Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ольянтайтамбо ісп Ollantaytambo кеч Ullantaytampu сучасне місто та археологічна пам ятка культури інків на півдні Перу з

Ольянтайтамбо

Ольянтайтамбо

Ольянтайтамбо (ісп. Ollantaytambo, кеч. Ullantaytampu) — сучасне місто та археологічна пам'ятка культури інків на півдні Перу за 60 км на північний захід від міста Куско в окрузі Ольянтайтамбо, провінція , регіон Куско.

Ольянтайтамбо
image
Основні дані
13°15′29″ пд. ш. 72°15′48″ зх. д. / 13.258055555583777° пд. ш. 72.2633333333607766° зх. д. / -13.258055555583777; -72.2633333333607766Координати: 13°15′29″ пд. ш. 72°15′48″ зх. д. / 13.258055555583777° пд. ш. 72.2633333333607766° зх. д. / -13.258055555583777; -72.2633333333607766
Країна image Перу
Адмінодиниця d
Столиця для d (округ Перу)
Висота НРМ 2792 ± 1 м
Часовий пояс PET[d]
GeoNames 3934055
OSM ↑1923708 ·R (Urubamba Province)
Міська влада
Мапа
image
image
Ольянтайтамбо
Ольянтайтамбо (Перу)
image Ольянтайтамбо у Вікісховищі

Географія

Місто розташоване на висоті 2792 метри над рівнем моря біля річки неподалік від місця, де вона впадає в річку Урубамба. Основне поселення розташоване на лівому березі Патаканчі, а невеликий фрагмент (Аракхама) — на правому. Церемоніальний центр знаходиться позаду Аракхами на схилах гори Серро-Бандоліста (ісп. Cerro Bandolista).

Клімат

Місто перебуває у зоні так званої «гірської тундри», котра характеризується кліматом арктичних пустель. Найтепліший місяць — листопад із середньою температурою 11.1 °C (52 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 7.7 °C (45.9 °F).

Клімат Ольянтайтамбо
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 14,9 14,7 15,4 15,3 15,4 15,1 15,1 16 16,4 17,1 17,3 16 15,7
Середня температура, °C 10,4 10,4 10,5 10,1 9,1 7,9 7,7 8,7 10 10,8 11,1 11,1 9,8
Середній мінімум, °C 2,7 2,7 2,7 1,4 −0,2 −2,3 −2,5 −1,6 0,4 1,6 2 2,2 0,8
Норма опадів, мм 153.3 138.6 124.7 49.6 12.3 3.2 6.6 11.4 30.2 44.8 72.1 115.3 762.1
Днів з опадами 18,9 24,6 16,9 11,2 6,4 2,6 2,6 3,7 8,5 10,3 10,9 16,1 132,7
Вологість повітря, % 67.1 67.7 67.5 61.8 56.5 51.3 49.8 50.8 54.2 54.3 55.4 61.5 58.2
Джерело: Weatherbase

Історія

image
Загальний вигляд

У роки існування інкської імперії Ольянтайтамбо був особистим володінням інки . Хроніст Педро Сарм'єнто де Гамбоа повідомляє, що Пачакуті здобув перемогу над жителями Ольянтайтамбо, що чинили йому опір, та дощенту зруйнував старе поселення. Згодом він збудував там нове поселення та церемоніальний центр. При ньому ж були зведені тераси та інші засоби іригації.

Під час конкісти у місті знайшов притулок Манко Юпанкі, вождь інкського опору 1536 року на рівнині Маскабамба поблизу Ольянтайтамбо Манко Інка розгромив іспанську експедицію, заблокувавши її просування та затопивши рівнину. Попри цю перемогу, Манко Інка не вважав місто надійним укриттям і в тому ж році перемістив свою резиденцію в лісисту Вількабамбу.

1540 року Ернандо Пісарро (брат Франсиско Пісарро) запровадив для місцевого населення енком'єнду (різновид кріпосного права).

У 19 столітті інкські руїни привернули увагу закордонних мандрівників, які опублікували повідомлення про давнє місто.

Останнім часом місто стало важливим туристичним центром і входить до туристичного комплексу «Дорога інків» («Дорога в Мачу-Пікчу»), яка розрахована на подорож протягом 4 ночей і 3 днів з відвідуванням найвизначніших пам'яток культури інків.

Планування та основні будівлі

Основне поселення мало трапецієподібне планування з чотирма поздовжніми вулицями (ісп. Pata calle, Chaupi calle, Horno calle та Laris calle), які перетинали сім коротших паралельних вулиць. Ймовірно, в центрі цієї «решітки» розташовувалась велика площа, відкрита зі сходу. З інших сторін площа була оточена різними міськими спорудами. Будинки інкської епохи з північної сторони площі були споруджені з необроблених кам'яних блоків, а на заході й на півдні — з оброблених та підігнаних за розміром каменів. Усі блоки в південній половині міста були виконані за тим самим проєктом: кожний являв собою дві «канча», оточених стінами комплексів з чотирма однокімнатними будівлями навколо центрального двору. Будинки в північній половині сильніше розрізняються за плануванням, проте більшість з них в такому поганому стані, що їхній оригінальний план важко відновити.

image
Інкська дверна пройма. Виконана у вигляді подвійної трапеції, що свідчить про високий статус власника або церемоніальне призначення будівлі

Точна хронологія будівництва Ольянтайтамбо досі невідома. Частина споруд в сучасному місті датується кінцем 15 століття. Ольянтайтамбо є одним з найкраще збережених інкських поселень, заселених до сьогодні. Його планування та будівлі зазнали різних змін внаслідок пізнішого будівництва. Наприклад, в південній частині міста оригінальна еспланада інкського періоду була перетворена на Площу Зброї (Plaza de Armas), оточену будівлями колоніального та республіканського періодів. Площа в центрі міста зникла, оскільки на її місці в колоніальний період було побудовано декілька будівель.

Храмовий пагорб

Недобудований в епоху інків Храмовий сектор був виконаний з витесаних та підігнаних один до одного кам'яних блоків, на відміну від двох інших секторів Храмового пагорба, виконаних з необроблених каменів. До нього можна піднятися сходами, які закінчувалися на терасі з недобудованою брамою та прибудовами десяти ніш, що складаються з однієї кімнати. Позаду них знаходиться відкритий простір, де розташована Платформа з різьбленим кріслом і дві незакінчені монументальні стіни. Основною спорудою сектора є Храм сонця, незавершена будівля, в якій є Стіна шести монолітів. У Середньому та поховальному секторах розташовано кілька прямокутних будівель, деякі з них — двоповерхові. У Середньому секторі є також кілька фонтанів.

Незакінчені будівлі на Храмовому пагорбі та численні кам'яні блоки, розташовані в різних місцях, свідчать про те, що храм залишався незавершений у той час, коли місто покинули інки. Деякі блоки були явно вилучені з готових стін, тобто будівлі намагалися перебудовувати. Невідомо, яка подія перервала побудову храму, за різними версіями, це могли бути Інкська громадянська війна між Уаскаром та Атауальпою, іспанська конкіста або втеча Манко Інки з Ольянтайтамбо в Вількабамбу.

Тераси

Долини річок Урубамба та Патаканча вкриті широкою мережею сільськогосподарських терас, які починаються в низинах долин та підіймаються вгору навколишніми горбами. Тераси уможливлювали вести сільське господарство на раніше непридатних до обробки землях, а також дозволяли скористатися різними екологічними зонами, що виникли внаслідок різниці висот. Тераси в Ольянтайтамбо були виконані з набагато більшим мистецтвом, ніж звичайні тераси інків, наприклад, вони оточені вищими стінами, виготовленими з висічених каменів, а не з необроблених. Подібні споруди виявлено в таких важливих центрах інків, як Чінчеро, Пісак та Юкай.

Палац Пачакуті

На південному краю Кальєхона над річкою Урубамба розташована археологічна пам'ятка епохи інків, що називається Келью Ракай (Q'ellu Raqay). З'єднані між собою будівлі та площі мають незвичайну конструкцію — для інкської архітектури були характерні зовсім інші споруди, переважно однокімнатні. Оскільки це місце було відокремлене від інших будівель Ольянтайтамбо та оточене терасами, існує припущення, що тут розташовувався палац, побудований для імператора Пачакуті.

Зерносховища

На схилах гір навколо Ольянтайтамбо інки спорудили кілька зерносховищ колька (кеч. qullqa) з необроблених каменів. Завдяки розташуванню на великій висоті, де сильніший вітер та нижча температура, зерно природним шляхом захищалося від гниття. Крім того, сховища були забезпечені системою вентиляції. Вважається, що в них зберігалася продукція сільськогосподарських терас, розташованих навколо міста. Зерно, мабуть, засипали через вікна, що виходять у бік вершини пагорба, а висипали через вікна з протилежного боку.

Каменоломні

Основні каменоломні для будівлі Ольянтайтамбо розташовувались у Качікхата (Kachiqhata) в ущелині біля річки Урубамба за 5 км від міста. У каменоломнях добувалися блоки з рожевого для будівлі споруд на Храмовому пагорбі. Складна мережа доріг та узвозів з'єднувала їх з основними зонами забудови. У районі каменоломень виявлено кілька чульпа, невеликих кам'яних веж, що в доколумбові часи служили за поховальні споруди.

Види міста

  • image
    Аракама ('Araqhama) та площа Маньяракі
  • image
    Стіна Шести монолітів
  • image
    «Купальня принцеси», фонтан біля основи руїн.
  • image
    Тераси Пуматалліса
  • image
    Зерносховища періоду інків

Див. також

Примітки

  1. Клімат Ольянтайтамбо
  2. Rowe, Las tierras reales de los incas, p. 280.
  3. Protzen, Inca architecture, p. 19, 27, 64.
  4. Protzen, Inca architecture, p. 26.
  5. Protzen, Inca architecture, p. 23.
  6. Hemming, The conquest, pp. 222—223
  7. Glave and Remy, Estructura agraria, p. 6
  8. Hemming, The conquest, pp. 559.
  9. Protzen, Inca architecture, p. 50.
  10. Protzen, Inca architecture, pp. 50, 52.
  11. Protzen, Inca architecture, p. 52.
  12. Protzen, Inca architecture, p. 53.
  13. Protzen, Inca architecture, p. 65.
  14. Kubler, The art and architecture, pp. 462—463.
  15. Protzen, Inca architecture, p. 48-49.
  16. Gasparini and Margolies, Inca architecture, p. 71.
  17. Protzen, Inca architecture, p. 81-87.
  18. Protzen, Inca architecture, pp. 87-91.
  19. Protzen, Inca architecture, p. 92-94.
  20. Protzen, Inca architecture, p. 269.
  21. Protzen, Inca architecture, p. 30-34.
  22. Hyslop, Inka settlement, p. 282—284.
  23. Protzen, Inca architecture, p. 102—110.
  24. Protzen, Inca architecture, p. 111—135.
  25. Robert Randall, referenced by Peter Frost, p. 148 «Exploring Cusco», 1999.
  26. Protzen, Inca architecture, p. 137—153.

Література

  • Gasparini, Graziano and Luize Margolies. Inca architecture. Bloomington: Indiana University Press, 1980.
  • Glave, Luis Miguel and María Isabel Remy. Estructura agraria y vida rural en una región andina: Ollantaytambo entre los siglos XVI y XIX. Cusco: Centro de Estudios Rurales Andinos Bartolomé de las Casas, 1983.
  • Hemming, John. The conquest of the Incas. London: Macmillan, 1993.
  • Hyslop, John. Inka settlement planning. Austin: University of Texas Press, 1990.
  • Kubler, George. The art and architecture of ancient America: the Mexican, Maya and Andean peoples. Harmondsworth: Penguin Books, 1990.
  • Protzen, Jean-Pierre. Inca architecture and construction at Ollantaytambo. New York: Oxford University Press, 1993.
  • Rowe, John Howland. Las tierras reales de los incas. Arqueología, antropología e historia en los Andes. Homenaje a María Rostworowski. Rafael Varón Gabai y Javier Flores Espinosa, eds. Lima: Instituto de Estudios Peruanos/BCRP, 1997 (Historia Andina, 21), p.277-287.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ольянтайтамбо

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Olyantajtambo isp Ollantaytambo kech Ullantaytampu suchasne misto ta arheologichna pam yatka kulturi inkiv na pivdni Peru za 60 km na pivnichnij zahid vid mista Kusko v okruzi Olyantajtambo provinciya region Kusko OlyantajtamboOsnovni dani13 15 29 pd sh 72 15 48 zh d 13 258055555583777 pd sh 72 2633333333607766 zh d 13 258055555583777 72 2633333333607766 Koordinati 13 15 29 pd sh 72 15 48 zh d 13 258055555583777 pd sh 72 2633333333607766 zh d 13 258055555583777 72 2633333333607766Krayina PeruAdminodinicya dStolicya dlya d okrug Peru Visota NRM 2792 1 mChasovij poyas PET d GeoNames 3934055OSM 1923708 R Urubamba Province Miska vladaMapaOlyantajtamboOlyantajtambo Peru Olyantajtambo u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane na visoti 2792 metri nad rivnem morya bilya richki nepodalik vid miscya de vona vpadaye v richku Urubamba Osnovne poselennya roztashovane na livomu berezi Patakanchi a nevelikij fragment Arakhama na pravomu Ceremonialnij centr znahoditsya pozadu Arakhami na shilah gori Serro Bandolista isp Cerro Bandolista Klimat Misto perebuvaye u zoni tak zvanoyi girskoyi tundri kotra harakterizuyetsya klimatom arktichnih pustel Najteplishij misyac listopad iz serednoyu temperaturoyu 11 1 C 52 F Najholodnishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 7 7 C 45 9 F Klimat OlyantajtamboPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 14 9 14 7 15 4 15 3 15 4 15 1 15 1 16 16 4 17 1 17 3 16 15 7Serednya temperatura C 10 4 10 4 10 5 10 1 9 1 7 9 7 7 8 7 10 10 8 11 1 11 1 9 8Serednij minimum C 2 7 2 7 2 7 1 4 0 2 2 3 2 5 1 6 0 4 1 6 2 2 2 0 8Norma opadiv mm 153 3 138 6 124 7 49 6 12 3 3 2 6 6 11 4 30 2 44 8 72 1 115 3 762 1Dniv z opadami 18 9 24 6 16 9 11 2 6 4 2 6 2 6 3 7 8 5 10 3 10 9 16 1 132 7Vologist povitrya 67 1 67 7 67 5 61 8 56 5 51 3 49 8 50 8 54 2 54 3 55 4 61 5 58 2Dzherelo WeatherbaseIstoriyaZagalnij viglyad U roki isnuvannya inkskoyi imperiyi Olyantajtambo buv osobistim volodinnyam inki Hronist Pedro Sarm yento de Gamboa povidomlyaye sho Pachakuti zdobuv peremogu nad zhitelyami Olyantajtambo sho chinili jomu opir ta doshentu zrujnuvav stare poselennya Zgodom vin zbuduvav tam nove poselennya ta ceremonialnij centr Pri nomu zh buli zvedeni terasi ta inshi zasobi irigaciyi Pid chas konkisti u misti znajshov pritulok Manko Yupanki vozhd inkskogo oporu 1536 roku na rivnini Maskabamba poblizu Olyantajtambo Manko Inka rozgromiv ispansku ekspediciyu zablokuvavshi yiyi prosuvannya ta zatopivshi rivninu Popri cyu peremogu Manko Inka ne vvazhav misto nadijnim ukrittyam i v tomu zh roci peremistiv svoyu rezidenciyu v lisistu Vilkabambu 1540 roku Ernando Pisarro brat Fransisko Pisarro zaprovadiv dlya miscevogo naselennya enkom yendu riznovid kriposnogo prava U 19 stolitti inkski ruyini privernuli uvagu zakordonnih mandrivnikiv yaki opublikuvali povidomlennya pro davnye misto Ostannim chasom misto stalo vazhlivim turistichnim centrom i vhodit do turistichnogo kompleksu Doroga inkiv Doroga v Machu Pikchu yaka rozrahovana na podorozh protyagom 4 nochej i 3 dniv z vidviduvannyam najviznachnishih pam yatok kulturi inkiv Planuvannya ta osnovni budivliOsnovne poselennya malo trapeciyepodibne planuvannya z chotirma pozdovzhnimi vulicyami isp Pata calle Chaupi calle Horno calle ta Laris calle yaki peretinali sim korotshih paralelnih vulic Jmovirno v centri ciyeyi reshitki roztashovuvalas velika plosha vidkrita zi shodu Z inshih storin plosha bula otochena riznimi miskimi sporudami Budinki inkskoyi epohi z pivnichnoyi storoni ploshi buli sporudzheni z neobroblenih kam yanih blokiv a na zahodi j na pivdni z obroblenih ta pidignanih za rozmirom kameniv Usi bloki v pivdennij polovini mista buli vikonani za tim samim proyektom kozhnij yavlyav soboyu dvi kancha otochenih stinami kompleksiv z chotirma odnokimnatnimi budivlyami navkolo centralnogo dvoru Budinki v pivnichnij polovini silnishe rozriznyayutsya za planuvannyam prote bilshist z nih v takomu poganomu stani sho yihnij originalnij plan vazhko vidnoviti Inkska dverna projma Vikonana u viglyadi podvijnoyi trapeciyi sho svidchit pro visokij status vlasnika abo ceremonialne priznachennya budivli Tochna hronologiya budivnictva Olyantajtambo dosi nevidoma Chastina sporud v suchasnomu misti datuyetsya kincem 15 stolittya Olyantajtambo ye odnim z najkrashe zberezhenih inkskih poselen zaselenih do sogodni Jogo planuvannya ta budivli zaznali riznih zmin vnaslidok piznishogo budivnictva Napriklad v pivdennij chastini mista originalna esplanada inkskogo periodu bula peretvorena na Ploshu Zbroyi Plaza de Armas otochenu budivlyami kolonialnogo ta respublikanskogo periodiv Plosha v centri mista znikla oskilki na yiyi misci v kolonialnij period bulo pobudovano dekilka budivel Hramovij pagorb Nedobudovanij v epohu inkiv Hramovij sektor buv vikonanij z vitesanih ta pidignanih odin do odnogo kam yanih blokiv na vidminu vid dvoh inshih sektoriv Hramovogo pagorba vikonanih z neobroblenih kameniv Do nogo mozhna pidnyatisya shodami yaki zakinchuvalisya na terasi z nedobudovanoyu bramoyu ta pribudovami desyati nish sho skladayutsya z odniyeyi kimnati Pozadu nih znahoditsya vidkritij prostir de roztashovana Platforma z rizblenim krislom i dvi nezakincheni monumentalni stini Osnovnoyu sporudoyu sektora ye Hram soncya nezavershena budivlya v yakij ye Stina shesti monolitiv U Serednomu ta pohovalnomu sektorah roztashovano kilka pryamokutnih budivel deyaki z nih dvopoverhovi U Serednomu sektori ye takozh kilka fontaniv Nezakincheni budivli na Hramovomu pagorbi ta chislenni kam yani bloki roztashovani v riznih miscyah svidchat pro te sho hram zalishavsya nezavershenij u toj chas koli misto pokinuli inki Deyaki bloki buli yavno vilucheni z gotovih stin tobto budivli namagalisya perebudovuvati Nevidomo yaka podiya perervala pobudovu hramu za riznimi versiyami ce mogli buti Inkska gromadyanska vijna mizh Uaskarom ta Ataualpoyu ispanska konkista abo vtecha Manko Inki z Olyantajtambo v Vilkabambu Terasi Dolini richok Urubamba ta Patakancha vkriti shirokoyu merezheyu silskogospodarskih teras yaki pochinayutsya v nizinah dolin ta pidijmayutsya vgoru navkolishnimi gorbami Terasi umozhlivlyuvali vesti silske gospodarstvo na ranishe nepridatnih do obrobki zemlyah a takozh dozvolyali skoristatisya riznimi ekologichnimi zonami sho vinikli vnaslidok riznici visot Terasi v Olyantajtambo buli vikonani z nabagato bilshim mistectvom nizh zvichajni terasi inkiv napriklad voni otocheni vishimi stinami vigotovlenimi z visichenih kameniv a ne z neobroblenih Podibni sporudi viyavleno v takih vazhlivih centrah inkiv yak Chinchero Pisak ta Yukaj Palac Pachakuti Na pivdennomu krayu Kalyehona nad richkoyu Urubamba roztashovana arheologichna pam yatka epohi inkiv sho nazivayetsya Kelyu Rakaj Q ellu Raqay Z yednani mizh soboyu budivli ta ploshi mayut nezvichajnu konstrukciyu dlya inkskoyi arhitekturi buli harakterni zovsim inshi sporudi perevazhno odnokimnatni Oskilki ce misce bulo vidokremlene vid inshih budivel Olyantajtambo ta otochene terasami isnuye pripushennya sho tut roztashovuvavsya palac pobudovanij dlya imperatora Pachakuti Zernoshovisha Na shilah gir navkolo Olyantajtambo inki sporudili kilka zernoshovish kolka kech qullqa z neobroblenih kameniv Zavdyaki roztashuvannyu na velikij visoti de silnishij viter ta nizhcha temperatura zerno prirodnim shlyahom zahishalosya vid gnittya Krim togo shovisha buli zabezpecheni sistemoyu ventilyaciyi Vvazhayetsya sho v nih zberigalasya produkciya silskogospodarskih teras roztashovanih navkolo mista Zerno mabut zasipali cherez vikna sho vihodyat u bik vershini pagorba a visipali cherez vikna z protilezhnogo boku Kamenolomni Osnovni kamenolomni dlya budivli Olyantajtambo roztashovuvalis u Kachikhata Kachiqhata v ushelini bilya richki Urubamba za 5 km vid mista U kamenolomnyah dobuvalisya bloki z rozhevogo dlya budivli sporud na Hramovomu pagorbi Skladna merezha dorig ta uzvoziv z yednuvala yih z osnovnimi zonami zabudovi U rajoni kamenolomen viyavleno kilka chulpa nevelikih kam yanih vezh sho v dokolumbovi chasi sluzhili za pohovalni sporudi Vidi mistaArakama Araqhama ta plosha Manyaraki Stina Shesti monolitiv Kupalnya princesi fontan bilya osnovi ruyin Terasi Pumatallisa Zernoshovisha periodu inkivDiv takozhAku Aku Dokolumbova hronologiya Peru Kultura Lima Kultura Molo Kultura Naska Kultura Norte Chiko Kultura Parakas Mochika Pachakamak misto Tiuanako Chavin SaksajvamanPrimitkiKlimat Olyantajtambo Rowe Las tierras reales de los incas p 280 Protzen Inca architecture p 19 27 64 Protzen Inca architecture p 26 Protzen Inca architecture p 23 Hemming The conquest pp 222 223 Glave and Remy Estructura agraria p 6 Hemming The conquest pp 559 Protzen Inca architecture p 50 Protzen Inca architecture pp 50 52 Protzen Inca architecture p 52 Protzen Inca architecture p 53 Protzen Inca architecture p 65 Kubler The art and architecture pp 462 463 Protzen Inca architecture p 48 49 Gasparini and Margolies Inca architecture p 71 Protzen Inca architecture p 81 87 Protzen Inca architecture pp 87 91 Protzen Inca architecture p 92 94 Protzen Inca architecture p 269 Protzen Inca architecture p 30 34 Hyslop Inka settlement p 282 284 Protzen Inca architecture p 102 110 Protzen Inca architecture p 111 135 Robert Randall referenced by Peter Frost p 148 Exploring Cusco 1999 Protzen Inca architecture p 137 153 LiteraturaGasparini Graziano and Luize Margolies Inca architecture Bloomington Indiana University Press 1980 ISBN 0 253 30443 1 Glave Luis Miguel and Maria Isabel Remy Estructura agraria y vida rural en una region andina Ollantaytambo entre los siglos XVI y XIX Cusco Centro de Estudios Rurales Andinos Bartolome de las Casas 1983 Hemming John The conquest of the Incas London Macmillan 1993 ISBN 0 333 10683 0 Hyslop John Inka settlement planning Austin University of Texas Press 1990 ISBN 0 292 73852 8 Kubler George The art and architecture of ancient America the Mexican Maya and Andean peoples Harmondsworth Penguin Books 1990 Protzen Jean Pierre Inca architecture and construction at Ollantaytambo New York Oxford University Press 1993 ISBN 0 19 507069 0 Rowe John Howland Las tierras reales de los incas Arqueologia antropologia e historia en los Andes Homenaje a Maria Rostworowski Rafael Varon Gabai y Javier Flores Espinosa eds Lima Instituto de Estudios Peruanos BCRP 1997 Historia Andina 21 p 277 287 ISBN 9972 51 009 3PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Olyantajtambohttp new universe ru index php option com content amp view article amp id 116 2009 02 07 07 42 02 amp catid 1 2009 01 25 08 31 38 amp Itemid 1 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 local museum

Дата публікації:
Топ