Ольга Аросєва

Ольга Олександрівна Аросєва (рос. О́льга Алекса́ндровна Аро́сева; 21 грудня 1925, Москва, РРФСР, СРСР — 13 жовтня 2013, Москва, Росія) — радянська і російська акторка театру і кіно, Народна артистка РРФСР.

Ольга Аросєва
Ольга Аросєва
Ольга Аросєва
Народилася	21 грудня 1925(1925-12-21) Москва, СРСР
Померла	13 жовтня 2013(2013-10-13) (87 років) Москва, Росія^[2]  серцево-судинні захворювання
Поховання	Головинське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка, акторка театру, кіноакторка, телеведуча, мемуаристка
Alma mater	Державне училище циркового та естрадного мистецтва імені Михайла Рум'янцева
Заклад	Московський академічний театр сатири
Роки діяльності	1946–2013
Чоловік	Володимир Сошальський (розлучена)
Батьки	Аросєв Олександр Якович
Брати / сестри	^d
IMDb	nm0037037
Нагороди та премії
Ольга Аросєва у Вікісховищі

Біографічні відомості

Дочка Олександра Яковича Аросєва, радянського партійного і державного діяча, голови Верховного революційного трибуналу України в 1920 році. Сестра акторки .

Відома виконанням комедійних (зокрема, в картинах Ельдара Рязанова) і гострохарактерних ролей. Знялася у кількох картинах українських кіностудій.

Фільмографія

Кінороботи:

• «В ім'я життя» (1946, епізод)
• «Дорогоцінні зерна» (1948, Надія, тваринниця)
• «Велика сила» (1950, Олена Коробкова, співробітниця курсів підвищення кваліфікації птахівників)
• «Бєлінський» (1951, акторка)
• «Беззаконня» (1953, прачка Ксенія)
• «Весілля з приданим» (1953, подружка на весіллі)
• «Ми з вами десь зустрічалися» (1954, відпочивальниця)
• «Урок життя» (1955, Рая, подруга Наташі)
• «Гість з Кубані» (1955, Надя, диспетчерка Загорянської МТС)
• «Божевільний день» (1956, секретарка Міусова)
• «Дівчина без адреси» (1957, сусідка)
• «Аннушка» (1959, мати Вовки)
• «Морська чайка» (1961, мама Асіка; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Яблуко розбрату» (1962, Домініка Свиридівна, доярка колгоспної молочної ферми, Герой Соціалістичної Праці)
• «Короткі історії» (1963, Гелена / пані Фісташкова)
• «Все для Вас» (1964, Пирожкова, океанологиня лабораторії водоростей інституту океанографії)
• «У місті С.» (1966, Марія Павлівна Чехова)
• «Бережись автомобіля» (1966, Люба, наречена Дєточкіна)
• «Не найвдаліший день» (1966, медсестра)
• «Інтервенція» (1968, мадам Ксідіас)
• «Трембіта» (1968, Парася Никанорівна, мати Олесі (співає Гликерія Богданова-Чеснокова)
• «Жди мене, Анно» (1969, Раїса Петрівна (роль озвучила інша акторка)
• «Зустрічі на світанку» (1969, Софія Василівна, завідувачка молочної ферми)
• «Два дні чудес» (1970, студентка-чаклунка Альфа Іванівна Кокошкіна)
• «Секретар парткому» (1970, Катерина Павлівна, кухарка; Кіностудія ім. О. Довженка)
• «Переступи поріг» (1970, Віра Дмитрівна, класна керівниця)
• «Шельменко-денщик» (1971, Горпина Семенівна Опецковська)
• «Алло, Варшаво!» (1971, Маша з Одеси)
• «Старики-розбійники» (1971, Анна Павлівна Суздалева, інкасаторка, кохана Мячикова)
• «Великий бурштин» (1971, Жермена Павлівна, секретарка журі конкурсу)
• «Неймовірні пригоди італійців у Росії» (1973, мати Андрія Васильєва)
• «Розповіді про Кешку та його друзів» (1974, тітка Люся; Одеська кіностудія)
• «Бенефіс Лариси Голубкіної» (1975, місіс Ейнсфорд Гілл)
• «Сім щасливих нот» (1981, акторка)
• «Межа бажань» (1982, Ольга Олександрівна, бабуся Альоші)
• «Графиня» (1991, Марфа Олексіївна)
• «Будемо жити!» (1995, мати померлого; Україна, реж. Д. Томашпольський)
• «Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво…» (2005)
• «Книга Майстрів» (2009, оповідачка) та ін.

Озвучування мультфільмів:

• «Кіт-рибалка» (1964, Лисиця)
• «Хвости» (1966, Лисиця)
• «Бобри йдуть слідом» (1969, Щука)
• «Чарівник Смарагдового міста» (1973, Стелла)
• «Баба-яга проти!» (1979, Баба-яга)
• «Слоненя пішло вчитися» (1984, слониха)
• «Пригоди поросяти Фунтика» (1986—1988, Пані Беладонна)
• «Довірливий дракон» (1988, курка)
• «Кошеня з вулиці Лізюкова» (1988, слониха) та ін.

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #122252934 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
   d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
3. Умерла актриса Ольга Аросева // Lenta.ru — 2013.
   d:Track:Q658909

Посилання

• Померла народна артистка Росії Ольга Аросєва
• УРЕ [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]