Олексій III (грец. Αλέξιος Γ΄ Μέγας Κομνηνός; 5 жовтня 1338 — 20 березня 1390) — імператор Трапезунда в 1349—1390 роках.
Олексій III Великий Комнін | |
---|---|
грец. Αλέξιος Γ΄ Μέγας Κομνηνός | |
Народився | 5 жовтня 1338[1] Трабзон, Трапезундська імперія |
Помер | 20 березня 1390[1] (51 рік) Трабзон, Трапезундська імперія |
Країна | Трапезундська імперія Візантійська імперія |
Діяльність | правитель |
Знання мов | грецька |
Посада | d |
Рід | Великі Комніни |
Батько | Василь І |
Мати | d |
Брати, сестри | d і d |
У шлюбі з | Теодора Кантакузен |
Діти | d[1], Мануїл III[1], d[1], d[1] і Андронік Комнін[d][1] |
|
Життєпис
Походив з династії Великих Комнінів. Син Василя I, трапезундського імператора, та Ірини Трапезундської. Народився 1338 року, отримавши ім'я Іоанн. 1340 року після смерті батька влада перейшла до першої дружини Василя I — Ірини Палеологіни. Іоанна разом з матір'ю було відправлено до Константинополя, де той отримав освіту.
1349 році було повалено імператора Михайла I. Візантійський імператор Іоанн VI Кантакузин на прохання мегадуки Микити Схоларія відправив Іоанна до Трапезунда, де той став імператором, коронувавшись 1350 року як Олексій III. Кантакузин розраховував на участь молодого правителя у допомозі у війні з Генуеєю. Втім під впливом мегадуки, який фактично мав владу, Трапезундська імперія зберігла нейтралітет, дотримуючись трапезундо-генуезької угоди 1349 року.
1351 року Олексій III пошлюбив представницю династії Кантакузиних. Поступово імператор набував силу, приборкуючи дрібних архонтів. 1352 року було встановлено дружні стосунки з Тур-Алі, беєм Ак-Коюнлу. 1354 року вступив у відкритий конфлікт з мегадукою Микитою Схоларієм, який вимушений був тікати до Керасунди. 1355 року Олексій III за допомоги генуезців відбив напад війська Схоларія на Трапезунд. Невдовзі за цим раптовим ударом відвоював Керасунду, невдовзі полонив Микиту Схоларія та його прибічників.
Цією боротьбою скористався бейлік , війська якого атакували трапезундські землі, завдавши поразки Олексієві III, який ледве врятувався. Після цього намагався налагодити стосунки з прикордонною знаттю Еретни.
1363 року було придушено заколот аристократії, до якого долучився митрополит Ніфонт. Останнього було повалено з кафедри, новим митрополитом став прихильник імператора Іоанн Лазаропулос. Водночас почав політику зменшення впливу Генуї, намагаючись спиратися на Венецію, якій 1364 року відновив пільги. Втім на цей час трапезундці фактично втратили важелі впливу на торгівлю. Генуезці та венеційські факторії в Трапезунді перетворилися на транзитні центри, де лише зберігався крам.
Значною проблемою було небажання Олексія III сплачувати борги генуезцям відповідно до угоди 1349 року. Лише посольство 1373 року на чолі із Антоніо Нойтарано домоглося рішення цього питання. 1377 року зірвався план венеційців повалити Олексія III.
Поліпшенню власне трапезундської торгівлі сприяло зменшення генуезької активності в Чорному морі після Кіоджської війни 1378-1381 років. Встановлено мирні відносини з Мутаххартеном, еміром Ерзінджану, що протистояв Еретні. Згодом було відновлено стосунки з Антоніо Адорно, дожем Генуї. 1390 року до генуезької колонії Перу було віправлено трапезундське посольство. Того ж року Олексій III помер. Трон успадкував син Мануїл III.
Родина
Дружина — Феодора, донька візантійського себастократора Никифора Кантакузина
Діти:
- Анна (1357 — після 1406), дружина Баграта V, царя Грузії
- Василь (1358—1377)
- Мануїл III (1364—1417), імператор Трапезунда
- Євдокія, дружина: 1) Таджеддіна, еміра лімни, 2) Костянтина Драгаша
- Марія, дружина Сулейман-бея. еміра Чалибії
- дочка, Мутаххартена, дружина Ерзінджана
- дочка, дружина Кара Османа, бея Ак-Коюнлу
- 2 бастарда
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- William Miller, Trebizond: The Last Greek Empire of the Byzantine Era (Chicago: Argonaut, 1926), p. 30
- Bryer, «The Estates of the Empire of Trebizond. Evidence for their Resources, Products, Agriculture, Ownership and Location», Archeion Pontou 35 (1979), pp. 417—420
- Finlay, George (2009) [1851]. The history of Greece from its conquest by the Crusaders to its conquest by the Turks, and of the empire of Trebizond, 1204—1461. University of Michigan Press.
- Kelsey Jackson Williams, «A Genealogy of the Grand Komnenoi of Trebizond», Foundations, 2 (2006), p. 178
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij III grec Ale3ios G Megas Komnhnos 5 zhovtnya 1338 20 bereznya 1390 imperator Trapezunda v 1349 1390 rokah Oleksij III Velikij Komningrec Ale3ios G Megas KomnhnosNarodivsya5 zhovtnya 1338 1338 10 05 1 Trabzon Trapezundska imperiyaPomer20 bereznya 1390 1390 03 20 1 51 rik Trabzon Trapezundska imperiyaKrayina Trapezundska imperiya Vizantijska imperiyaDiyalnistpravitelZnannya movgreckaPosadadRidVeliki KomniniBatkoVasil IMatidBrati sestrid i dU shlyubi zTeodora KantakuzenDitid 1 Manuyil III 1 d 1 d 1 i Andronik Komnin d 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Velikih Komniniv Sin Vasilya I trapezundskogo imperatora ta Irini Trapezundskoyi Narodivsya 1338 roku otrimavshi im ya Ioann 1340 roku pislya smerti batka vlada perejshla do pershoyi druzhini Vasilya I Irini Paleologini Ioanna razom z matir yu bulo vidpravleno do Konstantinopolya de toj otrimav osvitu 1349 roci bulo povaleno imperatora Mihajla I Vizantijskij imperator Ioann VI Kantakuzin na prohannya megaduki Mikiti Sholariya vidpraviv Ioanna do Trapezunda de toj stav imperatorom koronuvavshis 1350 roku yak Oleksij III Kantakuzin rozrahovuvav na uchast molodogo pravitelya u dopomozi u vijni z Genueyeyu Vtim pid vplivom megaduki yakij faktichno mav vladu Trapezundska imperiya zberigla nejtralitet dotrimuyuchis trapezundo genuezkoyi ugodi 1349 roku 1351 roku Oleksij III poshlyubiv predstavnicyu dinastiyi Kantakuzinih Postupovo imperator nabuvav silu priborkuyuchi dribnih arhontiv 1352 roku bulo vstanovleno druzhni stosunki z Tur Ali beyem Ak Koyunlu 1354 roku vstupiv u vidkritij konflikt z megadukoyu Mikitoyu Sholariyem yakij vimushenij buv tikati do Kerasundi 1355 roku Oleksij III za dopomogi genuezciv vidbiv napad vijska Sholariya na Trapezund Nevdovzi za cim raptovim udarom vidvoyuvav Kerasundu nevdovzi poloniv Mikitu Sholariya ta jogo pribichnikiv Ciyeyu borotboyu skoristavsya bejlik vijska yakogo atakuvali trapezundski zemli zavdavshi porazki Oleksiyevi III yakij ledve vryatuvavsya Pislya cogo namagavsya nalagoditi stosunki z prikordonnoyu znattyu Eretni 1363 roku bulo pridusheno zakolot aristokratiyi do yakogo doluchivsya mitropolit Nifont Ostannogo bulo povaleno z kafedri novim mitropolitom stav prihilnik imperatora Ioann Lazaropulos Vodnochas pochav politiku zmenshennya vplivu Genuyi namagayuchis spiratisya na Veneciyu yakij 1364 roku vidnoviv pilgi Vtim na cej chas trapezundci faktichno vtratili vazheli vplivu na torgivlyu Genuezci ta venecijski faktoriyi v Trapezundi peretvorilisya na tranzitni centri de lishe zberigavsya kram Znachnoyu problemoyu bulo nebazhannya Oleksiya III splachuvati borgi genuezcyam vidpovidno do ugodi 1349 roku Lishe posolstvo 1373 roku na choli iz Antonio Nojtarano domoglosya rishennya cogo pitannya 1377 roku zirvavsya plan venecijciv povaliti Oleksiya III Polipshennyu vlasne trapezundskoyi torgivli spriyalo zmenshennya genuezkoyi aktivnosti v Chornomu mori pislya Kiodzhskoyi vijni 1378 1381 rokiv Vstanovleno mirni vidnosini z Mutahhartenom emirom Erzindzhanu sho protistoyav Eretni Zgodom bulo vidnovleno stosunki z Antonio Adorno dozhem Genuyi 1390 roku do genuezkoyi koloniyi Peru bulo vipravleno trapezundske posolstvo Togo zh roku Oleksij III pomer Tron uspadkuvav sin Manuyil III RodinaDruzhina Feodora donka vizantijskogo sebastokratora Nikifora Kantakuzina Diti Anna 1357 pislya 1406 druzhina Bagrata V carya Gruziyi Vasil 1358 1377 Manuyil III 1364 1417 imperator Trapezunda Yevdokiya druzhina 1 Tadzheddina emira limni 2 Kostyantina Dragasha Mariya druzhina Sulejman beya emira Chalibiyi dochka Mutahhartena druzhina Erzindzhana dochka druzhina Kara Osmana beya Ak Koyunlu 2 bastardaPrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaWilliam Miller Trebizond The Last Greek Empire of the Byzantine Era Chicago Argonaut 1926 p 30 Bryer The Estates of the Empire of Trebizond Evidence for their Resources Products Agriculture Ownership and Location Archeion Pontou 35 1979 pp 417 420 Finlay George 2009 1851 The history of Greece from its conquest by the Crusaders to its conquest by the Turks and of the empire of Trebizond 1204 1461 University of Michigan Press Kelsey Jackson Williams A Genealogy of the Grand Komnenoi of Trebizond Foundations 2 2006 p 178