом трьох битв завдав поразки халіфу Амаду III, після чого захопив столицю ворожої держави Хамдуллахі. В результаті до своєї імперії Омар приєднав значні землі в долині Нігеру. 1863 року захопив місто Тімбукту, завдавши поразки коаліції туарегів, фульбе і маврів, яких підтримав тарікат Кадирія.

Втім невдовзі почалося повстання в раніше захопленій Массіні. В результаті туареги зуміли відбити Тімбукту. Омар опинився затиснутим з боку Ба Лоббо, що оголосив про відродження імперії Массіна, загонами фульбе та Кадирії, яких підтримали племена догонів, оскільки відступаючи Омар вдерся на їх територію в нагір'ї Бандіагара. Зрештою 1864 року в печері Дегембере Омар помер за невідомих обставин. Йому спадкував небіж Тідіані Талл.

Примітки

  1. Froelich J. C. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Джерела

  • B. O. Oloruntimeehin. The Segu Tukulor Empire. New York: Humanities Press (1972). SBN 391002066
  • Willis, John Ralph. In the Path of Allah: The Passion of al-Hajj 'Umar. London: Cass, 1989.
  • Wise, Christopher. The Desert Shore: Literatures of the Sahel. Boulder & London: Lynne Rienner, 2001.
  • Gérard Chenet, El Hadj Omar, La grande épopée des Toucouleurs, L'Harmattan, 2009, ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Omar Sayidu Tall 1795 1797 12 lyutogo 1864 zasnovnik imperiyi tukuleriv faama volodar Segu v 1861 1864 rokah Omar Sayidu TallNarodivsyane ranishe 1794 i ne piznishe 1797 dPomer12 lyutogo 1864 1864 02 12 1 KrayinaImperiya tukulerivDiyalnistulemZnannya movarabska 2 Posadamonarh i Imperiya tukulerivKonfesiyasunizm Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z plemeni tukuleriv nalezhav do stanu torobde Buv desyatoyu ditinoyu Sayidu Talla religijnogo vchitelya torobde ta Sohni Adama Tiam Narodivsya mizh 1795 ta 1797 rokami nepodalik mista Podor v imamati Futa Toro dolina richki Senegal Zdobuv osvitu u krashih vchiteliv sufijskogo bratstva tarikata Tidzhaniya 1827 roku perebuvav v imperiyi Massina U 1828 roci zdijsniv hadzh do Mekki Perebuvayuchi v Mecci zavershiv navchannya i buv prijnyatij v chislo duhovnih lideriv bratstva Tidzhaniya 1830 roku povernuvsya yak marabut otrimavshi pochesne prizvisko El Hadzh Nevdovzi obirayetsya halifom tarikatu Tidzhaniya v Zahidnomu Sudani Na shlyahu do domu v Damasku poznajomivsya ta potovarishuvav z Ibragim pasheyu sinom Muhammeda Ali pravitelya Yegiptu 1833 roku navchavsya v universiteti Al Azgar v Kayiri Potim deyakij chas meshkav u sultanati Bornu pid chas chogo ozhenivsya na donci sultana Muhammeda al Kanemi 1835 roku povernuvsya na batkivshinu Do 1837 roku meshkav v sultanati Sokoto Tam zhe vin oznajomivsya z metodami dzhihadu Ozhenivsya na donci sultana Muhammeda Bello U 1837 roci vin popryamuvav v Masinu de vladu mav tarikat Kadiriya Jogo na deyakij uv yaznili poki v 1838 roku ne buv vidpushenij Togo zh roku pribuv do Futa Dzhalon de stvoriv zaviyu Tam vin protyagom 10 rokiv propoviduvav i verbuvav prihilnikiv 1844 roku pidtrimav klav Alfajya proti almami Bakari yakogo zreshtoyu bulo povaleno U 1848 roci Umaru I almami Futa Dzhalonu pobachiv v jogo zrostanni vplivu zagrozu dlya sebe Al Hadzh Omar buv zmushenij perebratisya do Dingiraya v Gvineyi de zahopiv vladu Omar organizuvav svoyih poslidovnikiv u profesijnu armiyu chiselnistyu blizko 50 tis voyakiv osnashenu britanskoyu zbroyeyu 1850 roku pochav vijskovi kampaniyi proti plemeni malinke sho buli nemusulmanami 1852 roku ogolosiv dzhihad vsim hto vidmovitsya prijnyati islam Do 1853 roku pidkoriv malinke a takozh gori Bambuk i dolinu richki Falem Namagavsya zavoyuvati imamat Futa Toro ale comu zavadiv francuzkij general Luyi Leon Sezar Federb 1854 roku Omar zavdav porazki Massi Demba pravitelyu derzhavi Kaarta v bitvi bilya Nioro pislya chogo priyednav Kaartu do svoyeyi imperiyi 1855 roku zviv tata fort Koniakari poblizu Kayesa dlya zahistu vid francuziv 1857 roku vdersya do derzhavi Hasso bilya richki Senegal ale ostannij prijshli na dopomogu francuzi sho zatrimali vijsko Omara bilya forta Medina U 1860 roci pidpisav dogovir z Franciyeyu za yakim otrimuvav usi ranishe zahopleni zemli ale vidmovlyavsya vid Futa Toro i Hasso Volodinnya Omara Talla na moment jogo smerti 1864 roku V pidvladnih zemlyah vprovadzhuvav zakoni shariatu borovsya proti animalistichnih kultiv zaboronyav tancyuvati vzhivati tyutyun alkogol zastosovuvati chari poganski obryadi ta poklonyatisya idolam Bagato neislamskih praktik bulo zaboroneno Omar Tall skasuvav podatki zaminivshi yih zakyatom zemelnimi podatkami ta dzhizzeyu Razom z tim namagavsya stvoriti centralizovanu derzhavu Usya teritoriya podilyalasya na provinciyi de pravili pashi vijsko ocholyuvali beyi Takozh v kozhnij provinciyi zvodilasya potuzhna fortecya tata z velikoyu zalogoyu Pislya cogo rozpochav nastup na imperiyu Segu 1861 roku v bitvi bilya Ngano zavdavshi porazki faamu Ali Diarra yakij vtik do imperiyi Massina Omar priznachiv svogo sina Ahmadu Talla imamom Segu sam rushiv proti Massina Protyagom troh bitv zavdav porazki halifu Amadu III pislya chogo zahopiv stolicyu vorozhoyi derzhavi Hamdullahi V rezultati do svoyeyi imperiyi Omar priyednav znachni zemli v dolini Nigeru 1863 roku zahopiv misto Timbuktu zavdavshi porazki koaliciyi tuaregiv fulbe i mavriv yakih pidtrimav tarikat Kadiriya Vtim nevdovzi pochalosya povstannya v ranishe zahoplenij Massini V rezultati tuaregi zumili vidbiti Timbuktu Omar opinivsya zatisnutim z boku Ba Lobbo sho ogolosiv pro vidrodzhennya imperiyi Massina zagonami fulbe ta Kadiriyi yakih pidtrimali plemena dogoniv oskilki vidstupayuchi Omar vdersya na yih teritoriyu v nagir yi Bandiagara Zreshtoyu 1864 roku v pecheri Degembere Omar pomer za nevidomih obstavin Jomu spadkuvav nebizh Tidiani Tall PrimitkiFroelich J C Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaB O Oloruntimeehin The Segu Tukulor Empire New York Humanities Press 1972 SBN 391002066 Willis John Ralph In the Path of Allah The Passion of al Hajj Umar London Cass 1989 Wise Christopher The Desert Shore Literatures of the Sahel Boulder amp London Lynne Rienner 2001 Gerard Chenet El Hadj Omar La grande epopee des Toucouleurs L Harmattan 2009 ISBN 2296240216

Дата публікації:
Топ